Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-6517/12/0908 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано судом: 30.03.2015. Зареєстровано: 30.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2015.
Дата набрання законної сили: 16.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 березня 2015 року                                                                                                   Справа № 4270/13/876 
		Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
		 
		головуючого-судді                     Довгої О.І.,
		судді                                         Ліщинського А.М., 
		судді                                          Запотічного І.І. 
		 
		розглянувши  у   порядку письмового провадження  в м. Львові  апеляційну скаргу  управління  Пенсійного фонду України у м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області  на постанову  Калуського  міськрайонного  суду  Івано-Франківської області  від 11.02.2013 року у справі № 2а-6517/12/0908 за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного  фонду  України у  м. Калуші  та Калуському районі  Івано-Франківської області  про стягнення   та перерахунок  соціальних виплат, - 
		 
		                                                     В С Т А Н О В И В : 
		 
		          ОСОБА_1 звернулась з позовом  до управління Пенсійного  фонду  України у  м. Калуші  та Калуському районі  Івано-Франківської області  про стягнення   та перерахунок  соціальних виплат.
		          В обґрунтування позовних вимог  посилається на наступне. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.  До цього часу вона перебувала на утриманні чоловіка, оскільки є інвалідом   третьої групи, та ніде не працює. 09.10.2012 року  позивачка звернулась із заявою до управління Пенсійного фонду у  м. Калуші  та Калуському районі  Івано-Франківської області  про призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Листом від 05.11.2012 р. № 308/Б-15 УПФ повідомило про призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 09.10.2012 р. в розмірі 1131,18 грн. Розмір пенсії за віком годувальника (100%) визначено в сумі 2262,36 грн. Вважає, що відповідач неправильно розрахував призначену пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Просить зобов'язати   Управління   Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі   Івано-Франківської області здійснити їй перерахунок розміру пенсії   по втраті годувальника   із застосуванням   показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу   в цілому по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2009-2011роки), та зобов'язати відповідача виплатити їй суму недоодержаної пенсії, з моменту призначення пенсії   по втраті годувальника.
		          Постановою Калуського  міськрайонного  суду  Івано-Франківської області  від 11.02.2013 року  у справі № 2а-6517/12/0908  позов задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі   Івано-Франківської області, по визначенню   розміру пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1, неправомірними. Зобов'язано   управління   Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі   Івано-Франківської області здійснити   перерахунок розміру пенсії   по втраті годувальника    ОСОБА_1  із застосуванням   показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу   в цілому по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2009-2011   роки). Зобов'язано  управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області виплатити ОСОБА_1 суму недоодержаної пенсії   з моменту призначення пенсії   по втраті годувальника - з 09.10.2012 року.
		          Не погодившись із постановою суду першої інстанції  управління Пенсійного фонду України у  м. Калуші  та Калуському районі  Івано-Франківської області  подано апеляційну скаргу.  В обгрунтування  апеляційної скарги  скаржник посилається на наступне. 11.02.2005 р. позивачка звернулася із заявою про   призначення їй пенсії по інвалідності. З 02.02.2005 р. позивачці призначено пенсію по інвалідності, тобто з дати встановлення Ш групи інвалідності. 12.04.2006 р. та 22.09.2010 року позивачка зверталася із заявами про   проведення перерахунку пенсії та добавити стаж і зарплату. Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду,   в солідарній   системі призначаються пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання ( у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії , призначається один із цих видів   пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. 09.10.2012 р. позивачка звернулася з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50% пенсії за віком померлого   годувальника - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до ч.3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня   подання заяви на підставі документів   про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів , що знаходяться на час   переведення з одного виду   пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів , одержаних   органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід)   за періоди   страхового стажу, зазначені в   ч.1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням   показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Відповідно до розпорядження УПФУ в м. Калуші та Калуському районі від 10.10.2012 р. позивачці   було здійснено переведення пенсії   з виду на вид, тобто з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з   втратою   годувальника в розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника  з 09.10.2012 р. Розмір пенсії становить 1131,18 грн.    При переведенні пенсії позивачці з виду на вид та обрахунку пенсії   по втраті годувальника   було застосовано показник середньої   заробітної плати по Україні , який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії позивачки, а саме: показник середньої заробітної плати по Україні   за 2007 р. в розмірі 1197,91 грн. Оскільки позивачка, будучи пенсіонером по інвалідності, звернулася до УПФУ в м. Калуші та Калуському районі   з заявою про   переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, а не із заявою   про призначення пенсії   вперше, тому відповідно   до ч.3 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  апелянт вважає, що немає підстав   для застосування показника - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну   застраховану особу   в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні   роки , що передують року звернення за призначенням пенсії. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника   призначено відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими. 
		Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення повісток, а тому у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 197  КАС України їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Згідно зі ст.46 Конституції України  громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії   по втраті годувальника відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
		Відповідно ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб зазначених у ч. 2 ст. 32 цього Закону, незалежно від тривалості страхового стажу.
		Непрацездатними членами сім'ї, в тому числі є чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону. Член сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
		Аналіз вказаної статті свідчить про те, що умовами для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є віднесення до членів сім'ї, досягнення пенсійного віку та перебування на утриманні померлого і втрата після смерті джерела засобів до існування.
		Згідно з частинами 2 та 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 було визначено, що під членом сім'ї треба розуміти особу, що перебуває з суб'єктом права на пільги у правовідносинах, природа яких визначається кровними (родинними зв'язками) або шлюбними відносинами, постійним проживанням, веденням спільного господарства.
		В судовому засіданні встановлено,   що позивачці   ОСОБА_1   управлінням ПФУ в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області призначено пенсію по інвалідності.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік ОСОБА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.  
		09.10.2012 р. позивачка звернулася з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50% пенсії за віком померлого   годувальника. 
		Відповідно до вимог ст.19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.
		Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України  громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Згідно ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається   в розмірі   на одного непрацездатного члена сім'ї   - 50% пенсії за віком   померлого годувальника. 
		Відповідно до вимог ст.24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - до страхового стажу для обчислення   розміру пенсії за віком,з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних   підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого ст.26 цього Закону та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
		У відповідності до вимог ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається    з дня , що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом дванадцяти місяців. 
		Згідно аб.4 п.2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три   календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
		Суд вважає, що   посилання   відповідача на ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно якої: при переведенні з одного виду   пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового   стажу, зазначені в ч.1ст.45 цього Закону, із застосуванням показника   середньої заробітної плати (доходу), який   враховувався   під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, не підлягає застосуванню, оскільки: розмір пенсії по втраті годувальника розраховується виключно з показників (коефіцієнтів) інших даних самого годувальника. Розмір пенсії за втратою годувальника визначається виходячи з розміру пенсії за віком, на котру він мав би право. Жодних показників включаючи час виходу на пенсію (чи перерахунку) пенсії особи, яка перебувала на утриманні   не може застосовуватися. З даних пенсійного фонду пенсія позивачці призначалася в 2005 році, перерахунок здійснювався в 2010 році,  відтак показник середньої заробітної плати в 2007 році жодного разу не застосовувався, ні при призначенні, ні при перерахунку пенсії. Норма п.3   ст..45 цього Закону   застосовується виключно за бажанням   пенсіонера, якщо це збільшить розміри пенсії. Однак відсутні будь-які докази, що позивачка виявляла   бажання   застосовувати застарілі показники ні 2007 ні будь-який інший рік. Показник середньої заробітної плати по Україні  в 2007 році застосований відповідачем неправомірно.   
		Таким чином суд приходить до висновку, що позивачу - ОСОБА_1 неправомірно визначено розмір пенсії по втраті годувальника, оскільки пенсія за віком ОСОБА_2 має складати: 1990,35 грн. х 3,23617 х 0,568130 - 3659,39 грн. + 59,92 грн. доплати за понаднормовий стаж. Усього 3719,31 грн. Пенсія по втраті годувальника   позивачки  93719,31грн. х 50%) 1859,66 грн., що на 728,47 грн. більше від розрахованої відповідачем. 
		Якщо померлий пенсіонер мав право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 42 Закону, але не звернувся за таким перерахунком, то подаються відповідні документи про стаж роботи та про заробітну плату після призначення пенсії.
		Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону  пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
		У розрізі вищенаведених норм Закону колегія суддів вважає, що розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначається у відсотках від розміру пенсії померлого годувальника в залежності від кількості утриманців.
		Таким чином при переведенні за бажанням особи на пенсію по втраті годувальника, застосуванню підлягає саме показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (перерахунку) пенсії померлого годувальника.
		Згідно листа від 05.11.2012 р. № 308/Б-15 позивачці   було   повідомлено про призначення пенсії   у зв'язку з втратою годувальника з 09.10.2012 р.   в розмірі 1131,18 грн., тобто розмір пенсії за віком годувальника (100%) визначено в сумі 2262,36 грн.
		09.11.2012 року    позивачка, не погодившись з результатами призначеної   пенсії, на захист своїх законних прав та інтересів, звернулась до відповідача з письмовою заявою про   надання розрахунку розміру пенсії із зазначенням формул та коефіцієнтів, які застосовувались при розрахунку пенсії, оскільки рік назад пенсійний фонд вже розраховував розмір пенсії за віком ОСОБА_2 при призначенні йому пенсії в 2011 році, пенсії по інвалідності   ІІ групи   у розмірі 90% пенсії за віком. Тоді 90% пенсії за віком складала 3619 грн. (100% пенсії за віком було розраховано в розмірі 4021 грн.)
		З листа   УПФУ   від 19.11.2012 р. № 323/Б-15 вбачається,   що при розрахунку пенсії   за віком її покійного чоловіка було визначено   наступні коефіцієнти: коефіцієнт   страхового стажу 0,56813 та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,23617 грн.   Розмір   пенсії за віком годувальника 2202,44 (3876,64грн.- середньомісячний заробіток для обчислення пенсії по втраті годувальника (1197,91 грн. середня зарплата по Україні за 2007 р. х 3,23617 - індивідуальний коефіцієнт зарплати) х 0,56813 індивідуальний коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35)   -  ст. 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; доплата за понаднормовий стаж 7 років - 59,92 грн. (856,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.10.2012 р. х 7%) ст. 28   доплати згідно ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; загальний розмір пенсії за віком   годувальника 2262,36 грн.; розмір пенсії у разі втрати годувальника - 1131,18 (2262,36 х 50%) у відповідності до ст.36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком годувальника 2202,44 грн.            
		Наведені позивачем доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Враховуючи викладене, суд апеляційної  інстанції зазначає, що судом  першої інстанції, при вирішенні  даного  публічно-правового  спору, правильно  встановлено  обставини справи  та ухвалено  законне рішення  з дотриманням   норм  матеріального  та процесуального права, постанова суду  першої інстанції  ґрунтується на  повно, об'єктивно  і всебічно  з'ясованих обставинах, доводи апеляційної  скарги висновків  суду першої інстанції  не спростовують, тому підстав  для скасування  постанови суду  першої інстанції немає. 
		Керуючись ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу  адміністративного  судочинства України, суд - 
		                                                         
		                                                    У Х В А Л И В :   
		                                             
		          Апеляційну скаргу управління  Пенсійного фонду України у м. Калуші та Калуському районі  Івано-Франківської області  залишити без задоволення, а постанову Калуського  міськрайонного  суду  Івано-Франківської області  від 11.02.2013 року у справі № 2а-6517/12/0908  без змін. 
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		                                                         
		  Головуючий суддя                                                              Довга  О.І. 
		 
		             Судді                                                                                  Ліщинський А.М. 
		 
		                                                                                                         Запотічний І.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...