Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 7/205-3217 : не визначено.
Надіслано судом: 24.09.2015. Зареєстровано: 25.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2015.
Дата набрання законної сили: 07.12.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		УХВАЛА
		                  
		07.12.11 Справа  № 7/205-3217 
		 
		 
		м. Львів
		 
		Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
		Головуючого - суддіГалушко Н.А.
		суддівКраєвська М.В.
		ОСОБА_1
		розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ № 420/10 від 19.01.2007 року (далі ДПІ у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ)
		на постанову господарського суду Тернопільської області від 14.11.2006 року
		у справі № 7/205-3217
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Надзбруччя хліб», смт. Підволочиськ (далі ТзОВ «Надзбруччя хліб», смт. Підволочиськ)
		до відповідача: ДПІ у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ
		про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача не з»явився
		від відповідача  не з»явився
		 
		Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення копій ухвал Львівського апеляційного господарського суду адресатам. 
		 
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2007р. апеляційне провадження у справі № 7/205-3217 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Процик Т.С., Юрченко Я.О.) зупинено до завершення розгляду справи № 6/34-476 за позовом ДПІ в Підволочиському районі про визнання недійсним договору про надання транспортних послуг, укладеного між ТзОВ «Інтеграл»та ТзОВ «Надзбруччя хліб».
		Розпорядженням заступника голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2011р. введено у склад судової колегії для розгляду апеляційної скарги у справі №7/205-3217 замість судді Процика Т.С. - суддю Краєвську М.В., замість судді Юрченка Я.О. - суддю Орищин Г.В.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.11.2011р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді  Краєвська М.В., Орищин Г.В.) розгляд справи поновлено, оскільки судове рішення у справі №6/34-476 набрало законної сили відповідно до ч.3 ст.254 КАС України.
		Постановою господарського суду Тернопільської області від 14.11.2006 року у справі № 7/205-3217 (суддя Стадник М.С.) задоволено позовні вимоги ТзОВ «Надзбруччя хліб», смт. Підволочиськ: визнано нечинними податкові повідомлення рішення ДПІ у Підволочиському районі №0000891500/1 від 09.06.2006 року та №0000881500/1 від 09.06.2006 року.
		 
		Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем зроблено помилковий висновок про те, що позивачем без підтвердження товарно транспортними накладними віднесено до валових витрат в ІІІ кварталі 2004 року 100 367,00 грн. вартості транспортних послуг, отриманих від ТзОВ «Інтеграл»та в І кварталі 2005 року безпідставно збільшено валові витрати на суму 9 400,00грн. внаслідок невірного обчислення приросту (убутку) балансової вартість запасів; позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту в липні грудні 2004 року суму податку на додану вартість 20 073,40грн. та в січні листопаді 2005 року суму податку на додану вартість 65 662,62грн. згідно податкових накладних, виданих ТзОВ «Інтеграл»та УПП «Укртехмаш».
		ДПІ у Підволочиському районі подано апеляційну скаргу №420/10 від 19.01.2007р., в якій просить постанову суду скасувати, в позові відмовити. Зокрема скаржник зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що свідчить про не зясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. В обґрунтування заявлених апеляційних вимог позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
		ТзОВ «Надзбруччя хліб»у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін.
		 
		Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
		ДПІ у Підволочиському районі проведено планову виїзну документальну перевірку щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Надзбруччя хліб» за період з 01.07.2004р. по 30.11.2005р. включно, за результатами якої складено акт №397/23/31273795 від 22.03.2006 року на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000891500/1 та № 0000881500/1.
		З огляду на викладене, на підставі п.п.„б, п.4.2.2., п .4.2. ст. 4., пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000р. №2181-III ДПІ у Підволочиському районі визначено суму податкового зобовязання ТОВ „Надзбруччя хліб:
		- податковим повідомленням-рішенням № 0000891500/1 27 492,00грн. податку на прибуток та 13 749,00грн. штрафних санкцій по даному податку;
		- податковим повідомленням-рішенням № 0000881500/1 визначено           85 736,00грн. податку на додану вартість та 42 958,00грн. штрафних санкцій.
		Як вбачається із акту перевірки, ТзОВ „Надзбруччя хліб допущено порушення пп.5.3.9. п.5.3. ст.5. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств, а саме без підтвердження товарно транспортними накладними віднесено до валових витрат в ІІІ ІV кварталах 2004р. 100 367,00грн. вартості транспортних послуг, отриманих від ТзОВ „Інтеграл (донараховано 25 142,00грн. податку) та в І кварталі 2005р. безпідставно збільшено валові витрати на суму 9 400,00грн. внаслідок невірного обчислення приросту (убутку) балансової вартості запасів (донараховано 2 350,00грн. податку), у звязку з чим товариству визначено податкове зобовязання та застосовані санкції в розмірі 50 % на підставі пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000р. № 2181-III.
		Окрім того, як вбачається із вищезазначеного акту перевірки, підставою для визначення податкового зобовязання стало також порушення товариством пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7. Закону України „Про податок на додану вартість», а саме безпідставно включено до податкового кредиту в липні грудні 2004 року 20 073,40грн. суми ПДВ по податкових накладних виданих ТзОВ „Інтеграл, так як сума податку не знаходить підтвердження в податкових зобовязаннях продавця, а тому податкові накладні не виконують своєї законодавчо встановленої функції; в період з січня по листопад 2005р. включено до податкового кредиту 65 662,62грн. по податкових накладних виданих УПП „Укртехмаш, які підписані факсимільним підписом керівника цього підприємства, що є порушенням п.18 „Порядку заповнення податкової накладної. Також, просить суд, звернути увагу на те, що керівник підприємства помер 17.07.2005р.. 
		 
		Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобовязань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
		До субєктів підприємницької діяльності за порушення норм чинного законодавства органи державної податкової служби застосовують заходи, передбачені Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000р. № 2181-III, шляхом прийняття податкових повідомлень рішень на підставі матеріалів перевірки, результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р. розробленого відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні.
		 
		Щодо прийнятого рішення № 0000891500/1 судова колегія зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат, з врахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 ст. 5 даного Закону включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Отже, лише у тому разі, якщо у пп. 5.3- 5.7 ст. 5 даного Закону міститься пряма заборона щодо включення подібних витрат до валових витрат, таке включення кваліфікується як неправомірне.
		До таких обмежень згідно пп. 5.3.1. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств віднесено включення до валових витрат витрати на потреби не повязані з веденням господарської діяльності, якою згідно п.1.32 ст.1 даного Закону є будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, та пп. 5.3.9. витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку. При цьому, не конкретизується які саме документи відносяться до розрахункових, платіжних та інших, вказуючи лише, що відсутність таких документів, позбавляє права платника податків включати понесені ним витрати до складу валових.
		Як вбачається із матеріалів перевірки, позивачем в ІІІ ІV кварталах 2004р. включено до валових витрат 100 367,00грн., що складають витрати повязані з виконанням умов договору укладеного 01.03.2004р. між ТзОВ „Надзбруччя хліб (замовник) та ТзОВ „Інтеграл (виконавець), відповідно до якого сторони взяли на себе зобовязання: виконавець надає автомобілі ГАЗ-52 та ГАЗ-53 заправлені паливно мастильними матеріалами та забезпечені водіями для транспортного обслуговування замовника, а замовник оплачує надані послуги. Строк договору встановлений до 31.12.2004р..
		Укладений між сторонами договір, за своєю правовою природою, є договором підряду, порядок укладення та виконання якого передбачений нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. (далі ЦК України). 
		Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду підрядник зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. 
		Як випливає із матеріалів перевірки, виконавець належним чином виконав взяті зобовязання, передбачені умовами договору, підтвердженням чого є акти виконаних робіт на загальну суму 100 367,00грн., які позивачем перераховані ТзОВ „Інтеграл в повній сумі. Акти містять відомості про маршрути перевезення, пробіг автотранспорту та вартість одного кілометра пробігу, підписані представниками сторін без заперечень, а також виконання договору підтверджено актами звірки розрахунків та податковими накладними, які є розрахунковими документами. 
		Будь-яких посилань на те, що укладений договір, акти виконаних робіт, платіжні доручення та податкові накладні, не відповідають чинному законодавству, яке регулює порядок їх складання із зазначенням конкретного пункту, статті нормативного акту, як це передбачено пп. 2.3.2 п. 2.3. частини другої Порядку, в акті перевірки не зазначено, а також не наведено додаткових обґрунтувань по даному питанню в процесі розгляду справи.
		Також актом перевірки, Статутом товариства та довідкою головного управління статистики в Тернопільській області підтверджено, що основна діяльність товариства відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого і введеного в дію наказом Держкомстандарту України від 22.10.1996року №441, віднесена до видів економічної діяльності за кодом (КВЕД) 15.81.0. виробництво хліба та хлібобулочних виробів. 
		З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що при перевірці інспекцією не встановлено факту, що позивач здійснював діяльність не передбачену Статутом та не використовував у власній господарській діяльності послуги згідно укладеного договору на транспортне обслуговування. 
		З огляду на викладене, валові витрати підприємства в сумі 100 367,00грн. підтверджені первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, обовязковість ведення яких передбачена Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., а тому такі є достатніми для ведення бухгалтерського обліку та підтвердження понесених витрат.
		Не беруться до уваги доводи ДПІ у Підволочиському районі про те, що необхідним первинним документом для включення до валових витрат вартості придбаних підприємством матеріальних цінностей, є товарно транспортна накладна, ведення якої передбачено п.2 наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України №488/346 від 29.12.1995р. „Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, оскільки:
		- відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, форма і порядок заповнення товарно транспортної накладної визначаються відповідними нормативними актами;
		- таким актом є наказ №488/346, яким затверджено форму товарно транспортної накладної та визнано обовязковим її застосування всіма субєктами господарської діяльності, незалежно від форм власності, який не набрав чинності згідно п.3 Указу Президента „Про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади від 03.10.1992р. №493/92, так як не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції;
		- другим актом є наказ Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України №228/253 від 07.08.1996р. „Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, дію якого зупинено від 07.03.2000р. Повідомленням Державного Комітету з питань розвитку підприємництва на підставі ст. 28 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності опублікованого в газеті „Урядовий курєр №43 від 07.03.2000р., а Міністерством юстиції, на підставі висновку від 15.05.2006р. №464/2006 та повторного Повідомлення Держкомітету від 28.04.2006р. опублікованого в газеті „Урядовий курєр №81 від 28.04.2006р. скасована його державна реєстрація та 31.05.2006р. даний наказ виключено з Державного реєстру нормативно правових актів.
		Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ТзОВ „Інтеграл»є спеціалізованою транспортною організацією, яка надає транспортні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, які регулюються Правилами перевезень.
		Що ж стосується зменшення валових витрат на 9,4 тис. грн. то ні з акту перевірки, ні з матеріалів справи не вбачається спростування факту самостійного виправлення позивачем в другому кварталі 2005р., який охоплений перевіркою, помилки допущеної в першому кварталі 2005р. при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів.
		Відповідно до п. 5.1. ст. 5, пп. 17.2. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000р. № 2181-III  якщо платник податків до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання у показниках раніше поданої податкової декларації , такий платник податків має право:
		- надати уточнюючий розрахунок і до його подання сплатити суму недоплати розрахованого податку та штраф у розмірі 5 % від такої суми;
		- або, не подаючи розрахунок, відобразити уточнені показники у складі податкової декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобовязання з цього податку.
		Позивачем в декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2005р., в рядку 01. відображено скоригований валовий дохід від усіх видів діяльності в сумі 2 553,21 тис.грн. 
		З огляду на викладене, у відповідності до вищезазначених норм Закону, відобразив у складі податкової декларації за перше півріччя 2005р. уточненні показники по валовому доходу та нарахованих санкціях. Підтвердженням вищезазначеного є акт перевірки, відповідно до якого інспекція не встановила порушень щодо формування податкового зобовязання з податку на прибуток в другому кварталі 2005р. та в декларації за півріччя 2005р., тим самим визнала самостійне виправлення помилки до проведення перевірки, у звязку з чим донарахування податку в сумі 2 350,00грн. та застосування санкцій в сумі 1 175,00грн. проведені податковою інспекцією безпідставно.
		 
		Щодо прийнятого рішення № 0000881500/1 судова колегія зазначає наступне.
		Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
		Доказами правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та проведення його відшкодування є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена підп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість»відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними.
		Підставою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість»вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
		Право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість»надано виключно особам зареєстрованим як платники податку в порядку передбаченому ст. 9. даного закону.
		Як вбачається із матеріалів справи, акту перевірки, податковий кредит товариством сформовано на підставі даних податкових накладних: виданих ТзОВ „Інтеграл на виконання договору про транспортне обслуговування та  виданих УПП „Укртехмаш на виконання договорів купівлі продажу (накладні знаходять в матеріалах справи). 
		Податкові накладні виписані платниками ПДВ, що підтверджується даними Реєстру платників податку на додану вартість, який ведеться центральним органом державної податкової служби, в порядку передбаченому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000р. і дана інформація оприлюднюється на web сайті ДПА України (www.sta.gov.ua). 
		Згідно вищезазначеного Реєстру УПП „Укртехмаш зареєстрований платником ПДВ 08.07.2004р. про що йому видано свідоцтво № 26751365 та ТзОВ „Інтеграл зареєстровано 09.02.2004р., свідоцтво № 26578787, які станом на 01.10.2006р. не анульовані і субєкти господарювання не виключені з Реєстру платників ПДВ. Податкові накладні оформлені у відповідності з вимогами передбаченими пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість»і були предметом проведення перевірки, про що зазначено в акті перевірки, а тому посилання в рішенні на порушення підприємством пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість», є неправомірним.
		Не беруться також до уваги доводи скаржника щодо того, що податкова накладна засвідчена факсимільним підписом керівника УПП „Укртехмаш ОСОБА_2, що є порушенням чинного законодавства, яке регулює порядок забезпечення записів у бухгалтерському обліку з огляду на наступне.
		Згідно із ст. 207 ЦК України факсимільний підпис це відтворений засобом копіювання аналог власноручного підпису, який допускається у випадках встановлених законом або за письмовою згодою сторін, у яких мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
		Відповідно до пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість»податкова накладна, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом порядок заповнення якої регулюється як нормами даного закону так і правилами „Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р., які розроблені відповідно до Закону про ПДВ та не містять прямої заборони чи вказівки про обовязковість підпису податкової накладної аналогом (п.18 Порядку).
		Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та пп. 2.5. п. 2. „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрований в Міністерстві юстиції України первинні документи, до яких відноситься і податкова накладна, можуть завіряться факсимільним підписом.
		З огляду на викладе, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством не забороняється завіряти дані податкових накладних факсимільними підписами. 
		З огляду на те, що актом перевірки підтверджено поставку УПП „Укртехмаш борошна та матеріальних цінностей (розстоєчна шафа, піч рототерм) в період з 03.12.2004р. по 22.09.2005р., яке обліковане позивачем по бухгалтерському обліку, доводи скаржника щодо відсутності уповноважених осіб які діяли від підприємства до 17 липня 2005р. є недоречними по відношенню до поставки здійсненої до смерті засновника підприємства так як і після його смерті. Скаржником не доведено належними та допустимими доказами, що від УПП „Укртехмаш з 17.07.2005р. діяли не уповноважені особи, а тому згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Окрім того, не беруться до уваги посилання скаржника на те, що податкові накладні виписані ТзОВ „Інтеграл не знаходять підтвердження в податкових зобовязаннях цього товариства, з огляду на те, що Закон України „Про податок на додану вартість»не ставить в залежність включення покупцем до податкового кредиту тільки ті сплачені суми ПДВ, які знайшли своє підтвердження в податкових зобовязаннях продавця.
		 
		Згідно із ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення. 
		При таких обставинах, податкова інспекція не довела належними доказами правомірність визначення товариству податкових зобовязань по податку на додану вартість, податку на прибуток та штрафних санкціях, у звязку з чим податкові повідомлення рішення визнаються нечинними.
		 
		За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова господарського суду Львівської області прийнята з дотримання норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
		 
		Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 199, 200, 205, 206 КАС України, - 
		 
		Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
		 
		1.Залишити без змін господарського суду Тернопільської області від 14.11.2006 року у справі №7/205-3217, а апеляційну скаргу без задоволення.
		2.Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.
		3.Матеріали справи повернути у місцевий господарський суд.
		 
		Головуючий-суддяГалушко Н.А.
		 
		СуддяКраєвська М.В.
		 
		СуддяОрищин Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...