Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/22605/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2015. Зареєстровано: 17.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2015.
Дата набрання законної сили: 15.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"15" липня 2015 р.           Справа№ 910/22605/14
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Агрикової О.В.
		суддів:            Мальченко  А.О. 
		          Чорногуза  М.Г. 
		при секретарі судового засідання: Білецький Л.І.,
		за участю представників сторін:
		від позивача -  не з`явились;
		від відповідача - Левченко О.О. (дов. №НАМ425008 від 19.03.2015 року);
		розглянувши матеріали апеляційної скарги 
		Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит плюс"
		на рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року 
		у справі №910/22605/14 (головуючий суддя Гулевець О.В., судді Демидов В.О., Стасюк С.В.)
		за позовом Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит плюс", м. Київ 
		до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ 
		про внесення змін до договору, -    
		ВСТАНОВИВ:
		У жовтні 2014 року Дочірнє підприємство "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит плюс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про внесення змін до договору.
		06.11.2014 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшло клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року матеріали справи №910/22605/14 направлено за підсудністю до господарського суду Запорізької області.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду міста від 02.02.2015 року у справі № 910/22605/14 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року у справі № 910/22605/14 та повернуто матеріали даної справи до господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року у справі №910/22605/14 в задоволенні позову Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит плюс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про внесення змін до договору  відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено наявності істотної зміни обставин, а також, одночасно всіх чотирьох умов, у разі настання яких, відповідно до частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, договір може бути змінений за рішенням суду.
		Не погодившись із вказаним рішенням, Дочірнє підприємство "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит плюс" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року у справі №910/22605/14 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
		В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а  також недоведеність та невідповідність висновків обставинам справи. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2015  року у справі №910/22605/14 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит плюс" на рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року у справі №910/22605/14 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.06.2015  року.
		08.06.2015 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні 17.06.2015 року. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 року відкладено розгляд апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит плюс" на рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року у справі №910/22605/14 на 15.07.2015 року.
		13.07.2015 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання вих.№3/196 від 10.07.2015 року позивача про відкладення розгляду справи для надання можливості завершити переговори щодо доцільності укладання мирової угоди. 
		Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року, у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит плюс" на рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року у справі №910/22605/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.
		В судове засідання, призначене на 15.07.2015 року, представник апелянта не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
		В судове засідання, призначене на 15.07.2015 року, з'явився представник відповідача, надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, заперечував щодо задоволення апеляційної скарги. 
		Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату колегія суддів дійшла висновку про наступне.
		Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.) (п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). 
		При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
		Однак, позивачем не надано належних доказів проведення переговорів між сторонами щодо можливості укладення мирової угоди.
		Крім того, колегія суддів бере до уваги, що представник відповідача заперчував щодо відкладення розгляду справи, а також спростував інформацію позивача щодо укладення мирової угоди між сторонами.
		Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
		Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.
		Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 08.05.2014 року між Дочірнім підприємством "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит плюс" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"  в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція» (покупець) було укладено договір №160 (3)14УК на поставку продукції (далі за текстом - договір) (т. 1, а.с. 20-28), у відповідності до п.1.1. якого постачальник зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: блоки детектування АСРК (БДПГ, ПДРГ, БДАБ, ПДГБ та інші).
		Згідно з  п. 3.1. договору, загальна вартість договору, з урахуванням супутніх послуг, становить 85022900,00 (вісімдесят п'ять мільйонів двадцять дві тисячі дев'ятсот грн. 00 коп.) гривень, в т.ч. ПДВ - 14 170 483,33 грн.
		З матеріалів справи вбачається, що 17.09.2014 року на адресу відповідача позивачем був направлений лист вих.№3/248 (т. 1, а.с. 232-233) щодо внесення змін до умов договору шляхом укладання додаткових угод, у зв'язку з настанням обставин, які істотно змінилися. Позивач зазначив, що згідно даних НБУ за період з квітня 2013 року по серпень 2014 року вартість іноземної валюти в Україні зросла майже на 60 відсотків.
		Однак, вказаний лист залишився без відповіді.
		Спір у справі, на думку позивача, виник у зв'язку із тим, що на час укладення договору сторони не передбачали, що обставини та умови виконання договору зміняться настільки, що виконання договору на визначених ними умовах не буде можливим. Істотною зміною обставин позивач вважає стрімке зростання вартості іноземної валюти в Україні, зріст інфляції, що вплинуло на умови поставки продукції в порівнянні з обставинами, що існували на час укладання між сторонами вказаного договору.
		Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
		Як вже зазначалось, посилання позивача щодо внесення змін до договору у відповідності до приписів ст. 652 Цивільного кодексу України, зумовлене істотною зміною обставин, а саме: значне подорожчання комплектуючих через зростання курсу іноземних валют.
		Виходячи з положень ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору необхідним є одночасна наявність таких чотирьох умов:
		1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. У відповідності до даної умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору;
		2) зміна обставин, яка зумовлена причинами, що заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються, тобто події, які викликають ускладнення, не могли стороною бути розумно прийняті до уваги;
		3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору;
		4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. При цьому, прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача зводяться до обставин падіння доходів ДП «Фаворит-Плюс», відсутності у нього грошових коштів через  зміну економічної ситуації в Україні, зокрема, зміни курсу валют.
		Пунктом 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" роз'яснено, що зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовного національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки не є істотною зміною обставин у розумінні ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу  України.
		Водночас, обставини, на які посилався позивач, мають загальний характер, є комерційними ризиками сторін та у повній мірі стосуються обох сторін договору, а тому не можуть бути віднесені  до  обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору і виходили, що вони не настануть,  у зв'язку з якими  виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для внесення  змін до вказаного Договору.
		Судова колегія також зазначає, що відповідно до п. 2.18. постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору
		Крім того, згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 
		Статтею 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
		Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.
		Валютні курси, як зазначено у ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
		Поряд з цим, згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 року №496, офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
		Отже, законодавством України не передбачено незмінність курсу гривні до іноземних валют.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що укладаючи договір на поставку товару, сторони могли передбачати ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
		Посилання апелянта на ігнорування судом першої інстанції приюдиційних рішень господарських судів у справах №8/15 та №8/226, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вищезазначеними рішеннями встановлювались обставини щодо інших договорів у будівельній галузі.
		Щодо наданого позивачем Висновку Київської торгово-промислової палати на підтвердження настання істотної зміни обставин за договором поставки продукції №160(3) МУК від 08.05.2014 року, то колегія суддів зазначає наступне.
		Для застосування наслідків форс-мажорних обставин необхідна наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між настанням певної обставини непереборної сили і неможливістю виконати зобов'язання саме через цю обставину. 
		Тобто, до предмету доказування в данному випадку входить не тільки наявність форс-мажорних обставин, а і доведення належними та допустимими доказами неможливість виконання умов договору в частині постачання  обладнання та надання супутніх послуг з впровадження АСРК СК-1 внаслідок зростання курсу валют.
		Відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" завданнями торгово-промислових палат є, зокрема, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках.
		Висновок Київської торгово-промислової палати не містить відомостей про настання подій, які віднесені в договорі до форс-мажорних обставин.
		Разом з тим, висновок Київської торгово-промислової палати не підтверджує настання істотної зміни обставин, у розумінні ст. 652 ЦК України, з настанням яких закон пов'язує можливість внесення змін до договору. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої обставини про те, що позивачем не доведено наявності істотної зміни обставин, а також, одночасно всіх чотирьох умов, у разі настання яких, відповідно до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України, договір може бути змінений за рішенням суду.
		Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі  є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. 
		Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року у справі №910/22605/14.
		Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит плюс" на рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року у справі №910/22605/14 залишити без задоволення.
		2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року у справі №910/22605/14  залишити без змін.
		3. Справу №910/22605/14 повернути до господарського суду міста Києва.
		 
		Головуючий суддя                                                             О.В. Агрикова 
		 
		Судді                                                                                А.О. Мальченко
		 
		                                                                                М.Г. Чорногуз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...