Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/2809/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2015. Зареєстровано: 06.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2015.
Дата набрання законної сили: 05.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: №   825/2809/14                                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Кашпур О.В.                                                                                                                    Суддя-доповідач:  Вівдиченко Т.Р. 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		  05 березня 2015 року                                                                                            м. Київ
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		  Головуючого судді:                                                              Вівдиченко Т.Р.
		  Суддів:                                                                      Бєлової Л.В.
		                                                                           Гром Л.М.
		  За участю секретаря:                                                            Стеценко А.В. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона №55" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона №55"  про визнання протиправними та скасування пунктів вимог, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач - Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона №55"  про визнання протиправними та скасування пунктів вимог від 20 червня 2014 року № 25-05-18-14/5162 щодо зобов'язання Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради опрацювати матеріали позапланової ревізії та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб та провести взаємозвірку з ПрАТ «ПМК-№55» за договором; зобов'язання зменшити кредиторську заборгованість на суму завищення вартості та обсягів виконаних будівельних робіт по об'єкту: «Розчищення русла річки Стрижень на ділянці проспекту Перемоги до вулиці Київська в місті Чернігів» на суму 254 318 грн. 88 коп. 
		Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року к задоволенні позову відмовлено.
		Не погодившись з постановою суду, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона №55" звернулась з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.
		Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.   
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради за період з 01 липня 2012 року по 31 січня 2014 року. 
		За результатами ревізії відповідачем складено Акт від 06 червня 2014 року № 25-05-21/15.
		На підставі Акту ревізії, 20 червня 2014 року Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області направлено Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради  вимогу про усунення порушень № 25-05-18-14/5162, пунктами  1 та  2 яких  вимагалось від позивача: опрацювати матеріали позапланової ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб; проведеною в ході позапланової ревізії зустрічною звіркою з ПрАт «ПМК № 55» з метою підтвердження виду, обсягу та якості розрахунків з Управлінням встановлено завищення вартості виконаних будівельних робіт по об'єкту «Розчищення  русла річки Стрижень на ділянці проспекту Перемоги до вулиці Київська в місті Чернігів» на загальну суму 254 318  грн. 88 коп.
		Не погоджуючись з пунктами 1 та 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		В силу ч. 1 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
		Згідно п. 4 ч. 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства.
		Відповідно до п.7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 затверджено Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, яким визначено процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.
		Згідно п. 2 Порядку № 550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
		Відповідно до п.п. 45 та 46 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
		В силу п. 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
		Як вбачається з матеріалів справи, 20 червня 2014 року Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області направлено Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради  вимогу про усунення порушень № 25-05-18-14/5162, пунктами  1 та  2 яких  вимагалось від позивача: опрацювати матеріали позапланової ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб; проведеною в ході позапланової ревізії зустрічною звіркою з ПрАт «ПМК № 55» з метою підтвердження виду, обсягу та якості розрахунків з Управлінням встановлено завищення вартості виконаних будівельних робіт по об'єкту «Розчищення  русла річки Стрижень на ділянці проспекту Перемоги до вулиці Київська в місті Чернігів» на загальну суму 254 318  грн. 88 коп.
		Водночас, з аналізу чинного законодавства слідує висновок, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
		При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Слід враховувати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. 
		З приводу відшкодування виявлених збитків завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
		При цьому, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
		Так, у даному випадку Державна фінансова інспекція в Чернігівській області пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради.
		При цьому, оскаржувана вимога Державної фінансової інспекції в Чернігівській області вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
		Враховуючи те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає такий позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною та скасування вимоги.
		Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 20 січня 2015 року у справі № 21-603а14.
		Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість  позовних вимог Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та відсутність правових підстав для їх задоволення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
		Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.  
		Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона №55" - залишити без задоволення.
		Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014  року - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		Головуючий суддя:                                                       Вівдиченко Т.Р.
		 
		Судді:                                                                       Бєлова Л.В.       
		                                                                     
		                                                                                        Гром Л.М.
		 
		 
		Повний текст ухвали виготовлено 11.03.2015 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.
		 
		Головуючий суддя                                                                 Вівдиченко Т.Р.            
		 
		Судді:                                                                                           Бєлова Л.В. 
		 
		                                                                                                                    Гром Л.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...