Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/2048/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано судом: 27.04.2015. Зареєстровано: 27.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2015.
Дата набрання законної сили: 27.04.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу  Справа № 337/2048/13-к 
		 
		 
		 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		Єд. унікальний № 337/2048/13-к 
		№ пров. 11-кп/778/670/15 Головуючий в 1-й інст.- ОСОБА_1  
		Категорія - ст. 365, ч.2 КК Доповідач в 2-й інст. - ОСОБА_2  
		 
		 
		 27 квітня 2015 року судова палата з кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі: 
		 
		 головуючого - судді ОСОБА_2 , 
		 суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		 при секретарі - ОСОБА_5 ,
		 за участю прокурора - ОСОБА_6 , 
		 обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		 представника потерпілого - ОСОБА_9 , 
		 
		 розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_7  та ОСОБА_8  за апеляційними скаргами прокурора, який приймав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції, а також потерпілого ОСОБА_10 ,
		 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2014 року, яким 
		  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця . с. Бородіно Тарутинського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,    
		 - засуджено: за ч. 1 ст. 366 КК до 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 1 рік;
		<ul>
			<li>за ч. 2 ст. 365 КК до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 2 роки.</li>

</ul>
		 На підставі ч. 1 ст. 70, 72 КК України визначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 2 роки.
		 Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки та покладанням на нього обов`язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
		 На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_8 позбавлено спеціального звання - сержант міліції.
		 Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 у відшкодування матеріальної шкоди 950 гр. та моральної шкоди - 5000 гр.
		 Вирішена доля речових доказів. 
		 Як встановив суд, 19 листопада 2012 року приблизно в 00.00 годині, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , знаходячись при виконанні своїх службових обов`язків, на зупиночному комплексі по вул. Новгородській м. Запоріжжя, підійшли до ОСОБА_11 , який стояв біля свого автомобіля "Ніссан Кашкай" д/н НОМЕР_1 , та дізнались, що останній зробив вимушену зупинку у зв`язку із несправністю автомобіля, на даний час шукає евакуатор та вживає алкогольні напої.
		 ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 почали звинувачувати ОСОБА_11 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, тобто, у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Отримавши категоричну відмову від ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , діючи умисно, маючи умисел на перевищення влади та своїх службових повноважень, всупереч інтересам служби, виходячи за межі наданих йому прав та службових повноважень, як представника влади, розуміючи, що своїми діями порушує вказані положення закону, а також перевищує свої службові обов`язки, безпричинно, в порушення вимог ст.ст. 12-14 Закону України "Про міліцію", разом з ОСОБА_8 застосували фізичний вплив та повалили ОСОБА_10 на землю.
		Продовжуючи свої дії, реалізовуючи умисел, направлений на перевищення влади та своїх службових повноважень, ОСОБА_7 разом з  ОСОБА_8 за відсутності загрози їх життю і здоров`ю, вчинення будь -якого опору, застосували до ОСОБА_10 спеціальний засіб - палку резинову ПР-73, завдавши нею останньому не менше 10 ударів в область голови, тулубу, рук та ніг. Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , продовжуючи свої неправомірні дії, застосували заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, завели руки ОСОБА_10 за спину, наділи на них наручники та направились на стаціонарний пост 475 км автодороги Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя для складання адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП.
		В результаті дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_12 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді рани в лівій тім`яній області, синців в правій тім`яній області, в області лоба справа, в області правої кисті, у основи першого пальця правої кисті, у основи пальця лівої кисті, в області правого передпліччя, в області правого стегна, садна в області правого лучезап`ястного суглоба, в області лівої кисті, в області обох колінних суглобів, які в сукупності відповідно до висновку експерта № 300 від 14.02.2013 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
		19 листопада 2012 року о 01.40 годині, у приміщенні стаціонарного посту, ОСОБА_7 , будучи службовою особою та представником влади, вчинив умисні дії, які явно виходили за межі наданих йому прав та повноважень, що виразилися у незаконних методах, з метою штучного нарощування показників роботи (створення видимості ефективної роботи), шляхом внесення неправдивих даних в офіційні документи, склав та особисто підписав адміністративний протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 413908, до якого вніс завідомо неправдиві дані щодо обставин вчинення ОСОБА_13 правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, чим порушив охоронювані законом права та інтереси останнього, та своїми діями здійснив підрив авторитету правоохоронного органу в особі взводу № 2 з ОСП роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Запорізької області, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян і державним інтересам.
		Після цього, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою укриття своїх дій, в порушення вимог п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України за №185 від 22.02.2001 року, склали неправдиві офіційні документи, а саме: рапорти на ім`я начальника Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, в які внесли відомості щодо обставин здійснення ОСОБА_13 непокори законним вимогам працівників міліції, що не відповідали дійсності. Після складання зазначених офіційних документів, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , на патрульному автомобілі ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_2 , 19 листопада 2012 року о 04.05 годині доставили ОСОБА_11 до чергової частини Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області для складання адміністративного протоколу та надали зазначені неправдиві офіційні документи.
		На підставі наданих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправдивих офіційних документів старшим дільничним Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, складено адміністративний протокол ЗП №194453 відносно ОСОБА_10 за ст. 185 КУпАП.
		Прокурор, який підтримував державне обвинувачення в суді першої інстанції, у своїй апеляційній скарзі, не заперечуючи висновків суду щодо доведеності вини засуджених та правильності кваліфікації їх дій, вважає вирок суду в частині призначеного їм покарання, в тому числі із застосуванням положень ст. 75 КК України, надто м`яким, просить його в цій частині скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити обом за сукупністю злочинів остаточне покарання у вигляду 6 років позбавлення волі зі спеціальною конфіскацією, позбавленням кожного права займати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки та позбавленням кожного з них спеціального звання. 
		 В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_10 також порушує питання про скасування судового вироку щодо обох засуджених внаслідок надмірної м`якості призначеного їм покарання та неправильного розв`язання його цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, просить ухвалити новий вирок, яким призначити обом обвинуваченим покарання у вигляді 8 років позбавлення волі та задовольнити його позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 гривень. 
		 Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та представника потерпілого, які підтримали апеляційні скарги, заперечення обох обвинувачених, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги прокурора та потерпілого підлягають частковому задоволенню за таких підстав.
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 365 КК України, за обставин, викладених у вироку суду першої інстанції, самими засудженими, а також іншими учасниками судового процесу, не заперечується і в достатній мірі підтверджуються доказами, які суд першої інстанції в судовому засіданні ретельно дослідив і дав їм в своєму вироку належну та об`єктивну оцінку, яка заперечень не викликає, а також правильно кваліфікував дії ОСОБА_7  та ОСОБА_8  за с. 2 ст. 365 КК України, як умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їм прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством із застосуванням спеціальних засобів та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, а також за ч.1 ст. 366 КК України, як складання і видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів. 
		 В той же час, обираючи обвинуваченим покарання, суд першої інстанції належним чином не взяв до уваги тяжкість злочину, конкретні обставини його скоєння, їх ставлення до скоєного, а також думку потерпілого, який наполягав на їх суворомуу покаранні, дійшовши необгрунтованого висновку про можливість обрання щодо обвинувачених покарання, яке не пов`язане з ізоляцією їх від суспільства. Крім того, задовольняючи лише частково, а саме в сумі 5 000 гривень цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 , суд першої інстанції взагалі не навів в своєму вироку мотивів, чому він вважає суму в 50 тис. гривень завищеною, обмежившись лише посиланням на це, яке не виглядає достатньо переконливим, тому вирок суду в цій частині підлягає скасуванню з винесенням в кримінальному провадженні нового вироку.
		 Враховуючи також той факт, що з моменту винесення оскаржуваного вироку сплив тривалий час, проте спричинена ними потерпілому майнова та моральна шкода не відшкодована навіть у тих розмірах, які стягнуті судом першої інстанції, і останній продовжує наполягати на їх суворому покаранні, судова колегія вважає, що доводи обох апеляцій є слушними, тому погоджується з ними в тій частині, що виправлення обох обвинувачених можливо лише за умови ізоляції їх від суспільства.
		 В той же час колегія суддів вважає, що з урахуванням даних про особистість обох обвинувачених, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності, обидва можуть бути виправленні із застосуванням строків покарання, призначених їм вироком суду першої інстанції, але без застосування положень ст. 75 КК України, і вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для їх виправлення, також відповідатеме загальним засадам і завданням інституту покарання.
		 Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10  про відшкодування йому моральної шкоди, враховуючи конкретні обставини злочину, судова колегія вважає доведеним, а суму в 50 000 гривень, в яку він оцінений потерпілим, такою, що відповідає характеру моральних страждань, завданих йому неправомірними діями обвинувачених, тому вважає за необхідне задовольнити вказаний позов в повному обсязі.
		 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 414, 418, 420 КПК України, судова колегія 
		 З А С У Д И Л А :
		 
		 Апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції, а також потерпілого ОСОБА_10 , задовольнити частково. 
		 Вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2014 року щодо ОСОБА_7  та ОСОБА_8  в частині призначеного їм покарання та розв`язання цивільного позову потерпілого ОСОБА_10  про відшкодування моральної шкоди скасувати.
		 Ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7  у вчиненні злочинів, передбачених ст. 366 ч.1, ст. 365 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ст. 366 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 1 рік;
		- за ст. 365 ч.2 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки.
		 На підставі ст. 70 ч.1, 72 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у вигляді 5 (п`ять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком па 2 роки.
		 На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_7 спеціального звання - старший сержант міліції.
		 Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 366 ч.1, 365 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:
		 -за ст. 366 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 1 рік;
		 -за ст. 365 ч.2 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади,, у правоохоронних органах строком на 2 роки.
		 На підставі ст. 70 ч.1, 72 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_8 у вигляді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки.
		 На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_8 спеціального звання - сержант міліції.
		 Початок строку відбуття покарання обом засудженим відраховувати з моменту приведення вироку до виконання. 
		 Стягнути з ОСОБА_14  та ОСОБА_8  солідарно на користь потерпілого ОСОБА_10  у відшкодування моральної шкоди 50 000 гривень. 
		 В решті вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2014 року щодо ОСОБА_7  та ОСОБА_8  залишити без змін.
		 Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня його проголошення. 
		 
		 
		 Головуючий:
		 
		 судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...