Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-5934/10/0470 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; грошового обігу та розрахунків, у тому числі:; спорів за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2015. Зареєстровано: 04.08.2015. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2015.
Дата набрання законної сили: 06.08.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"22" липня 2015 р.                    м. Київ                                        К/9991/21278/12 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		Головуючого Бившевої Л.І.,
		суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет»
		на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року
		та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року 
		у справі № 2а-5934/10/0470
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет»
		до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська
		про визнання недійсним рішення, - 
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська (далі - відповідач) про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 квітня 2010 року № 0000112200 та № 0000122200 (в редакції уточнення до позовної заяви від 19 січня 2011 року). 
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у задоволені позову було відмовлено повністю.
		Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року було залишено без змін.
		В касаційній скарзі ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. 
		У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ДПС, посилаючись на те, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
		Між ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет» (покупець) та Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO,S.A» (продавець) був укладений контракт купівлі-продажу від 01 грудня 2008 року № 11-03/08JL, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити шланги для промислового використання, замовлені покупцем, у відповідності до специфікації на кожну партію  на умовах цього контракту (пункт 1.1 статті 1); номенклатура, кількість та вартість партії товару узгоджуються сторонами у специфікаціях, які після підписання їх сторонами, являються невід'ємною частиною цього контракту (пункт 1.1 статті 1).
		Додатком № 1 від 01 грудня 2008 року (специфікація № 1) було передбачено постачання товару у кількості 2620 метрів погонних загальною вартістю 11616,20 доларів США.
		В свою чергу, згідно платіжного доручення № 519 від 24 квітня 2009 року позивач перерахував на користь нерезидента (продавця) 2170,00 доларів США (16709,00 грн.), у зв'язку з чим кінцевим терміном отримання товару було 21 жовтня 2009 року.
		01 жовтня 2009 року між Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO,S.A» (боржником), ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет» (первісним кредитором) та фізичною особою-підприємцем Колошинським (новим кредитором) був укладений трьохсторонній договір про відступлення права вимоги № 1/10-09, відповідно до умов якого первісний кредитор за згодою боржника передає, а новий кредитор приймає на себе право грошової вимоги, що виникло з контракту № 11-03/08JL від 01 грудня 2008 року (далі - основний договір) в сумі 2170 доларів США і належить первісному кредитору (пункту 1.1 статті 1).
		ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська провела планову виїзну перевірку ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої був складений акт від № 669/23-2/30720673 від 06 квітня 2010 року.
		За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема: вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині неповернення валютних цінностей на суму 2170 доларів США за імпортним контрактом №11-03/08JL від 01 грудня 2008 року; пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» в частині недекларування валютних цінностей.
		Зокрема, у акті перевірки було вказано, що внаслідок заміни кредитора валютні цінності, передплачені первісним кредитором, повинні будуть повернутися іншій особі, а не їх власнику, що не передбачено законодавчо встановленою системою валютного контролю.
		16 квітня 2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000112200, яким на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосувала до ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет» штрафні (фінансові) санкції у сумі 8377,54 грн.
		16 квітня 2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000122200, яким на підставі пункту 2.7 статті 2 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про валютний контроль» від 08 лютого 2000 року № 49 застосувала до ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет» штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн.
		Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що встановлений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачає зарахування виручки резидентів у іноземній валюті в установлений термін виключно на рахунок експортера товару. При цьому, факт укладення договору про відступлення права вимоги не змінює сторін за зобов'язаннями за зовнішньоекономічним контрактом, а тому не звільняє експортера від відповідальності за порушення термінів зарахування виручки в іноземній валюті.
		Однак, погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне. 
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
		Згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
		Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи на підставі трьохстороннього договору про відступлення права вимоги № 1/10-09, укладеного між Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO,S.A» (боржником), ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет» (первісним кредитором) та фізичною особою-підприємцем Колошинським (новим кредитором), відбулася заміна кредитора (позивача) у зобов'язанні боржника (нерезидента) за зовнішньоекономічним контрактом №11-03/08JL від 01 грудня 2008 року повернути позивачеві виручку у сумі 2170,00 доларів США, що узгоджується з положенням пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України. 
		Відповідно до цього договору про відступлення права вимоги усі зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу від 01 грудня 2008 року № 11-03/08JL були фактично виконі, а банком знята така операція з валютного контролю до настання 180-денного терміну.
		Відповідно, з відступленням позивачем права вимоги на отримання коштів в сумі 2170,00 дол. США відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Тому, правові підстави для повернення коштів в сумі 2170,00 дол. США позивачеві відсутні. 
		Наведений вище правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є правомірним, оскільки його недійсність не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
		Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що за наявності підстав, що не заборонені законодавством України, зокрема через заміну кредитора (резидента) у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) та виникнення таких обставин до закінчення визначеного в статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) терміну, резидент не може нести відповідальність, передбачену статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення терміну зарахування виручки (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Враховуючи зазначені обставини щодо відсутності у позивача з моменту укладення договору про заміну кредитора дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом №11-03/08JL від 01 грудня 2008 року, у ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет» не виникло також передбаченого частиною 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» обов'язку з декларування валютних цінностей, що знаходиться поза її межами. 
		З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на що ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позову. 
		Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
		З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. 
		Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Дніпроспецмет» задовольнити.
		Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. 
		Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 квітня 2010 року № 0000112200 та .№ 0000122200. 
		Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		                             Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
		 
		                                Судді:           _____________________ А.М. Лосєв
		 
		                                                      _____________________ Т.М. Шипуліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...