Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 229/2113/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2015. Зареєстровано: 07.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2015.
Дата набрання законної сили: 31.07.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЄУН 229/2113/15-к
		1-кп/229/251/2015
		 
		 В И Р О К
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 липня 2015 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Дружківки Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/251/2015 за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Баку Азербайджан, громадянин України, українець, освіта середня, розлучений, не працює, не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.260 КК України,
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		Під час досудового розслідування було встановлено, що в кінці квітня 2014 року на території Донецької області України, невстановленими досудовим розслідуванням особами для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» було створено непередбачене законом України збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну. Воєнізовані групи були озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку. У зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставилися завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур ДНР, придушення організованого опору населення на окупованій території, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва.
		У невстановлений день листопада 2014 року обвинувачений ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з метою участі у діяльності непередбаченого законами України збройного формування, перебуваючи в приміщенні лінійного відділу м.Ясинувата Донецької області, в якому знаходився міський штаб учасників вказаного незаконного збройного формування, де добровільно надавши свої анкетні данні особі на ім`я ОСОБА_6 , особа якої в ході досудового розслідування не встановлена, увійшов до вказаного незаконного збройного формування, так званої «ДНР».
		Для подальшої участі у незаконному збройному формуванні обвинувачений ОСОБА_5 систематично виконував накази свого безпосереднього командира, особу якого у ході досудового розслідування не встановлено, а саме: з листопада 2014 року по березень 2015 року здійснював незаконні противоправні дії на території мЯсинувата Донецької області, які полягали у здійсненні конвоювання незаконно затриманих громадян, що проти волі утримувались в камерах лінійного відділу міліції м.Ясинувата Донецької області на місця проведення робіт з укріплення блокпостів незаконного військового формування так званої «ДНР», маючи при собі автоматичну вогнепальну зброю у вигляді автомата «Калашникова» із боєприпасами до нього.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 носили тривалий характер, а саме з листопада 2014 року по невстановлений день березня 2015 року, що виразились у активній участі в діяльності непередбачених законами України збройних формуваннях.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.260 КК України, як участь у діяльності непередбаченого законом збройного формування. 
		 
		05 червня 2015 року в приміщенні ІТТ Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківської області між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 була укладена угода про визнання винуватості згідно з ч.2 ст.468 КПК України.
		Відповідно до угоди ОСОБА_5 беззастережно визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.260 КК України, та покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна з випробуванням.
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Проти затвердження угоди він не заперечує.
		 
		Суд, заслухавши думку захисника та прокурора щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, встановив наступне.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше не судимий, не одружений, щиро розкаявся, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а визначене покарання - нормам кримінального закону. Підстав для відмови в її затвердженні судом не встановлено.
		Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України.
		Також судом встановлено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України.
		 
		Виходячи з цього, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05 червня 2015 року в приміщенні ІТТ Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківської області між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 , та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, без конфіскації майна.
		Згідно з ч.3 ст.75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
		 
		Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 травня 2015 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляд тримання під вартою. Суд вважає, за необхідне запобіжний захід скасувати, а обвинуваченого ОСОБА_5 звільнити з-під варти негайно, після проголошення вироку. 
		Речові докази до кримінального провадження не долучалися. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальних витрат немає.
		 
		З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.377, 468, 471-475 КПК України, суд 
		 
		 З А С У Д И В:
		 
		Затвердити угоду, укладену 05 червня 2015 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про визнання винуватості.
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.260 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, без конфіскації майна.
		 
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбуття покарання звільнити, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_5 покласти такі обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
		 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили скасувати, звільнивши його з - під варти негайно.
		Копію вироку після його проголошення негайно направити начальнику Жовтневської виправної колонії №17 Харківської області для виконання, а також вручити обвинуваченому та прокурору. 
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
		 
		    Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...