Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/181/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Скарги на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття кримінальної справи.
Надіслано судом: 13.07.2015. Зареєстровано: 14.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2015.
Дата набрання законної сили: 29.01.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 591/181/14-к Провадження № 1-кс/591/40/14 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		29 січня 2014 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря  ОСОБА_2 , скаржника - адвоката ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми скаргу адвоката  ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора прокуратури м. Суми ОСОБА_5 від 24 грудня 2013 року, про закриття кримінального провадження № 12013200440001293,
		В С Т А Н О В И В :
		До Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою на постанову прокурора про закриття кримінального провадження № 12013200440001293 від 24 грудня 2013 року, звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , яку підтримав в судовому засіданні та мотивував тим, що СУ УМВС України в Сумській області розслідувалось кримінальне провадження за фактом вбивства 07 квітня 2012 року малолітніх онуків потерпілої - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в кв. АДРЕСА_1 , а також виявлення тіла її сина ОСОБА_8 в приміщенні цієї ж квартири. По даному провадженню прокурором було винесено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні вбивства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та 24 грудня 2013 року в зв`язку зі смертю підозрюваного кримінальне провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито постановою прокурора. Вважаючи це рішення незаконним, в зв`язку з неповнотою проведеної перевірки та бажаючи реабілітації померлого, скаржник просив скасувати оскаржувану постанову.
		ОСОБА_4 скаргу підтримала з мотивів наведених в ній.
		Прокурор, будучи сповіщеним про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, проте надав суду матеріали кримінального провадження, по якому винесено оскаржувану постанову, тому за приписами ч. 3 ст. 306 КПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
		Суд, вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи та наданого кримінального провадження, приходить наступних висновків.
		По-перше, слід зазначити про те, що, оскільки органами досудового розслідування не надано суду доказів дати отримання скаржником копії оскаржуваної постанови, ніж зазначена заявником, тому у суду відсутні підстави вважати скаргу поданою поза межами строків, встановлених ч. 1 ст. 304 КПК України.
		По-друге, судом встановлено, що 07 квітня 2012 року СУ УМВС України в Сумській області було порушено кримінальну справу в порядку КПК України 1960 року за фактом вбивства 07 квітня 2012 року малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в кв. АДРЕСА_2 , а також виявлення тіла їх батька ОСОБА_8 в приміщенні цієї ж квартири. 
		Декілька разів кримінальна справа закривалась слідчим на підставі п. 8 ст. 6 КПК України 1960 року в зв`язку зі смертю підозрюваного в вчиненні вбивства своїх дітей - ОСОБА_8 .
		Постановами суду від 10 серпня 2012 року та від 15 січня 2013 року постанови слідчого скасовувались в зв`язку з неповнотою проведеного досудового розслідування, а також в зв`язку з тим, що родичі загиблого, зокрема, мати померлого  ОСОБА_4 та дружина померлого  ОСОБА_9 заперечували причетність померлого до вчинення вбивства своїх дітей і наполягали на його реабілітації.
		10 лютого 2013 року відомості за наведеним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку, визначеному КПК України 2012 року.
		Згідно повідомлення про підозру, яке міститься в матеріалах провадження, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні вбивства своїх дітей  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після чого він вчинив самогубство.
		П. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається у разі смерті підозрюваного, обвинуваченого, за виключенням, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
		П. 14 ч. 1 ст. 7, ст. 21 КПК України визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		П. 17 ч. 3 ст. 42 КПК України гарантоване право підозрюваного на відновлення його репутації у разі, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися.
		З аналізу наведених норм, суд робить висновок про те, що у разі смерті учасника процесу, стосовно якого проводиться досудове розслідування, певних процесуальних можливостей набувають особи, які були пов`язані родинними чи іншими соціальними зв`язками з померлим і зацікавлені у збереженні його доброго імені. Відповідно ці особи вправі просити про доведення досудового розслідування до кінця, а закриття провадження в такому випадку прокурором неможливе з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, в якому міститься твердження стосовно необхідності продовження провадження для реабілітації померлого.
		На думку суду права підозрюваного (обвинуваченого) на розгляд справи відносно нього безстороннім і неупередженим судом зберігається за ним навіть після його смерті і права вимагати продовження досудового розслідування і реабілітації померлого набувають наведені вище особи, що узгоджується з нормами Європейської конвенції з прав людини.
		За таких обставин, не спростувавши доводів скаржника відносно того, що родичі померлого підозрюваного (зокрема мати та дружина), заперечували проти закриття провадження з нереабілітуючих підстав і наполягали на його реабілітації, постанову прокурора не можна вважати законною і вона підлягає скасуванню.
		Таких висновків суд дійшов і з огляду на зміст ст. 124 Конституції України та ст. 17 КПК України, стосовно можливості вирішення питання про винуватість особи виключно судом.
		Скасовуючи постанову прокурора, суд виходить і з того, що ст. 26 КПК України визначено можливість розгляду слідчим суддею лише тих питань, які віднесені до їх повноважень КПК України, а з огляду на те, що реабілітація померлого підозрюваного передбачає встановлення або спростування в його діях вини у вчиненні злочинів, тому у слідчого судді відсутні підстави для підтвердження законності дій прокурора при винесенні оскаржуваної постанови за умови вимоги скаржника реабілітувати померлого родича.
		Також слід зазначити про те, що, задовольняючи скаргу, суд виходить і з того, що оскаржувана постанова містить в собі не вирішені під час досудового розслідування суперечності, а саме: справу прокурор закриває внаслідок смерті підозрюваного (п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України), проте в постанові посилається на висновок посмертної комплексної психолого-психіатричної експертизи, в якій міститься посилання на те, що ОСОБА_8 в момент вчинення протиправних дій перебував в стані, коли не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, а отже підлягає з`ясуванню питання стосовно можливості перебування підозрюваного в стані неосудності, що передбачає закриття провадження з інших підстав.
		Відтак постанова прокурора не може вважатись законною і підлягає скасуванню, беручи до уваги вищенаведене, а також те, що в кримінальному провадженні містяться не усунуті суперечності між фактичним обставинам, а зазначена позиція органів досудового розслідування суперечить нормам ч. 2 ст. 9 КПК України, в якій зазначено, що прокурор, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що під час проведення досудового розслідування, прокурор, слідчий зобов`язані вжити і інших встановлених законом заходів, щодо повного, всестороннього, об`єктивного та неупередженого розслідування кримінального провадження, а також усунення суперечностей в ньому.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 303-307 КПК України, слідчий суддя 
		У Х В А Л И В :
		Скаргу задовольнити. 
		Постанову прокурора прокуратури м. Суми ОСОБА_5 від 24 грудня 2013 року, про закриття кримінального провадження № 12013200440001293, скасувати.
		Матеріали кримінального провадження № 12013200440001293 повернути до Прокуратури м. Суми для організації проведення досудового розслідування. 
		Про прийняте рішення повідомити прокурора, скаржника та слідчого.
		Ухвала не оскаржується.
		 
		Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...