Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6857/15-г : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2015. Зареєстровано: 29.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2015.
Дата набрання законної сили: 05.05.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.04.2015Справа №910/6857/15-г
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
		 
		за позовом                           Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» доСтрахового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» провідшкодування шкоди в розмірі 4 465 грн. 41 коп.  
		Представники:
		від Позивача:           Мирончук Ю.І. (представник за Довіреністю);
		від Відповідача:          не з'явились; 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		          Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (надалі також - «Відповідач») про відшкодування шкоди в розмірі 4 465 грн. 41 коп.
		 
		Позовні вимоги вмотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ/059340 від 16.04.2013 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Сіат», державний реєстраційний номер АА 5751 КІ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
		 
		Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Фольксваген», державний реєстраційний номер АА 7438 КВ, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9510851, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.
		 
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.03.2015 р. порушено провадження у справі № 910/6857/15-г, судове засідання призначено на 08.04.2015 р.
		 
		30.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло підтвердження про відсутність аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 23.03.2015 року.
		 
		03.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 23.03.2015 року.
		 
		08.04.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 23.03.2015 року не виконав. Представник позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 23.03.2015 року виконав не в повному обсязі.
		 
		          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2015 р. відкладено розгляд справи на 22.04.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.
		В судовому засіданні 22.04.2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.  Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року у справі № 910/6857/15-г, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. 
		За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
		Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» є 04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ КОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 56, офіс 13. 
		 
		Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/6857/25-г направлялись на адресу Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України. 
		Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		 
		Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
		Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
		Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		 
		В судовому засіданні 22 квітня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення. 
		 
		Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
		 
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -    
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		16 квітня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСО Автотехнікс» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ/059340, предметом якого є страхування транспортного засобу «Сіат», державний реєстраційний номер АА 5751 КІ. 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2014 року по вул. Антонова, 4 у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Сіат, державний реєстраційний номер АА 5751 КІ, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕСО Автотехнікс», під керуванням Спиридонова Олега Володимировича, та транспортного засобу «Фольксваген», державний реєстраційний номер АА 7438 КВ, під керуванням Петрова Віктора Олександровича, що підтверджується Довідкою про дорожньо - транспортну пригоду. 
		 
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Сіат», державний реєстраційний номер АА 5751 КІ. 
		 
		Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.03.2014 року у справі №760/3616/14-п Петрова Віктора Олександровича, водія  транспортного засобу «Фольксваген», державний реєстраційний номер АА 7438 КВ, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. 
		 
		Відповідно до Страхового акту № UA2014021400008/L01/01 від 26.02.2014 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування Страхувальнику ТОВ «ЕСО Автотехнікс» в розмірі 4 465 грн. 41 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 20818 від 26.02.2014 року. 
		 
		Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Фольксваген», державний реєстраційний номер АА 7438 КВ, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9510851, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1000 гривень 00 копійок.
		 
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 4 465 грн. 41 коп. відповідно до встановлених Полісом № АС/9510851 лімітів відшкодування по майну. 
		 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		 
		Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 
		 
		Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ/059340 від 16.04.2013 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Сіат», державний реєстраційний номер АА 5751 КІ, було відшкодовано на користь Страхувальника 4 465 грн. 41 коп.
		 
		          Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
		 
		Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		 
		Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. 
		 
		Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини. 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «Фольксваген», державний реєстраційний номер АА 7438 КВ, встановлена у судовому порядку постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.03.2014 року у справі №760/3616/14-п, якою Петрова Віктора Олександровича, водія  транспортного засобу «Фольксваген», державний реєстраційний номер АА 7438 КВ, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. 
		 
		Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
		 
		Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.  
		 
		Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування. 
		 
		Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. 
		 
		Страхове відшкодування -   це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування"). 
		 
		          Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. 
		 
		Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. 
		 
		Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
		 
		Статтею 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. 
		 
		Суд звертає увагу, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
		 
		Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.
		 
		Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. 
		 
		Отже, враховуючи визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9510851 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 3 465 грн. 41 коп. (4 465 грн. 41 коп. сума страхового відшкодування - франшиза у розмірі 1 000 гривень).
		 
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -    
		 
		ВИРІШИВ
		 
		           1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - задовольнити частково.
		 
		           2. Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ КОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 56, офіс 13, Ідентифікаційний код юридичної особи 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 40, ідентифікаційний код юридичної особи 20782312) 3 465 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 41 (сорок одну) коп., судовий збір у розмірі 1 417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) грн. 86 (вісімдесят шість) коп. 
		 
		          3. В іншій частині позову відмовити. 
		          
		4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 квітня 2015 року.
		 
		      Суддя                                                                                                   О.В. Чинчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...