Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/1087/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2015. Зареєстровано: 20.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		         
		 
		Справа № 357/1087/15-ц
		2/357/1147/15 
		Категорія 47 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		15 квітня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді      Ярмола О. Я. ,
		при секретарі          Антко О. С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
		В С Т А Н О В И В :
		 Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_2 з 16.07.2005 року по лютий 2014 року, придбали автомобіль «RENAULT MASTER», д.н.з.АІ 0713 СМ, кузов № НОМЕР_1 та причіп БЗП 7, д.н.з. НОМЕР_2, шасі № Y7TBZP7006T000272. Дані транспортні засоби відповідач одноособово продав, на що позивач не надавала згоди, гроші витратив на власні потреби, не передав частини вилучених коштів позивачу, а тому ОСОБА_1 просить суд визнати вказані ТЗ спільним майном подружжя та стягнути з відповідача 1\2 частину вартості цих транспортних засобів, що становить 25000 грн. та просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.
		               В судовому засіданні позивач та її представник уточнили, збільшивши позовні вимоги і просили суд стягнути з відповідача 1\2 частину вартості проданого відповідачем автомобіля «RENAULT MASTER» і причепа БЗП 7, що становить 45 000 грн.
		               Відповідач та його представник позов не визнали.
		              
		               Заслухавши пояснення учасників судового процесу, покази свідків, дослідивши  матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
		               Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 16.07.2005 року по 04.02.2014 року. Наведене підтверджується зібраними матеріалами справи, а з пояснень сторін вбачається, що на час розірвання шлюбу, подружжя з серпня 2013 року вже не проживали однією сімєю.
		                В судовому засіданні встановлено, що письмових домовленостей з приводу майна сторін, шлюбного договору між сторонами не укладалося.
		                В судовому засіданні встановлено, що в період шлюбу сторін, ними було придбано та зареєстровано за відповідачем 09.02.2011 року автомобіль «RENAULT MASTER», д.н.з.АІ 0713 СМ, кузов № НОМЕР_1 та 08.02.2007 року причіп БЗП 7, д.н.з. НОМЕР_2. Дане підтверджується довідками ВРЕВ ДАІ по обслуговуванню м. Біла Церква та м. Сквира та Сквирського району.
		               Згідно даних цього ж ВРЕВ ДАІ вбачається, що 16.10.2012 року відповідач зняв з обліку автомобіль «RENAULT MASTER» для реалізації.
		                 В судовому засіданні встановлено, що ринкова вартість автомобіля «RENAULT MASTER» 13500 доларів США, а вартість причепа 3870 грн. Такий висновок надано судовим експертом ОСОБА_3, виходячи з наданих даних. Тобто, оцінка ТЗ відбувалася без самого ТЗ, а лише за наявними вихідними даними оціночного обєкта.
		                В судовому засіданні встановлено, що майно - автомобіль «RENAULT MASTER», д.н.з.АІ 0713 СМ, кузов № НОМЕР_1 та причіп БЗП 7, д.н.з. НОМЕР_2, шасі № Y7TBZP7006T000272 є обєктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1, придбане ними в період шлюбу, за спільні кошти, а тому підлягає поділу відповідно до вимог ст.ст. 60,70 СК України.
		 
		                Встановленим є те, що 27.10.2012 року громадянин ОСОБА_4 придбав у відповідача ОСОБА_2 автомобіль «RENAULT MASTER», д.н.з.АІ 0713 СМ, кузов № НОМЕР_1. Наведене підтверджується довідкою-рахунком, серії ДПІ № 795317, посвідчену ФОП ОСОБА_5 З цієї довідки вбачається визначена сторонами правочину вартість вказаного відчужуваного ТЗ  84265 грн. 80 коп. Крім того, вартість автомобіля «RENAULT MASTER», д.н.з.АІ 0713 СМ підтвердив в судовому засіданні 16.03.2015 року, допитаний за клопотанням відповідача, свідок ОСОБА_4, який ствердив ціну придбаного ним ТЗ за 80 000 грн., однак, допитаний за клопотанням відповідача про повторний допит свідка 15.04.2015 року, - ОСОБА_4 вже ствердив, що придбав в жовтні 2012 року автомобіль «RENAULT MASTER» за 25 000 грн., а через рік, полагодивши цей автомобіль, він продав його за 80 000 грн., тобто, в судовому засіданні переплутав вартість ТЗ, а тому дав помилкові покази. Також, свідок ОСОБА_4 ствердив, що позивача не було при відчуженні її чоловіком автомобіля «RENAULT MASTER», д.н.з.АІ 0713 СМ, згода дружини не передбачалася.
		            Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які приходяться мамою та татом позивача, суду показали, що матеріально допомагали сімї своєї доньки, надавали кошти на ремонт квартири, відповідач вів бізнес самостійно і не ставив до відома свою дружину про всі свої дії. ОСОБА_1 займалася господарством та вихованням двох малолітніх дітей. Відповідач часто брав кредити, розпоряджався сімейним бюджетом, а в 2009 році відповідач потрапив в ДТП, мав обовязок відшкодувати потерпілій стороні кошти, а тому свідки позичили для відповідача у своїх знайомих кошти в сумі 15 000 грн., які відповідач так і не повернув. Свідок ОСОБА_8 суду підтвердила, що чула сварку і розмову між бувшим подружжям ОСОБА_1 про непогашений кредит і продаж якогось автомобіля за 25 000 грн. Свідок ОСОБА_9, яка приходиться відповідачу мамою, суд показала, що разом з сином їздила в м. Рівно купували автомобіль білого кольору, кошти бралися в кредит, який потім погасив її син самостійно. Однак, свідку не відомо, який і за скільки було придбано автомобіль, за скільки продано.
		              Позивач, підтримуючи позов, суду пояснила, що спірні автомобіль та причіп були придбані в шлюбі з ОСОБА_2, але так як сімейним бюджетом розпоряджався ОСОБА_2 самостійно, то її не було поставлено до відома про продаж цих ТЗ. Відповідач не передав їй частини вилучених від продажу коштів та не повернув борги її батькам.
		            Відповідач, заперечуючи позов, суду пояснив, що, дійсно, продав автомобіль «RENAULT MASTER» своєму хрещеному ОСОБА_4, письмової згоди дружини не потребував, але вона знала про продаж, знала, що є борги і слід повернути в банк кредитні кошти. Вилучені кошти від продажу автомобіля пішли в основному на погашення кредиту. Автомобіль «RENAULT MASTER», д.н.з.АІ 0713 СМ було продано за 25 000 грн., а причіп був в занедбаному стані, і тому відповідач здав його в металолом. Відповідач зазначив, що всі кошти в сімю заробляв він сам, брав борги, які самостійно й повертав, а тому його бувша дружина не має підстав ділити ці ТЗ, а також, безпідставно визначає вартість ТЗ.             
		 
		           При вирішенні даного спору суд виходив з наступного. 
		           Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.
		          Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		           Відповідно до п.23 постанови Пленуму ВС України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання. 
		             Відповідно до п. 30 Постанови ПВС України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ  про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі 
		іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
		              Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
		                 З матеріалів справи та встановлених обставин не вбачається наявність згоди ОСОБА_1 на відчуження автомобіля її бувшим чоловіком.
		                Суду не надано безперечних доказів про відчуження відповідачем причепа БЗП 7, д.н.з. НОМЕР_2, шасі № Y7TBZP7006T000272. Відповідач в судовому засіданні зазначив, що здав причіп в металолом, а документи на нього продав за 500 грн. Однак, зазначеному відсутні належні і допустимі підтвердження. 
		 
		               Отже, безпідставним є твердження відповідача щодо продажу в період шлюбу, разом з дружиною автомобіля «RENAULT MASTER», д.н.з.АІ 0713 СМ, відсутнє підтвердження того, що це відчуження відбулося з дозволу його бувшої дружини, в інтересах сім'ї чи на її потреби, а отже  вартість цього майна слід враховувати при поділі. При чому вартість проданого автомобіля  84 2268,80 грн. доведена в судовому засіданні, як даними довідки-рахунку так і показами свідка ОСОБА_4 Всі заперечення відповідача базуються на його особистих поясненнях. Суду не надано жодних належних та допустимих доказів заперечень відповідача.
		               Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		               Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		              Таким чином, виходячи з вищенаведеного, оцінюючи подані докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення, та слід визнати транспортні засоби «RENAULT MASTER», д.н.з.АІ 0713 СМ і причіп БЗП 7, д.н.з. НОМЕР_2, шасі № Y7TBZP7006T000272 спільним майном подружжя. Однак, суду не надано доказів відчуження відповідачем вказаного причепа, а тому можливо вести мову, лише, про компенсацію 1\2 частини вартості автомобіля «RENAULT MASTER», д.н.з.АІ 0713 СМ, кузов № НОМЕР_1, який було продано відповідачем без згоди позивача за 84268,80 грн. та позивач просить компенсувати їй половину вартості даного ТЗ (округливши суму ) в розмірі 40 000 грн.
		               
		                   Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі в сумі 400 грн., що підтверджено відповідними квитанціями.
		             Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.,60,61,65,70,71СК України, постановою Пленуму ВС України за №11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ  про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст.10,59,60,82,88, 212-215, 296  ЦПК України, суд-
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позов задовольнити частково.
		             Визнати транспортний засіб RENAULT MASTER д.н.з. АІ 0713СМ , кузов VF1FDC1M636955276 та причіп БЗП 7, д.н.з. НОМЕР_2, шасі № Y 7 ТВZР7006Т000272 спільним майном подружжя.
		                 Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1\2 частину вартості автомобіля RENAULT MASTER д.н.з. АІ 0713СМ , кузов VF1FDC1M636955276    в сумі 40 000 грн. (сорок тисяч гривень).
		                 Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі  400 грн. 
		               В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		 
		                   Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
		  
		Суддя                     ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...