Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2373/15-г : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2015. Зареєстровано: 17.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2015.
Дата набрання законної сили: 09.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  13/102/15
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		18.06.2015                                                                            Справа №  908/2373/15-г
		 
		За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
		до відповідача: Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя
		про стягнення 237 682 835,54 грн.
		 
		 
		                                                                                        Суддя   Серкіз В.Г.
		                                                                                        
		 
		Представники:
		від позивача: Бережок С.І., довіреність № 14-96 від 18.04.2014р. 
		від відповідача: Семеренко С.О., довіреність № 54/20-19 від 05.01.2015р.;
		Ковальська Я.М., довіреність № 57/20-19 від 05.01.2015 
		 
		 
		Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення 237    682    835,54  грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р. 
		08.04.2015р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2373/15-г та призначено до розгляду на 21.05.2015р.
		Ухвалою суду від 21.05.2015р. розгляд справи відкладено на 02.06.2015р.
		Ухвалою господарського суду від 02.06.2015р. розгляд спору продовжено до 23.06.2015р. та відкладено розгляд справи на 18.06.2015р.
		До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
		18.06.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.
		Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві                        № 14/2-313 від 26.03.2015р. та просить суд стягнути з відповідача 237 682 835,54  грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р., а саме: основний борг у розмірі 164 018 297,64 грн., пеню у розмірі 17 126 189,04 грн., 3 % річних у розмірі 8 564 096,76 грн. та інфляційні втрати в розмірі 47 974 252,10 грн. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 1, 2, 12, 15, 54 ГПК України.
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення викладені у відзиві на позовну заяву № 2423/20 від 18.05.2015р. та просить суд позовні вимоги задовольнити частково, відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 1 992 979,20 грн. та в частині стягнення пені в сумі 17 118 024,21 грн. Також, представник відповідача підтримав заяву про відстрочку виконання рішення № 2882/20 від 12.06.2015р., яка надійшла до суду 16.06.2015р., в якій відповідач просить суд відстрочити виконання судового рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/2373/15-г на 3 (три) місяці.
		Представник відповідача проти задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/2373/15-г на 3 (три) місяці  заперечив в повному обсязі.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Концерном "Міські теплові мережі" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р. (далі - Договір).
		Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не
		підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»,      а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.
		Згідно п. 1.2 Договору, газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, (далі - споживачам Покупця) 
		В пункті 2.1 Договору, Сторони передбачили, що Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 77 020 тис. куб. м. в тому числі по місяцях та кварталах 2013 року (тис. куб. м.).
		При цьому, в п. 2.1.1 Договору Сторони передбачили, що обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. 
		Згідно з п. 3.1.2 Договору, Покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується Продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.
		За умовами п. 3.3 Договору, Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.
		Пунктом 3.4 Договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та
		газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.
		Відповідно до п. 5.1 Договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. 
		Пунктом 5.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 19.07.2013р.), Сторони передбачили, що ціна за 1000 куб. м газу становить 3 459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
		- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
		- податок на додану вартість за ставкою - 20%.
		Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12 грн., всього з ПДВ - 354,72 грн. 
		До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн., всього з ПДВ - 4 588,54 грн.
		В п. 5.3 Договору передбачено, що у разі зміни НКРЕ ціни на газ або тарифів на транспортування, розподіл і постачання, вони є обов'язковими для Сторін за цим договором з моменту вчення їх в дію.
		За умовами п. 5.5 Договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу. 
		Відповідно до умов п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. 
		Пунктом 11.1 Договору визначено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. 
		Позивач (Продавець) належним чином виконав умови Договору та поставив протягом січня-грудня 2013 року природний газ на загальну суму 254 718 297,64 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (копії в матеріалах справи), які підписано обома сторонами без зауважень
		Однак, відповідачем в порушення умов договору та вказаних строків була здійснена часткова оплата за спожитий природний газ на загальну суму 90 700 000,00 грн. 
		Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір. 
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
		Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. 
		За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.
		Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.
		Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
		Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. 
		На виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р. позивач протягом січня-грудня 2013 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 254 718 297,64 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи.
		Весь поставлений товар був прийнятий відповідачем без зауважень, щодо якості та кількості, про що свідчить підпис та печатка відповідача на актах прийому-передачі природного газу за період січень-грудень 2013 року за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р.
		Однак, відповідач у встановлений Договором строк за поставлений товар сплатив частково у розмірі 90 700 000,00 грн., чим порушив умови договору купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р. 
		Таким чином, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по своєчасній та повній оплаті поставки газу, в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі  164 018 297,64 грн.
		Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
		Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). 
		Доказів повного виконання зобов'язання по оплаті поставленого газу відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.
		Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї  вини  доводить особа, яка порушила зобов'язання.
		Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання. 
		З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" 164 018 297,64 грн. основної заборгованості за поставлений газ за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.
		Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 47 974 252,10 грн., 3% річних в розмірі 8 564 096,76 грн. та 17 126 189,04 грн. пені.
		Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Згідно розрахунку позивача, розмір інфляційних витрат за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р. складає 47 974 252,10 грн. та розмір 3% річних за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3782-БО-13 від 18.03.2013р. складає 8 564 096,76 грн.
		Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" інфляційних витрат на загальну суму 47 974 252,10 грн. та 3 % річних на загальну суму 8 564 096,76 грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
		Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. 
		В пункті 7.2 Договору сторони обумовили, що за у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У
		разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
		Згідно приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне  виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за поставлений товар. 
		Крім того, пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
		Відповідно до п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Також, згідно п. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		А відповідно до п. 2 тієї ж статті, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Виходячи з об'єктивної оцінки обставин справи, приймаючи до уваги фінансові труднощі, розміру штрафних санкцій (пені) наслідкам порушення господарського зобов'язання, суд вважає за можливе скористатись наданим ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України правом та зменшити розмір пені до 9 126 189,04 грн. та задовольнити дану суму. 
		В частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 8 000 000,00 грн. відмовити позивачу в задоволені. 
		Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. 
		Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін або у встановлений господарським судом способом.
		Як встановлено судом, причини наявності заборгованості у Концерну "Міські теплові мережі" пов'язані зі скрутним фінансовим становищем.
		Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
		Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
		Приймаючи до уваги заяву відповідача, думку позивача, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити та відстрочити виконання рішення суду на 3 місяці.
		Суд вважає, що відстрочка виконання рішення господарського суду буде сприяти захисту інтересів обох сторін та позитивно вплине на господарську діяльність відповідача.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини. При цьому суд бере до уваги, що пеня була заявлена обґрунтовано, тому судовий збір в цій частині також покладається на відповідача.
		Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити частково. 
		2. Стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 164 018 297 (сто шістдесят чотири мільйона вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 64 коп. основного боргу, 47 974 252 (сорок сім мільйонів дев'ятсот сімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 8 564 096 (вісім мільйонів п'ятсот шістдесят чотири тисячі дев'яносто шість) грн. 76 коп. 3 % річних, 9 126 189 (дев'ять мільйонів сто двадцять шість тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 04 коп. пені та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00  коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		3. Відстрочити виконання рішення суду на 3 (три) місяці. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		4. В частині стягнення пені в сумі 8 000 000 (вісім мільйонів) грн. 00 коп. - відмовити. 
		 
		 
		Суддя                                                                В.Г. Серкіз
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
		Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 26.06.2015р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...