Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/21028/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2015. Зареєстровано: 14.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/1136/15 
		Справа №754/21028/14-ц
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		(заочне)
		 09.04.2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - Ярошенко С.В.,
		за участю секретаря - Моторенко К.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД», відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд», треті особи Державна інспекція архітектурно - будівельного контролю України, товариство з обмеженою відповідальністю «Укртеплобудіндустрія», товариство з обмеженою відповідальністю «Аспект - 31», товариство з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд», товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія «Теплоенергомонтаж», про визнання права власності на об'єкт нерухомості та зняття арешту, 
		ВСТАНОВИВ:
		У грудні 2014 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідачів із вказаним позовом. Позові вимоги мотивує тим, що 04.09.12 року між позивачем та ТОВ «Континентбуд» укладений попередній договір, відповідно до умов якого сторони зобов'язались в строки встановлені даним договором до якого відповідач ТОВ «Континентбуд» зобов'язується передати у власність окрему квартиру в житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а позивач зобов'язався прийняти вказану квартиру та належним чином оплатити її вартість в обсязі згідно з умовами договору. 04.09.12 року між ТОВ «Континентбуд» та ОСОБА_1 укладено договір про забезпечення виконання зобов'язань №1/1/112, згідно якого між сторонами досягнуто домовленості про розмір та порядок оплати. 29.04.14 року між позивачем, ТОВ «Континентбуд» та ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» укладено договір про заміну сторони у зобов'язанні до договору про забезпечення виконання зобов'язань №1/1/112 від 04.09.12 року, відповідно до якого, сторони домовились замінити відповідача ТОВ «Континентбуд» у договорі про забезпечення виконання зобов'язань. Позивач сплатив всю вартість квартири, обумовлену договором. Всі умови попередньо укладених договорів виконав, сплатив на рахунок відповідача суму коштів за квартиру, отримав ключі та фактично став власником. Після оплати повної вартості квартири, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо виконання умов попередньо укладених договорів, щодо здійснення належного оформлення права власності на придбану квартиру. Однак відповідач ігнорує законні вимоги позивача, чим порушує його конституційні права.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з викладених підстав, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
		Представники ТОВ «Континентбуд» та ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» у содове засідання не з'явились, повідомлені належним чином. 
		Представник ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києва у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на існування зведеного виконавчого провадження ВП №45017076 щодо примусового виконання виконавчих документів про стягнення боргу з ТОВ «Континентбуд» на користь держави та юридичних осіб, яких судом залучено в якості третіх осіб у справі. Вказував, щ в межах зазначеного виконавчого провадження накладено арешт, зокрема, на спірне нерухоме майно, яке є власністю ТОВ «Континентбуд». 
		Представник Державної інспекції архітектурно - будівельного контролю України у содовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.
		Представники третіх осіб ТОВ «Укртеплобудіндустрія», ТОВ «Аспект - 31», ТОВ «Київмонтажбуд», ТОВ «Теплоенергомонтаж» у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.
		Вислухавши пояснення учасників, вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
		В судовому засіданні встановлено, що 04.09.12 року між ТОВ «Континентбуд» та ОСОБА_1 укладений попередній договір, відповідно до умов якого сторони домовились в строки, встановлені даним договором в майбутньому укласти договір купівлі-продажу відповідно якого ТОВ «Континентбуд» зобов'язується передати у власність окрему квартиру № 112, однокімнатна, загальною площею 44,58 кв.м., 15 поверх, секція 1, в жилому будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, зобов'язується прийняти та належним чином оплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору.
		З письмових матеріалів справи вбачається, що 04.09.12 року між ТОВ «Континентбуд» та ОСОБА_1 укладено договір про забезпечення виконання зобов'язань №1/1/112.
		Відповідно до п.1.1 договору, для підтвердження зобов'язань, що виникли у сторін згідно з попереднім договором щодо укладення та виконання договору купівлі-продажу квартири, та забезпечення виконання таких зобов'язань, позивач сплачує ТОВ «Континентбуд» суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 цього Договору. Вказана сума коштів буде, після її належно сплати за даним договором, зарахована до платежів за Основним договором у момент укладення такого Основного договору.
		Згідно п. 2.4 договору сторони погодили, що основна сума коштів, що має бути внесена для виконання цього Договору ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Континентбуд», в українських гривнях, на день підписання Договору складає 289 770 грн., ПДВ складає 57 954 грн., всього разом з ПДВ 347 724 грн.
		29.04.14 року між ТОВ «Континетбуд», ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» та ОСОБА_1 укладений договір про заміну сторони у зобов'язанні до Договору про забезпечення виконання зобов'язань №1/1/112 від 04.09.12 року. Відповідно до вказаного договору сторони домовились замінити ТОВ «Континетбуд» у договорі про забезпечення виконання зобов'язань на ТОВ «Радуга Сіті ЛТД».
		Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		Згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Суд звертає увагу на те, що сторони у п. 1.3. попереднього договору зобов'язались укласти основний договір протягом першого кварталу 2013 року, але в будь-якому випадку не раніше отримання ТОВ «Континентбуд» правовстановлюючих документів на об'єкт та надання Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно документів, що є необхідними для належного укладення та оформлення основного договору. Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом 30 календарних днів з моменту отримання позивачем відповідного повідомлення від ТОВ «Континентбуд».
		Згідно п.3.2 попереднього договору факт передачі об'єкта оформлюється та підтверджується актом передачі-приймання об'єкта. Такий акт підписується не пізніше моменту укладення Основного договору.
		З довідки від 13.11.14 року вбачається, що відповідач ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» підтверджує ту обставину, що позивач сплатив кошти у розмірі 354 560,80 грн., як оплату 44,6 кв.м., а продавець прийняв ці грошові кошти та після завершення будівництва гарантує передачу про фінансової площі: секція 1, поверх 15, квартира№ 112, загальна площа 44,6 кв.м.
		Таким чином, суд безспірно встановив, що відповідач отримав від позивача суму, що відповідає повному обсягу вартості об'єкта нерухомості.
		30.10.14 року державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Вказаною постановою накладено арешт на майно, що належить ТОВ «Континентбуд» на праві власності та заборонено здійснювати його відчуження, в тому числі на спірну квартиру.
		Акт приймання-передачі об'єкта нерухомості надати тимчасово не мають змоги, оскільки Основний договір купівлі-продажу квартири тимчасово не може бути укладений через арешт майна ТОВ «Континентбуд».
		Вказане є свідченням того, що відповідач не має можливості виконати умови договору, оскільки оспорюється право власності на спірну квартиру третіми сторонами. 
		Судом встановлено, що рішенням Брянківського міського суду Луганської області від 14.08.12 року, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано 23.01.13 року сертифікат, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом спірного об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Вказане рішення Брянківського міського суду Луганської області від 14.08.12 року скасовано рішенням Апеляційного суду Луганської області від 17.10.13 року.
		Проте, з витягу про державну реєстрацію права власності, наданого представником ВДВДС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, вбачається, що на момент розгляду справи, право власності на спірну квартиру оформлене та майно належить ТОВ «Континентбуд».
		Крім того, Верховний суд України, у своїй постанові від  18.02.2015 року, зробив правовий висновок про те, що частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
		Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
		За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
		Частина 1 ст.18 Закону України «Про інвестиційну діяльність», держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.
		Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору. 
		У відповідності до ч 1 ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.
		Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.
		З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.
		Згідно зі ст. 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.
		Відповідно до ст. 3 Закону Країни «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінюючу діяльність в Україні», майном вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності;
		майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. 
		Відповідно до ч 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
		Згідно зі ч 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», - об'єктами інвестування є квартира, або приміщення в об'єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.
		Відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифікату відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно - будівельного контролю.
		Таким чином, позивач, як інвестор є замовником виконання робіт для власних побутових потреб.
		Суд критично ставиться до посилань представника Державної інспекції архітектурно - будівельного контролю України, про те що спірний об'єкт нерухомості не введено в експлуатацію, оскільки, як вже зазначалось, власності на спірну квартиру зареєстровано, а тому позивач має повне право оформити право власності на вищезазначене житлове приміщення.
		Отже, суд оцінив належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивач не може реалізувати своє право на майно, у зв'язку з тим, що на вказане майно відповідача накладено арешт, тобто оспорюється і може бути реалізоване на користь інших осіб, суд вважає, за необхідне позовні вимоги в частині визнання права власності та звільнення майна з-під арешту задовольнити.
		В частині позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу судом встановлено наступне.
		На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано акт приймання передачі наданої правової допомоги від 12.03.15 року. 
		Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.
		Право на правову допомогу також закріплено і статтею 27 ЦПК України.
		Згідно вимог ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать і витрати на правову допомогу.
		Виходячи зі змісту ст.ст. 56, 84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь в розгляді справи.
		Представником позивача у суді була ОСОБА_3, яка здійснювала представництво інтересів на підставі довіреності від 01.12.14 року.
		З журналу судового засідання вбачається, що ОСОБА_3 залучена до участі у справі в якості саме представника позивача, відомості про те, що вона залучений до участі в розгляді справи ухвалою суду як особа, що надає правову допомогу, відсутні.
		За таких обставин, суд не вбачає підстав стягувати витрати на правову допомогу.       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 154, 212-215 ЦПК України, 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково.
		Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2, за ОСОБА_1. 
		Звільнити майно з під арешту, накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 30.10.14 року, квартиру АДРЕСА_2.
		В іншій частині позову відмовити.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» судовий збір по 1 772,81 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...