Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 164/160/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2015. Зареєстровано: 03.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2015.
Дата набрання законної сили: 11.08.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		                                Номер справи: 164/160/13-к
		                                Провадження по справі:1-кп/164/1/2015                                     Категорія: 65
		 
		<ol>
			<li>В И Р О К</li>

</ol>
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		02 червня 2015 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді                 ОСОБА_1 
		при секретарі                     ОСОБА_2 
		з участю: прокурора                 ОСОБА_3 ,
		захисників:                     ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинувачених:         ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 42014030000000089 від 26 травня 2014 року відносно обвинувачених:  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Цегів Горохівського району, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого старшим оперуповноваженим сектору організації оперативної роботи управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України,
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Годомичі Маневицького району, мешканця АДРЕСА_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого начальником Маневицької виправної колонії № 42 управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області, одруженого, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 365 КК України,
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого начальником відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України, 
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дубно Рівненської області, мешканця АДРЕСА_4 , українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, працюючого черговим помічником начальника Маневицької виправної колонії № 42 управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України, 
		ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та мешканця АДРЕСА_5 , українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України, 
		ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця та мешканця АДРЕСА_6 , зареєстрованого в АДРЕСА_7 , українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, працюючого робітником ДП „Волиньторф, неодруженого, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України, 
		ОСОБА_13 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_8 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області, одруженого, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України, 
		ОСОБА_14 ,  ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця смт. Маневичі, мешканця АДРЕСА_9 , українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, працюючого робітником у приватного підприємця ОСОБА_17 , одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України, 
		ОСОБА_15 ,  ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця с. Городок Маневицького району, мешканця АДРЕСА_10 , українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, працюючого оперуповноваженим оперативного відділу Маневицької виправної колонії № 42 управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України, 
		ОСОБА_16 ,  ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця с. Замостя Маневицького району, мешканця АДРЕСА_11 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого заступником чергового помічника начальника установи, начальником чергової зміни відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		Обвинувачений ОСОБА_8  відповідно до наказу начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області від 05 квітня 2011 року № 24 о/с призначений на посаду старшого оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) сектору організації оперативної роботи управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області.
		Згідно ст. 2 Закону України ,,Про державний захист працівників суду і правохоронних органів від 23 грудня 1993 року № 3781  XII органи та установи виконання покарань мають статус правохорнного органу і як службова особа та працівник правоохоронного органу, повинен суворо дотримуватися вимог Конституції України та норм чинного законодавства.
		Обвинувачений ОСОБА_8 20 квітня 2011 року, в період часу з 20 год. 15 хв. до 20 год. 40 хв., перебуваючи в службовому кабінеті начальника Маневицької виправної колонії № 42, розташованому на другому поверсі адміністративного приміщення над черговою частиною, що знаходиться по вул. Карла Маркса, 25 в смт. Маневичі Волинської області, будучи службовою особою  працівником правоохоронного органу та представником влади, всупереч положенням ст. 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст. 106 Кримінально -виконавчого кодексу України, яка передбачає застосування фізичної сили, спеціальних засобів до осіб, позбавлених волі, лише в разі вчинення ними фізичного опору персоналу колонії, злісного невиконання його законних вимог, ,,Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом ДДУПВП № 275 від 25 грудня 2003 року, зокрема п. 59, згідно якого працівники кримінально - виконавчої системи мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень з боку засуджених, подолання протидії законним вимогам адміністрації установ виконання покарань, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов`язків; п. 60, відповідно до якого наручники до засуджених застосовуються за розпорядженням начальника установи, його заступників, чергового помічника начальника установи та їх заступників у разі: а) учинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варти, адміністрації установи або проявів буйства; б) відмови слідувати в ДІЗО, ПКТ, ОК або карцеру; в) спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб; г) конвоювання після затримання засудженого, який скоїв втечу; п. 61, згідно якого особовий склад установи має право самостійно застосовувати гумові кийки та фізичну силу у випадках: а) захисту персоналу установи та самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю; б) припинення масових заворушень і групової непокори з боку засуджених; в) відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди, транспортні засоби установи або звільнення їх у разі захоплення; г) затримання або доставлення засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання, до дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу, окремої камери або карцеру, якщо зазначені особи чинять опір особовому складу чергової зміни або якщо є підстави вважати, що вони можуть завдати шкоди оточуючим або собі; г) припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи; д) затримання засуджених, які скоїли втечу з місць позбавлення волі, є) звільнення заручників, явно виходячи за межі наданих йому повноважень щодо застосування фізичної сили до засудженого, при відсутності для цього будь - яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_18 виконував всі вимоги персоналу установи, будь - якого опору не чинив, руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники, при з`ясуванні причин та обставин втечі ОСОБА_18 з місця відбування покарання, умисно наніс останньому один удар лівою ногою в область живота, чим заподіяв закриту тупу травму живота у вигляді забою підшлункової залози, що призвела 21 квітня 2011 року, біля 6.30 год., до смерті ОСОБА_18 . 
		Згідно висновку судово - медичної експертизи № 37 ,,а від 24 травня 2011 року за ступенем тяжкості стосовно живої особи вказана закрита тупа травма черева у вигляді забою підшлункової залози у ОСОБА_18 за ознакою наявності загрозливих для життя явищ належала б до категорії тяжких тілесних ушкоджень. 
		Отже, умисними діями старшого оперуповноваженого сектору організації оперативної роботи управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області ОСОБА_8 , які полягали у перевищенні наданих йому влади та службових повноважень, що супроводжувалось насильством над потерпілим ОСОБА_18 , було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам вказаного громадянина, зокрема, передбаченого ст. 28 Конституції України права на повагу до його гідності, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу державного правоохоронного органу в особі управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області, та спричинено тяжкі наслідки  смерть засудженого ОСОБА_18 .
		Обвинувачений ОСОБА_7 відповідно до наказу голови Державної пенітенціарної служби України від 17 лютого 2011 року № 16 о/с призначений на посаду начальника Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області.
		Згідно ст. 2 Закону України ,,Про державний захист працівників суду і правохоронних органів від 23 грудня 1993 року № 3781  XII органи та установи виконання покарань мають статус правохорнного органу і як службова особа та працівник правоохоронного органу, повинен суворо дотримуватися вимог Конституції України та норм чинного законодавства.
		Обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді начальника Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, 20 квітня 2011 року, в період часу з 20 год. 15 хв. до 21 год. 10 хв., знаходячись в службовому кабінеті начальника установи, розташованому на другому поверсі адміністративного приміщення над черговою частиною, що по АДРЕСА_11 , будучи службовою особою  працівником правоохоронного органу та представником влади, всупереч положенням ст. 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст. 106 Кримінально - виконавчого кодексу України, яка передбачає застосування фізичної сили, спеціальних засобів до осіб, позбавлених волі, лише в разі вчинення ними фізичного опору персоналу колонії, злісного невиконання його законних вимог, ,,Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом ДДУПВП № 275 від 25 грудня 2003 року, зокрема п. 59, згідно якого працівники кримінально - виконавчої системи мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень з боку засуджених, подолання протидії законним вимогам адміністрації установ виконання покарань, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов`язків; п. 60, відповідно до якого наручники до засуджених застосовуються за розпорядженням начальника установи, його заступників, чергового помічника начальника установи та їх заступників у разі: а) учинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варти, адміністрації установи або проявів буйства; б) відмови слідувати до дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу, окремої камери або карцеру; в) спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб; г) конвоювання після затримання засудженого, який скоїв втечу; п. 61, згідно якого особовий склад установи має право самостійно застосовувати гумові кийки та фізичну силу у випадках: а) захисту персоналу установи та самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю; б) припинення масових заворушень і групової непокори з боку засуджених; в) відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди, транспортні засоби установи або звільнення їх у разі захоплення; г) затримання або доставлення засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання, до дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу, окремої камери або карцеру, якщо зазначені особи чинять опір особовому складу чергової зміни або якщо є підстави вважати, що вони можуть завдати шкоди оточуючим або собі; г) припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи; д) затримання засуджених, які скоїли втечу з місць позбавлення волі, є) звільнення заручників, явно виходячи за межі наданих їм повноважень щодо застосування фізичної сили до засуджених, при відсутності для цього будь - яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_18 виконував всі вимоги персоналу установи, будь - якого опору не чинив, руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники, при з`ясуванні причин та обставин втечі ОСОБА_18 з місця відбування покарання, ОСОБА_7 наніс останньому один удар рукою в область голови, внаслідок чого ОСОБА_18 було спричинено ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді синця правої тім`яно - скроневої ділянки волосистої частини голови, що згідно висновку судово - медичної експертизи № 37 ,,а від 24 травня 2011 року за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень. 
		В подальшому ОСОБА_7 у вищевказаному кабінеті, з метою принизити особисту гідність засудженого ОСОБА_18 , примусив його стати на коліна та просити вибачення за вчинену ним 15 березня 2011 року втечу з установи по виконанню покарань. Крім цього, ОСОБА_7 , діючи з вищевказаною метою, а також, щоб завдати фізичного болю ОСОБА_18 , примусив останнього рухатися перед працівниками Маневицької виправної колонії № 42 на колінах з власними кросівками в зубах із свого службового кабінету, що розташований на другому поверсі, по бетонній підлозі та сходинковому маршу на перший поверх у приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, внаслідок чого ОСОБА_18 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців передніх поверхонь обох колін та множинних саден обох колін, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 37 ,,а від 24 травня 2011 року за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень. 
		Крім того, в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, в присутності працівників чергової зміни установи, ОСОБА_7 примусив ОСОБА_18 , який стояв на колінах, повторно вибачитися перед ними за вчинену втечу та необхідність у зв`язку з цим несення ними посиленого режиму служби, у тому числі додаткових чергувань, а також участі в позаробочий час в розшукових заходах. 
		Отже, умисними діями начальника Маневицької виправної колонії № 42 ОСОБА_7 , які полягали у перевищенні влади та службових повноважень, було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам ОСОБА_18 , зокрема, передбаченого ст. 28 Конституції України права на повагу до його гідності, і спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців передніх поверхонь обох колін, множинних саден обох колін та синця правої тім`яно - скроневої ділянки волосистої частини голови, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету і престижу державного правоохоронного органу в особі Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області.
		Крім того, продовжуючи свої протиправні дії, 20 квітня 2011 року, в період з 21 год. 20 хв. до 21 год. 40 хв., начальник Маневицької виправної колонії № 42 ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що по АДРЕСА_11 , куди був поміщений засуджений ОСОБА_18 , будучи службовою особою  працівником правоохоронного органу та представником влади, всупереч положенням ст. 28 Конституції України, ст. 106 Кримінально - виконавчого кодексу України, п. п. 59 - 61 ,,Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом ДДУПВП № 275 від 25 грудня 2003 року, при відсутності будь - яких підстав для застосування фізичної сили і спецзасобів до засудженого ОСОБА_18 , оскільки останній виконував всі вимоги персоналу установи, будь - якого опору не чинив, перебував у наручниках із заведеними назад руками, віддав наказ працівнику чергової зміни установи ОСОБА_14 оголосити сигнал тривоги „Буря - 2 для збору особового складу чергової зміни в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених та наказав працівникам вищевказаної установи по виконанню покарань - начальнику відділу нагляду і безпеки установи ОСОБА_10 , черговому помічнику начальника установи ОСОБА_9 , заступнику чергового помічника начальника установи, начальнику чергової зміни ОСОБА_16 , оперуповноваженому оперативного відділу ОСОБА_15 , молодшим інспекторам відділу нагляду і безпеки ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 силоміць положити засудженого ОСОБА_18 на стіл та нанести останньому удари гумовими кийками КГ  73 по сідницях, а також керував їх діями щодо черговості нанесення ударів, тобто організував вчинення підлеглими перевищення влади та службових повноважень. Виконуючи наказ ОСОБА_7 , начальник відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 ОСОБА_10 наніс засудженому ОСОБА_18 гумовим кийком чотири удари по сідницях, черговий помічник начальника установи ОСОБА_9 - два удари, оперуповноважений оперативного відділу установи ОСОБА_15 - шість ударів по п`ятах обох ніг засудженого, заступник чергового помічника начальника установи, начальник чергової зміни відділу нагляду і безпеки ОСОБА_16 - два удари по п`ятах обох ніг засудженого, молодші інспектори відділу нагляду і безпеки установи ОСОБА_14 - шість ударів по сідницях, ОСОБА_13 п`ять ударів по сідницях, ОСОБА_11 - чотири удари по сідницях, а ОСОБА_12  три удари по сідницях. 
		Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_7 , що полягали в організації перевищення його підлеглими влади та службових повноважень, поєднаних із застосуванням насильства, ОСОБА_18 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних зливних синців обох сідниць, множинних синців задньої поверхні лівого стегна, обширного синця задньої і бокових поверхонь правого стегна, синця і внутрішньошкірного крововиливу передньої поверхні правого стегна, множинних синців обох гомілок і ступень, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 37 ,,а від 24 травня 2011 року належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Умисними діями начальника Маневицької виправної колонії № 42 ОСОБА_7 , які полягали в організації перевищення влади та службових повноважень працівниками установи, що супроводжувались насильством над потерпілим ОСОБА_18 , було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам вказаного громадянина, зокрема, передбаченого ст. 28 Конституції України права на повагу до його гідності, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету і престижу державного правоохоронного органу в особі Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області.
		Крім того, начальник Маневицької виправної колонії № 42 ОСОБА_7 , продовжуючи свої протиправні дії, які виразились в організації та керуванні катуванням засудженого ОСОБА_18 , при відсутності будь - яких підстав для застосування фізичної сили і спецзасобів до даного засудженого, оскільки останній перебував у наручниках із заведеними назад руками і будь - якого опору не чинив, в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, де знаходився ОСОБА_18 , з метою покарати його за вчинену ним втечу з установи виконання покарань та заподіяти ОСОБА_18 сильний фізичний біль та фізичні і моральні страждання, віддав наказ начальнику відділу нагляду і безпеки установи ОСОБА_10 , черговому помічнику начальника установи ОСОБА_9 , молодшому інспектору відділу нагляду і безпеки ОСОБА_14 прикувати в даному приміщенні ОСОБА_18 наручниками до металевої решітки вікна із заведеними назад руками на висоті приблизно 1.7 м та залишити останнього в такому положенні роздягнутим на ніч. ОСОБА_18 , будучи обмеженим у рухах та перебуваючи в безпорадному стані, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_10 , спричинених обвинуваченим ОСОБА_8 , біля 6 год. 30 хв., помер на місці події.
		Згідно висновку судово - медичного експерта № 37 ,,б від 30 травня 2011 року потерпілий ОСОБА_18 під час перебування в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, будучи прикованим до решітки вікна, відчував фізичний біль як в місцях отриманих тілесних ушкоджень, так і в м`язах та зв`язковому апараті неприродно розташованих кінцівок та тулуба. 
		Обвинувачений ОСОБА_10 відповідно до наказу начальника управління ДДУПВП у Волинській області від 05 квітня 2011 року № 24 о/с призначений на посаду начальника відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області.
		Згідно ст. 2 Закону України ,,Про державний захист працівників суду і правохоронних органів від 23 грудня 1993 року № 3781  XII органи та установи виконання покарань мають статус правохорнного органу і як службова особа та працівник правоохоронного органу, повинен суворо дотримуватися вимог Конституції України та норм чинного законодавства.
		Обвинувачений ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді начальника відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, 20 квітня 2011 року, в період часу з 21 год. 20 хв. до 21 год. 40 хв., на виконання явно злочинного наказу начальника установи ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що по АДРЕСА_11 , куди був поміщений ОСОБА_18 , будучи службовою особою  працівником правоохоронного органу та представником влади, всупереч положенням ст. 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст. 106 Кримінально - виконавчого кодексу України, яка передбачає застосування фізичної сили, спеціальних засобів до осіб, позбавлених волі, лише в разі вчинення ними фізичного опору персоналу колонії, злісного невиконання його законних вимог, ,,Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом ДДУПВП № 275 від 25 грудня 2003 року, зокрема п. 59, згідно якого працівники кримінально - виконавчої системи мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень з боку засуджених, подолання протидії законним вимогам адміністрації установ виконання покарань, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов`язків; п. 60, відповідно до якого наручники до засуджених застосовуються за розпорядженням начальника установи, його заступників, чергового помічника начальника установи та їх заступників у разі: а) учинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варти, адміністрації установи або проявів буйства; б) відмови слідувати в ДІЗО, ПКТ, ОК або карцеру; в) спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб; г) конвоювання після затримання засудженого, який скоїв втечу; п. 61, згідно якого особовий склад установи має право самостійно застосовувати гумові кийки та фізичну силу у випадках: а) захисту персоналу установи та самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю; б) припинення масових заворушень і групової непокори з боку засуджених; в) відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди, транспортні засоби установи або звільнення їх у разі захоплення; г) затримання або доставлення засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання, до дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу, окремої камери або карцеру, якщо зазначені особи чинять опір особовому складу чергової зміни або якщо є підстави вважати, що вони можуть завдати шкоди оточуючим або собі; г) припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи; д) затримання засуджених, які скоїли втечу з місць позбавлення волі, є) звільнення заручників, явно виходячи за межі наданих їм повноважень щодо застосування фізичної сили до засуджених, при відсутності для цього будь - яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_18 виконував всі вимоги персоналу установи, будь - якого опору не чинив, руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники, разом з іншими працівниками установи по виконанню покарань, діючи групою осіб без попередньої змови між собою, при з`ясуванні причин та обставин втечі ОСОБА_18 з місця відбування покарання, ОСОБА_10 наніс останньому не менше чотирьох ударів гумовим кийком КГ - 73 по сідницях, внаслідок чого ОСОБА_18 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних синців обох сідниць, множинних синців задньої поверхні лівого стегна, обширного синця задньої і бокових поверхонь правого стегна, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 37 ,,а від 24 травня 2011 року за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень. 
		Отже, умисними діями начальника відділу нагляду та безпеки Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області ОСОБА_10 , які полягали у перевищенні наданих йому влади та службових повноважень, що вчинені групою осіб без попередньої змови між собою супроводжувались насильством над потерпілим ОСОБА_18 , було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам вказаного громадянина, зокрема, передбаченого ст. 28 Конституції України права на повагу до його гідності, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу державного правоохоронного органу в особі управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області.
		Крім того, продовжуючи свої протиправні дії, 20 квітня 2011 року, приблизно о 21 год, 20 хв., начальник відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, ОСОБА_10 на виконання явно злочинного наказу начальника установи ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що по АДРЕСА_11 , куди був поміщений ОСОБА_18 , будучи службовою особою  працівником правоохоронного органу та представником влади, всупереч положенням ст. 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст. 106 Кримінально - виконавчого кодексу України, яка передбачає застосування фізичної сили, спеціальних засобів до осіб, позбавлених волі, лише в разі вчинення ними фізичного опору персоналу колонії, злісного невиконання його законних вимог, ,,Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом ДДУПВП № 275 від 25 грудня 2003 року, зокрема п. 59, згідно якого працівники кримінально - виконавчої системи мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень з боку засуджених, подолання протидії законним вимогам адміністрації установ виконання покарань, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов`язків; п. 60, відповідно до якого наручники до засуджених застосовуються за розпорядженням начальника установи, його заступників, чергового помічника начальника установи та їх заступників у разі: а) учинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варти, адміністрації установи або проявів буйства; б) відмови слідувати в ДІЗО, ПКТ, ОК або карцеру; в) спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб; г) конвоювання після затримання засудженого, який скоїв втечу; п. 61, згідно якого особовий склад установи має право самостійно застосовувати гумові кийки та фізичну силу у випадках: а) захисту персоналу установи та самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю; б) припинення масових заворушень і групової непокори з боку засуджених; в) відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди, транспортні засоби установи або звільнення їх у разі захоплення; г) затримання або доставлення засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання, до дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу, окремої камери або карцеру, якщо зазначені особи чинять опір особовому складу чергової зміни або якщо є підстави вважати, що вони можуть завдати шкоди оточуючим або собі; г) припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи; д) затримання засуджених, які скоїли втечу з місць позбавлення волі, є) звільнення заручників, явно виходячи за межі наданих їм повноважень щодо застосування фізичної сили до засуджених, при відсутності для цього будь - яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_18 виконував всі вимоги персоналу установи, будь - якого опору не чинив, руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники, ОСОБА_10 з метою заподіяти ОСОБА_18 сильний фізичний біль, фізичні і моральні страждання, разом з черговим помічником начальника установи ОСОБА_19 , заступником чергового помічника начальника установи, начальником чергової зміни ОСОБА_16 , оперативним уповноваженим оперативного відділу ОСОБА_15 , молодшими інспекторами відділу нагляду і безпеки ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , будучи службовими особами  працівниками правоохоронного органу та представниками влади, поклавши силоміць засудженого ОСОБА_18 , на стіл, діючи групою осіб без попередньої змови між собою, умисно нанесли останньому численні удари гумовими кийками по тілу. 
		Так, начальник відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 ОСОБА_10 , діючи групою осіб без попередньої змови між собою, умисно наніс гумовим кийком ГК  73 потерпілому ОСОБА_18 не менше чотирьох ударів по сідницях, черговий помічник начальника установи ОСОБА_19  не менше двох ударів, оперативний уповноважений оперативного відділу ОСОБА_15 та заступник чергового помічника начальника установи, начальник чергової зміни відділу нагляду і безпеки ОСОБА_16  відповідно, не менше десяти ударів по сідницях та двох ударів по п`ятах обог ніг, молодші інспектора відділу нагляду і безпеки ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11  не менше десяти ударів, а ОСОБА_12  двох ударів по сідницях, внаслідок чого умисно заподіяли останньому сильний фізичний біль, фізичне та моральне страждання. 
		Після цього, за наказом начальника установи ОСОБА_7 ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 ,продовжуючи свої протиправні дії, які спрямовані на катування засудженого ОСОБА_18 , при відсутності будь - яких підстав для застосування фізичної сили і спецзасобів до даного засудженого, і будь - якого опору не чинив, в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, з метою заподіяти останньому сильний фізичний біль, фізичні та моральні страждання прикували ОСОБА_18 наручниками до металевої решітки вікна із заведеними назад руками на висоті приблизно 1.7 м та залишили останнього в такому положенні роздягнутим на ніч.
		Згідно висновків судово  медичних експертиз № № 37 ,,а, 37 ,,в відповідно від 24 та 30 травня 2011 року у ОСОБА_18 виявлені тілесні ушкодження у вигляді множинних зливних синців обох сідниць, множинних синців задньої поверхні лівого стегна, обширного синця задньої і бокових поверхонь правого стегна, множинних синців обох ступнів ніг, які за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_18 тілесні ушкодження утворились внаслідок не менше 65 травмуючих контактів (ударів). Останній під час нанесення ударів, будучи прикованим до решітки вікна, відчував фізичний біль як в місцях отриманих тілесних ушкоджень, так і в м`язах та зв`язковому апараті неприродно розташованих кінцівок та тулуба.
		Згідно наказів начальника управління ДДУПВП у Волинській області відповіднго від 05 квітня 2011 року № 24 о/с, 01 грудня 2010 року № 192 о/с, 29 липня 2010 року № 113 о/с, 25 жовтня 2010 року № 172 о/с, 15 вересня 2006 року № 154 о/с обвинувачений ОСОБА_9 призначений на посаду чергового помічника начальника Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, а обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14  на посаду молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області. Відповідно до наказів начальника управління ДДУПВП у Волинській області від 16 вересня 2010 року № 75 о/с та від 01 жовтня 2010 року № 157 о/с ОСОБА_15 призначений на посаду оперуповноваженого оперативного відділу Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, а ОСОБА_16  на посаду заступника чергового помічника начальника установи, начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області.
		Згідно ст. 2 Закону України ,,Про державний захист працівників суду і правохоронних органів від 23 грудня 1993 року № 3781  XII органи та установи виконання покарань мають статус правохорнного органу і як службова особи та працівники правоохоронного органу, вказані особи повинні суворо дотримуватися вимог Конституції України та норм чинного законодавства.
		Обвинувачений ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді чергового помічника начальника Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, ОСОБА_16  на посаді заступника чергового помічника начальника установи, начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки установи, ОСОБА_15  на посаді оперуповноваженого оперативного відділу вказаної колонії, ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 - на посадах молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки виправної колонії, 20 квітня 2011 року, в період часу з 21 год. 20 хв. до 21 год. 40 хв., на виконання явно злочинного наказу начальника вищевказаної установи ОСОБА_7 , в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, що по вул. Карла Маркса, 25 в смт. Маневичі Волинської області, куди був поміщений засуджений ОСОБА_18 , будучи службовими особами  працівниками правоохоронного органу та представниками влади, всупереч положенням ст. 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст. 106 Кримінально - виконавчого кодексу України, яка передбачає застосування фізичної сили, спеціальних засобів до осіб, позбавлених волі, лише в разі вчинення ними фізичного опору персоналу колонії, злісного невиконання його законних вимог, ,,Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом ДДУПВП № 275 від 25 грудня 2003 року, зокрема п. 59, згідно якого працівники кримінально -виконавчої системи мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень з боку засуджених, подолання протидії законним вимогам адміністрації установ виконання покарань, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов`язків; п. 60, відповідно до якого наручники до засуджених застосовуються за розпорядженням начальника установи, його заступників, чергового помічника начальника установи та їх заступників у разі: а) учинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варти, адміністрації установи або проявів буйства; б) відмови слідувати до дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу, окремої камери або карцеру; в) спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб; г) конвоювання після затримання засудженого, який скоїв втечу; п. 61, згідно якого особовий склад установи має право самостійно застосовувати гумові кийки та фізичну силу у випадках: а) захисту персоналу установи та самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю; б) припинення масових заворушень і групової непокори з боку засуджених; в) відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди, транспортні засоби установи або звільнення їх у разі захоплення; г) затримання або доставлення засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання, до дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу, окремої камери або карцеру, якщо зазначені особи чинять опір особовому складу чергової зміни або якщо є підстави вважати, що вони можуть завдати шкоди оточуючим або собі; г) припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи; д) затримання засуджених, які скоїли втечу з місць позбавлення волі, є) звільнення заручників, п. 2.7 ,,Посадової інструкції чергового помічника начальника Маневицької виправної колонії № 42, згідно якої ОСОБА_9 відповідає за стан правопорядку в установі, виконання встановленого розпорядку дня, дотримання законності в поводженні із засудженими, п. 1 Посадової інструкції заступника чергового помічника начальника установи, начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42, згідно якої ОСОБА_16 організовує та контролює виконання завдань молодшими інспекторами відділу нагляду і безпеки, дотримання ними законності в поводженні із засудженими під час підтримання встановленого режиму відбування покарання і запобігання з їх боку злочинам та правопорушенням, п. 12, п. 3.5 Посадової інструкції молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки, згідно яких ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 зобов`язані у взаємовідносинах із засудженими проявляти коректність та не допускати порушень законності, лише у встановленому законом порядку застосовувати до засуджених фізичну силу та спеціальні засоби, явно виходячи за межі наданих їм повноважень щодо застосування фізичної сили до засуджених, за відсутності для цього будь - яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_18 виконував всі вимоги персоналу установи, будь - якого опору не чинив, руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники, нанесли останньому гумовим кийком КГ - 73 по сідницях ОСОБА_9 - два удари, ОСОБА_15 - шість ударів по п`ятах обох ніг, ОСОБА_16 - два удари по п`ятах обох ніг, ОСОБА_14 - шість ударів по сідницях, ОСОБА_13  п`ять ударів по сідницях, ОСОБА_11 - чотири удари по сідницях, а ОСОБА_12  три удари по сідницях засудженого ОСОБА_18 , внаслідок чого останьому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних зливних синців обох сідниць, множинних синців задньої поверхні лівого стегна, обширного синця задньої і бокових поверхонь правого стегна, множинних синців обох гомілок та ступень ніг, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 37 ,,а від 24 травня 2011 року належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Отже, умисними діями ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , які полягали у перевищенні влади та службових повноважень, що супроводжувались насильством над потерпілим ОСОБА_18 , було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам вказаного громадянина, зокрема, передбаченого ст. 28 Конституції України права на повагу до його гідності, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету і престижу державного правоохоронного органу в особі Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області.
		Крім того, підсудні ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді чергового помічника начальника Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, ОСОБА_10 - на посаді начальника відділу нагляду і безпеки установи, ОСОБА_14 - на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки виправної колонії, продовжуючи свої протиправні дії, 20 квітня 2011 року, в період часу з 21 год. 20 хв. до 21 год. 40 хв., на виконання явно злочинного наказу начальника вищевказаної установи ОСОБА_7 та під його керівництвом, в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, що по вул. Карла Маркса, 25 в смт. Маневичі Волинської області, куди був поміщений засуджений ОСОБА_18 , будучи службовими особами  працівниками правоохоронного органу та представниками влади, за відсутності жодних підстав для застосування фізичної сили і спецзасобів до засудженого ОСОБА_18 , оскільки останній перебував в наручниках із заведеними назад руками і будь - якого опору не чинив, з метою покарати останнього за вчинену ним втечу з установи по виконанню покарань та заподіяти ОСОБА_18 сильний фізичний біль, фізичні і моральні страждання, всупереч положенням ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 28 Конституції України, ст. 106 Кримінально - виконавчого кодексу України, прикували засудженого ОСОБА_18 наручниками до металевої решітки вікна із заведеними назад руками на висоті приблизно 1.7 м та залишили його частково роздягнутим у такому положенні на ніч у вищевказаному неопалюваному приміщенні, де останній, будучи обмеженим у рухах та перебуваючи в безпорадному стані, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, ІНФОРМАЦІЯ_11 біля 6.30 год. помер на місці події.
		Згідно висновку судово - медичної експертизи № 37 ,,б від 30 травня 2011 року ОСОБА_18 під час перебування в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку, будучи прикутим до решітки вікна, відчував фізичний біль як в місцях отриманих тілесних ушкоджень, так і в м`язах та зв`язковому апараті неприродно розташованих кінцівок та тулуба. 
		Обвинувачений ОСОБА_8 своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, заперечив, що причетний до спричинення засудженому ОСОБА_18 тілесних ушкоджень, від яких наступила його смерть. Стверджує, що будь - яких ударів останньому ні руками, ні ногами в службовому кабінеті начальника установи він не наносив. Коли засуджений, зайшовши в кабінет, не представився і мовчав, не відповідаючи на запитання ОСОБА_7 з приводу обставин втечі, він, ОСОБА_8 , підійшов до нього і, взявши за плече рукою, струсонув, сказавши при цьому, щоб останній представився і відповідав на запитання. Стверджує, що в його присутності засудженому ОСОБА_18 ніхто ударів не наносив. Під час конвоювання засудженого з Кодимського РВ УМВС України у Одеській області до Маневицької виправної колонії ОСОБА_18 ніхто ударів не наносив, тілесних ушкоджень не спричиняв. Тілесні ушкодження, від яких наступила смерть потерпілого, могли бути спричинені від трьох ударів нанесених в область підшлункової залози. До даних ударів він не причетний. Крем для взуття, який був виявлений на одязі потерпілого, міг бути залишений як від його взуття, так і взуття інших осіб, оскільки він експертизою не ідентифікований. Просить його виправдати.
		Обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково, показав, що давав вказівку підлеглим йому працівникам чергової зміни нанести ОСОБА_18 удари гумовими кийками по сідницях, а не по інших місцях тіла в кімнаті № 2 для проведення обшуку засуджених. Заперечує, що не давав вказівки працівникам чергової зміни установи прикувати потерпілого наручниками до решітки вікна і залишити в такому положенні на ніч в даному приміщенні, а також вказівку, щоб засуджений на колінах з кросівками в зубах повертався з службового кабінету начальника установи на другому поверсі в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що знаходиться на першому поверсі. Стверджує, що до цього непричетний, а, навпаки, виявивши, що працівники чергової зміни в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених наносять ОСОБА_18 удари гумовими кийками, не по сідницях наказав це припинити. Працівникам чергової зміни він давав лише вказівку провести повний обшук засудженого, а у випадку вчинення останнім непокори  застосувати до нього спецзасоби. В кабінеті начальника установи він наніс ОСОБА_18 один удар в затилочну часть голови. По голові потерпілого наніс один удар і обвинувачений ОСОБА_10 . Він бачив як обвинувачений ОСОБА_8 в кабінеті начальника установи на другому поверсі під час з`ясування обставин щодо втечі ОСОБА_18 із установи приймав свою ногу від його черевної порожнини, після чого той присів на коліна. Його покази протягом всього судового засідання в деякій мірі співпадають з показами інших обвинувачених, свідків, або суперечать їм, аналіз яким буде надано нижче. 
		Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , ОСОБА_10 винуватість свою в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях визнали повністю, ОСОБА_7  частково - не визнав винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 365 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 127 КК України. 
		Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердили, що 20 квітня 2011 року, приблизно о 20.10 год., в Маневицьку виправну колонію № 42 було доставлено засудженого ОСОБА_18 , який 15 березня 2011 року вчинив втечу з даної установи і був виявлений на території Одеської області. Після цього засудженого ОСОБА_18 було заведено в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, а начальник установи ОСОБА_7 , виконуючий обов`язки першого заступника начальника установи ОСОБА_20 , заступник начальника установи із соціально - виховної та психологічної роботи ОСОБА_21 , начальник відділу нагляду і безпеки ОСОБА_10 , начальник медичної частини ОСОБА_22 , начальник сектору організації оперативної роботи УДДУПВП у Волинській області ОСОБА_23 , старший оперативний уповноважений сектору організації оперативної роботи УДДУПВП у Волинській області ОСОБА_8 зайшли в службовий кабінет начальника виправної колонії, який знаходиться на другому поверсі адміністративного приміщення над черговою частиною. В подальшому, за вказівкою ОСОБА_7 в цей кабінет начальниками чергової зміни відділу нагляду і безпеки ОСОБА_16 та ОСОБА_24 було доставлено засудженого ОСОБА_18 для з`ясування причин та обставин втечі. ОСОБА_18 , перебуваючи в кабінеті, будь - якого опору не чинив, руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники. ОСОБА_9 стверджує, що коли він 20 квітня 2011 року, приблизно о 20 год. 30 хв. з чергової частини помічника установи ОСОБА_25 піднялися на другий поверх до службового кабінету начальника установи, щоб запитати дозволу проводити перезмінку, то, відкривши двері в кабінет, ОСОБА_9 побачив, що ОСОБА_8 знаходився біля засудженого ОСОБА_18 і, як зрозумів ОСОБА_9 , безпосередньо перед цим наніс засудженому удар лівою ногою в область живота, так як засуджений після цього зігнувся і позадкував назад, впавши на коліна, а ОСОБА_8 якраз відводив назад ногу після нанесеного удару. Що далі відбувалося в кабінеті він не знає, так як ОСОБА_7 наказав ОСОБА_9 та ОСОБА_25 негайно вийти. ОСОБА_7 підтвердив, що під час з`ясування причин та обставин втечі засудженого, перебуваючи в службовому кабінеті начальника установи на другому поверсі, він бачив як обвинувачений ОСОБА_8 приймав свою ногу від черевної порожнини потерпілого ОСОБА_18 , після чого той присів на коліна. ОСОБА_10 та сам ОСОБА_7 в подальшому нанесли ОСОБА_18 по одному удару рукою в область голови. ОСОБА_18 , перебуваючи в кабінеті, ставав на коліна і просив пробачення за втечу. ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 додали, що з службового кабінету начальника установи, який знаходиться над черговою частиною, в період з 20.15 год по 21.10 год., поки там був ОСОБА_18 , постійно було чути звуки, схожі на кроки, падіння тіла людини чи якихось предметів на підлогу. Приблизно о 20.40 год. ОСОБА_22 власним автомобілем відвіз ОСОБА_23 та ОСОБА_8 на автостанцію смт. Маневичі, звідки вони автобусом мали їхати в м. Луцьк, а сам повернувся назад в кабінет начальника. В період з 21.10 год. до 21.20 год. ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 спустились на перший поверх вказаного приміщення до чергової частини. ОСОБА_7 було дано вказівку молодшому інспектору відділу нагляду і безпеки установи ОСОБА_14 оголосити сигнал тривоги „Буря - 2 для збору особового складу чергової зміни в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених. У вказане приміщення в подальшому прибули молодші інспектори відділу нагляду і безпеки ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , черговий помічник начальника установи ОСОБА_9 , оперативний уповноважений оперативного відділу установи ОСОБА_15 , заступник чергового помічника начальника установи, начальник чергової зміни відділу нагляду і безпеки ОСОБА_16 , начальник відділення соціально - психологічної служби № 6 ОСОБА_26 , виконуючий обов`язки старшого інспектора відділу нагляду і безпеки ОСОБА_27 , начальник відділу нагляду і безпеки ОСОБА_10 , начальник установи ОСОБА_7 , а також було заведено засудженого ОСОБА_18 ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 стверджують, що засуджений ОСОБА_18 на колінах з кросівками в зубах повертався з службового кабінету начальника, що розташований на другому поверсі, по сходинковому маршу та бетонній підлозі в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що знаходиться на першому поверсі. Це бачив ОСОБА_7 , однак ніяк не відреагував. З цього вони зробили висновок, що це відбувається за вказівкою начальника установи. ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 додали, що приблизно о 21.20 год. 20 квітня 2011 року за наказом начальника установи ОСОБА_7 вони зайшли в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, де знаходився ОСОБА_18 . Останній, перебуваючи на колінах, на вимогу ОСОБА_7 попросив у працівників чергової зміни вибачення за вчинену втечу з виправної колонії. Після цього за наказом ОСОБА_7 засудженого поклали на стіл і нанесли ОСОБА_18 удари гумовими кийками по сідницях та ступнях обох ніг. Так, ОСОБА_9 наніс гумовим кийком КГ  73 засудженому два удари по сідницях, ОСОБА_15 - шість ударів по п`ятах обох ніг, ОСОБА_10 - чотири удари по сідницях, ОСОБА_16 - два удари по п`ятах обох ніг, ОСОБА_14 - шість ударів по сідницях, ОСОБА_13  п`ять ударів по сідницях, ОСОБА_11 - чотири удари по сідницях, ОСОБА_12 - три удари по сідницях. ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ударів засудженому не наносили, а лише руками притримували його руки та голову. Стверджують, що удари ОСОБА_18 наносили лише за вказівкою начальника установи ОСОБА_7 , невиконання якої могло призвести до втрати роботи чи непорозумінь з керівництвом установи, що негативно вплинуло б на подальше проходження ними служби в колонії. Підтвердили, що в приміщенні № 2 засуджений непокори чи опору їх діям не чинив, підстав для застосування до нього фізичної сили чи спецзасобів не було. ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 стверджують, що в подальшому за наказом ОСОБА_7 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 прикували засудженого ОСОБА_18 наручниками до металевої решітки вікна із заведеними назад руками та залишили його частково роздягнутим у такому положенні на ніч у неопалюваному приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених. На засудженому були лише футболка, труси та носки. Наручники з відділу охорони, які до цього були на руках засудженого, зняли ОСОБА_10 разом з ОСОБА_14 , їх замінили на наручники, які приніс ОСОБА_14 з чергової частини. За допомогою одних наручників застебнули руки ОСОБА_18 за спиною, а іншими - пристебнули їх до захисної сітки вікна в приміщенні № 2 на висоті вище поясниці засудженого, тобто його руки в пристебнутому стані знаходилися ззаду на рівні верхньої частини спини, внаслідок чого він міг лише стояти і був позбавлений можливості відійти в сторону чи присісти. Після цього ОСОБА_9 перевірив чи не пережимають наручники зап`ястя рук засудженого. За вказівкою ОСОБА_7 засуджений мав перебувати в такому положенні до ранку. В подальшому ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 кілька разів упродовж ночі заходили до засудженого ОСОБА_18 для перевірки фіксації наручників, щоб вони не пережимали зап`ястя рук, а також щоб дати засудженому попити води, оскільки останній про це просив. Будь - яких скарг на стан здоров`я ОСОБА_18 не висловлював. Після 6 год. 21 квітня 2011 року ОСОБА_9 було виявлено, що засуджений ОСОБА_18 не подає ознак життя. Проведені фельдшером установи ОСОБА_28 реанімаційні заходи результатів не дали, а тому начальником медичної частини ОСОБА_22 о 6.30 год. було констатовано смерть ОСОБА_18 .
		ОСОБА_10 заперечив, що в службовому кабінеті начальника установи наносив один удар засудженому ОСОБА_18 рукою в область голови. Стверджує, що, перебуваючи в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, наніс Делевину лише три удари гумовим кийком  один удар після ОСОБА_13 та два удари, коли побачив, що ОСОБА_11 наносить удари гумовим кийком вище сідниць засудженого. Завдавши ці удари ОСОБА_10 лише хотів показати ОСОБА_11 як і куди потрібно бити гумовим кийком. Не заперечує, що був присутній, коли за вказівкою ОСОБА_7 засудженого ОСОБА_18 прикували наручниками до решітки вікна в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, де залишили на ніч.
		У вчиненому ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 розкаялись, просять їх суворо не карати, обрати покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку. 
		Крім повного визнання підсудними ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 своєї винуватості у вчиненні ними кримінальних правопорушень, які вмінені ним, часткової визнання винуватості ОСОБА_7 і невизнання ОСОБА_8 їх винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами. 
		Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 суду підтвердили, що 19 квітня 2011 року від начальника Маневицького РВ УМВС стало відомо про виявлення в м. Кодима Одеської області засудженого ОСОБА_18 , який 15 березня 2011 року вчинив втечу з Маневицької виправної колонії № 42. Того ж дня виконуючий обов`язки першого заступника начальника установи ОСОБА_20 спільно із заступником начальника з інтендантського та комунально - побутового забезпечення установи ОСОБА_31 , інспектором патрульної служби Маневицького РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_29 , начальником сектору організації оперативної роботи УДДУПВП у Волинській області ОСОБА_23 , старшим оперативним уповноваженим сектору організації оперативної роботи УДДУПВП у Волинській області ОСОБА_8 виїхали в м. Кодима, куди прибули біля 5 год. ранку 20 квітня 2011 року. ОСОБА_18 забрали з приміщення Кодимського райвідділу, при цьому будь - які документи не складались. При зовнішньому огляді засудженого на відкритих ділянках тіла свіжих слідів тілесних ушкоджень виявлено не було, крім засохлої крові на руці, подряпин на обличчі, подряпин на руці і незначно посинівшого одного вуха. Під час конвоювання ОСОБА_18 з м. Кодима до Маневицької виправної колонії ніхто до нього заходів фізичного впливу не застосовував, ударів не наносив. По дорозі засуджений на погане самопочуття не скаржився. До Маневицької ВК № 42 вони прибули біля 20.10 год. 20 квітня 2011 року. ОСОБА_29 залишив автомобіль ще на в`їзді в смт. Маневичі. Біля приміщення установи ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_8 , ОСОБА_32 чекали ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 . Засудженого завели на охоронювану територію установи в наручниках із заведеними за спину руками. При цьому ОСОБА_18 ніякого опору не чинив. В подальшому, ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 зайшли в службовий кабінет начальника, який знаходиться на другому поверсі адмінприміщення чергової частини, куди також було доставлено ОСОБА_18 , де з`ясовували в засудженого причини та обставини втечі. ОСОБА_18 , перебуваючи в кабінеті, будь - якого опору не чинив, руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники. Приблизно о 20.40 год. ОСОБА_22 власним автомобілем відвіз ОСОБА_23 та ОСОБА_8 на автостанцію смт. Маневичі, звідки вони автобусом поїхати в м. Луцьк, а сам повернувся назад в кабінет начальника. Про смерть ОСОБА_18 стало відомо ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_33 вранці 21 квітня 2011 року. ОСОБА_20 та ОСОБА_23 також додали, що за час перебування засудженого в кабінеті начальника установи в їх присутності ніхто по відношенню до нього заходи фізичного впливу не застосовував, ударів не наносив. ОСОБА_23 , крім того, вказав, що коли ОСОБА_18 , перебуваючи в кабінеті начальника установи, не відповідав на запитання ОСОБА_7 , то ОСОБА_8 підійшов до засудженого і, взявши правою рукою за його ліве плече, сказав, щоб той хоча б представився начальнику колонії. Після цього ОСОБА_8 повернувся на своє місце і більше до ОСОБА_18 не підходив.
		Свідки ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_34 в судовому засіданні підтвердили, що 20 квітня 2011 року їм стало відомо про те, що після 20 год. у виправну колонію було доставлено засудженого ОСОБА_18 , який вчинив 15 березня 2011 року втечу з установи. В подальшому засудженого завели в кабінет начальника установи, що знаходиться на другому поверсі адмінприміщення чергової частини, де перебували ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_8 . Перебуваючи в черговій частині, над якою знаходиться кабінет начальника, ОСОБА_26 та ОСОБА_34 чули звуки, схожі на кроки по кабінету та падіння людини чи предметів на підлогу. Коли ОСОБА_26 спільно з ОСОБА_16 перебували біля 21.10 год. на дільниці соціальної реабілітації, то отримали повідомлення з чергової частини про оголошення сигналу тривоги „Буря - 2, після чого відразу побігли до чергової частини. В приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених вже знаходились ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_35 , ОСОБА_15 та інші. Коли ОСОБА_26 з ОСОБА_16 зайшли в це приміщення, то ОСОБА_15 саме наносив ОСОБА_18 удари гумовим кийком по п`ятках ніг. ОСОБА_18 при цьому лежав на столі животом донизу із заведеними назад руками в наручниках. ОСОБА_27 тримав руки ОСОБА_18 таким чином, щоб вони не опускались до сідниць і не попали під удари кийка. З невідомих причин ОСОБА_27 відпустив руки ОСОБА_18 , на що ОСОБА_10 крикнув присутнім, не називаючи конкретних прізвищ, щоб тримали руки засудженого. Оскільки ОСОБА_26 знаходився найближче, то взяв за наручники і відвів руки ОСОБА_18 від сідниць, щоб по них не нанесли удари кийком. В присутності ОСОБА_26 підійшов до столу  ОСОБА_36 та став наносити несильні удари ОСОБА_18 . Побачивши це, ОСОБА_10 відібрав у ОСОБА_37 гумовий кийок і став демонструвати останньому, як потрібно правильно наносити удари. Після цього ОСОБА_26 вийшов з кімнати обшуків, оскільки не бажав приймати участь у побитті засудженого. Залишаючи приміщення № 2 він бачив, як ОСОБА_10 наніс 3 - 4 удари гумовим кийком по сідницях засудженого. Вийшовши з кімнати обшуків, ОСОБА_26 пішов в житлову зону. В подальшому біля 22 год. він дізнався в черговій частині від ОСОБА_38 та ОСОБА_9 , що засуджений ОСОБА_18 знаходиться в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених прикутим наручниками до решітки вікна. Біля 24 год. ОСОБА_26 через решітку дверей приміщення № 2 бачив, що руки ОСОБА_18 були заведені назад та скуті наручниками. Голова засудженого була нахилена вперед, над якою було видно пристебнуті до захисної сітки на вікні наручники. ОСОБА_18 попросив води. Про прохання засудженого ОСОБА_26 повідомив ОСОБА_39 , який, набравши води, поніс ОСОБА_18 . Стверджує, що в чергову частину приходив відмічатись кожні дві години, при цьому не бачив, щоб в приміщення № 2 хтось заходив чи виходив з нього, ніяких звуків, схожих на нанесення ударів, з цієї кімнати він не чув. Вранці біля 6.30 год. від молодшого інспектора ОСОБА_12 він дізнався про смерть засудженого ОСОБА_18 ОСОБА_40 також додав, що, перебуваючи після 21 год. в коридорі поблизу чергової частини, він побачив, як по даному коридору від сходів, що ведуть на другий поверх, в напрямку чергової частини на колінах із закутими позаду спини в наручники руками йшов засуджений ОСОБА_18 з кросівками в зубах. Це бачив ОСОБА_7 , який був неподалік. За цим також спостерігали працівники чергової зміни, які в цей час знаходились в коридорі, прибувши по сигналу тривоги „Буря-2. В подальшому ОСОБА_18 повернув в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених. Хто з працівників чергової зміни і яку кількість ударів нанесли засудженому, ОСОБА_34 не знає, так як в той час був відсутній в приміщенні № 2. ОСОБА_34 в це приміщення зайшов, коли ОСОБА_18 після нанесення ударів вже злазив зі столу на підлогу. В подальшому ОСОБА_18 прикували наручниками до решітки вікна в цьому приміщенні. ОСОБА_34 пам`ятає, що ОСОБА_14 пристебнув наручники, які приніс з чергової частини. Хто йому в цьому допомагав, не звернув уваги. ОСОБА_27 також додав, що після 21 год., зайшовши на охоронювану територію установи з метою з`ясувати місце та обставини затримання засудженого ОСОБА_18 для підготовки спецповідомлення в УДДУПВП у Волинській області, біля вхідних дверей приміщення, в якому знаходиться чергова частина, а на другому поверсі - службовий кабінет начальника установи, він побачив, як з другого поверху по східцях на колінах із закутими позаду спини в наручники руками спускався засуджений ОСОБА_18 з кросівками в зубах. Це бачив ОСОБА_7 , який був неподалік. Пропустивши вперед ОСОБА_18 , ОСОБА_27 став йти за ним. Засуджений йшов по коридору на колінах в напрямку чергової частини. За цим також спостерігали працівники чергової зміни, які в цей час знаходились в коридорі. В подальшому ОСОБА_18 повернув в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених. За ОСОБА_18 в зазначене приміщення за вказівкою ОСОБА_7 зайшли майже всі присутні на коридорі біля чергової частини працівники  ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та інші. Як ОСОБА_27 дізнався, вони прибули до чергової частини по сигналу тривоги „Буря - 2, що був оголошений ОСОБА_7 . Спільно з іншими ОСОБА_27 зайшов в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, де став ближче до ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . ОСОБА_18 в цей час стояв на колінах спиною до вікна. ОСОБА_7 запитав у засудженого, як останній тепер може дивитися в очі працівникам установи, які через його втечу були покарані. Після того, як засуджений на вимогу начальника установи попросив в чергової зміни вибачення за втечу, ОСОБА_7 дав вказівку покласти засудженого на стіл та застосувати до нього спецзасоби, вдаривши по сідницях. ОСОБА_18 поклали на столі на живіт таким чином, що його тулуб і ноги повністю лежали на поверхні стола. ОСОБА_27 , виконуючи вказівку начальника установи, притримував руками голову ОСОБА_18 , щоб останній не завдав собі тілесних ушкоджень, вдарившись головою об стіну чи край столу, так як після початку нанесення працівниками установи ударів по сідницях, засуджений почав крутити головою в різні боки. В присутності ОСОБА_27 перші 3 - 4 удари наніс ОСОБА_18 гумовим кийком по сідницях ОСОБА_13 , після якого ОСОБА_14 також наніс декілька ударів по сідницях засудженого. В подальшому ОСОБА_11 почав наносити несильні удари ОСОБА_18 . В цей час вийшло так, що ОСОБА_27 відпустив руки засудженого. Хтось крикнув, щоб тримали руки. Оскільки неподалік від нього стояв ОСОБА_26 , то останній відразу схватив за наручники на руках засудженого і відвів їх в сторону таким чином, щоб вони не попали під удари кийка. Засудженому продовжували наносити удари, але хто саме ОСОБА_27 не бачив, оскільки між ним і особою, яка наносила удари, стояв ОСОБА_26 . Стверджує, що особисто ніяких ударів ОСОБА_18 не наносив. Коли ОСОБА_18 перестали бити і він з допомогою працівників установи зліз зі столу, хтось із керівництва, хто саме не звернув уваги, дав вказівку прикувати ОСОБА_18 наручниками до решітки вікна. Що далі відбувалось він не бачив, так як залишив приміщення № 2. ОСОБА_27 та ОСОБА_26 стверджують, що в їх присутності підстав у начальника установи ОСОБА_7 давати вказівку застосувати до ОСОБА_18 фізичну силу та спецзасоби, не було, оскільки засуджений ніякого опору чи непокори не чинив.
		Свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_24 суду підтвердили, що 20 квітня 2011 року дізналися про затримання засудженого ОСОБА_18 на території Одеської області, який 15 березня 2011 року вчинив втечу з колонії. Біля 20 год. ОСОБА_25 повідомили, що засудженого ОСОБА_18 доставили до установи, а тому потрібно за ним вийти і завести останнього на охоронювану територію установи. ОСОБА_25 спільно з ОСОБА_24 завели ОСОБА_18 в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених. Ніяких тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_18 вони не побачили. Руки засудженого були скуті наручниками за спиною. В подальшому засудженого ОСОБА_24 спільно з ОСОБА_16 за вказівкою ОСОБА_7 завели в службовий кабінет начальника установи, що на другому поверсі адмінприміщення чергової частини. ОСОБА_25 також додав, що коли він спільно з ОСОБА_9 намагались увійти в кабінет начальника установи, щоб здати зміну, їх не впустили. Через відкриті двері із - за спини ОСОБА_9 він побачив ОСОБА_18 , який стояв на колінах на відстані приблизно до 1 м перед приставним столиком. Під час перебування в черговій частині ОСОБА_25 та ОСОБА_24 чули з кабінету начальника звуки, схожі на кроки та падіння тіла чи предметів на підлогу.
		Свідки ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 в судовому засіданні підтвердили, що про доставлення засудженого ОСОБА_18 в установу, а в подальшому - про його смерть їм стало відомо від заступника чергового помічника начальника установи ОСОБА_24 , який також показав, що після того, як засудженого завели в кабінет начальника на другому поверсі адмінприміщення, то в черговій частині, що знаходиться на першому поверсі якраз під цим кабінетом, було чути звуки, схожі на падіння предметів чи тіла на підлогу. ОСОБА_42 також додав, що особисто чув звуки з кабінету начальника, коли біля 20 год. 20 хв. 20 квітня 2011 року заходив в чергову частину.
		Свідки ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 суду підтвердили, що 20 квітня 2011 року після 20 год. під час здачі чергування вони бачили засудженого ОСОБА_18 , якого заводили на охоронювану територію установи. Ніяких тілесних ушкоджень на його тілі вони не побачили. В подальшому ОСОБА_18 завели в службовий кабінет начальника установи, що знаходиться на другому поверсі адмінприміщення чергової частини. Про смерть засудженого вони дізналися 21 квітня 2011 року. ОСОБА_44 , ОСОБА_45 також додали, що, перебуваючи в черговій частині, особисто чули звуки з кабінету начальника, коли там перебував засуджений ОСОБА_18 . Звуки були схожі на кроки, падіння предметів чи людини на підлогу, ударів об щось. 
		Свідки ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 в судовому засіданні підтвердили, що 20 квітня 2011 року вони перебували на чергуванні в нічну зміну. ОСОБА_49 ніс службу на дільниці посиленого контролю, ОСОБА_50 - секторі максимального рівня безпеки, ОСОБА_52  дільниці соціальної реабілітації, ОСОБА_51  дисциплінарному ізоляторі. Від начальника чергової зміни ОСОБА_16 їм стало відомо про те, що засудженого ОСОБА_18 , який 15 березня 2011 року вчинив втечу з установи, біля 20 год. доставили у виправну колонію. Вранці біля 7 год. 21 квітня 2011 року від ОСОБА_16 їм стало відомо про те, що ОСОБА_18 помер. Про причину смерті ОСОБА_16 нічого не розповідав. Після закінчення зміни 21 квітня 2011 року ОСОБА_49 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_50 , проходячи коридором повз приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, бачили, що на підлозі в цій кімнаті лежав засуджений ОСОБА_18 . В даному приміщенні та на коридорі перебували якісь цивільні особи. ОСОБА_49 побачив, що з одягу на засудженому були лише футболка та труси. ОСОБА_52 також додав, що після 21 год. 20 квітня 2011 року на дільницю соціальної реабілітації приходили ОСОБА_26 та ОСОБА_16 для перевірки несення служби. Коли по внутрішньому зв`язку з чергової частини поступило повідомлення від молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ОСОБА_14 про сигнал тривоги „Буря - 2, ОСОБА_26 та ОСОБА_16 відразу побігли до чергової частини.
		Свідок ОСОБА_53 суду підтвердив, що 20 квітня 2011 року він заступив відповідальним від керівництва по установі. Після 20 год. в черговій частині від ОСОБА_14 він дізнався, що засудженого ОСОБА_18 , який 15 березня 2011 року вчинив втечу з установи, вже доставили у виправну колонію і він перебуває в службовому кабінеті начальника установи, що знаходиться на другому поверсі адмінприміщення чергової частини. На території житлової зони ОСОБА_53 від молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дізнався про оголошення сигналу тривоги „Буря - 2. Підійшовши до чергової частини, він побачив в коридорі неподалік від чергової частини молодших інспекторів даного відділу, які вже прибули по сигналу тривоги. Майже напроти вхідних дверей приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених стояли ОСОБА_7 та ОСОБА_10 і дивились на засудженого ОСОБА_18 , який в цей час рухався по коридору на колінах та в зубах тримав кросівки. Коли ОСОБА_18 , пересуваючись на колінах, дійшов до приміщення № 2, то зайшов в це приміщення. ОСОБА_10 попросив ОСОБА_54 побути в черговій частини, поки туди не повернеться молодший інспектор відділу нагляду та безпеки ОСОБА_14 . В цей час молодші інспектори цього відділу, що перебували на коридорі, ОСОБА_10 та інші зайшли в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, а він залишився в черговій частині. Через приблизно 3 - 5 хвилин в чергову частину повернувся ОСОБА_14 і ОСОБА_53 вийшов в коридор. Неподалік дверей приміщення № 2 знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_22 . Коли ОСОБА_53 заглянув в приміщення № 2, то ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ніби то ОСОБА_27 стояли біля ОСОБА_18 і примірялися як прикувати останнього до решітки вікна. Це він зрозумів з того, що вони піднімали руки засудженого, які були заведені за спину та в наручниках, до решітки вікна. 
		Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні підтвердив, що 19 квітня 2011 року він дізнався, що засуджений ОСОБА_18 , який 15 квітня 2011 року вчинив втечу з установи, був виявлений в м. Кодима Одеської області. За засудженим були відряджені виконуючий обов`язки першого заступника установи ОСОБА_20 та заступник начальника по комунально - побутовому забезпеченню ОСОБА_30 20 квітня 2011 року, приблизно о 20 год., він дізнався що ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_8 та ОСОБА_30 вже привезли в установу засудженого ОСОБА_18 . Коли він, ОСОБА_21 , зайшов в службовий кабінет начальника установи, що знаходиться на другому поверсі адмінприміщення чергової частини, там знаходилися ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_22 . За декілька хвилин в кабінет завели засудженого ОСОБА_18 . Присутні в кабінеті начальника почали з`ясовувати у засудженого причини та обставини втечі, маршрут, по якому він рухався тощо. В ході бесіди ОСОБА_18 ставав перед присутніми на коліна та просив вибачення за те, що вчинив втечу. Стверджує, що за час перебування засудженого в кабінеті начальника установи в присутності ОСОБА_21 ніхто ударів ОСОБА_18 не наносив. В подальшому ОСОБА_18 помістили в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених. У вказане приміщення ОСОБА_21 не заходив, але проходячи по коридору через відкриті двері побачив, що молодші інспектори відділу нагляду та безпеки, хто саме не звернув уваги, наносили гумовими кийками удари по сідницях ОСОБА_18 , який в цей час лежав на столі животом донизу. Хто дав таку вказівку, йому невідомо.
		Свідок ОСОБА_22 суду підтвердив, що 20 квітня 2011 року біля 20 год.10 хв., в установу було доставлено засудженого ОСОБА_18 , який 15 березня 2011 року вчинив втечу з виправної колонії. ОСОБА_22 мав оглянути даного засудженого, а тому спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_21 чекав на вулиці біля входу до охоронюваної території установи, поки не привезуть ОСОБА_18 . Після цього ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 пішли в службовий кабінет начальника установи, що знаходиться на другому поверсі адмінприміщення чергової частини, куди за декілька хвилин завели засудженого ОСОБА_18 . Присутні в кабінеті начальника установи почали з`ясовувати у засудженого причини та обставини втечі, маршрут, по якому він рухався тощо. В ході бесіди ОСОБА_18 на стан здоров`я не скаржився, поводив себе не агресивно, на відкритих ділянках тіла засудженого тілесних ушкоджень ним виявлено не було, крім засохлих подряпин на обличчі біля носа та подряпини чи зсадини на долоні правої кисті. Стверджує, що за час перебування засудженого в кабінеті в присутності ОСОБА_22 ніхто ударів ОСОБА_18 не наносив. Приблизно о 20 год.40 хв., ОСОБА_22 власним автомобілем відвіз ОСОБА_23 та ОСОБА_8 на автостанцію, звідки вони мали їхати автобусом в м. Луцьк, після чого повернувся назад в кабінет начальника установи. В подальшому засудженого завели в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених. В дане приміщення ОСОБА_22 не заходив і що там відбувалось йому не відомо. Після 6 год. ранку 21 квітня 2011 року черговий помічник начальника установи ОСОБА_9 викликав його в установу в зв`язку з різким погіршенням стану ОСОБА_18 . Коли ОСОБА_22 прибув, то констатував смерть засудженого ОСОБА_18 в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених. Зі слів ОСОБА_28 йому стало відомо, що останній виявив ОСОБА_18 прикутим наручниками до захисної сітки вікна в приміщенні № 2, без свідомості. Проведені ОСОБА_28 реанімаційні заходи результатів не дали. Стверджує, що 21 квітня 2011 року з метою приховати факт непроведення огляду засудженого при доставленні його в установу, ОСОБА_22 на своєму робочому комп`ютері набрав акт тілесного обстеження новоприбулого засудженого, в якому він вказав, що під час проведення 20 квітня 2011 року огляду останнього в присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_28 виявив тілесні ушкодження. В акті ним було вказано тілесні ушкодження, які були виявлені на тілі ОСОБА_18 21 квітня 2011 року. В подальшому зазначений акт він роздрукував та дав на підпис ОСОБА_9 та ОСОБА_28 , які, не ознайомлюючись зі змістом документу, його підписали. 
		Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні підтвердив, що 20 квітня 2011 року йому стало відомо про доставлення в установу засудженого ОСОБА_18 , який 15 березня 2011 року вчинив втечу з виправної колонії. Приблизно о 21 год. 20 хв., по внутрішньому телефону в медичну частину зателефонував молодший інспектор відділу нагляду та безпеки ОСОБА_14 , який повідомив про сигнал тривоги „Буря - 2, а також сказав, щоб ОСОБА_9 терміново прибув в чергову частину. Отримавши дане повідомлення, він, ОСОБА_28 , взяв із собою сумку, в якій знаходилися медикаменти для надання медичної допомоги, і пішов до чергової частини. Перебуваючи в коридорі біля чергової частини, він почув з приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених звуки, характерні для нанесення ударів, крики, нецензурні слова, чийсь стогін. Звуки були схожі на нанесення ударів по тілу. У вказане приміщення ОСОБА_28 не заходив і не заглядав, а тому достовірно не знає, що там відбувалось. Побачивши ОСОБА_28 , начальник медичної частини ОСОБА_22 сказав, щоб той повертався в медичну частину. 21 квітня 2011 року, приблизно о 6 год. 20 хв., ОСОБА_9 дав вказівку ОСОБА_28 негайно підійти в чергову частину через різке погіршення стану здоров`я засудженого ОСОБА_18 . Прийшовши до кімнати огляду засуджених, ОСОБА_28 побачив, що до віконної решітки наручниками був прикутий засуджений ОСОБА_18 . З одягу на ньому були лише темна футболка, труси та чорні шкарпетки. Руки засудженого були заведені назад за спину та скуті наручниками. В той час ОСОБА_18 з вигляду був без свідомості. ОСОБА_9 та ОСОБА_16 розстебнули наручники на руках ОСОБА_18 , після чого його поклали на спину головою в сторону дверей. Підійшовши до ОСОБА_18 , ОСОБА_28 побачив у нього в районі обох зап`ясть тілесні ушкодження, зокрема, синці червоно - синюшного кольору, характерні для наручників. На ногах було також дуже багато синців. Він провів огляд ОСОБА_18 . Останній ознак життя не подавав. Проведені ОСОБА_28 реанімаційні заходи результатів не дали. В цей час в приміщення № 2 увійшов начальник медичної частини ОСОБА_22 , якому ОСОБА_28 доповів про результати огляду, на що ОСОБА_22 сказав, що засуджений мертвий і дав йому вказівку повертатись в медичну частину.
		Свідок ОСОБА_55 суду підтвердила, що 20 квітня 2011 року біля 20 год. 10 хв., засудженого ОСОБА_18 завели на охоронювану територію установи. Його супроводжували ОСОБА_25 , ОСОБА_24 та ОСОБА_10 . Після них через кілька хвилин зайшли ОСОБА_7 , ОСОБА_23 та ОСОБА_8 , а за ними - ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 . Коли ОСОБА_18 проходив, то на його обличчі вона виявила незначні подряпини, більше ніяких тілесних ушкоджень не побачила. Приблизно о 20 год. 40 хв., з охоронюваної території колонії вийшли ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_8 . Через 5 - 10 хвилин ОСОБА_22 повернувся назад, а остаточно залишив територію установи після 21 год. 25 хв., разом з ОСОБА_21 . Після них з охоронюваної території установи вийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_20 .
		Об`єктивність показань потерпілих, підсудних та вказаних свідків підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними письмовими доказами.
		Протоколами очних ставок від 27 та 28 квітня 2011 року між ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 з іншої якими встановлено, що в ході проведення слідчих дій ОСОБА_7 підтвердив раніше дані показання про нанесення ОСОБА_8 в службовому кабінеті начальника удару лівою ногою в область грудної клітки засудженого ОСОБА_18 , а також нанесення ним та ОСОБА_10 по одному удару рукою в область голови ОСОБА_18 . Разом з тим, ОСОБА_10 підтвердив раніше дані показання, що саме ОСОБА_56 дав вказівку прикувати наручниками ОСОБА_18 до решітки вікна в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених.
		Протоколами очних ставок від 12 та 16 травня 2011 року між ОСОБА_27 та ОСОБА_57 , ОСОБА_27 та ОСОБА_7 , ОСОБА_57 та ОСОБА_7 , згідно яких під час проведення даних слідчих дій ОСОБА_27 та ОСОБА_34 підтвердили раніше дані показання, що ОСОБА_7 бачив як засуджений ОСОБА_18 рухався на колінах з кросівками в зубах з другого поверху адмінприміщення чергової частини до приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що знаходиться на першому поверсі, а також, що ОСОБА_7 був присутнім, коли працівники чергової зміни наносили удари гумовими кийками засудженому в приміщенні № 2. Крім того, ОСОБА_27 підтвердив, що саме ОСОБА_7 давав вказівку підлеглим про нанесення засудженому ОСОБА_18 ударів гумовими кийками по сідницях в приміщенні № 2, а в подальшому  прикувати наручниками ОСОБА_18 до решітки вікна в даному приміщенні. 
		Протоколами очних ставок від 25 травня та 08 липня 2011 року між ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 з іншої якими встановлено, що під час цих слідчих дій ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 підтвердили раніше дані показання, що ОСОБА_7 бачив як засуджений ОСОБА_18 рухався на колінах з кросівками в зубах з другого поверху адмінприміщення чергової частини до приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що знаходиться на першому поверсі. Крім того, підтвердили, що ОСОБА_7 був присутнім, коли працівники чергової зміни наносили удари гумовими кийками засудженому в приміщенні № 2, давав вказівки засудженому вибачитись перед працівниками чергової зміни за втечу, а підлеглим - про нанесення засудженому ОСОБА_18 ударів гумовими кийками по сідницях. ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 також підтвердили, що ОСОБА_7 давав вказівку прикувати наручниками засудженого ОСОБА_18 на ніч до решітки вікна в приміщенні № 2. 
		Протоколами очних ставок від 16 та 25 червня 2011 року між ОСОБА_10 з однієї сторони та ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 з іншої, згідно яких в ході проведення слідчих дій ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 підтвердили раніше дані показання, що ОСОБА_10 в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених було нанесено 3 - 4 удари гумовим кийком по сідницях ОСОБА_18 , а також продемонстровано присутнім як наносити більш болючі удари засудженому. 
		Протоколами очних ставок від 12 та 18 серпня 2011 року між ОСОБА_9 з однієї сторони та ОСОБА_8 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 з іншої, якими встановлено, що під час цих слідчих дій ОСОБА_9 підтвердив свої показання про нанесення ОСОБА_8 20 квітня 2011 року в кабінеті начальника установи одного удару лівою ногою в область живота засудженого ОСОБА_18 . Від даного удару засуджений зігнувся і поточився назад, впавши на коліна.
		Протоколом очної ставки від 2 вересня 2011 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_27 , яким встановлено, що в ході проведення слідчої дії ОСОБА_27 підтвердив раніше дані показання, що засуджений ОСОБА_18 рухався на колінах з кросівками в зубах з другого поверху адмінприміщення чергової частини до приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що знаходиться на першому поверсі, а також додав, що чув вказівку ОСОБА_7 , щоб засуджений рухався саме так.
		Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19 травня 2011 року, із застосуванням відеозапису та фототаблицею до нього, яким підтверджується, що під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_7 підтвердив раніше дані показання, а також показав хто і де в службовому кабінеті начальника установи, що на другому поверсі адмінприміщення чергової частини, сидів, де знаходився в кабінеті засуджений, як ОСОБА_7 та ОСОБА_10 наносились удари засудженому ОСОБА_18 в область голови, а ОСОБА_8 - один удар лівою ногою в область грудної клітки ОСОБА_18 , від якого засуджений позадкував, як ОСОБА_18 лежав на столі в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених.
		Протоколами відтворень обстановки та обставин події від 29 квітня 6, 12, 26 та 27 травня, 17 червня та 16 серпня 2011 року, із застосуванням відеозапису та фототаблицями до них, з яких встановлено, що в ході проведення цих слідчих дій ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_26 , ОСОБА_58 , ОСОБА_34 підтвердили раніше дані показання, а також показали як рухався засуджений ОСОБА_18 на колінах з кросівками в зубах по східцях та коридору адмінприміщення чергової частини, де знаходився засуджений в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, коли за вказівкою ОСОБА_7 просив вибачення в чергової зміни за втечу, як ОСОБА_18 лежав на столі, коли йому наносили удари гумовими кийками, а також як наносились засудженому удари гумовими кийками по сідницях та п`ятках ніг ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , як ОСОБА_18 прикували наручниками на ніч до решітки вікна в приміщенні № 2. Крім того, ОСОБА_9 показав, де в службовому кабінеті начальника установи знаходився ОСОБА_18 , коли ОСОБА_8 наносив йому удар лівою ногою в область живота, де в момент нанесення удару перебував ОСОБА_8 , а також положення ноги ОСОБА_8 безпосередньо після нанесення удару, місце, де опинився засуджений, позадкувавши після удару.
		Протоколами обшуку та виїмки від 30 квітня 2011 року, якими підтверджується, що під час даних слідчих дій за місцем проживання ОСОБА_8 виявлено та вилучено дві банки крему „KIWI та щітку для чищення взуття; у ОСОБА_8 вилучено дві пари туфель чорного кольору. Відповідно до постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 07 вересня 2011 року вилучені предмети визнано і приєднано до справи в якості речових доказів.
		Протоколом виїмки від 29 квітня 2011 року встановлено, що в ході цієї слідчої дії в приміщенні медичної частини Маневицької виправної колонії № 42 було вилучено системний блок комп`ютера, на якому ОСОБА_22 виготовляв акт тілесного обстеження новоприбулого засудженого від 20 квітня 2011 року. 
		Протоколом виїмки від 19 травня 2011 року підтверджується, що під час слідчої дії в приміщенні Кодимського РВ УМВС було вилучено компакт - диск із записом камери відеоспостереження, на якому зафіксовано залишення ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_29 та ОСОБА_23 зазначеного райвідділу 20 квітня 2011 року. 
		Протоколом виїмки від 24 червня 2011 року встановлено, що в ході проведення слідчої дії в приміщенні оперативної частини Маневицької виправної колонії № 42 вилучено системний блок комп`ютера, на якому працівниками установи готувалося спецповідомлення в УДДУПВП у Волинській області про затримання та доставку в колонію засудженого ОСОБА_18 .
		Протоколом огляду від 07 вересня 2011 року встановлено, що під час проведення слідчої дії було оглянуто CD - R диск, вилучений в приміщенні Кодимського РВ УМВС 19 травня 2011 року. Під час перегляду відеофайлу встановлено, що під час залишення Кодимського РВ УМВС до засудженого ОСОБА_18 заходи фізичного впливу не застосовувалися. Відповідно до постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 07 вересня 2011 року вилучений CD - R диск визнано і приєднано до справи в якості речового доказу. 
		Протоколом огляду місця події від 21 квітня 2011 року, який досліджено судом, підтверджується, що в ході проведення даної слідчої дії було оглянуто приміщення № 2 для особистого обшуку засуджених Маневицької виправної колонії № 42, в якому на підлозі було виявлено труп ОСОБА_18 , зафіксовано обстановку в даному приміщенні, описано виявлені тілесні ушкодження, одяг на трупі. На лівій від входу стіні виявлено плями речовини бурого кольору, схожої на кров, та зафіксовано їх місцезнаходження та розміри. Під час огляду вилучено одяг засудженого, що знаходився в приміщенні № 2: осінню куртку сірого кольору, джинсові брюки світло - синього кольору, кофту сірого кольору, пару кросівок чорного кольору. Згідно постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 5 травня 2011 року вилучений одяг ОСОБА_18 визнано і приєднано до справи в якості речових доказів.
		Протоколом додаткового огляду місця події від 21 квітня 2011 року та фототаблицями до нього встановлено, що під час цієї слідчої дії було повторно оглянуто приміщення № 2 для особистого обшуку засуджених Маневицької виправної колонії № 42, в якому на підлозі було виявлено труп ОСОБА_18 , зафіксовано обстановку в даному приміщенні, описано виявлені тілесні ушкодження, одяг на трупі. Під час огляду зафіксовано місцезнаходження на дерев`яній лавці слідів взуття, плями речовини бурого кольору, схожої на кров, на лівій від входу стіні - плям речовини бурого кольору, схожої на кров, на поверхнях вимикача світла та поверхні лавки - слідів пальців рук та їх вилучено. Згідно постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 5 травня 2011 року вилучені сліди взуття, сліди пальців рук визнано і приєднано до справи в якості речових доказів. Відповідно до постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 07 вересня 2011 року вилучені змиви речовини бурого кольору визнано і приєднано до справи в якості речових доказів.
		Протоколом огляду трупа від 21 квітня 2011 року та фототаблицями до нього підтверджується, що в ході проведення слідчої дії в приміщенні моргу Маневицької ЦРЛ було оглянуто труп ОСОБА_18 та зафіксовано тілесні ушкодження на ньому.
		Протоколом огляду місця події від 23 квітня 2011 року та фототоблицями до нього встановлено, що під час даної слідчої дії було оглянуто адмінприміщення чергової частини та зафіксовано обстановку в приміщеннях на першому та другому поверхах даної будівлі, зокрема, в приміщенні чергового помічника начальника установи, приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку, приміщенні чергової частини, кабінеті начальника установи. В приміщенні № 2 виявлено та зафіксовано місцезнаходження на поверхні західної стіни - плями речовини бурого кольору, на підлозі поблизу східної стіни - плями речовини бурого кольору, поблизу південної стіни - помарки блідо - жовтого забарвлення, а у верхній її частині - бурого забарвлення, та їх вилучено. З приміщення чергової частини вилучено наручники № ХК 17840, на яких виявлено нашарування речовини світло - жовтого кольору. Оглянуто Журнал щоденної перевірки засуджених дільниці соціальної реабілітації на контрагентських об`єктах, Журнал обліку рапортів про порушення режиму та інших повідомлень про правопорушення, Журнал поміщених в ДІЗО, з яких виготовлено світлокопії. В кімнаті чергового помічника начальника установи оглянуто Книгу обліку інформації про злочини і пригоди в Маневицькій ВК-42, з аркушів № 20 та № 21 якої виготовлено світлокопії та вилучено оригінали рапортів ОСОБА_9 , ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , що стосуються ОСОБА_18 . Згідно постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 05 травня 2011 року вилучені наручники визнано і приєднано до справи в якості речового доказу. Відповідно до постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 07 вересня 2011 року вилучені предмети визнано і приєднано до справи в якості речових доказів.
		Висновком комісійної судово - медичної експертизи № 54 від 08 липня 2011 року підтверджується, що на трупі ОСОБА_18 виявлені наступні тілесні пошкодження: наявність крові у лівому носовому проході, підслизовий крововилив верхньої губи справа з розповсюдженням на пруг, тріщина та крововилив вказаної губи зліва, внутрішньошкірний крововилив в проекції нижньої половини груднини з розповсюдженням на проекцію 8 - го ребра справа, садна шкіри зовнішнього носа справа у кількості трьох, в проекції крила носа зліва, чола зліва, верхньої частини лівої та нижньої частини правої поперекової області, задньої поверхні правого ліктьового суглоба з переходами на нижню третину плеча та верхню третину передпліччя (множинні, у кількості 15 - ти, одне із них глибоке), аналогічно справа, у кількості 20 - ть, передніх поверхонь обох колінних суглобів (множинні, розміщені на фоні виражених синців м`яких тканин), аналогічно по передніх поверхнях обох гомілок, циркулярні садна та синці у проекціях обох променево - зап`ясткових суглобів та нижніх третин передпліччя; синець м`яких тканин та рана напівмісяцевої форми долонної поверхні правої китиці; синці м`яких тканин параорбітальної, скроневої та виличної царин зліва, правої чільно - скроневої ділянки з розповсюдженням на верхню очну повіку, обох поверхонь лівої вушної мушлі, задньої поверхні правого плечового суглоба з розповсюдженням на лопаточку царину, обширного характеру із набряком м`яких тканин, проекції нижньої частини правої лопатки, верхнього краю правої аксілярної ямки, передньої стінки огруддя (множинні, у кількості 10 - ти), задньої поверхні правого плеча у нижній третині, тильної поверхні лівої китиці у проекції п`ястно -фалангового суглоба мізинця, обох сідниць та куприка, обширного характеру, з набряком, гематомами та просвітленнями, задньої поверхні лівого стегна (тотальні, зливного характеру, у кількості 11 - ти), задньо - бокових поверхонь правого стегна, нерівномірно виражений, передньої поверхні правого стегна у середній третині з внутрішньошкірним крововиливом та просвітленнями, правої ступні тотального характеру, з розповсюдженням на гомілково - ступневий суглоб, аналогічно  лівої ступні та підошовних поверхонь обох ступнів; соковиті крововиливи у м`які тканини волосатої частини голови з їхньої внутрішньої поверхні у лівій скроневій та правій тім`яно -скроневій царинах із субапоневротичним крововиливом, просякання еритроцитами м`яких мозкових оболон із гемодонамічними розладами у їхніх судинах, набряк головного мозку; обширні крововиливи у підшкірно - лоєву та м`язеву масу передньої стінки черева в обох підребрових царинах та ділянці епігастрію; крововилив у паранефральний шар верхнього полюса лівої нирки; набряк та забій підшлункової залози з крововиливом в оточуючу клітковину, капшук залози та ворота коси; обширні, виражені, зливного характеру крововиливи у брижу тонкого кишківника з частковим переходом на петлі та поперечно - ободового відділу товстого кишківника; нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів; дистрес - синдром та травматичний шок (клінічно). Виходячи із локалізації та характерної патоморфології тілесних пошкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_18 , слід рахувати, що вони виникли унаслідок численних контактів з тупими твердими предметами з обмеженою співударяючою поверхнею, такими, цілком можливо, могли бути руки (кулаки), взуті ноги сторонньої особи (осіб) та спецзасіб  гумовий кийок; циркулярні, замкнуті синці та садна обох передпліч та промело - зап`ясткових суглобів виникли внаслідок застосування спецзасобу накладання кайданок, давність утворення пошкоджень не суперечить вказаному строку  доба 20 - 21 квітня 2011 року. Причиною смерті ОСОБА_18 виявилася поєднана закрита тупа травма тіла, котра супроводжувалась черепово - мозковою травмою з крововиливами у м`які тканини волосатої частини голови, еритроцитарним просяканням м`яких мозкових оболон та гемодинамічними розладами у їхніх судинах та важкою травмою черева із забоєм та набряком підшлункової залози, крововиливами у оточуючу клітковину та капшук залози та ворота коси, паранефральний шар лівої нирки, брижу тонкого кишківника з частковим переходом на петлі та петлі поперечно - ободового відділу товстого кишківника і ускладнилась дистрес - синдромом та незворотнім травматичним шоком важкого ступеня, що і виявилося безпосередньою причиною смерті.
		Висновком додаткової комісійної судово - медичної експертизи № 29 від 11 червня 2012 року доведено, що закрита тупа травма черева, яка мала місце у ОСОБА_18 , у вигляді забою та набряку підшлункової залози, крововиливів в оточуючу клітковину та капшук залози і ворота коси, паранефральний шар лівої нирки, брижу тонкого кишківника з частковим розповсюдженням на його петлі та петлі поперечно - ободового відділу товстого кишківника, котра ускладнилась дистрес -синдромом та незворотнім травматичним шоком важкого ступеня, стосовно живої особи…відноситься до тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення та у подальшому перебігу; черепово - мозкова травма з крововиливами у м`які тканини волосатої частини голови, еритроцитарними просяканнями м`яких мозкових оболон і геодинамічними розладами у їхніх судинах визначається у живої людини по даних клінічного перебігу і тривалості розладу здоров`я, а тому, у даному випадку, на трупі дати оцінку останньої,… не має можливості; інші пошкодження, виявлені на трупі ОСОБА_18 (синці, садна, підшкірні та підслизові крововиливи), … мають ознаки легких. Спираючись на патоморфологію тілесних пошкоджень на трупі ОСОБА_18 та дані гістологічного дослідження, слід рахувати, що усі вони являються прижиттєвими. Враховуючи ступінь розвитку ранніх мерлякових змін на трупі ОСОБА_18 (охолодження, заклякання, муравиця), виявлених при огляді місця події 24 квітня 2011 року (13.00) та автопсії тіла 21 квітня 2011 року (15.30) та відсутність пізніх (здуття, гниття та ін.), слід вважати, що смерть потерпілого настала за 11 - 15 годин до моменту дослідження трупа, цілком можливо у період з 5 год. до 6 год. 30 хв. 21 квітня 2011 року. …Пошкодження, які мали місце у ОСОБА_18 , у тому числі і забій підшлункової залози, виникли у результаті взаємодії тіла потерпілого з тупими твердими предметами за 1 - 3 доби до моменту смерті; … вони, цілком можливо, могли утворитися 20 квітня 2011 року у період з 20.10 год. до 24 год. Судово - медичні дані, котрі б могли свідчити про утворення забою підшлункової залози у ОСОБА_18 внаслідок сильного притискання черева останнього до тупої обмеженої поверхні, відсутні. Тілесні пошкодження, котрі мали місце у царинах черева, сонячного сплетіння та огруддя ОСОБА_18 являються прижиттєвими, про що свідчить їхня характерна патоморфологія; вони утворились внаслідок численних контактів тіла з тупими твердими предметами з обмеженою співударяючою поверхнею, котрі не залишили на тілі будь - яких характерних ознак, які б дозволили ідентифікувати їхню слідоутворюючу поверхню, однак, слід зазначити, що не виключена можливість такими могли бути руки (кулаки), взуті ступні ніг сторонньої особи (осіб), гумові кийки. Враховуючи патоморфологію та локалізацію пошкоджень на передніх поверхнях огруддя та черева слід рахувати, що мали місце не менше шістнадцяти травмуючих контактів тупих твердих предметів з огруддям та не менше трьох - з черевом; кожен контакт черева і травмуючого фактора міг призвести до забою підшлункової залози; у той же час, слід зазначити, що враховуючи анатомічну будову черевної стінки та локалізацію підшкірно  лоєво - м`язевих крововиливів у ній (соковиті, з невеликими проміжками), не виключена можливість їх утворення у результаті одного контакту з тупим твердим предметом; утворення вказаних пошкоджень у результаті падіння потерпілого з висоти власного зросту, виключається. У даному конкретному випадку, заподіяння забою підшлункової залози у ОСОБА_18 в результаті ударів гумовим кийком в ділянки спини, сідниць і ступнів ніг потерпілого, виключається. …У даному конкретному випадку, закрита тупа травма черева із забоєм підшлункової залози, котра мала місце у ОСОБА_18 , ускладнилась незворотнім травматичним шоком, котрий і послужив безпосередньою причиною смерті.…З моменту отримання ОСОБА_18 травми черева і смертю пройшов певний період часу, на протязі якого потерпілий міг вчиняти активні дії, у тому числі стояти, ходити на ногах, пересуватись на колінах із заведеними позаду руками у кайданках як по рівній поверхні, так і по сходинках. Цьому сприяли слідуючі чинники - мобілізація захисних сил організму, інстинкт самозбереження, перенапруження, стресова реакція та ін., перешкоджало - функціонально невигідне вимушене положення тіла - фіксація кайданками рук, заведених за спину…Слід рахувати, що ОСОБА_18 , при нанесенні йому численних ударів по тілу, в царини сідниць та ступнів ніг, відчував фізичну біль, як до пошкодження підшлункової залози, так і після нього. Ступінь інтенсивності больових відчуттів потерпілим об`єктивно визначити не виявляється можливим…
		Висновком судово - медичної експертизи № 37 ,,а від 24 травня 2011 року встановлено, що причиною смерті ОСОБА_18 став забій підшлункової залози, який розвинувся в результаті закритої травми живота: підшкірних крововиливів епігастральної ділянки живота з переходом в обидві підреберні ділянки живота; поширених крововиливів в брижу тонкого кишківника, поперечної ободочної кишки, в паранефральну жирову клітковину лівої нирки, про що також свідчать слідуючі ознаки: поширені дещо нерівномірні крововиливи в оточуючу підшлункову залозу, жирову клітковину і в її капсулу; вогнищеві геморагії в стромі підшлункової залози, поодинокі вогнища некрозу паренхіми місцями з помірною перифокальною клітинною реакцією; крупно - плямисті місцями зливні крововиливи в брижі тонкого кишківника і поперечної ободочної кишки; нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів; рідка темно - червона кров в порожнинах серця і великих судин. Дане тілесне ушкодження виникло внаслідок травмуючої дії тупого предмету (предметів), будь - які характерні особливості слідоутворюючої поверхні якого (яких) в ньому відображення не знайшли, згідно своїх макро - і мікроскопічних особливостей, не більш, як за 1 - 3 доби до моменту настання смерті ОСОБА_18 . За ступенем тяжкості стосовно живої особи вказана вище закрита тупа травма живота за ознакою наявності загрозливих для життя явищ належала б до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Приймаючи до уваги стан внутрішніх органів, характер трупних змін на момент проведення судово - медичного дослідження трупа…, не виключається, що смерть Делевина настала між 5 год. і 6.30 год. 21 травня 2011 року. Під час судово - медичного дослідження трупа ОСОБА_18 , крім вказаних вище, було виявлено слідуючі тілесні ушкодження: підслизовий і внутрішньошкірний крововиливи та тріщина шкіри кайми правої половини верхньої губи; садна обличчя; синці лівої скроневої і правої лобно - скроневої ділянок обличчя; субапоневротичні крововиливи обох скроневих і правої тім`яно - скроневої ділянок волосистої частини голови; синці передньої і задньої поверхонь лівої вушної раковини; множинні синці передньої поверхні грудної клітки; внутрішньошкірні крововиливи передньої поверхні грудної клітки; обширний синець дельтоподібної ділянки правого плеча; синець нижньо - латеральної частини правої лопаткової ділянки спини; садна обох поперекових ділянок спини; синці ділянки верхньо - переднього краю правої аксилярної ямки; синці правого плеча і лівої кисті; поверхнева осаднена рана долонної поверхні правої кисті; множинні садна ділянок обох ліктів; циркулярні синці і садна ділянок обох зап`ястків; множинні зливні синці обох сідниць; множинні синці задньої поверхні лівого стегна; обширний синець задньої і бокових поверхонь правого стегна; синець і внутрішньошкірний крововилив передньої поверхні правого стегна; синці передніх поверхонь обох колін; множинні садна обох колін і гомілок; множинні синці обох гомілок і ступень. …Враховуючи морфологічні особливості та особливості анатомічної локалізації… не виключається імовірність виникнення синців передніх поверхонь обох колін, множинних саден обох колін і множинних саден і синців передніх поверхонь обох гомілок внаслідок пересування потерпілого на колінах по сходах та підлозі, виконаних з твердих матеріалів не більш, як за 1 - 2 доби до моменту настання смерті ОСОБА_18 …За ступенем тяжкості стосовно живої особи усі вище перераховані тілесні ушкодження належали б до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер і особливості анатомічної локалізації тілесних ушкоджень, виявлених на тілі померлого ОСОБА_18 , вважається, що для утворення усього їх (ушкоджень) переліку було необхідно не менш, як 60-65 травматичних контактів (ударів). Ознак специфічних для самооборони тілесних ушкоджень під час судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_18 виявлено не було. Вважається, що на протязі деякого проміжку часу після отримання виявлених тілесних ушкоджень, обумовленого індивідуальними реактивними властивостями організму померлого, ОСОБА_18 міг виконувати активні дії, кричати тощо, за умови відсутності зовнішніх обмежень даних дій.
		Висновком додаткової судово - медичної експертизи № 37 ,,б від 30 травня 2011 року підтверджується, що враховуючи морфологічні особливості і особливості анатомічної локалізації тілесного ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота: забою підшлункової залози; поширених крововиливів в брижу тонкого кишківника, поперечної ободочної кишки, в паранефральну жирову клітковину лівої нирки, підшкірних крововиливів епігастральної і обох підреберних ділянок живота, виявленого у ОСОБА_18 ,… не виключається імовірність виникнення вищевказаного тілесного ушкодження від нанесеного ОСОБА_8 удару ногою потерпілому у верхню частину передньої черевної стінки (в ділянку проекції підшлункової залози). Не виключається імовірність виникнення синців сідниць трупа ОСОБА_18 з урахуванням їх морфологічних особливостей (їх множинність, зливний характер і наявність просвітлень неправильних подовжених в близькому до горизонтального напрямку форм…) в результаті ударної травмуючої дії саме такого виду травмуючих предметів (предмету), як спецзасоби у вигляді гумових кийків, маючих відповідні властивості (обмежену подовжену форму слідоутворюючої поверхні). При цьому в синцях обох ступень будь - які характерні особливості слідоутворюючої поверхні травмуючої поверхні травмуючих предметів (предмета) відображення не знайшли, що може бути в т. ч. обумовлене анатомічними формами і розмірами ступень людини (відсутністю достатньої слідосприймаючої поверхні даних ділянок для відображення характерних особливостей слідоутворюючої поверхні травмуючих предметів, якими дані ушкодження були нанесені). З урахуванням значної кількості отриманих ОСОБА_18 тілесних ушкоджень, їх локалізації (в тому числі і по ступнях ніг), а також з урахуванням вимушеного положення тіла потерпілого стоячи упродовж тривалого проміжку часу прикутим наручниками до решітки вікна із заведеними за спину і догори руками, що призводило до вимушеного незручного положення як його рук, так і тіла з надмірним тиском під вагою тіла наручників на ділянки зап`ястків і не надавало можливості зайняти зручне для нього положення чи зменшити навантаження на скелетну мускулатуру (в тому числі і кінцівок), вважається, що потерпілий мав відчувати фізичний біль як в місцях отриманих тілесних ушкоджень, так і в м`язах і зв`язковому апараті неприродно розташованих кінцівок та, можливо, тулуба. При цьому інтенсивність фізичного болю залежала від індивідуальних властивостей організму ОСОБА_18 . Особливості анатомічної локалізації і морфологічні особливості садна лівої поперекової ділянки, розташованого по задньо - аксилярній умовній лінії, виявленого на тілі померлого ОСОБА_18 …., а також особливості форми і розмірів зубчастого механізму закривання наручників дозволяють допустити імовірність виникнення даного тілесного ушкодження внаслідок травмуючої дії вищезазначеного механізму наручників. 
		Висновком криміналістичної експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів № 2260 від 08 липня 2011 року встановлено, що на лівій пілочці куртки потерпілого ОСОБА_18 є нашарування незначної кількості речовини, яка збігається за окремими родовими ознаками (кількістю пігментів та їх кольором) з кремом чорного кольору „KIWI та кремом в нашаруванні на туфлях, вилучених 30 квітня 2011 року у ОСОБА_8 . 
		Висновком судово - медичної експертизи речових доказів № 36 від 08 липня 2011 року підтверджується, що на представлених на дослідження об`єктах, вилучених в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених під час огляду місця події, виявлено сліди крові людини, яка може походити від ОСОБА_18 .
		Висновком судової дактилоскопічної експертизи № 315 від 05 липня 2011 року встановлено, що виявлений на лавці в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених Маневицької виправної колонії № 42 та вилучений під час проведення огляду місця події 21 квітня 2011 року слід пальця руки залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_15 .
		Висновком судової комп`ютерно - технічної експертизи № 269 від 27 травня 2011 року підтверджується, що акт тілесного обстеження новоприбулого засудженого ОСОБА_18 був виготовлений 21 квітня 2011 року о 12.18 год. на комп`ютері, вилученому в приміщенні медичної частини Маневицької виправної колонії № 42, а не 20 квітня 2011 року, коли було доставлено в установу ОСОБА_18 . 
		Висновком судово - медичної експертизи речових доказів № 41 від 07 липня 2011 року встановлено, що на наручниках, виявлених та вилучених в приміщенні чергової частини Маневицької виправної колонії № 42 під час огляду місця події 23 квітня 2011 року, виявлено сліди епідермісу людини, які можуть походити від ОСОБА_18 .
		Протоколом явки з повинною ОСОБА_7 від 24 квітня 2011 року підтверджується, що 20 квітня 2011 року під час перебування засудженого ОСОБА_18 в службовому кабінеті начальника установи ОСОБА_8 в присутності ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_10 наніс засудженому ОСОБА_18 один удар лівою ногою в область грудної клітки. В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_10 нанесли засудженому по одному рукою в область голови - по вухах та потилиці. Після цього він бачив як підлеглі, хто саме не звернув уваги, наносили ОСОБА_18 удари гумовими кийками по сідницях в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених. В цей час біля засудженого знаходились ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_26 . 
		Спецповідомленням начальника Маневицької виправної колонії № 42 ОСОБА_7 на ім`я начальника УДДУПВП у Волинській області та прокурора району про втечу о 10 год. 10 хв. 15.03.2011 року з дільниці соціальної реабілітації засудженого ОСОБА_18 підтверджується вчинення ОСОБА_18 втечі з дільниці соціальної реабілітації.
		Спецповідомленням начальника Маневицької виправної колонії № 42 ОСОБА_7 на ім`я начальника УДДУПВП у Волинській області про доставлення в установу 20 квітня 2011 року засудженого ОСОБА_18 , який 15 березня 2011 року вчинив втечу з дільниці соціальної реабілітації Маневицької виправної колонії та був затриманий працівниками Кодимського РВ УМВС України в Одеській області.
		Записами в книзі обліку інформації про злочини і пригоди в Маневицькій ВК № 42 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 в кімнаті огляду помер засуджений ОСОБА_18 . 
		Рапортом чергового помічника начальника Маневицької ВК № 42 ОСОБА_9 від 20 квітня 2011 року підтверджується, що 21 квітня 2011 року, близько 6 год. 20 хв. в кімнаті огляду засуджених ним було виявлено ОСОБА_18 без свідомості. Першочергові реанімаційні заходи, проведені черговим фельдшером ОСОБА_28 позитивного результату не принесли. О 6.30 год. начальник медичної частини установи ОСОБА_22 констатував смерть засудженого ОСОБА_18 .
		Рапортом фельдшера медичної частини Маневицької ВК № 42 ОСОБА_28 від 21 квітня 2011 року встановлено, що 21 квітня 2011 року черговий помічник начальника установи ОСОБА_9 повідомив йому про різке погіршення здоров`я засудженого ОСОБА_18 . В кімнаті огляду засуджених він провів огляд ОСОБА_18 , виявив відсутність серцебиття та дихання. Проведені реанімаційні заходи ніякого результату не дали. О 6.30 год. начальник медичної частини установи ОСОБА_22 констатував смерть засудженого ОСОБА_18 . 
		Рапортом начальника медичної частини Маневицької ВК № 42 ОСОБА_22 підтверджується, що 21 квітня 2011 року черговий помічник начальника установи ОСОБА_9 повідомив йому по телефону про різке погіршення стану здоров`я засудженого ОСОБА_18 . Прибувши в установу, він оглянув засудженого, у якого були відсутні ознаки життя, та о 6.30 год. констатував його смерть.
		Актом тілесного обстеження новоприбулого засудженого від 20 квітня 2011 року, який засвідчений підписами начальника медичної частини Маневицької ВК № 42 ОСОБА_22 , чергового помічника начальника установи ОСОБА_9 та фельдшера медичної частини ОСОБА_28 , встановлено відомості, що ОСОБА_22 20 квітня 2011 року о 20.10 год. в присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_28 було проведено тілесний огляд засудженого ОСОБА_18 , який був доставлений в установу після затримання в м. Кодима Одеської області. Під час огляду виявлено множинні тілесні ушкодження: на руках сліди від наручників, в області ліктьових суглобів подряпини та потертості, на ногах в області колінних суглобів обширні потертості та подряпини, на внутрішньо - задній та передній поверхні обох стегон обширні синці, в області грудини синець. Зі слів засудженого дані ушкодження він отримав під час його затримання працівником міліції в м. Кодима Одеської області. На момент огляду скарги на стан здоров`я засуджений ОСОБА_18 не пред`являв. 
		Спецповідомленням начальника Маневицької ВК № 42 ОСОБА_7 на ім`я начальника управління ДДУПВП ОСОБА_59 , згідно якого 21 квітня 2011 року, о 6 год. 20 хв., в Маневицькій ВК № 42 в кімнаті огляду засуджених помер засуджений ОСОБА_18 . Під час попереднього вивчення обставин смерті засудженого ОСОБА_18 встановлено, що 21 квітня 2011 року, близько 6 год. 20 хв. черговий помічник начальника установи ОСОБА_9 в кімнаті огляду засуджених виявив засудженого ОСОБА_18 без свідомості. Для надання невідкладної медичної допомоги був викликаний черговий фельдшер ОСОБА_28 . Першочергові реанімаційні заходи позитивного результату не принесли. О 6.30 год. начальник медичної частини установи ОСОБА_22 констатував смерть ОСОБА_18 . 
		Лікарським свідоцтвом про смерть № 38 від 21 квітня 2011 року встановлено, що причиною смерті ОСОБА_18 є забій підшлункової залози внаслідок закритої тупої травми живота.
		Медичною карткою ОСОБА_18 підтверджується, що ОСОБА_18 за час відбуття покарання в Маневицькій ВК № 42 захворюваннями, які б могли призвести до раптової смерті, не хворів. 
		Під час досудового слідства по даній справі та її судового розгляду встановлено, що акт тілесного обстеження новоприбулого засудженого від 20 квітня 2011 року, в якому відображені тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_18 після його смерті, був виготовлений 21 квітня 2011 року ОСОБА_22 з метою приховати факт непроведення ним огляду засудженого при доставленні його в установу. Вказані в даному акті тілесні ушкодженні були відсутні у ОСОБА_18 20 квітня 2011 року на час доставлення його в Маневицьку виправну колонію № 42. Зазначені обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , а також підсудні по справі. Об`єктивність цих показань підтверджується висновком судової комп`ютерно - технічної експертизи № 269 від 27 травня 2011 року, згідно якого акт тілесного обстеження новоприбулого засудженого ОСОБА_18 був виготовлений 21 квітня 2011 року о 12.18 год. на комп`ютері, вилученому в приміщенні медичної частини Маневицької виправної колонії № 42. А тому даний акт, який містить в собі неправдиві дані, суд до уваги не приймає. 
		Також суд не бере до уваги складені ОСОБА_9 21 квітня 2011 року біля 3 год. на вимогу керівництва колонії рапорт від 20 квітня 2011 року, рапорт про застосування спецзасобів та постанову про тимчасове поміщення до 24 годин засудженого в ДІЗО від цього числаку, згідно яких до засудженого ОСОБА_18 , який відмовився слідувати в ДІЗО і вчинив фізичний опір особовому складу чергової зміни, ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 було застосовано фізичну силу, наручники та гумові кийки, оскільки, як встановлено в ході досудового слідства по даній справі та знайшло підтвердження під час її судового розгляду, викладені в цих рапортах та постанові обставини не відповідають дійсності, так як після доставлення засудженого в установу 20 квітня 2011 року останній весь час перебував в наручниках, ніякого опору працівникам колонії не чинив, в ДІЗО не поміщався, а був залишений на ніч прикутим до решітки вікна в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених.
		Показання підсудного ОСОБА_7 в тій частині, що останній не давав вказівки працівникам чергової зміни нанести ОСОБА_18 удари гумовими кийками по сідницях, а в подальшому - прикувати його наручниками до решітки вікна і залишити в такому положенні на ніч в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, а також вказівку, щоб засуджений на колінах з кросівками в зубах повертався з службового кабінету начальника на другому поверсі в приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що знаходиться на першому поверсі, суд не бере до уваги, оскільки вказані показання ОСОБА_7 спростовуються показаннями підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , а також показаннями свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_60 , ОСОБА_54 , які підтвердили зазначені обставини. На думку суду вказані показання підсудного ОСОБА_7 спрямовані на уникнення відповідальності за вчинені злочини.
		Суд не бере до уваги показання підсудного ОСОБА_8 в тій частині, що він 20 квітня 2011 року, перебуваючи в службовому кабінеті начальника установи, удару лівою ногою засудженому ОСОБА_18 в область живота не наносив, а лише підійшов до останнього та струсонув його рукою за плече, оскільки вказані показання спростовуються як показаннями підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні стверджували, що з положення ноги ОСОБА_8 та реакції засудженого ОСОБА_18 , який поточився назад і зігнувся, зрозуміли, що ОСОБА_8 було нанесено удар лівою ногою ОСОБА_18 , так і висновком криміналістичної експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів № 2260 від 08 липня 2011 року, якою підтверджується, що на лівій пілочці куртки потерпілого ОСОБА_18 є нашарування незначної кількості речовини, яка збігається за окремими родовими ознаками (кількістю пігментів та їх кольором) з кремом чорного кольору „KIWI та кремом в нашаруванні на туфлях, вилучених у ОСОБА_8 , а також висновком додаткової комісійної судово - медичної експертизи № 29 від 11 червня 2012 року, відповідно до якого враховуючи анатомічну будову черевної стінки та локалізацію підшкірно  лоєво - м`язевих крововиливів у ній (соковиті, з невеликими проміжками), не виключена можливість їх утворення у результаті одного контакту з тупим твердим предметом. Суд вважає, що вказані показання підсудного ОСОБА_8 спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.
		Ні під час досудового слідства по даній справі, ні під час судового розгляду не здобуто будь  яких інших доказів, що свідчили б про інші обставини отримання ОСОБА_18 виявленого у нього тілесного ушкодження у вигляді забою підшлункової залози, який розвинувся в результаті закритої травми живота, що підтверджується дослідженими судом висновками судово - медичної, додаткової судово - медичної, комісійної судово - медичної та додаткової комісійної судово -медичної експертиз. 
		Спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_18 після того, як його прикували наручниками до решітки вікна в приміщенні № 2, заперечили ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , як і те, що бачили засуджених ОСОБА_61 та ОСОБА_62 після 20 год. 20 квітня 2011 року та в подальшому 21 квітня 2011 року. Та обставина, що обвинуваченими ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 в період після 21.40 год. 20.04.2011 року виконувались службові обов`язки, а не продовжувалось побиття засудженого, підтверджується показаннями ОСОБА_13 , ОСОБА_63 , які підтвердили, що засуджений ОСОБА_64 та ОСОБА_65 , які нібито бачили побиття цими особами ОСОБА_18 20 квітня 2011 року на місці пригоди не були і побиття бачити не могли, оскільки ОСОБА_64 слідкував за пожежною безпекою у виробничій зоні один, а засуджений ОСОБА_66 в цей час відпочивав. Обвинувачений ОСОБА_11 також підтвердив, що ОСОБА_67 після відбою був на своєму спальному місці в житловій зоні. Досудовим слідством встановлено і це знайшло підтвердження в судовому засіданні, що вранці 22 квітня 2011 року ОСОБА_20 також збирав ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 в актовому залі колонії з приводу дачі ними в прокуратурі показань у відповідності до оформлених ОСОБА_9 рапортів про застосування спецзасобів до засудженого ОСОБА_18 в зв`язку з його ніби - то відмовою слідувати в ДІЗО і вчинення фізичного опору особовому складу чергової зміни. При цьому також був присутній ОСОБА_7 . Однак, зрозумівши, що саме їх хочуть зробити відповідальними за смерть засудженого, ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 повідомили слідству, що в дійсності відбувалось 20 квітня 2011 року після доставлення в установу даного засудженого. Це саме зробили і всі інші працівники колонії, яким щось було відомо про ці обставини. 
		На думку суду показання свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 та показання підсудного ОСОБА_10 в тій частині, що 20 квітня 2011 року в їх присутності ОСОБА_8 в службовому кабінеті начальника установи не наносився удар ногою засудженому ОСОБА_18 в область живота, спрямовані на уникнення ОСОБА_8 та вказаними свідками відповідальності за вчинене, а тому не бере їх до уваги. Під час досудового слідства по справі та її судового розгляду підсудні ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , свідки ОСОБА_26 , ОСОБА_34 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_42 , ОСОБА_41 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 стверджували, що з службового кабінету начальника установи, який знаходиться над черговою частиною, в період з 20.15 год по 21.10 год., поки там був ОСОБА_18 і де перебували ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 та ОСОБА_10 , постійно було чути звуки, схожі на кроки, удари, падіння тіла людини чи якихось предметів на підлогу, що може свідчити про причетність присутніх в кабінеті осіб до спричинення засудженому тілесних ушкоджень чи приховування незаконних дій окремих із них. З цих же підстав суд не бере до уваги показання підсудного ОСОБА_10 в тій частині, що він не наносив удар рукою в область голови ОСОБА_18 , що вказав ОСОБА_7 у протоколі явки з повинною та підтвердив, будучи допитаним в якості підозрюваного, обвинуваченого та під час проведення очних ставок. 
		Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 365 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, перевищив владу та службові повноваження, тобто умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалося насильством і болісним та таким, що ображають особисту гідність потерпілого, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремого громадянина і державним інтересам, діями, які спричинили тяжкі наслідки  смерть потерпілого. 
		Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 365 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, перевищив владу та службові повноваження, тобто умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалося насильством і болісним та таким, що ображають особисту гідність потерпілого, та застосуванням спеціальних засобів до потерпілого, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремого громадянина і державним інтересам. 
		Крім того, обвинуваченим ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 365 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, умисно вчинив дії, що виразились в організації перевищення службових повноваження, тобто організував вчинення дій, які явно виходять за межі наданих службовій особі прав та повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремого громадяна та державним інтересам, а також супроводжувалося насильством над потерпілим, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями. 
		Також підсудним ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 127 КК України, оскільки він умисно вчинив дії, які виразились в організації катування, тобто в організації умисного заподіяння сильного фізичного болю та фізичного страждання шляхом мучення та інших насильницьких дій (нанесення численних тілесних ушкоджень) з метою покарати потерпілого за, скоєні ним, дії.
		Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , оскільки вони, будучи службовими особами, умисно групою осіб без попередньої змови між собою вчинили дії, які явно виходять за межі наданих службовій особі прав та повноважень, що супроводжувались насильством та застосуванням спеціальних засобів до потерпілого, котрі завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремого громадяна та державним інтересам, а також супроводжувалося насильством над потерпілим, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями. 
		Крім того, обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України, оскільки групою осіб без попередньої змови між собою вчинили катування потерпілого, тобто умисне заподіяння йому сильного фізичного болю та фізичного страждання шляхом мучення та інших насильницьких дій (нанесення численних тілесних ушкоджень) з метою покарати потерпілого за дії, скоєні ним.
		При призначенні покарання суд враховує, що підсудні ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 кожний окремо вчинили кримінальні правопорушення, які відносяться до тяжких та середньої тяжкості кримінальних правопорушень. Суд також враховує, що ОСОБА_7 притягується до кримінальної відповідальності за організацію вчинення тяжкого та середньої тяжкості кримінального правопорушення.
		Разом з тим суд приймає до уваги дані про особи підсудних, а саме: позитивні характеристики ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 по місцю роботи, позитивні характеристики ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за місцем постійного проживання, позитивні характеристики ОСОБА_9 за місцем навчання у Луцькій загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 22 та у Чернігівському юридичному коледжі ДДУПВП, позитивні характеристики ОСОБА_15 за місцем навчання у загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 1 смт. Маневичі та у Луцькій філії Університету сучасних знань, позитивні характеристики ОСОБА_11 за місцем навчання у загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів с. Нові Червища Камінь - Каширського району та у Чернівецькому професійно - технічному училищі № 14, позитивну характеристику ОСОБА_13 по місцю попередньої роботи, що ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 являються потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 мають на утриманні двоє малолітніх дітей, ОСОБА_9 , ОСОБА_15 мають на утриманні одну малолітню дитину, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 мають постійне місце роботи, ОСОБА_11 ніде не працює.
		Крім того, суд бере до уваги, що дружина ОСОБА_9  ОСОБА_68 являється інвалідом з дитинства ІІ групи, ОСОБА_13 доглядає за матір`ю ОСОБА_69 , яка є інвалідом ІІ групи, потребує сторонньої допомоги та догляду в зв`язку із станом здоров`я.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 суд відносить щире каяття, вчинення злочину через службову залежність, активне сприяння розкриттю злочину, а обвинуваченого ОСОБА_7  з`явлення із зізнанням.
		Органами досудового слідства підсудному ОСОБА_10 вказана обставина, що пом`якшує покарання активне сприяння розкриттю злочину. Суд вважає, що вказана обставина не знайшла підтвердження в ході розгляду справи, а тому не бере її до уваги.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд не вбачає.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , судом не встановлено.
		При призначенні покарання суд бере до уваги, що спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_18 шляхом нанесення ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 ударів гумовими кийками тривало короткий проміжок часу, діями вказаних осіб ОСОБА_18 було спричинено легкі тілесні ушкодження. Крім того, суд враховує, що останні не були ініціаторами спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, попередньої домовленості про це між ними не було. Прибувши по сигналу тривоги „Буря - 2 ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 виконували накази начальника установи ОСОБА_7 , при цьому усвідомлюючи, що підстав для застосування спецзасобів при обставинах, що мали місце, немає, оскільки засуджений будь - якого опору не чинив і виконував всі вимоги працівників колонії.
		Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини їх вчинення, дані про особи винних, які викладені вище, суд вважає за можливе призначити обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 покарання, яке пов`язане з ізоляцією їх від суспільства шляхом обрання покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, по яких вони притягуються до кримінальної відповідальності, з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання. 
		Обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 призначити покарання не пов`язане з ізоляцією їх від суспільства у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, по яких вони притягуються до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбування даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання.
		Відповідно ч. 2 ст. 65 КК України призначення такого покарання всім обвинуваченим є необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження вчиненню ними нових злочинів.
		Обвинуваченим ОСОБА_7 03 вересня 2014 року, а ОСОБА_8 . 06 вересня 2014 року слідчим суддею Луцького міськрайонного суду ОСОБА_70 було обрано запобіжний захід кожному окрема на два місяці у виді особистого зобов`язання. Строк застосування даного запобіжного заходу щодо цих обвинувачених сплив, а тому суд вважає за доцільне строк тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили і строк покарання рахувати з моменту затримання. 
		Речові докази по справі: одинадцять компакт - дисків, дев`ять відеокасет міні - DVD із записами слідчих дій слід залишити при справі; одяг засудженого ОСОБА_18 (куртка з балонової тканини чорного та сіро - чорного кольору, светр сірого кольору, светр темного кольору, джинси світло - синього кольору, кросівки темного кольору) (пакети № 1 та № 9) слід передати потерпілому ОСОБА_18 ; дві пари туфель, засоби для чищення взуття (пакети № 2 та № 3) слід передати власнику ОСОБА_8 ; компакт - диск із записом з камери відеоспостереження Кодимського РВ УМВС (пакет № 4) слід залишити при справі; наручники БР № ХК 17840 (пакет № 5), особову справу засудженого ОСОБА_18 та Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (пакет № 10), системні блоки комп`ютерів з медичної частини та оперативного відділу установи слід передати в Маневицьку виправну колонію № 42; зіскоби лакофарбового покриття, зіскоби лакофарбового покриття з нашаруванням речовини чорного кольору, зіскоби речовини чорного кольору, волокна тканини, зразки фарби з вікна, змиви та зіскоби речовини бурого кольору, застібку типу „блискавка, сліди пальців рук (пакети № 6, № 7 та № 8) слід знищити.
		Судові витрати на залучення експертів складають 1744 гривень 68 копійок, які підлягають стягненню з кожного засудженого в рівних частках, а саме по 174 гривні 47 копійок.
		Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, призначивши покарання - 7 (сім) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання - старший лейтенант внутрішньої служби.
		ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 365 КК України, призначивши покарання:
		за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 127 КК України  3 (три) роки позбавлення волі;
		за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 365 КК України  3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання - майор внутрішньої служби.
		за ч. 2 ст. 365 КК України  4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання - майор внутрішньої служби.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбування засудженому ОСОБА_7 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання - майор внутрішньої служби.
		Строк тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили і строк покарання рахувати з моменту затримання. 
		Зарахувати і встрок відбуття покарання тримання під вартою: ОСОБА_7 з 19 серпня 2011 року по 10 квітня 2013 року, ОСОБА_8 з 12 серпня 2011 року по 10 квітня 2013 року.
		ОСОБА_10  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, призначивши покарання:
		за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України  3 (три) роки позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України  4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання - майор внутрішньої служби.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбування 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання - майор внутрішньої служби.
		На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_10 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		   На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_10 такі обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися до інспекції для реєстрації.
		ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, призначивши покарання:
		за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України  3 (три) роки позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України  4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (триа) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання - капітан внутрішньої служби.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбування 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання - капітан внутрішньої служби.
		На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_9 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		   На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_9 такі обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися до інспекції для реєстрації.
		ОСОБА_16  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, призначивши покарання:
		за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України  3 (три) роки позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України  4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  старший прапорщик внутрішньої служби.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_16 до відбування 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  старший прапорщик внутрішньої служби.
		На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_16 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		   На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_16 такі обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися до інспекції для реєстрації.
		ОСОБА_15  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, призначивши покарання:
		за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України  3 (три) роки позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України  4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  лейтинант внутрішньої служби.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_15 до відбування 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  лейтенант внутрішньої служби.
		На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_15 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		   На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_15 такі обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися до інспекції для реєстрації.
		ОСОБА_13  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, призначивши покарання:
		за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України  3 (три) роки позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України  4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  старший сержант внутрішньої служби.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_13 до відбування 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  старший сержант внутрішньої служби.
		На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_13 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		   На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_13 такі обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися до інспекції для реєстрації.
		ОСОБА_14  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, призначивши покарання:
		за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України  3 (три) роки позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України  4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  старший сержант внутрішньої служби.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_14 до відбування 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  старший сержант внутрішньої служби.
		На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_14 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		   На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_14 такі обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися до інспекції для реєстрації.
		ОСОБА_12  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, призначивши покарання:
		за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України  3 (три) роки позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України  4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  молодший сержант внутрішньої служби.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_12 до відбування 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  молодший сержант внутрішньої служби.
		На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_12 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		   На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_12 такі обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися до інспекції для реєстрації.
		ОСОБА_11  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, призначивши покарання:
		за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України  3 (три) роки позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України  4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  молодший сержант внутрішньої служби.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_11 до відбування 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та в інших правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та із позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання  молодший сержант внутрішньої служби.
		На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_11 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		   На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_11 такі обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися до інспекції для реєстрації.
		Стягнути з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 в доход держави відповідно з кожного по 174 (сто сімдесят чотири) гривень 47 копійок судових витрат за проведення судових дактилоскопічної, трасологічної, комп`ютерно - технічних експертиз.
		Речові докази по справі: одинадцять компакт - дисків, дев`ять відеокасет міні - DVD із записами слідчих дій  залишити при справі; одяг засудженого ОСОБА_18 (куртка з балонової тканини чорного та сіро - чорного кольору, светр сірого кольору, светр темного кольору, джинси світло - синього кольору, кросівки темного кольору) (пакети № 1 та № 9)  передати потерпілому ОСОБА_18 ; дві пари туфель, засоби для чищення взуття (пакети № 2 та № 3)  передати власнику ОСОБА_8 ; компакт - диск із записом з камери відеоспостереження Кодимського РВ УМВС (пакет № 4)  залишити при справі; наручники БР № ХК 17840 (пакет № 5), особову справу засудженого ОСОБА_18 та Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (пакет № 10), системні блоки комп`ютерів з медичної частини та оперативного відділу установи  передати в Маневицьку виправну колонію № 42; зіскоби лакофарбового покриття, зіскоби лакофарбового покриття з нашаруванням речовини чорного кольору, зіскоби речовини чорного кольору, волокна тканини, зразки фарби з вікна, змиви та зіскоби речовини бурого кольору, застібку типу „блискавка, сліди пальців рук (пакети № 6, № 7 та № 8)  знищити.
		На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та засудженим.
		Інші учасники процесу мають право отримати в суді копію даного вироку.
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...