Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-3886/11/1370 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано судом: 27.03.2015. Зареєстровано: 28.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2015.
Дата набрання законної сили: 24.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		24 березня 2015 р.                                                                                                          № 876/1779/15 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:                                                  Гінди О.М.
		суддів:                                                                      Мікули О.І., Ніколіна В.В.
		за участі секретаря судових засідань:                    ОСОБА_1
		представника третьої особи -                               ОСОБА_2
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування реєстрації транспортного засобу, -
		 
		встановив:
		 
		ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 128, п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, у зв'язку з повторним неприбуттям позивача у судові засідання 13.01.2015 та 22.01.2015, про які він належним чином був повідомлений.
		Із цією ухвалою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а тому просить її скасувати.
		В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що позивач був належним чином повідомлений про судове засідання призначене на 13.01.2015, так як матеріали справи не містять доказів отримання позивачем повістки про виклик до суду на цю дату.
		Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.
		Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у справі розписками, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено за їх відсутності.
		Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_2, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.
		Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 128 КАС України, суд відкладає розгляд справи у разі неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки.
		З аналізу цих норм випливає, що суд вправі залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України тільки в тому разі, якщо він встановив, що позивач: 1) належним чином та у строк, установлений КАС України, отримав повістку про виклик в суд; 2) повторно та без поважних причин не прибув у судове засідання; 3) не подав повідомлення про причини такого неприбуття; 4) не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому, у разі не встановлення судом хоча б однієї із наведених обставин, в суду відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду згідно п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України.
		Із матеріалів справи суд вбачає, що ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 судове засідання у цій справі призначено на 11:45 год. 13.01.2015.
		Згідно наявної у матеріалах справи розписки (а.с. 164), копію вказаної ухвали отримав представник позивача 26.12.2014.
		Частиною 10 ст. 35 КАС України визначено, що вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.
		Таким чином, наведеними вище обставинами справи спростовуються посилання апелянта на те, що він не був належним чином повідомлений про судове засідання призначене на 13.01.2015.
		Згідно журналу судового засідання (а.с. 166), 13.01.2015 у зв'язку з неприбуттям у судове засідання позивача, розгляд справи відкладено на 09:15 год. 22.01.2015, про що належним чином був повідомлений позивач, що підтверджується наявною у справі розпискою (а.с. 168).
		Проте, згідно журналу судового засідання від 22.01.2015 (а.с. 174), позивач повторно не прибув у судове засідання.
		З огляду на те, що позивач будучи належним чином повідомленим про судові засідання 13.01.2015 та 22.01.2015, не повідомив поважних причин неприбуття, а також не подав заяви про розгляд справи у його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду підставі п. 4 ч.1 ст. 155 КАС України.
		Суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
		При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборону зловживати наданими правами.
		Згідно приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
		У своєму Рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України», Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.
		Отже, внаслідок неналежного виконання позивачем обов'язку щодо прибуття у судове засідання за викликом суду, без повідомлення про поважність причин такого неприбуття та без подання заяви про можливість розгляду справи у його відсутності, призводить до необґрунтованого затягування розгляду справи та відсутності юридичної визначеності у спірних відносинах.
		Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
		З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої ухвали, суд апеляційної інстанції не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд - 
		 
		ухвалив:
		 
		апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 2а-3886/11/1370 - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її у повному обсязі. 
		 
		Головуючий:                                                                                О.М. Гінда
		 
		Судді:                                                                                          О.І. Мікула
		 
		                                                                                                    В.В. Ніколін
		 
		 
		Ухвала у повному обсязі складена та підписана 26.03.2015.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...