Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11а-1671/2010 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2015. Зареєстровано: 27.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2015.
Дата набрання законної сили: 28.10.2010
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		28.10.10            , 
		   
		 
		Апеляційний суд Херсонської області
		м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78
		 
		Справа № 11а-1671/2010 р.                                         Головуючий в 1 інстанції Мусулевський Я. А.
		Категорія: ст. 365 ч.2                                                                Доповідач: Червоненко В.Я.
		КК України
		                                                             
		                                                             УХВАЛА
		                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		28 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області:
		Головуючого: Червоненка В.Я.
		Суддів:     Буженко Н.В., Сажинова В. В.
		З участю прокурора: Литвиненка О. О. адвоката:     ОСОБА_1
		засудженого:     ОСОБА_2
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 жовтня 2010 року, -
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Цим вироком
		ОСОБА_2,     
		ІНФОРМАЦІЯ_1, 
		уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, 
		громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, 
		одружений, має неповнолітню дитину,
		сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, 
		дільничний інспектор Комсомольського  райвідділу                                                                                міліції м. Херсона, раніше не судимий, 
		мешканець АДРЕСА_1,
		засуджений за ч.2 ст. 365 КК України на чотири роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах Міністерства внутрішніх справ України строком на три роки, а також з позбавленням спеціального звання - старшого лейтенанта міліції.
		На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_2О, звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки та обов'язком не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, а також повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи.
		Міра запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу - підписка про невиїзд.
		Провадження в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 закрито.
		                 За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він, перебуваючи на посаді дільничного інспектора міліції, перевищив свої службові повноваження, заподіявши істотну шкоду охоронюваним інтересам державного органу  міліції, та громадянина ОСОБА_4, а саме:
		 
		ОСОБА_2 09 липня 2007 року в період часу з 19-00 год. до 21-00 год. в кабінеті № 2 відділення дільничних інспекторів Комсомольського районного відділу міліції м. Херсона при проведенні дізнання по факту вилучення 09.07.2007 року у громадянина ОСОБА_4 речовини рослинного походження, з метою отримання від останнього необхідних для ОСОБА_2 показів, умисно супроводжував свої дії образами особистої гідності ОСОБА_4 та насильством, в результаті якого останній отримав тілесні ушкодження - перелом четвертого ребра і струс головного мозку, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості і легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
		В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженого, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину внаслідок його надмірної м'якості.
		В обґрунтування доводів апеляції прокурор посилається на те, що засуджений своїми діями підірвав авторитет правоохоронних органів, грубо порушив права потерпілого на фізичну недоторканість, є суспільно-небезпечною особою, вину не визнав, намагаючись ухилитися від відповідальності. Злочин, вчинений ОСОБА_2, є тяжким, а обставини, які б суттєво знижували ступінь тяжкості цього злочину, не встановлено.
		Прокурор просить вирок скасувати і постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 365 КК -України реально на п'ять років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах МВС України строком на три роки, також з позбавленням спеціального звання - старшого лейтенанта міліції.
		В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним, просить його скасувати і постановити виправдувальний вирок, посилаючись на те, що вина ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині не доведена, не встановлено місце і час отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, не'встановлена особа, що заподіяла ці тілесні ушкодження.
		Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав свою апеляцію в повному обсязі, а апеляцію адвоката просив залишити без задоволення; адвоката ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, а апеляцію прокурора не визнала; засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію адвоката ОСОБА_1 і не погодився з апеляцією прокурора, а в останньому слові просив не позбавляти його волі; дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст.ст. 323, 365 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах які були розглянуті з судовому засіданні. Вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з межах апеляції.
		На думку колегії суддів висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні, яким дана правова оцінка, ці висновки не містять суперечностей і є правильними. 
		В основу вироку суд поклав:
		-показання потерпілого ОСОБА_4, який підтвердив, що 09.07.2007 року у денний час на вул. Леніна в м. Херсоні його зупинив саме ОСОБА_2, підкинув пакет з речовиною рослинного походження, а потім доставив у райвідділ міліції. Провівши з ним незаконні дії по начебто вилученню наркотичної речовини, ОСОБА_2 вимагав підписати документи, а за відмову від цього почав побиття по різним частинам тіла та голови до того часу, доки потерпілий не втратив свідомість.
		(т.3 а.с. 125-132)
		-показання свідка ОСОБА_5, яка підтвердила, що 10.07.2007 року їй додому зателефонував невідомий і сказав, що її чоловік знаходиться в міліції і сильно побитий співробітниками міліції. На зустрічі з чоловіком вона бачила, що він побитий, а 12.07.2007 року ОСОБА_4 розповів їй про побиття, назвавши конкретно ОСОБА_2
		(т.3 а.с. 135-138)
		-показання свідка ОСОБА_6, який підтвердив, що влітку 2007 року він був затриманий і перебував в Комсомольському райвідділі міліції м. Херсона. З ним в камері затриманих перебував ОСОБА_4 Він чув як на адресу ОСОБА_4 співробітники міліції висловлювались нецензурною лайкою. Після допиту ОСОБА_4 стогнав і не міг пересуватися. Саме ОСОБА_4 розповів йому про побиття за те, що він відмовився підписувати документи. На прохання ОСОБА_4 ОСОБА_6 зателефонував дружині потерпілого і повідомив,про побиття.
		(т.3 а.с. 138-139)
		-висновки судово-медичних експертиз № 132/1358 від 21.04.2008 року та від 13.05.2008 року про отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
		(т.2 а.с. 17-19; 31-34)
		-протоколи слідчих дій, згідно яких ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_2 як особу, яка наносила йому тілесні ушкодження.
		(т.2 а.с. 67-73, 74)
		Крім того, суд першої інстанції у вироку навів докази та мотивував чому він не приймає до уваги покази обвинуваченого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, оскільки пояснення ОСОБА_2 спростовуються матеріалами справи та перевіреними в судовому засіданні доказами, а пояснення вказаних свідків не спростовують доказів наявності вини ОСОБА_2О,
		(т.3 а.с. 150-155; 159-164; 181-185; 187-192; 198-216)     
		Таким чином, доводи апеляції адвоката ОСОБА_1 не підтверджуються матеріалами справи, прохання виправдати ОСОБА_2 і закрити кримінальну справу щодо нього задоволенню не підлягає.
		Що стосується доводів апеляції прокурора, то вони є також необгрунтованими.
		Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції відповідної статті закону, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
		Як видно із вироку, при визначенні виду і міри покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується позитивно, раніше не судимий, працює, має сім'ю і неповнолітню дитину. Обставиною, що пом'якшує покарання є добровільне повне відшкодування завданого потерпілому ОСОБА_4 збитку.     
		Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. 
		Суд врахував заяву потерпілого ОСОБА_4 про те, що він не заперечує проти застосування щодо ОСОБА_2 ст.ст. 69, 75 КК України.
		Як визначив суд першої інстанції, і з цими висновками погоджується колегія суддів апеляційного суду, призначене ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, із звільненням відбування цього покарання з випробуванням, покладенням певних обов'язків на період призначеного іспитового строку, а також призначення додаткових покарань у виді позбавлення права на певний строк обіймати посади в органах МВС України, та реального позбавлення спеціального звання необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Таким чином, суд дотримався вимог ст. 65 КК України і підстав вважати вирок суду незаконним немає.
		Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
		                         УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляції прокурора і адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
		Головуючий: 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...