Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 155/2043/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 24.03.2015. Зареєстровано: 24.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2015.
Дата набрання законної сили: 16.04.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Копія
		 
		Пр.2/155/101/2015
		 
		Справа № 155/2043/2014-ц
		 
		 
		Рішення
		 
		іменем України
		 
		 
		     6 березня 2015 року                    Горохівський районний суд
		                                        Волинської області
		в складі:
		головуючого     -                              Адамчук Г.М.,
		при секретарі     -                              Ревуцькій М.В.,
		за участю представника позивача     -               ОСОБА_1,
		представника відповідача     -                    Савицької Г.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом визнання неправомірними дій та зобов»язання вчинити певні дії, -
		встановив:
		     ОСОБА_3 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», в якому просила суд визнати неправомірними дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо нарахування їй заборгованості за період з 02 травня 2012 року по дату звернення до суду згідно з укладеним кредитним договором від 03.07.2006 роук, зобов»язати ПАТ КБ «Приватбанк» утриматися від подальших дій щодо нарахування їй заборгованості згідно з укладеним кредитним договором від 03.07.2006 року, обгрунтовуючи його тим, що 03.07.2006 року між нею та відповідачем було укладено письмовий правочин з метою отримання кредитних коштів у сумі 10000 гривень для споживчих цілей зі сплатою 3% в місяць з розрахунку 360 днів в році. Крім того, ОСОБА_3 було видано кредитну пластикову картку з терміном дії до квітня 2009 року. Свої зобов»язання перед відповідачем позивач виконала частково, заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 7870,95 було стягнуто судовим наказом Горохівського районного суду від 13.03.2008 року. На підставі судового наказу ВДВС Горхівського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження, яке згідно з постановою від 10.09.2013 року було закінчено у зв»язку з повною сплатою боргу. Жодних інших кредитних коштів після березня 2008 року у межах кредитного ліміту відповідач позивачу не надав, ОСОБА_3 не користується вищевказаною кредитною картою з 2008 року, рух коштів по кредитному рахунку відсутній. Однак, після спливу 6 років ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом про стягнення з неї 13810,29 гривень боргу, а згідно з довідкою банку від 17.03.2014 року її борг вже складав 24298,19 гривень. Після судового розгляду справи ухвалою суду від 13.06.2014 року вищевказаний позов банку було залишено без розгляду. 
		     В подальшому, незважачи на рішення суду відповідач продовжує наполягати на існування заборгованості, працівники Банку неодноразово телефонували позивачу з вимогами погасити заборгованість. 
		     ОСОБА_3, посилаючись на те, що дія платіжної картки поширюється на строк до квітня 2009 року, право вимоги щодо стягнення з неї будь-якої заборгованості існувало протягом трьох років, тобто з 01.05.2009 року до 01.05.2012 року, відповідно строк позовної давності закінчився, вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» щодо погашення боргу є незаконними, просить поданий позов задовольнити.
		     Під час судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову, в якій просить змінити предмет позову, виклавши його в наступній редакції: «Про захист прав споживача шляхом визнання неправомірними дій, зобов»язання утриматися від вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди, припинення правовідношення та розірвання договору». Також просить визнати неправомірними дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо нарахування ОСОБА_3 заборгованості за період з 02.05.2012 року по дату звернення до суду згідно з укладеним кредитним договором від 03.07.2006 року, зобов»язати ПАТ КБ «Приватбанк» утриматися від дій щодо нарахування ОСОБА_3 заборгованості згідно з укладеним кредитним договором від 03.07.2006 року, стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 1000 (одну тисячу) гривень в якості відшкодування моральної шкоди за порушення прав споживача, визнати припиненим правовідношення щодо користування кредитними коштами ПАТ КБ «Приватбанк», наданими ОСОБА_3 згідно з укладеним кредитним договором від 03.07.2006 року, розірвати кредитний договір від 03.07.2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі заяви від 03.07.2006 року про приєднання до умов та правил надання банківських послуг і Тарифів ПАТ КБ «Приватбанк».
		     В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просить поданий позов задовольнити.
		     Представник відповідача Савицька Г.Р. в судовому засіданні позову ОСОБА_3 не визнала, вважає його безпідставним, просить в його задоволенні відмовити повністю.
		     Суд вважає, що в задоволенні даного позову слід відмовити.
		     Судом встановлено, що між сторонами існують зобов»язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
		     Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
		     Вказаний кредитний договір укладено між сторонами у формі договору приєднання за правилами ст.634 ч.1 ЦК України, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
		     Даний договір складають, крім згаданої заяви, Умови і правила надання банківських послуг, та тарифи банку.
		     Згідно з стандартною заявою, підписаною 03.07.2006 року між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (тепер ПАТ КБ «Приватбанк») було укладено договір про надання банківських послуг, за якими позивачу було надано кредит в сумі 10000 гривень, базова процентна ставка складала 3% в місяць з розрахунку 360 днів в році. Тарифами, факт ознайомлення із якими ОСОБА_3 засвідчила своїм підписом у вказаній вище заяві, визначено порядок погашення заборгованості, а саме щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості за кредитом. У разі несвоєчасного виконання зобов»язання боржник згідно із Тарифами зобов»язувався сплачувати 7% в місяць за користування кредитом.
		     У силу ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
		     Судом встановлено, що банк взяті на себе зобов»язання по кредитному договору виконав у повному обсязі.
		     ОСОБА_3 були прийняті умови договору, про що свідчить її підпис на заяві про ознайомлення з Умовами надання банківських послуг. Однак, взятих на себе зобов»язань з погашення кредиту відповідач не виконувала.
		     Згідно з судовим наказом Горохівського районного суду від 13 березня 2008 року №2н-63, з ОСОБА_3 було стягнуто в користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за вищевказаним договором в розмірі 7870,95 (сім тисяч вісімсот сімдетсят) гривень 95 копійок. При цьому складові даної заборгованості та їх розмір (тіло кредиту, проценти, комісія) у вказаному наказі не зазначені.
		     Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.09.2013 року, при примусовому виконанні судового наказу Горохівського районного суду від 13 березня 2008 року №2н-63 борг ОСОБА_3 сплачено декількома платежами протягом періоду часу з 2009 по 2013 роки.
		     Як пояснила представник Банку, названі платежі призначені для зарахування усієї суми заборгованості, після чого кошти розподіляються на погашення вимог Банку в порядку черговості.
		     Статтею 534 ЦК України визначено черговість погашення вимог за грошовим зобов»язанням. Так, у разі недостатньості суми проведеного платежу для виконання грошового зобов»язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
		     1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов»язані з одержанням виконання;
		     2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
		     3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
		     Цими ж доказами спростовуються нічим не підтверджені доводи представника позивача про погашення нею саме тіла кредиту.
		     Як видно з розрахунків, наданих ПАТ КБ «ПриватБанк», станом на 05.03.2015 року заборгованість ОСОБА_3 перед банком по кредитній картці НОМЕР_1 складає 29922,64 гривень, а саме 7704,73 гривень заборгованість за тілом кредиту, 19360,89 гривень заборгованість за відсотками, заборгованість по рахунку штрафів складає 2857,02 гривень.
		     Вищенаведена заборгованість ОСОБА_3 також стверджується довідкою від 05.03.2015 року №2223250 з доданими таблицями відповідних розрахунків.
		     Даний розрахунок відповідачем жодними доказами не спростований.
		     Отже, при виконанні зобов»язань по сплаті боргу по судовому наказу кошти зараховуються на погашення кредиту саме по вищевказаній черговості. Тому у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло право на стягнення основної суми боргу тільки після фактичного виконання судового наказу, тобто після 10.09.2013 року, тому відповідно з цього часу і наступає право позовної давності.
		     Відповідно до п.9.12. Умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонговується на той самий строк.
		     Враховуючи, що жодною із сторін не було вчинено дій, що свідчили б про припинення вказаного договору, суд вважає кредитний договір таким, що пролонгований.
		     Згідно з п.9.12. Умов і правил надання банківських послуг позивачеві необхідно було звернутися з заявою про розірвання договору, вважати, що звернення ОСОБА_3 від 03.03.2014 року про закриття кредитного договору, надання письмової відповіді по суті її звернення, видачі довідки про відсутність заборгованості перед Банком є саме заявою про розірвання договору суд підстав вважати немає, так як з відповіді Банку (а.с.25,26) видно, що вони даний лист не вважають заявою про розірвання договору.
		Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом визнання неправомірними дій, зобов»язання утриматися від вчинення певних дій, припинення правовідношення та розірвання договору слід відмовити. Також за таких обставин позовна вимога про стягнення моральної шкоди до задоволення не підлягає.
		     Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.526, 534, 1048-1050 ЦК України, суд,-
		вирішив:
		     В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом визнання неправомірними дій, зобов»язання утриматися від вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди, припинення правовідношення та розірвання договору відмовити.
		     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.      
		     Головуючий     (підпис)
		 
		     Згідно з оригіналом.
		 
		     Голова Горохівського районного суду               Г.М. Адамчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...