Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 654/1982/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2015. Зареєстровано: 31.08.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              
		  Справа № 654/1982/15-ц 
		  Провадження № 2/654/824/2015 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		  27.08.2015  року                                                                                          м. Гола ОСОБА_1                                                                                                                                                                        Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:
		головуючого суддіОСОБА_2,секретаряОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи  Голопристанська районна державна адміністрація, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування з моменту прийняття наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2015 року № 99 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, що належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України» в частині проведення конкурсного відбору керівників Державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство», наказ від 25 червня 2015 року № 112-п «Про призначення ОСОБА_4В.», наказ від 13 липня 2015 року № 140-п «Про звільнення ОСОБА_3С.» та поновлення на роботі, та позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги  Голопристанської районної державної адміністрації до Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 червня 2015 року № 112-п «Про призначення ОСОБА_4А.», визнання недійсним контракту № 14 від 25 червня 2015 року, -
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи тим, що Міністерство аграрної політики та продовольства України неправомірно видало накази від 16 березня 2015 року № 99 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, що належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України» в частині проведення конкурсного відбору керівників Державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство»;  від 25 червня 2015 року № 112-п «Про призначення ОСОБА_4В.» та від 13 липня 2015 року № 140-п «Про звільнення ОСОБА_3С.». Просив їх скасувати та поновити ОСОБА_3 на посаді виконуючого обовязки директора Державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство».
		Голопристанська районна державна адміністрація звернулася до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 червня 2015 року № 112-п «Про призначення ОСОБА_4А.», визнання недійсним контракту № 14 від 25 червня 2015 року.
		В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_5, змінили предмет своїх позовних вимог та просили суд визнати незаконними та скасувати з моменту прийняття наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2015 р. №99 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України» в частині проведення конкурсного відбору керівника Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство", а також визнати незаконними та скасувати в повному обсязі з моменту прийняття накази Міністерства аграрної політики та продовольства України №112-п від 25 червня 2015 року «Про призначення ОСОБА_4В.» та № 140-п від 13 липня 2015 року «Про звільнення ОСОБА_3С.» і поновити ОСОБА_3 на посаді виконуючого обовязки директора державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство».
		Вказані вимоги підтримали і пояснили, що наказ відповідача від 16 березня 2015 року № 99 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, що належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України» в частині проведення конкурсного відбору керівників Державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство» підлягає скасуванню, оскільки виданий з порушенням вимог діючого законодавства, а саме  Державне підприємство «Геройське дослідно-промислове підприємство» не входить до складу державних підприємств, призначення керівників яких здійснюється на конкурсних умовах. Крім того на момент призначення та проведення конкурсу на вказаному підприємстві була відсутня вакантна посада керівника.
		Наказ від 25 червня 2015 року № 112-п «Про призначення ОСОБА_4В.» виданий з порушенням процедури призначення конкурсу, а укладання контракту з ОСОБА_4 та призначення його на посаду директора підприємства здійснено без погодження з Голопристанською райдержадміністрацією, чим порушені вимоги діючого законодавства. Крім того цим же наказом відповідач неправомірно скасував дію свого попереднього наказу про поновлення ОСОБА_3 на посаді виконуючого обовязки директора підприємств на виконання рішення суду.
		Наказ №140-п від 13 липня 2015 р. «Про звільнення ОСОБА_3С.» також виданий з порушенням трудового законодавства, оскільки його трудові відносини з відповідачем носять безстроковий характер. 
		Просили задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі та поновити останнього на посаді виконуючого обовязки директора підприємства.
		Позовні вимоги Голопристанської районної державної адміністрації позивач та його представник визнали та не заперечували проти їх задоволення. 
		В судовому засіданні представник Голопристанської районної державної адміністрації, заявлений позов підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених в ньому. Позовні вимоги ОСОБА_3 визнав, проти задоволення позову не заперечував. 
		Представник відповідача, який діє на підставі довіреності позовні вимоги позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення, в задоволенні заявлених позовних вимог просив відмовити. В судовому засіданні пояснив, що призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було лише на період до проведення конкурсу на посаду ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство». В звязку з цим 16 березня 2015 року Мінагрополітики України було видано наказ про проведення конкурсного відбору на посаду директора вказаного підприємства. За результатами конкурсу переміг ОСОБА_4, з яким було укладено контракт №14 та видано наказ про його призначення. Міністерство критично ставиться до посилань позивача, що після закінчення строку дії контракту, позивач продовжував працювати за трудовим договором, укладеним на невизначений строк, оскільки Міністерство своїм наказом призначило позивача виконуючим обовязки на строк до укладення контракту з переможцем конкурсного відбору. Позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів рішенням відповідача щодо оголошення конкурсу на посаду директора вказаного державного підприємства та іншими повязаними з цим діями Міністерства.       
		ОСОБА_4 та його представники, які діють на підставі довіреності, позовні вимоги позивача та Голопристанської районної держадміністрації не визнали, в  задоволенні позовних вимог просили відмовити. З даного приводу пояснили, що заявлені вимоги позивача є необґрунтованими, доводи на які посилається позивач та його представник є надуманими та безпідставними. На час проведення конкурсного відбору вакансія керівника державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство» була вільною, тому наказ міністерства про проведення конкурсу від 16 березня 2015 року № 99 є законним та скасуванню не підлягає. Крім того, позивач особисто приймав участь в конкурсному відборі на посаду керівника зазначеного підприємства, що свідчить про фактичне визнання правомірним наказу Міністерства про проведення конкурсу. Призначення ОСОБА_4 відбувалося у відповідності до вимог чинного законодавства, як з переможцем конкурсного відбору та за погодженням з місцевою державною адміністрацією. Вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги також є необґрунтованими. Дані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, крім того із заявленого позову не можливо встановити, які права районної адміністрації порушені. В задоволенні вимог адміністрації просили відмовити.   
		Заслухавши поясненняпредставників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги    ОСОБА_3 підлягають задоволенню, вимоги Голопристанської райдержадміністрації підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного. 
		Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Законами України «Про управління об'єктами державної власності», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеві державні адміністрації», Постановами Кабінету Міністрів України «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» від 19 березня 1993 року № 203,  «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки» від 03 вересня 2008 року № 777, «Про затвердження Порядку погодження з ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203» від 09 жовтня 2013 року № 818, Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами.
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 березня 2015 року відповідач по справі Міністерство аграрної політики та продовольства України видав наказ №99 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України». 
		Вказаним наказом було вирішено, в порядку встановленому законом, провести до 01 червня 2015 року конкурсний відбір на заміщення вакантних посад керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, згідно з переліком, що додається. 
		Додатком до вказаного наказу визначений перелік державних підприємств, по яких оголошено конкурс на заміщення вакантних посад керівників. В пункті другому цього переліку значиться державне підприємство "Геройське дослідно-промислове підприємство".
		Позивач в судовому засіданні просить суд визнати незаконним та скасувати вищезгаданий наказ відповідача, посилаючись на те, що спірний наказ про проведення конкурсного відбору було видано з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки», яка, відповідно до абз. 2 п.1 Порядку проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, поширюється на відбір кандидатур на посаду голови виконавчого органу господарських товариств, які належать до державного сектору економіки, і не поширюється на відбір кандидатур на посаду керівників державних підприємств, зокрема на ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство", яке є унітарним державним підприємством, а не господарським товариством. 
		З даного приводу суд приходить до наступного висновку. 
		Господарювання в Україні ґрунтується на економічній багатоманітності, гармонічному співіснуванні державного, колективного та приватного секторів економіки та рівності всіх субєктів права власності перед законом. Держава організовує та забезпечує функціонування державного сектора економіки відповідно до концепції управління державним сектором економіки, яку розробляє на основі засад внутрішньої і зовнішньої політики Кабінет Міністрів України і схвалює Верховна ОСОБА_7 України.
		Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо субєктів господарювання, які належать до даного сектора і здійснюють свою діяльність на основі права повного господарського відання або права оперативного управління. Повноваження субєктів управління державним сектором економіки, тобто Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних та місцевих органів влади щодо субєктів господарювання, визначаються виключно законом. 
		Статтею 167 Цивільного кодексу України передбачено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до частини другої статті 22 Господарського кодексу України субєктами господарювання державного сектора економіки є субєкти, що діють на основі лише державної власності, а також субєкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує пятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих субєктів. 
		Таким чином, законодавством України передбачено дві групи субєктів господарювання державного сектора економіки: підприємства, що діють на основі лише державної власності (державні підприємства) та інші субєкти державного сектора економіки, що мають, крім акціонера (учасника)  держави, також й інших акціонерів (учасників), однак держава забезпечує вирішальний вплив на господарську діяльність цих субєктів (господарські товариства).
		Отже, державні підприємства відносяться до субєктів господарювання державного сектору економіки, однак являються окремим видом субєктів господарювання.
		Абзацом 1 пункту 1 Порядку проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою КМУ «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки» від 03 вересня 2008 року № 777 визначено, що цей порядок визначає процедуру конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, тобто поширюється на всі підприємства державного сектору економіки, як державні підприємства так і на господарські товариства, які належать до державного сектору економіки. 
		За вказаних обставин посилання позивача на не поширення постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки» на відбір кандидатур на посаду керівників державних підприємств є безпідставним. 
		Позивач, також просить суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 16 березня 2015 року № 99, посилаючись на те, що на час його прийняття вакансія керівника ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство" була зайнята, а конкурс оголошується лише за наявності вакантної посади керівника підприємства. 
		З даного приводу суд зазначає наступне.
		Із матеріалів справи судом встановлено, що 21 червня 2007 року між ОСОБА_3 та Міністерством аграрної політики та продовольства України було укладено контракт, відповідно до якого позивач був найнятий на посаду директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство», з терміном дії контракту до 21 червня 2010 року. 
		Наказом відповідача від 21 червня 2010 року за № 124-п на підставі заяви позивача та додаткової угоди від 21 червня 2010 року строк дії контракту було продовжено на два роки до 21 червня 2012 року. 
		Наказом відповідача від 19 червня 2012 року № 123-п позивача звільнено з посади директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку дії контракту та цим же наказом позивача призначено виконуючим обов'язків директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство». Будь-якого терміну дії виконання обовязків чи посилання на подію, з якою сторони трудового договору повязували б закінчення строку виконання обовязків вказаний наказ не містить. Тобто з 20 червня 2012 року з позивачем був укладений трудовий договір на невизначений строк.
		Наказом відповідача № 203-п від 07 листопада 2013 року позивача було увільнено від виконання обов'язків директора державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство».
		В подальшому на виконання рішення Голопристанського районного суду Херсонської області (суддя Сіянко В.М.) від 26 грудня 2013 року (справа № 654/5206/13-ц), позивача наказом від 30 грудня 2013 року № 228-п поновлено з 07 листопада 2013 року на посаді виконуючого обовязки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство». 
		Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 135-п від   01 вересня 2014 року, ОСОБА_3 увільнено з посади виконуючого обов'язки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство».
		04 вересня 2014 року наказом відповідача № 137-п було призначено ОСОБА_6 на посаду виконуючим директора підприємства. Будь-якого терміну дії виконання обовязків чи посилання на подію, з якою сторони трудового договору повязували б закінчення строку виконання обовязків вказаний наказ не містить. Тобто з ОСОБА_6 був також укладений трудовий договір на невизначений строк.
		05 травня 2015 року Мінагрополітики України видало наказ № 81-п «Про поновлення ОСОБА_3С.», а наказом № 80-п цього дня було звільнено ОСОБА_6 з посади виконуючого обовязки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство», у звязку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
		Слід відзначити, що рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області (суддя Сіянко В.М.) від 26 грудня 2013 року (справа № 654/5206/13-ц), яке набрало законної сили було встановлено, що трудові відносини, які склалися між сторонами (виконуючим обовязки директора державного підприємства ОСОБА_3 і Міністерством аграрної політики та продовольства України) є такими, що укладені на невизначений строк. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 
		Таким чином, з матеріалів справи та наданих до суду доказів вбачається, що між виконуючим обовязки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» ОСОБА_3, виконуючим обовязки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» ОСОБА_6 та відповідачем по справі склалися трудові відносини, які вважаються такими, що укладені на невизначений строк, тобто фактично виконували функції керівника ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство»
		Відповідно до пункту 2 Порядку проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою КМУ «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки» від 03 вересня 2008 року № 777, підставою для оголошення конкурсного відбору керівника підприємства є рішення (наказ) міністерства або іншого органу, який виконує функцію з управління підприємством, із зазначенням строку приймання заяв і проведення конкурсного відбору, яке приймається не пізніше ніж через 10 днів після відкриття вакансії керівника підприємства. 
		Вказане твердження також знаходить своє відображення в п.2 Постанови КМУ від 09 жовтня 2013 року № 818 «Про затвердження Порядку погодження з ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203», яким визначено, що за наявності вакантної посади керівника підприємства керівник міністерства приймає у тижневий строк рішення щодо оголошення конкурсу на її заміщення.
		Тобто підставою для прийняття рішення (наказу) про оголошення конкурсного відбору керівника підприємства є відкриття вакансії керівника підприємства.
		Однак, як вбачається з матеріалів справи та доданих документів вакансія керівника ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» була зайнятою. 
		Так, на час оголошення конкурсного відбору 16 березня 2015 року дану посаду, згідно наказу від 04 вересня 2014 року № 137-п, займав ОСОБА_6, оскільки ОСОБА_3 було звільнено наказом від 01 вересня 2014 року № 135-п.
		Під час проведення конкурсного відбору наказом відповідача від 05 травня 2015 року №81-п ОСОБА_3 поновлено на раніше займаній посаді з 01 вересня 2014 року, тобто до оголошення конкурсу.
		Таким чином, з вищевикладеного випливає, що наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2015 року №99 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України» в частині проведення конкурсного відбору керівника ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» було прийнято за відсутності вакантної посади керівника даного підприємства. 
		Про те, що посада керівника спірного підприємства не була вакантною свідчать також і висновок вищевказаного судового рішення, якими встановлено, що починаючи з 20 червня 2012 року ОСОБА_3 було призначено на посаду виконуючого обовязки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» та який працював на даній посаді більше трьох років, тобто з ним фактично укладений трудовий договір на невизначений строк, а отже і посада керівника державного підприємства на час оголошення та проведення конкурсу не була вакантною.
		Суд критично відноситься до пояснень представника відповідача, що призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на посаді виконуючого обовязки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» було лише тимчасово, на період до проведення конкурсу та укладення контракту з переможцем.  
		Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 червня 2012 року № 123-п ОСОБА_3 було звільнено з посади директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» у звязку з закінченням строку дії контракту та цим же наказом призначено ОСОБА_3 виконуючим обовязки директора вказаного державного підприємства. Будь-яких посилань, які б вказували, що призначення ОСОБА_3 виконуючим обовязки директора підприємства носить тимчасовий характер на період до проведення конкурсного відбору в наказі відсутні, зі змісту вказаного наказу такий висновок зробити неможливо. 
		Крім того, починаючи з 19 червня 2012 року ОСОБА_3 працював на вказаній посаді, аж до винесення спірного наказу № 140-п від 13 липня 2015 року «Про звільнення ОСОБА_3С.», тобто працював більше трьох років. 
		Наступні накази (зазначені вище) прийняті Міністерством аграрної політики та продовольства України відносно ОСОБА_3 також не містять посилання (інформацію) про перебування його на посаді виконуючого обовязки лише до проведення конкурсного відбору.  
		Подібна ситуація відбувається також і з призначенням ОСОБА_6 на посаду виконуючого обовязки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство». Відповідно до наказу від 04 вересня 2014 року № 137-п «Про призначення виконуючим обовязки директора ОСОБА_6М.» ОСОБА_6 призначили виконуючим обовязки директора без вказівки терміну перебування на даній посаді, без зазначення часу виконання певної роботи, або настання певної події та без посилання перебування на вказаній посаді до проведення конкурсного відбору. 
		Жоден з наказів відповідача, щодо призначення виконуючими обовязків як ОСОБА_3, так і ОСОБА_6 директорами державного підприємства не містить відповідного посилання, яке б давало можливості стверджувати, що вказані особи призначені лише до проведення відповідного конкурсу. 
		Слід відзначити, що діюче трудове законодавство України не містить чіткого правового регулювання поняття «призначення виконуючого обов'язків на посаду».
		Згідно Постанови Верховної ОСОБА_7 України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року діють у разі якщо спірні правовідносини не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
		До виниклої ситуації суд вважає можливим застосувати роз'яснення ОСОБА_8 Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва» від 29 грудня 1965 № 30/39 /у редакції від 11 грудня 1986 р./, що діє в частині, яка не суперечить КЗпП України та іншим нормативно-правовим актам України. 
		Згідно п.1,2 тимчасовим заступництвом вважається виконання службових обов'язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю. Призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою не допускається. Це можливо лише за посадою, призначення на яку проводиться вищестоящим органом управління. У цьому випадку керівник підприємства, установи, організації зобов'язаний не пізніше місячного терміну з дня прийняття трудящого на роботу представити до вищестоящого органу управління документи для його призначення на посаду. Цей орган у місячний термін з дня отримання документів повинен розглянути питання і повідомити керівника про результати. 
		Отже, можна дійти висновку, що призначення працівника виконувачем обов'язків можливе до затвердження його на цій посаді вищим органом управління на строк не більше двох місяців. Якщо працівник виконує обов'язки більше двох місяців, є підстави вважати, що він затверджений на цій посаді, хоча відповідного документа не було видано.
		Суд приходить до висновку про те, що відсутня вина позивача у тому, що з ним не був укладений контракт, що він з 19 червня 2012 року був призначений виконуючим обов'язки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» та фактично більше 3-х років виконував обовязки керівника державного підприємства. 
		Крім того, кандидатура ОСОБА_3 щодо призначення на посаду директора державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство» неодноразово погоджувалася Голопристанською районною державною адміністрацією Херсонської області, останні рази в 2014 році. 
		Так, на лист міністра аграрної політики та продовольства України від 14 березня 2014 року, районна державна адміністрація листом від 19 березня 2014 року № 01-25/764 вказувала на погодження укладання контракту з ОСОБА_3 
		Відповідно до листа від 12 травня 2014 року № 01-25/262 адресованого Міністерству аграрної політики та продовольства України, районна державна адміністрація виказувала свою стурбованість тим, що ОСОБА_3 працює на підприємстві майже 10 років і в складних умовах господарювання зумів зберегти підприємство від рейдерських посягань та банкротства, але до сих пір перебуває в статусі «виконуючого обовязки директора», що є порушенням законодавства, та погоджує укладання контракту з ним як з директором вказаного підприємства терміном на 5 років. 
		У відповідь на вказані погодження, Міністерство аграрної політики та продовольства України надало відповідь від 19 червня 2014 року № 37-25-4-11/9014, відповідно до якої міністерством наразі розглядаються надані адміністрацією пропозиції, за результатами яких буде прийматися рішення щодо призначення ОСОБА_3 на посаду директора державного підприємства ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» та укладення з ним контракту. Пропозиція адміністрації буде врахована. 
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2015 року № 99 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України» в частині проведення конкурсного відбору керівника ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» прийнятий з порушенням постанови КМУ «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки» від 03 вересня 2008 року № 777, за відсутності вакантної посади керівника спірного державного підприємства та підлягає скасуванню.
		Щодо позовних вимог позивача та районної державної адміністрації в частині визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 25 червня 2015 року № 112-п «Про призначення ОСОБА_4В.» суд приходить до наступного.
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до положень статті 21 Кодексу законів про працю України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		Контракт може укладатися з працівником лише за умови, що він відноситься до категорії працівників, які згідно із законодавством працюють за контрактом. 
		Згідно статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань мають повноваження призначати на посаду та звільняти з посади керівників державних підприємств, установ, організацій та господарських структур, укладати і розривати з ними контракти.
		В силу пункту 12 частини другої статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління цього міністерства, крім випадків, установлених законом, здійснює Міністр, як керівник міністерства за погодженням з головами місцевих державних адміністрацій.
		Посада директора державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство» передбачає укладення контрактної форми трудового договору.
		Що ж стосується прийняття (наймання) на роботу на посаду керівника підприємства, що є у державній власності, то цей порядок врегульований Положенням «Про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу», затвердженим постановою КМУ від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у держаній власності». 
		При цьому, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203, контракти з керівником підприємств, що є у державній власності, укладаються міністерствами, іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають ці підприємства, за погодження з Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_8 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією відповідно до номенклатурних груп, до яких вони належать за показниками, затвердженими згідно з додатком № 2 до цієї постанови. 
		Додатком № 2 вказаної постанови визначено:
		            - якщо середньо облікова чисельність  штатних працівників в кількості до 500 чоловік визначається належність керівників підприємств, що є у державній власності до ІІІ номенклатуру груп посад, та з таким керівниками укладаються контракти за погодження з районними, районними у містах Києві та Севастополя державними адміністраціями; 
		            - якщо середньо облікова чисельність штатних працівників в кількості від 501 до 5000 чоловік визначається належність керівників підприємств, що є у державній власності до ІІ номенклатуру груп посад, та з таким керівниками укладаються контракти за погодження з радою міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 
		- якщо середньо облікова чисельність штатних працівників в кількості від 5001 і більше чоловік визначається належність керівників підприємств, що є у державній власності до І номенклатуру груп посад, та з таким керівниками укладаються контракти за погодження з Кабінетом Міністрів України. 
		Пунктом 8 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, встановлено, що контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про призначення керівника на посаду (наймання на роботу) з дня, встановленого за угодою сторін у контракті.
		Відповідно до статті 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації.
		Постановою Кабінету міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 818 затверджено Порядок погодження з ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. 
		Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку пропозиція щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади:
		- керівника підприємства, яке зареєстроване на території міста обласного і республіканського АР Крим значення погоджується з ОСОБА_7 ради міністрів АР Крим, головою облдержадміністрації; 
		- керівника підприємства, яке зареєстроване на території мм. Києва та Севастополя погоджується з головою Київської та Севастопольської міської держадміністрації;
		- керівника підприємства, яке зареєстроване на території району погоджується головою райдержадміністрації. 
		Таким чином, системний аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що призначення на посаду керівників державних підприємств, установ, організацій має відбуватися за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації лише шляхом підписання контракту, укладення якого має бути додатково погоджено в порядку визначеному пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності». 
		Із матеріалів справи встановлено, що державне підприємство «Геройське дослідно-промислове підприємство» зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ 003383604.
		Тобто, ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» зареєстроване на території Голопристанського району Херсонської області. 
		Отже, в силу вимог абз. 3 п. 4 Порядок погодження з ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 818 пропозиція щодо погодження призначення на посаду керівника ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» повинна погоджуватися з головою Голопристанської районної державної адміністрації. 
		Відповідно до довідки виданої ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» від 27 липня 2015 року, середньо облікова чисельність штатних працівників на державному підприємстві станом на 01 липня 2015 року становить 29 чоловік.
		Відповідно до додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у держаній власності» вказана середньо облікова чисельність штатних працівників свідчить про належність ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» до ІІІ номенклатуру груп посад керівників підприємств, що є у державній власності.
		Тобто, в силу вимог вказаної постанови контракт з керівником вказаного підприємства, укладається міністерством за погодження з Голопристанською районною державною адміністрацією Херсонської області. 
		28 травня 2015 року за результатами проведеного конкурсного відбору керівників державних субєктів господарювання, що належать до сфери управління Мінагрополітики України конкурсною комісією був визначений переможець кадрового конкурсу, а саме  ОСОБА_4.
		Вказаний конкурс проводився відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки».
		Відповідно до абз. 5 п. 20 вказаного порядку рішення комісії є підставою для укладення контракту між субєктом управління (господарською структурою) та переможцем конкурсного відбору.
		25 червня 2015 року Міністерством аграрної політики та продовольства України був виданий наказ № 112-п про призначення на посаду ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» ОСОБА_4, шляхом укладання контракту.
		Спірний наказ був прийнятий на підставі заяви ОСОБА_4, погодження Херсонської обласної державної адміністрації від 12.06.2015 року, контракту № 14 від 25 червня 2015 року, витягу з протоколу комісії з конкурсного відбору від 28 травня 2015 року №3.     
		Абзацом 6 п.20 порядку проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою КМУ від 03 вересня 2008 року №777 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки» передбачено, що погодження призначення керівника підприємства головою місцевої держадміністрації проводиться в установленому порядку.
		Вказаний порядок затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 09 жовтня 2013 року №818 та абз. 2 п. 2 якого передбачено, що за результатами конкурсу керівник центрального органу виконавчої влади подає у 10-денний строк голові відповідної місцевої державної адміністрації пропозицію щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства, який є переможцем конкурсу.   
		     Відповідно до довідки виданої Голопристанською районною державною адміністрацією від 24 липня 2015 року №01-32/2141 погодження на призначення ОСОБА_4 на посаду керівника ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» головою районної державної адміністрації не надавалося. 
		Крім того, відсутність погодження на призначення ОСОБА_4 також підтверджується довідкою від 27 липня 2015 року №01-32/2141, зміст якої свідчить, що Голопристанська райдержадміністрація погодження на укладення контракту з переможцем конкурсного відбору ОСОБА_4 не надавала, контракт №14 від 15 червня 2015 року не погоджувала. 
		З аналізу вищевикладеного наказу вбачається, що погодження на призначення ОСОБА_4 на посаду директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство», як переможця конкурсного відбору від голови Голопристанської районної державної адміністрації отримано не було, як і погодження на укладення контракту.
		Відсутність такого погодження суперечить вище приведеним нормативним актам та унеможливлює видання наказу про призначення ОСОБА_4 керівником державного підприємства.
		     Таким чином, враховуючи вищевикладене, у Міністерства аграрної політики та продовольства України були відсутні законні підстави для видачі наказу «Про призначення ОСОБА_4В.» №112-п від 25 червня 2015 року.
		Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Міністр аграрної політики та продовольства України не мав повноважень на призначання ОСОБА_4 на посаду директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» без надання головою Голопристанської районної державної адміністрації відповідного погодження.
		Посилання відповідача та представника ОСОБА_4, щодо наявності погодження вказаного кандидата Херсонською обласною державною адміністрацією та відсутності необхідності такого погодження відповідною райдержадміністрацією, оскільки  обладміністрація виступає в якості вищестоящого органу в системі місцевих адміністрацій не заслуговують на увагу, оскільки дане твердження не відповідає вище приведеним нормативним актам, якими чітко розмежовуються повноваження щодо погодження кандидата на посаду керівника державного підприємства між Кабінетом Міністрів України, облдержадміністрацією та райдержадміністрацією.
		Крім того, відповідно до п. 3 поряду погодження з ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затвердженого постановою КМУ від 09 жовтня 2013 року №818 визначено, що головою місцевої держадміністрації проводиться співбесіда з кандидатом на посаду. Пропозиції голови місцевої держадміністрації та висновок про результати співбесіди зазначаються у картці погодження призначення на посаду, яка складається за формулою згідно з додатком.
		Повідомлення про погодження призначення на посаду разом з карткою погодження призначення на посаду не пізніше 14 днів після її надходження надсилається керівникові центрального органу виконавчої влади (п.6 порядку).
		Херсонською обласною державною адміністрацією 12 червня 2015 року на пропозицію відповідача від 03 червня 2015 року було направлено лист №3699/0/7-15/25/319 про погодження призначення ОСОБА_4 без карти погодження призначення на посаду, що не відповідає вимогам погодження визначених вказаною вище постановою.
		Належним чином погодження оформлюється повідомлення про погодження та карткою відповідного зразка про погодження призначення на посаду керівника підприємства, що належить до сфери управління міністерства, із зазначенням пропозицій та висновків.
		Таким чином, лист облдержадміністрації про погодження оформлений неналежним чином та не відповідає тим вимогам, які ставляться до вимог про погодження призначення на посаду керівника підприємства. Крім того, погодження призначення на посаду керівника вказаного підприємства, в силу вимог закону, погоджується районною державною адміністрацією.
		Пунктом 2 наказу відповідача від 25 червня 2015 року №112-п «Про призначення ОСОБА_4В.» Мінагрополітики України визнало таким, що втратив чинність наказ від 05 травня 2015 року №81-п «Про поновлення ОСОБА_3С.».  
		Мінагрополітики України 05 травня 2015 року видало наказ №81-п «Про поновлення ОСОБА_3С.», а наказом №80-п цього дня було звільнено ОСОБА_6 з посади виконуючого обовязки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство», у звязку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. 
		Визнаючи вказаний вище наказ таким, що втратив чинність виникає ситуація коли пунктом 1 наказу №112-п від 25 червня 2015 року призначено ОСОБА_4 на посаду керівника державного підприємства, як переможця конкурсного відбору, а пунктом 2 даного наказу фактично поновлено на даній посаді ОСОБА_6 
		Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення вимог про визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 25 червня 2015 року №112-п «Про призначення ОСОБА_4В.» в цілому. 
		Вимоги адміністрації про визнання недійсним контракту №14 від 25 червня 2015 року укладеного між ОСОБА_4 та відповідачем задоволенню не підлягають, оскільки хоч і встановлено в судовому засіданні відсутність погодження районної державної адміністрації на його укладання, однак до суду так і не було надано належним чином завіреної копії спірного контракту, що позбавляє суд можливості розгляду вказаної вимоги. 
		Крім того, суд вважає, що позовні вимоги Голопристанської райдержадміністрації стосовно визнання недійсним контракту №14 від 25 червня 2015 р., укладеного відповідачем з ОСОБА_4, є похідними від наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2015 р. №99 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України» в частині проведення конкурсного відбору керівника Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" та наказу від 25 червня 2015 р. №112-п "Про призначення ОСОБА_4В.", тому при скасуванні вказаних наказів ці вимоги додаткового захисту не потребують.
		Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 13 липня 2015 року №140-п «Про звільнення ОСОБА_3С.» та поновлення позивача на роботі суд приходить до наступного.
		У відповідності до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 
		Згідно ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. 
		За частинами 3-4 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. 
		У відповідності до ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: 1) угода сторін; 2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; 3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу; 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); 5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; 6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці; 7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; 7-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"; 8) підстави, передбачені контрактом.
		Із матеріалів справи судом встановлено, що 21 червня 2007 року між сторонами було укладено контракт, відповідно до якого позивач був прийнятий на посаду директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство», з терміном дії контракту до 21 червня 2010 року. 
		Після закінчення строку дії контракту, Мінагрополітики України кожного разу укладало додаткову угоду про продовження дії контракту на наступні роки, аж до 2012 року.
		Наказом відповідача від 19 червня 2012 року №123-п позивача звільнено з посади директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку із закінченням строку дії контракту, та цим же наказом позивача призначено виконуючим обов'язки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство», а ж до винесення наказу №140-п від 13 липня 2015 року, згідно з яким ОСОБА_3 було звільнено з посади виконуючого обовязки директора державного підприємства. 
		Отже, починаючи з 20 червня 2012 року ОСОБА_3 було призначено на посаду виконуючого обов'язки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство», тобто з ним укладений трудовий договір на невизначений строк.  
		На вказаній посаді позивач пропрацював більше трьох років, що додатково свідчить про укладення з ним трудового договору на невизначений термін. 
		Крім того, слід відзначити, що жоден із наказів про призначення ОСОБА_3 на посаді виконуючого обовязки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» не містять вказівки про термін перебування на даній посаді або часу виконання певної роботи, або настання певної події чи перебування на вказаній посаді до проведення конкурсного відбору.
		Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події.
		Строк, на який працівник наймається на роботу, обов'язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. 
		Таким чином, з матеріалів справи та наданих суду доказів встановлено, що між ОСОБА_3 та Мінагрополітики України, починаючи з 20 червня 2012 року укладено безстроковий трудовий договір. 
		Пунктом 4 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ передбачено, що підставами для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливо лише з підстав визначених статтями 40 та 41 КЗпПУ.
		Відповідно до статті 40 КЗпПУ трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці; 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді; 3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором; 4) прогулу; 5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності; 6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; 7) появи на роботі в нетверезому стані; 8) вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили; 10) призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.
		Статтею 41 КЗпПУ передбачено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: 1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства; 11) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно; 2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу; 3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи; 4) перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні у близької особи; 5) припинення повноважень посадових осіб.
		Отже, підставами для розірвання трудового договору укладеного на невизначений строк передбачені лише п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ. 
		Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» прирозгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, зякихпідставпроведенозвільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. 
		В оспорюваному наказі міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 липня 2015 року №140-п ОСОБА_3 звільнено з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ. 
		Вказаним пунктом передбачено, що підставою припинення трудового договору є закінчення строку, визначених пунктами 2 і 3 статті 23 КЗпПУ, тобто закінчення строку дії трудового договору укладеного на визначений строк або виконанням тієї роботи на час якої укладався трудовий договір.
		Крім того, підставою для видачі даного наказу зазначено наказ Міністерства від 25 червня 2015 року №112-п «Про призначення ОСОБА_4В.», який, як встановлено в судовому засіданні, прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства та є таким, що підлягає скасуванню.
		Таким чином, припинення дії трудового договору з ОСОБА_3, який укладений на невизначений строк, з підстав зазначених в спірному наказі є необґрунтованим та неправомірним, в звязку з чим, позовні вимоги в частині скасування наказу від 13 липня 2015 року №140-п підлягають задоволенню. 
		Згідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.    
		Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Оскільки позивача незаконно звільнено із займаної посади, відтак позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді виконуючого обовязки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» також підлягають задоволенню.
		Враховуючи, що офіційне звільнення позивача відбулося 13 липня 2015 року, що зафіксоване в наказі №140-п від 13 липня 2015 року, то суд вважає, що позивач підлягає поновленню на роботі саме з 13 липня 2015 року. 
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
		Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 243 грн. 60 коп. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 60, 61, 179,209,212-216, 367 ЦПК України, суд, 
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_3 задовольнити.
		Визнати незаконними та скасувати з моменту прийняття наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2015 року № 99 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України» в частині проведення конкурсного відбору керівника Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство". 
		     Визнати незаконними та скасувати в повному обсязі з моменту прийняття накази Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 червня 2015 року № 112-п «Про призначення ОСОБА_4В.» та від 13 липня 2015 р. № 140-п «Про звільнення ОСОБА_3С.».
		     Поновити ОСОБА_3 на роботі в Державному підприємстві «Геройське дослідно-промислове підприємство» виконуючим обов'язки директора з 13 липня 2015 року.
		Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі в Державному підприємстві «Геройське дослідно-промислове підприємство» виконуючим обов'язки директора з 13 липня 2015 року.
		     Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
		     Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги Голопристанської районної державної адміністрації задовольнити частково.
		     Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 червня 2015 року № 112-п "Про призначення ОСОБА_4В."
		     В іншій частині позовних вимог відмовити.
		     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
		     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		    Повний текст рішення складений та підписаний 31 серпня 2015 року.
		 Суддя: ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...