Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/4912/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службове підроблення.
Надіслано судом: 27.05.2015. Зареєстровано: 27.05.2015. Оприлюднено: 29.05.2015.
Дата набрання законної сили: 21.05.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 363/4912/15-к   Головуючий у І інстанції Підкурганний В.В.Провадження № 11-кп/780/432/15                           Доповідач у 2 інстанції Костенко І. В.Категорія 48                                                                                                 21.05.2015      
		<s>                                                                                                                                                                                            </s>
		 
		УХВАЛА
		                                        Іменем України
		21 травня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
		головуючого судді                              Костенко І.В.,
		суддів                                                    Капічон О.М., Полосенка В.С. 
		при секретарі                                       Горовенко А.О.
		за участю:
		прокурора                                             Гетьмана В.О.
		захисника                                              ОСОБА_2
		виправданого                                        ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження № 42014110000000381 за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції Куца О.О.  на вирок  Вишгородського районного  суду Київської області від 10 лютого 2015 року щодо, яким
		ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
		виправдано за ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК України</a> у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Вироком вирішене питання речових доказів.
		Колегія суддів,-
		В С Т А Н О В И Л А:
		Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, працюючи на посаді інспектора відділення Державної автомобільної інспекції Вишгородського районного відділу ГУ МВС України в Київській області та будучи службовою особою органу державної виконавчої влади вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_3, отримавши рапорт від 01.01.2014р. інспектора взводу №3 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Прохорчука О.В. про те, що 29.12.2013р. під час несення служби на 20 км автошляху Київ-Овруч в с.Нові Петрівці Вишгородського району, Київської області, водій автомобіля марки "Renault Duster", номерний знак НОМЕР_1, не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п.2.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2014_09_17/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">ПДР</a> та визначив, що діяння водія зазначеного автомобіля необхідно кваліфікувати за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1179/ed_2015_05_21/pravo1/KD0005.html?pravo=1#1179" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">статтею 122-2 КУпАП</a>, як невиконання водієм вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу.
		З метою встановлення особи правопорушника, ОСОБА_3, 5 січня 2014 року виїздив за місцем реєстрації власника транспортного засобу - ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) однак не виявив останнього за місцем реєстрації.
		ОСОБА_3, будучи інспектором ВДАІ Вишгородського РВ та обізнаним про свої службові обов'язки, у тому числі щодо збирання доказів вчинення адміністративного правопорушення будь-якою собою не вжив жодних заходів, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2820/ed_2015_05_21/pravo1/KD0005.html?pravo=1#2820" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">ст..251 КУпАП</a> спрямованих на встановлення доказів вини ОСОБА_6 у вчиненні правопорушення, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1179/ed_2015_05_21/pravo1/KD0005.html?pravo=1#1179" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">статтею 122-2 КУпАП</a>. Натомість, 11 січня 2014 о 11 год. 50 хв. в м. Вишгород ОСОБА_3, будучи службовою особою органу державної влади, в порушення норм статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2827/ed_2015_05_21/pravo1/KD0005.html?pravo=1#2827" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">254</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2944/ed_2015_05_21/pravo1/KD0005.html?pravo=1#2944" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">256 КУпАП</a>, без відібрання пояснення у правопорушника та збирання будь-яких інших доказів правопорушення, вніс до офіційного документу - протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 №141238 завідомо неправдиві відомості про те, що саме ОСОБА_6 29.12.2013 близько 12 год. 35 хв. на 20 км. автодороги Київ-Овруч вчинив адміністративне правопорушення, передбачене <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1179/ed_2015_05_21/pravo1/KD0005.html?pravo=1#1179" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">статтею 122-2 КУпАП</a>, у той час як останнього на місці вчинення правопорушення зазначеного в протоколі, не було.
		У подальшому протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №141238 щодо ОСОБА_6 був направлений для розгляду по суті до Вишгородського районного суду.
		Такі дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК України</a> як внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		Виправдовуючи ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення за ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК України</a>, суд першої інстанції вказав, що стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів про те, що на час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 володів відомостями, які б спростовували викладені у рапорті Прохорчука В.О. обставини щодо поведінки на дорозі водія автомобіля "Renault Duster" 29.12.2013р та що ОСОБА_3 усвідомлював та знав про неправдивий характер тих відомостей, які вносились ним 11 січня 2014 року до протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 №141238 щодо ОСОБА_6, як не здобуто їх на стадії досудового розслідування, що вказує на відсутність суб'єктивної сторони службового підроблення.
		В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду скасувати як незаконний, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенню фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК України</a> та призначити покарання у виді 2-х років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади. 
		При цьому, апелянт посилається на те, що за наявності суперечливих доказів у провадженні, суд, не зазначивши підстав визнав достовірними одні докази і відкинув інші, критично віднісся до показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, не перевіривши їх достовірність шляхом їх допиту в суді.
		Апелянт вказує, що судом не дана оцінка діям ОСОБА_3, який при перевірці рапорту Прохорчука О.В. не намагався встановити чи дійсно мало місце адміністративне правопорушення, так як умисно самоусунувся, обмежившись лише спробою відібрання у ОСОБА_6 пояснень, що в свою чергу вказує на спрямованість умислу на притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності.
		За доводами прокурора мотивом вчинення кримінального правопорушення є бажання виконати вказівку керівника ДАІ про притягнення учасників акції «Автомайдан» до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим і були внесені неправдиві відомості щодо порушення ОСОБА_6 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2014_09_17/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">ПДР</a> України до протоколу про адміністративне правопорушення.
		Також прокурор зазначає, що судом не досліджувалась версія, що за кермом автомобіля міг бути будь-хто, а не обов'язково власник, як це припустив ОСОБА_3, а відповідно не досліджувались чеки, інші документи, які стверджують версію ОСОБА_6 про його перебування 29.12.13р. в іншому місці, а не на 20 км автодороги Київ-Овруч.
		В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу прокурора відхилити, а вирок суду яким його визнано невинуватим та виправдано за ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК України</a> за відсутністю в його діях складу злочину залишити без змін.
		Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу та постановити щодо ОСОБА_3 обвинувальний вирок, яким визнати його винним за ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК України</a> до 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади, зазначивши термін додаткового покарання - 2 роки вже в суді апеляційної інстанції; пояснення ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які заперечили щодо поданої апеляційної скарги, так як в діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК України</a>,перевіривши та дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів приходить до наступного.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2974/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#2974" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.404 КПК України</a> суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2730/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#2730" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.374 КПК України</a> у мотивувальній частині вироку зазначається у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення до вироку формулювань, які ставлять під сумнів невинність виправданого.
		Всі сумніви доведеності винуватості, якщо їх неможливо усунути, повинні трактуватись на користь обвинуваченого.
		Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався у службовому підробленні - внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, будучи службовою особою.
		Доказами, якими сторона обвинувачення обґрунтувала вину ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, про які вказав у вироку суд, є : рапорт процесуального керівника у кримінальному провадженні №42014110150000026 про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК України</a>, матеріал про адміністративне правопорушення за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1179/ed_2015_05_21/pravo1/KD0005.html?pravo=1#1179" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">ст.122-2 КУпАП</a> щодо ОСОБА_6 та функціональні обов'язки та послужний список ОСОБА_3
		Проте, судом першої інстанції вірно встановлено, що такі докази не підтверджують вини ОСОБА_3 і не доводять, наявності в його діях прямого умислу на внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.
		Сам, ОСОБА_3 як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, вини своєї у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що ним дійсно було складено адміністративний протокол за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1179/ed_2015_05_21/pravo1/KD0005.html?pravo=1#1179" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">ст.122-2 КУпАП</a> щодо ОСОБА_6, підставою для цього був рапорт інспектора роти ДПС №3 Прохорчука О.В. про невиконання вимоги про зупинку водієм автомобіля марки "Renault Duster", номерний знак НОМЕР_1 29.12.13р. о 12 год. 35 хв. на 20 км автодороги Київ-Овруч. Підстав не довіряти даному рапорту у нього не було. Коли йому було дано доручення начальником відділення ДАІ про прийняття рішення щодо водія даного автомобіля, то ним було встановлено, що його власником є ОСОБА_6.
		Для перевірки зазначених даних в протоколі він двічі приїздив за місцем реєстрації ОСОБА_9, щоб відібрати пояснення, однак не заставши його, залишав повістку його батькам.
		Тоді ж, від матері ОСОБА_6., йому стало відомо, що останній 29.12.13р. близько 14 год. на власному автомобілі приїздив до неї додому.
		Додатково письмове повідомлення про необхідність з'явитись ОСОБА_6 до відділення ДАІ було направлено поштою.
		Так як ОСОБА_6. після чергового увідомлення не з'явився до відділення ДАІ, то відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3011/ed_2015_05_21/pravo1/KD0005.html?pravo=1#3011" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">ст.268 КУпАП</a> він склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_6 за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1179/ed_2015_05_21/pravo1/KD0005.html?pravo=1#1179" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">ст.122-2 КУпАП</a>.
		Суд першої інстанції, безпосередньо дослідивши та оцінивши всі надані сторонами кримінального провадження докази в їх сукупності, на думку колегії суддів, дійшов обґрунтованого висновку, що вони не доводять наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого саме ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК України</a>.
		За змістом диспозиції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК України</a> суб'єктивна сторона даного кримінального правопорушення характеризується тільки прямим умислом службової особи на внесення в офіційний документ неправдивих відомостей, тобто, коли службова особа усвідомлює неправдивий характер відомостей, які вносяться до офіційного документу.
		Однак, як вірно зазначено у вироку, що будь-яких доказів про те, що ОСОБА_3 усвідомлював та знав про неправдивий характер тих відомостей, які вносились ним 11 січня 2014 року до протоколу про адміністративне правопорушення АГ №141238 щодо ОСОБА_6 та що на час складання названого протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 володів відомостями, які б спростовували викладені у рапорті Прохорчука В.О. обставини щодо поведінки на дорозі водія автомобіля «Рено Дастер» 29 грудня 2013 року стороною обвинувачення суду надано не було.
		Крім того, жоден з досліджених доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, не підтверджує, що ОСОБА_3 діючи з прямим умислом вносив відомості до протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_9
		А тому у вироку правильно зазначено, що внесення до офіційного документу відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, виключає склад підроблення і за наявності умов, зазначених у <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909911/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909911" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.367 КК України</a> може тягти за собою відповідальність за службову недбалість.
		Доводи прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки визнав достовірними одні докази і критично віднісся до показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_10, не перевіривши їх достовірність в суді, є безпідставними.
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2694/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#2694" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.370 КПК України</a> рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Суд, керуючись законом мотивує вирок доказами, розглянутими в судовому засіданні та оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності.
		Показання свідка ОСОБА_6, на які посилається прокурор були достатньо повно досліджені в суді першої інстанції шляхом його допиту, який як зазначено у вироку посвідчив про те, що він дійсно їхав на автомобілі "Renault Duster", номерний знак НОМЕР_1, про який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та на тій саме ділянці траси Київ - Овруч, про яку в ньому вказано, однак не в той час, який вказаний у протоколі та що жодної вимоги про зупинку транспортного засобу під його керуванням працівники ДАІ не подавали.
		Проте дані показання не можуть бути підтвердженням того, що відомості про порушення ОСОБА_6 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1179/ed_2015_05_21/pravo1/KD0005.html?pravo=1#1179" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">ст.122-2 КУпАП</a>, які були внесені до протоколу про адміністративне правопорушення були внесені ОСОБА_3 з прямим умислом, оскільки на час складання протоколу йому про зазначені ОСОБА_6 обставини відомо не було.
		Щодо показань ОСОБА_10, про які вказує прокурор, то під час судового розгляду вони не досліджувались і клопотань про їх дослідження, прокурор в суді першої інстанції не заявляв, як не заявляв і клопотання про допит в якості свідка - дружини ОСОБА_6, про яку теж мова йде в апеляційній скарзі, а тому відповідно до вимог ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2974/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#2974" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.404 КПК України</a> не може ставити питання про їх дослідження і в суді апеляційної інстанції.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_725/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#725" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.95 КПК України</a> суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1746/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#1746" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.225 КПК України</a>.
		Суд не вправі обґрунтовувати судове рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.
		Отже, виходячи зі змісту вказаних норм, обґрунтування апеляційних вимог щодо не дослідження показань ОСОБА_10 та дружини ОСОБА_6 (дані про яку в апеляційній скарзі не зазначені), які не містять фактичних даних, які б вказували на наявність прямого умислу у ОСОБА_3 не відповідають вимогам закону.
		Крім того, в апеляційній скарзі ставиться питання про повторне дослідження в суді апеляційної інстанції низки чеків, інших документів, які підтверджують версію ОСОБА_6 щодо його перебування 29.12.2013 року не на 20 км автодороги Київ-Овруч, а в іншому місці, вказуючи, що вони були залишені поза увагою суду першої інстанції.
		Разом з тим, про дослідження яких конкретно документів йде мова в апеляційній скарзі не є зрозумілим, однак в суді першої інстанції наявні в матеріалах кримінального провадження рахунок-фактура, видаткова накладна на ім'я ОСОБА_6 та копія облікового листа ТОВ «Автокрай», де зазначено що 29.12.13р. в 13.18.54 ОСОБА_6 перебував в даному магазині, були досліджені в суді першої інстанції, що стверджується технічним записом судового засідання.
		Однак дані документи теж не вказують на наявність прямого умислу у ОСОБА_3 при внесенні відомостей до протоколу щодо ОСОБА_6
		Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 не намагався встановити те, чи мало місце адміністративне правопорушення і умисно самоусунувся від цього не відповідають дійсності.
		Як ствердив сам ОСОБА_3, що він двічі приїздив за місцем реєстрації власника автомобіля "Renault Duster", залишав його батькам увідомлення для передачі ОСОБА_6, надсилав увідомлення поштою, про що не заперечив в суді першої інстанції і сам свідок ОСОБА_6, однак до відділення ДАІ останній так і не з'явився.
		А тому, дані дії ОСОБА_3 ніяким чином не можна розцінювати як доказ наявності у нього прямого умислу на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК України</a>.
		Слід зауважити, що в своїй апеляційній скарзі прокурор не вказує конкретно на докази, які б доводили наявність у ОСОБА_3 прямого умислу на вчинення кримінального правопорушення, а вдається до розміркувань про те, що судом не була досліджена версія, що керувати автомобілем НОМЕР_2 міг будь-хто, а не обов'язково власник, як це припускає ОСОБА_3, що мотивом вчинення кримінального правопорушення є бажання виконати вказівку керівництва ДАІ про притягнення учасників мирної акції «Автомайдану» до адміністративної відповідальності.
		Проте стороною обвинувачення будь-яких конкретних версій з цього приводу та доказів на її підтвердження суду надано для розгляду не було.
		Щодо зазначеного вище мотиву вчинення кримінального правопорушення, то в обвинувальному акті він не зазначений взагалі, як не вказано в обвинувальному акті і місце вчинення кримінального правопорушення.
		Крім того, слід зазначити, що суб'єктом даного кримінального правопорушення може бути лише службова особа, однак із матеріалів кримінального провадження не вбачається на яких саме підставах ОСОБА_3 здійснював функції службової особи органу державної влади, оскільки в матеріалах провадження відсутні як наказ про прийняття ОСОБА_3 на посаду державтоінспектора так і його посадові обов'язки.
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_194/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#194" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст.62 Конституції України</a> ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_114/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#114" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.17 КПК України</a> ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий. Якщо стороною обвинувачення не доведено винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до вимог ч.6 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2160/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#2160" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.284 КПК України</a>, якщо обставини передбачені п.1, 2 частини 1 цієї статті, а це встановлення відсутності події кримінального правопорушення або відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, виявлені під час судового розгляду суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, дав відповідну оцінку доказам у кримінальному провадженні і не встановивши в діянні ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1#909904" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.366 КК україни</a> ухвалив правильне рішення про його виправдання.
		А тому вирок суду є законним, обґрунтованим, вмотивованим і підстав для його зміни чи скасування немає. 
		Керуючись ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2974/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#2974" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">404</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2979/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#2979" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">405</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2989/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#2989" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">407</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3065/ed_2015_04_10/pravo1/T124651.html?pravo=1#3065" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">419 КПК України</a>, колегія суддів,-
		У Х В А Л И Л А:
		Апеляційну скаргу прокуроразалишити без задоволення.
		Вирок Вишгородського районного  суду Київської області від 10 лютого 2015 рокущодо ОСОБА_3 - без змін.
		Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...