Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/2136/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано судом: 21.07.2015. Зареєстровано: 22.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2015.
Дата набрання законної сили: 16.09.2015
Результат оскарження 07.02.2018 Верховний Суд: залишено касаційну скаргу без задоволення, а судові рішень - без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 липня 2015 року ЧернігівСправа № 825/2136/15-а
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого суддіЛобана Д.В.,
		при секретаріНовик Н.С.,
		за участю представників сторін
		позивачаШибаєва С.В.,
		від відповідача та третьої особи Лотоцького А.Р.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Борзнянського районного військового комісаріату Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди,- 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		30.06.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування наказу військового комісара Борзнянського районного військового комісаріату Чернігівської області підполковника ОСОБА_2 №25 від 12.03.2015 про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого офіцера відділення комплектування Борзнянського районного військового комісаріату Чернігівської області та виключенням зі списків особового складу райвійськкомату, поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого офіцера відділення комплектування Борзнянського районного військового комісаріату Чернігівської області та зарахування в списки особового складу райвійськкомату з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення з Борзнянського районного військового комісаріату Чернігівської області на користь ОСОБА_1 десять тисяч гривень завданої ОСОБА_1 моральної шкоди.
		Свої вимоги позивач мотивує тим, що наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 25 від 12 березня 2015 року ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого офіцера відділення комплектування та з вказаної дати виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Борзнянського районного військового комісаріату Чернігівської області. Згідно наказу підставою для звільнення з вказаної посади є рапорт ОСОБА_1 від 12 березня 2015 року та наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 07 березня 2015 року № 197.
		Рапорт на звільнення від 12.03.2015 ОСОБА_1 не писав, оскільки у зв`язку з отриманою травмою ноги перебував на лікарняному по 23 березня 2015 року. Про це свідчить медична довідка про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу від 11.03.2015 та лікарняний лист про подвійний перелом ноги.
		Також, зазначає, що наказ по ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 березня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 суперечить закону України про працю, оскільки на той час ОСОБА_1 перебував на лікарняному.
		Представник відповідача та третьої особи заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на письмові заперечення (а. с. 36-40, 67-70), в яких зазначено, що звільнення особи, призваної на військову службу по мобілізації з військової служби, не було волевиявленням особи і не залежало від її бажання чи небажання, указом Президента України від 14 січня 2015 року № 15 «Про часткову мобілізацію» (далі  Указ №15) всі особи призвані на військову службу по мобілізації підлягали звільненню з військової служби. Виконання Указу №15 було обов`язком усіх посадових осіб Міністерства оборони України, в тому числі і військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		В подальшому від позивача ні на адресу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 , ні на адресу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 клопотань від позивача про подальше проходження ним військової служби не надходило.
		Крім того, законодавством України не передбачено обов`язку ні військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 , ні військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 залишати позивача на військовій службі чи приймати його на військову службу відповідно до його бажання. Посилання позивача на гарантування керівництвом Борзнянського РВК подальшого проходження ним військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_6 є безпідставними та необґрунтованими.
		В подальшому на виконання Указу № 15 наказом Командувача Сухопутними військами Збройних Сил України (по особовому складу) від 07 березня 2015 року № 197 (§ 1 п. 9) позивача було звільнено з військової в запас.
		З метою реалізації наказу командувача сухопутними військами ЗС України військовим комісаром Борзнянського РВК позивача 12 березня 2015 року було виключено зі списків особового складу Борзнянського РВК наказом по стройовій частині від 12 березня 2015 року № 25. У вказаному наказі підставою для виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 було вказано серед іншого і рапорт позивача від 12 березня 2015 року.
		Однак, у зв`язку з тим, що даний запис був зроблений помилково, 13 березня 2015 року військовим комісаром Борзнянського РВК наказом № 26 були внесені зміни у наказ від 12 березня 2015 року № 25 та виключено з підстави видання наказу від 12 березня 2015 року № 25 слова та цифри «рапорт капітана ОСОБА_1 від 12.03.2015 року».
		04 квітня 2015 року за вх. № Ш-16/л та 07 квітня 2015 року за вх. № Ш-18/л на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшли заяви позивача від 31 березня 2015 року та 03 квітня 2015 року, в яких позивач серед іншого порушував питання про його незаконне звільнення з військової служби в період його тимчасової непрацездатності.
		По даному факту наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06 квітня 2015 року № 247 було призначено службове розслідування. За результатами розслідування було встановлено наявність порушень військовим комісаром Борзнянського РВК вимог законодавства України щодо звільнення позивача. Крім того, під час проведення розслідування було встановлено, що незаконному звільненню позивача з військової служби сприяло серед іншого і невиконання самим позивачем вимог законодавства України.
		Так, відповідно до п. 12 Статуту внутрішньої служби ЗС України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Однак, в порушення вказаних вимог позивач про травмування не доповів, жодні його офіційні доповіді з цього приводу відсутні.
		За результатами службового розслідування військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_5 було видано наказ від 05 червня 2015 року № 413, відповідно до якого п. 8 наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 № 25 від 12 березня 2015 року про виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 скасовано, змінено дату виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 з 12 березня 2015 року на 24 березня 2015 року, тобто на перший день коли позивач відповідно до довідки № 13 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу повинен був приступити до виконання службових обов`язків.
		Крім того, позивачу виплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13 березня 2015 року по 24 березня 2015 року, військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. 
		Законних підстав для поновлення позивача на військовій службі та надання йому можливості і далі проходити військову службу по мобілізації у ІНФОРМАЦІЯ_5 не було, так як відповідно до Указу № 15 позивач підлягав звільненню з військової служби, а наявність бажань позивача і надалі проходити військову службу по мобілізації в даному випадку не приймаються до уваги.
		Наказом військового комісара Борзнянського РВК від 08 червня 2015 року № 77 було доповнено наказ від 24 березня 2015 року № 36 про виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		З урахуванням вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Судом встановлено, що згідно 17 березня 2014 року за № 303 Президентом України було видано Указ «Про часткову мобілізацію», який був затверджений Законом України від 17 березня 2014 року № 1126.
		На виконання вказаного Указу Президента України, Борзнянським РВК проводився призов військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації.
		18 березня 2014 року наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) № 15 (а. с. 41) позивача було призвано на військову службу та призначено на посаду офіцера відділення формування та відправки команд і партій Борзнянського РВК. 
		14 січня 2015 року за № 15 Президентом України було видано Указ «Про часткову мобілізацію» (далі  Указ №15), який був затверджений Законом України від 15 січня 2015 року № 113.
		Відповідно до п. 4 вказаного Указу у період з 18 березня по 1 травня 2015 року проводилось звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року№ 303 «Про часткову мобілізацію».
		Згідно п. 6 Указу № 15 Міністерству оборони України було постановлено провести звільнення військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», у визначені терміни, але не пізніше ніж за 10 діб до закінчення однорічного строку їх перебування на військовій службі, та перевезення звільнених військовослужбовців до місць проживання (перебування).
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року № 1934 Президент України є головнокомандувачем Збройних Сил України, який здійснює керівництво Збройними Силами України.
		Виходячи з вищевикладеного пункт 6 Указу № 15 «Про часткову мобілізацію» був обов`язковим для виконання, а особи призвані у березні 2014 року на військову службу по мобілізації звільненню з військової служби.
		Таким чином, звільнення особи призваної на військову службу по мобілізації з військової служби не було волевиявленням особи і не залежало від її бажання чи небажання, вищезазначеним указом Президента України всі особи призвані на військову службу по мобілізації підлягали звільненню з військової служби. Виконання Указу № 15 було обов`язком усіх посадових осіб Міністерства оборони України, в тому числі і військового комісара Борзнянського РВК.
		16 січня 2015 року з позивачем була проведена бесіда щодо його звільнення з військової служби, яка була оформлена письмово та підписана позивачем. Під час вказаної бесіди позивач виявив позитивне ставлення до звільнення, що і було зафіксовано у аркуші бесіди (а. с. 42).
		В подальшому від позивача ні на адресу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 , ні на адресу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 клопотань від позивача про подальше проходження ним військової служби не надходило, що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.
		Крім того, законодавством України не передбачено обов`язку ні військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 , ні військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 залишати позивача на військовій службі чи приймати його на військову службу відповідно до його бажання. Жодних гарантій про подальше проходження позивачем військової служби ні від військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 , ні від військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 не надходило, будь-які документи з цього приводу ні у ІНФОРМАЦІЯ_6 , ні у ІНФОРМАЦІЯ_7 не зареєстровані, позивачем на підтвердження цього жодних доказів не надано, тому посилання позивача на гарантування керівництвом Борзнянського РВК подальшого проходження ним військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_6 є безпідставними та необґрунтованими.
		В подальшому на виконання Указу № 15 наказом Командувача Сухопутними військами Збройних Сил України (по особовому складу) від 07 березня 2015 року № 197 (§ 1 п. 9) позивача було звільнено з військової в запас, що підтверджується витягом з даного наказу (а. с. 43-45).
		З метою реалізації наказу Командувача Сухопутними військами ЗС України військовим комісаром Борзнянського РВК позивача 12 березня 2015 року було виключено зі списків особового складу Борзнянського РВК наказом по стройовій частині від 12 березня 2015 року № 25, що підтверджується витягом з даного наказу (а. с. 46). 
		У вищезезначеному наказі підставою для виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 було вказано серед іншого і рапорт позивача від 12 березня 2015 року. Однак у зв`язку з тим, що даний запис був зроблений помилково, 13 березня 2015 року військовим комісаром Борзнянського РВК наказом № 26 (а. с. 47) були внесені зміни у наказ від 12 березня 2015 року № 25 та виключено з підстави видання наказу від 12 березня 2015 року № 25 слова та цифри «рапорт капітана ОСОБА_1 від 12.03.2015 року».
		04 квітня 2015 року за вх. № Ш-16/л та 07 квітня 2015 року за вх. № Ш-18/л на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшли заяви позивача від 31 березня 2015 року та 03 квітня 2015 року (а. с. 48, 49), у вказаних зверненнях позивач серед іншого порушує питання про його незаконне звільнення з військової служби в період його тимчасової непрацездатності.
		По даному факту наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06 квітня 2015 року № 247 (а. с. 50-51) було призначено службове розслідування. За результатами розслідування було встановлено наявність порушень військовим комісаром Борзнянського РВК вимог законодавства України щодо звільнення позивача. 
		Крім того, під час проведення розслідування було встановлено, що незаконному звільненню позивача з військової служби сприяло серед іншого і невиконання самим позивачем вимог законодавства України.
		Так, відповідно до п. 12 Статуту внутрішньої служби ЗС України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. 
		Однак, в порушення вказаних вимог позивач про травмування не доповів, жодні його офіційні доповіді з цього приводу відсутні, жодних доказів їх наявності позивач суду не надав.
		За результатами службового розслідування військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_5 було видано наказ від 05 червня 2015 року № 413 (а. с. 56-60), яким п. 8 наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 № 25 від 12 березня 2015 року про виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 скасовано, змінено дату виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 з 12 березня 2015 року на 24 березня 2015 року, тобто перший день коли позивач відповідно до довідки № 13 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу (а. с. 21) повинен був приступити до виконання службових обов`язків.
		Крім того, позивачу виплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13 березня 2015 року по 24 березня 2015 року, військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
		Законних підстав для поновлення позивача на військовій службі та надання йому можливості і далі проходити військову службу по мобілізації у ІНФОРМАЦІЯ_5 не було, так як відповідно до Указу № 15 позивач підлягав звільненню з військової служби, а наявність бажань позивача і надалі проходити військову службу по мобілізації в даному випадку не приймається до уваги.
		Наказом військового комісара Борзнянського РВК від 08 червня 2015 року № 77 (а. с. 61-62) було доповнено наказ від 24 березня 2015 року № 36 про виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Виплата позивачеві грошового забезпечення за час вимушеного прогулу підтверджується роздаточною відомістю № 22/6 (а. с. 63), платіжним дорученням № 740 від 24 червня 2015 року (а. с. 64), відомістю розподілення заробітної плати (а. с. 65).
		Посилання позивача на ст. 235 КЗпП, відповідно до якої у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, є безпідставними з огляду на наступне.
		Позивач не перебував у трудових відносинах з ІНФОРМАЦІЯ_8 , а проходив військову службу, а на військовослужбовців ЗС України положення КЗпП України не поширюються, оскільки проходження військової служби регулюється окремими нормативно-правовими актами.
		Призов чи прийом на військову службу, звільнення з військової служби на підставі КЗпП не здійснюється, що вбачається з листа Міністерства соціальної політики України від 24.07.2013 № 774/13/84-13 (а. с. 66).
		Безпідставними є вимоги позивача про визнання незаконними дій військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 про його звільнення з військової служби, оскільки військовий комісар з військової служби позивача не звільняв, звільнення з військової служби осіб офіцерського складу до повноважень військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 не належить, тобто позовні вимоги в цій частині пред`явлені не до належного відповідача.
		Більш того, у судовому засіданні ставилось позивачу питання про можливе уточнення позовних вимог або відповідача в цій частині, однак позивач наполягав на викладенні позовних вимог саме таким чином і саме до цього відповідача.
		Крім того, безпідставними є позовні вимоги позивача щодо поновлення його на посаді старшого офіцера відділення комплектування Борзнянського РВК, оскільки позивач звільнений з військової служби наказом командувача сухопутними військами ЗС України від 07 березня 2015 року № 197 (§ 1 п. 9). 
		Так, відповідно до ст.ст. 28, 30 Статуту внутрішньої служби ЗС України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва ЗС України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладанні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. 
		Таким чином, військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_4 будучи підлеглим командувача сухопутними військами ЗС України не міг не виконати його наказ про звільнення позивача з військової служби.
		Крім того, позовні вимоги позивача про стягнення з Борзнянського РВК моральної шкоди у розмірі 10000 грн не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.
		Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
		Позивачем не підтверджено наявність моральної шкоди, не надано жодних обрунтувань, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями Чернігівського ОВК, вини останнього у її заподіянні та з чого він виходить оцінюючи свою матеріальну шкоду саме у розмірі 10000,00 грн.
		Більш того, ця позовна вимога є похідною від попередніх, а тому, як і інші не підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Отже, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій та рішень.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , - відмовити.
		Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні  протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
		 
		 
		Суддя Д.В. Лобан

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...