Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-97/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано судом: 11.06.2015. Зареєстровано: 17.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2015.
Дата набрання законної сили: 29.04.2011
Результат оскарження 29.04.2011 Апеляційний суд Чернігівської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                                                                                              Справа № 2-97/11 
		 
		 
		                                                 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		 
		01.04.2011                                                                                         м.Городня
		Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : 
		головуючого судді Березовського О.Д., 
		при секретарі Швачко О.В., 
		за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про продовження строку на прийняття спадщини, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Городнянська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області, -
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Городнянської міської ради Чернігівської області про визнання поважною причиною пропуску строку і визначення додаткового місячного строку для прийняття спадщини його дядька ОСОБА_3, а також визначення додаткового місячного строку на прийняття спадщини його двоюрідного брата ОСОБА_4, як спадкоємця третьої черги на майно померлої ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_1.
		У позовній заяві позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 72 років помер його рідний дядько ОСОБА_3, якому належала 1/3 частина житлового будинку АДРЕСА_1. Інші 2/3 частини цього будинку належали його троюрідній сестрі ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. 04.02.1950 року його дядько ОСОБА_3 поїхав на постійне місце проживання до м. Санкт-Петербург і практично втратив нагляд за належною йому 1/3 частиною будинку, вона йому стала не потрібною. За всім будинком в цілому доглядала і проживала там, сплачувала всі комунальні послуги, проводила ремонти його сестра ОСОБА_5. І на даний час 1/3 частина будинку АДРЕСА_1 належить померлому ОСОБА_3 і після його смерті до нотаріальної контори не зверталися ні його син ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року у Росії, ні спадкоємці по закону чи заповіту. На даний час на спадщину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ніхто не заявляв ні за заповітом ні за законом. Строки передбачені законом щодо права на прийняття спадщини у цьому випадку давно минули. Після смерті його сестри ОСОБА_5 за її місцем проживання відкрилася спадщина, у тому числі і на належні їй 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Чернігівської області. 14.07.2009 року він, як троюрідний брат ОСОБА_5, вчасно прийняв її спадщину і по теперішній час являється єдиним, реальним та дійсним спадкоємцем спадщини померлої ОСОБА_5. 27.08.2009 року до Городнянської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом померлої ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_4 ( син ОСОБА_3 ), який був її двоюрідним братом, мешкав у м. Санкт-Петербург та незабаром ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер. Тільки після смерті ОСОБА_5 у нього виникла можливість ознайомитися з документами, які були у неї і він довідався, що 1/3 частина будинку, де вона проживала, належить померлому ( і те, що він помер ) дядьку ОСОБА_3. Тільки 04.02.2011 року при спілкуванні з державним нотаріусом він довідався, що ніхто зі спадкоємців не подали заяв за законом чи заповітом на майно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( окрім нього ). У Городнянській районній державній нотаріальній конторі йому рекомендували, що для одержання свідоцтва про право на спадщину на все домоволодіння АДРЕСА_1 йому необхідно зібрати певні документи, в тому числі і документ із суду про наявність родинних стосунків з померлим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_4. 
		Ухвалою судді від 21 лютого 2011 року відкрито провадження у зазначеній справі.
		У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив заявлені ним позовні вимоги та просив суд продовжити йому строк терміном на один місяць для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року його дядька ОСОБА_3, а також визначити йому додатковий строк терміном в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року його двоюрідного брата ОСОБА_4. Підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Підтвердив обставини, викладені ним в позовній заяві. Вказав, що у грудні 2010 року він додзвонився до м. Санкт-Петербурга і був шокований, коли дружина ОСОБА_4 сказала йому, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 помер, а його батько ОСОБА_3 помер ще раніше -ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Дядько останнім часом все хворів, але просив, щоб про це нікому з родичів не повідомляли. Дружина ОСОБА_4 говорила, що не могла до нього додзвонитися і повідомити його про все це горе, оскільки інша держава, вона хворіє та має безліч життєвих проблем. На протязі майже 2-х місяців він повторно не міг додзвонитися до м. Санкт-Петербург. Йому потрібна була копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 для нотаріальних дій по спадщині. На початку лютого 2011 року дружина ОСОБА_4 вислала йому цю копію і сказала, що вона ні на яку спадщину не претендує і щоб він як єдиний спадкоємець звертався до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частини, що належали ОСОБА_5 та на 1/3 частину будинку, що належала ОСОБА_3 і яка могла б належати ОСОБА_4, якби він не помер, та спору між ними не буде. Коли він в грудні 2010 року дізнався, що ОСОБА_4 помер і на його право на спадщину його батька та ОСОБА_5 ніхто не претендує, він відразу ж зайнявся питанням по цих спадщинах. До того ж впродовж 2-х місяців тривали судові процеси за поданою Городнянською міськрадою заявою до суду про визнання спадщини відумерлою. Все це призвело до затягування часу на реалізацію спадщини. Вважає, що відповідно до положень ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) він є спадкоємцем 2 черги за законом щодо майна померлого дядька ОСОБА_3. Зазначив, що останній за життя заповіту не залишав. Бачився він з дядьком десь 15 років тому, останній його не усиновлював, проживав у м. Сантк-Петербург, а він особисто у 1994-1995 роках проживав у Городні. Достовірно про смерть ОСОБА_4 він дізнався в жовтні 2010 року, коли зателефонував його дружині. До цього про смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він не знав. Після цього він чекав свідоцтво про смерть ОСОБА_4 і тільки в лютому 2011 року отримав копію свідоцтва про його смерть. 
		Представник відповідача ОСОБА_2, яка представляє інтереси Городнянської міської ради Чернігівської області на підставі довіреності від 21.01.2011 року № 48, у судовому засіданні заявлені та уточнені позивачем позовні вимоги не визнала у повному обсязі та заперечувала з приводу їх задоволення. Вказала, що ОСОБА_1 не являється спадкоємцем першої або ж другої черги за законом щодо майна померлого ОСОБА_3 і відповідно до положень ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) не можу бути спадкоємцем останнього і відповідно підстави для продовження позивачу строку на прийняття спадщини відсутні. Щодо визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, то позивач в судовому засіданні сам підтвердив, що про смерть брата він знав ще в жовтні 2010 року, а тому у нього було достатньо часу для подання в нотаріальну контору відповідної заяви про прийняття спадщини померлого ОСОБА_4. Також про смерть ОСОБА_4 оголошувалось судом в судовому засіданні в листопаді 2010 року і позивач безпосередньо брав участь у розгляді даної справи. У своїх поясненнях ОСОБА_1 не вказує на наявність поважних причин пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його двоюрідного брата ОСОБА_4. 
		Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Городнянської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, про причини неявки представника в судове засідання суд не повідомила. Неявка в судове засідання представника третьої особи відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи ( а.с. 39,49 ). 
		Суд, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши позицію відповідача по суті заявлених позовних вимог та заслухавши пояснення представника відповідача з цього приводу, дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.
		З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Санкт-Петербург Російської Федерації у віці 95 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть 02.09.1995 року зроблено запис за № 2501 ( а.с. 8 ).
		Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року у м. Санкт-Петербург Росія, про що 19.05.2010 року складено запис акту про смерть № 1651 ( а.с. 15 ). 
		Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 11.03.2011 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами встановлено факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, є рідним дядьком ОСОБА_1, а також встановлено факт, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, є двоюрідним братом ОСОБА_1. Рішення суду набрало законної сили 22.03.2011 року ( а.с. 50-31 ). 
		Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»№ 7 від 30.05.2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
		Відповідно до положень ст. 525 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим -день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. 
		Таким чином, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а тому відносини спадкування регулюються чинним на той час ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ). 
		Згідно приписів ст. 524 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. 
		У судовому засіданні встановлено, та даний факт не заперечувався сторонами та підтверджувався позивачем, що за життя ОСОБА_3 не складав заповітів та не визначав ОСОБА_1 спадкоємцем за заповітом щодо свого майна. 
		Статтею 548 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. При цьому згідно ст. 549 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину : 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2 ) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. 
		Згідно відповіді Городнянської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області від 18.03.2011 року за вих. № 364/01-16 встановлено, що спадкові справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4 та до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3 в Городнянській районній державній нотаріальній конторі не відкривалися ( а.с. 42 ). 
		Виходячи з положень ст. 548-549 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) дії щодо прийняття спадщини можуть бути вчинені виключно спадкоємцем, тобто особою яка на відповідних правових підставах являється спадкоємцем за заповітом або ж спадкоємцем за законом щодо майна спадкодавця. 
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, доводиться рідним дядьком ОСОБА_1. 
		Статтею 527 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) визначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.
		ОСОБА_1 не являється спадкоємцем за заповітом щодо майна померлого ОСОБА_3, оскільки останній заповіт за життя на користь позивача не складав. 
		Відповідно до положень ст. 529 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. 
		Статтею 530 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) визначено, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках : брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
		Таким чином, згідно положень діючого на момент відкриття спадщини ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ), який підлягає застосуванню при визначенні кола спадкоємців за законом, станом на момент смерті ОСОБА_3 законодавцем було визначено лише дві черги спадкоємців за законом. 
		ОСОБА_1, який являється племінником ОСОБА_3, відповідно до положень ст.ст. 529-530 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) не входить до кола спадкоємців за законом і відповідно позбавлений можливості прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3. 
		Не можна ОСОБА_1 визнати спадкоємцем за законом і відповідно до положень ст. 531 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ), яка передбачає право на спадкоємство утриманцями. 
		Доказів того, що ОСОБА_1 був усиновлений ОСОБА_3 і відповідно до положень ст. 532 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) мав право на спадкування за законом спадщини свого усиновителя ( ОСОБА_3 ) позивач суду не надав. 
		Стаття 550 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) передбачає, що строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. 
		Однак право пред'явити вимогу про продовження строку на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на підставі заповіту або за законом має право на прийняття спадщини померлого спадкодавця. 
		Враховуючи той факт, що позивач відповідно до положень ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) не являється спадкоємцем за заповітом та не є спадкоємцем за законом щодо майна померлого ОСОБА_3 і не має правових підстав для прийняття спадщини померлого дядька, відповідно він і не має правових підстав висувати вимогу про продовження строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.  
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині продовження йому строку терміном на один місяць для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року його дядька ОСОБА_3, задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю. 
		Щодо заявлених позивачем позовних вимог про визначення йому додаткового строку терміном в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року його двоюрідного брата ОСОБА_4, суд приходить до наступного. 
		Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 року.
		Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. 
		Стаття 1272 ЦК України передбачає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. 
		ОСОБА_1 являється спадкоємцем п'ятої черги за законом щодо майна померлого ОСОБА_4, оскільки доводиться останньому двоюрідним братом. 
		У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємців на вчинення цих дій.
		Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях вказує на те, що про смерть ОСОБА_4 він дізнався у грудні 2010 року. При цьому в судовому засіданні суперечачи сам собі ОСОБА_1 також вказує, що про смерть двоюрідного брата ОСОБА_4 він дізнався в жовтні 2010 року. До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини померлого ОСОБА_4 позивач не звертався, оскільки чекав свідоцтво про смерть ОСОБА_4. 
		Достовірно в судовому засіданні встановлено, що станом на 03.11.2010 року ОСОБА_1 було відомо про смерть ОСОБА_4, оскільки про це оголошувалось судом в судовому засіданні, де був особисто присутній позивач, при розгляді справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_5. У послідуючому про смерть ОСОБА_4 вказувалось і в рішенні суду від 03.11.2010 року, ухваленому у даній справі. Тобто, позивачу було відомо про смерть ОСОБА_4 ще до спливу визначеного ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини і він не був позбавлений можливості у встановлені законом строки звернутись до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини померлого ОСОБА_4. 
		ОСОБА_1 не вказав суду на наявність у нього поважних причин, що були пов'язані з об'єктивними, істотними і непереборними труднощами для нього на вчинення ним дій направлених на прийняття спадщини померлого ОСОБА_4. Таких поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини не було встановлено і судом в судовому засіданні. 
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визначення йому додаткового строку терміном в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року його двоюрідного брата ОСОБА_4, також не підлягають задоволенню. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524, 525 -527, 529-532, 534, 548-550 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ), ст. ст. 1216-1218, 1220, 1222-1223, 1258, 1261-1265, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 74, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ :
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про продовження строку на прийняття спадщини -відмовити. 
		 
		 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 В задоволенні позову відмовлено. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                     О.  Д.  Березовський
		 
		в позові відмовлено

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...