Справа № 22-ц-1736 Головуючий в 1 інстанції Литвиненко
О.Л.
Категорія
34 Доповідач
Лащенко В.Д.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2008
року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Київської області у складі: головуючого - Лащенка В.Д. суддів - Корзаченко
І.Ф., Оношко Г.М. при секретарі - Колесник Н.І.
розглянула
у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Баришівського районного суду Київської області від 26 лютого 2008
року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і
моральної шкоди,
встановила:
У жовтні
2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування
матеріальної і моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що 27 серпня 2005 року відповідач керуючи
автомобілем ЗАЗ 11027, державний номер
НОМЕР_1, в порушення Правил дорожнього
руху виїхав на головну дорогу, де
зіткнувся з його автомобілем 2107,
державний номер НОМЕР_2. Внаслідок зіткнення автомобілів, було пошкоджено його автомобіль, згідно висновку автотоварознавчого
дослідження йому заподіяна матеріальна шкода на суму 7 876 грн. 74 коп.
Просив
стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 7876 грн. 74 коп. та
5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням
Баришівського районного суду Київської області від 26 лютого 2008 року ОСОБА_1
відмовлено в позові.
В
апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального права.
Апеляційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно
до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування
рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є
порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи
ОСОБА_1 в задоволенні позову суд виходив з того, що у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди
винні обоє водії, а матеріальна
шкода, заподіяна власникам обох
автомобілів майже однакова.
З таким
висновком не може погодитися колегія суддів,
оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права.
2
Відповідно
до вимог ст. 1188 ЦК
України шкода, завдана внаслідок
взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,
відшкодовується на загальних підставах,
а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується
винною особою;
2) за наявності вини лише
особи, якій завдано шкоди, вона їй не
відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір
відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що
мають істотне значення.
Матеріали
справи свідчать, що 27 серпня 2005 року
відбулося зіткнення транспортних засобів,
якими керували сторони, внаслідок
чого були пошкодженні автомобілі позивача та відповідача. Встановлено, що відповідач в порушення п. 16.11 Правил
дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг не надав переваги
транспортному засобу, яким керував
позивач рухаючись по головній дорозі. Позивач також в порушення п. 12.3 Правил
дорожнього руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки
транспортного засобу. Вказані обставини підтверджуються поясненнями
сторін, матеріалами адміністративної
справи, висновком судової автотехнічної
експертизи від 29 грудня 2007 року.
За таких
обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася з
вини обох володільців. Відповідно до п.3 постанови Пленуму ВС України від 27
березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про
відшкодування шкоди" за наявності вини обох володільців розмір
відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.
Колегія
суддів з урахування обставин, при яких
сталася дорожньо-транспортна пригода,
враховуючи висновок судової автотехнічної експертизи від 29 грудня 2007
року, приходить до висновку, що вина відповідача становить 70
відсотків, вина позивача - 30 відсотків.
Оскільки
пошкодженням автомобіля позивача йому заподіяна шкода в розмірі 7 876 грн. 74
коп., з урахуванням ступеня вини сторін, з відповідача на відшкодування матеріальної
шкоди необхідно стягнути 5 863 грн. 71 коп.
Відшкодуванню
підлягає також моральна шкода, так як
було пошкоджено автомобіль, внаслідок
чого позивач зазнав моральних страждань. З урахуванням ступеня вини обох володільців, колегія суддів вважає, що на відшкодування моральної шкоди з
відповідача необхідно стягнути 1000 грн.
На
підставі викладеного та керуючись
ст. ст. 307,
309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
3
Апеляційну
скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення
Баришівського районного суду Київської області від 26 лютого 2008 року
скасувати, ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги
ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5863 грн. 71 коп. на відшкодування матеріальної
шкоди та 1000 грн.. на відшкодування моральної шкоди.
Рішення
набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в
касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.