Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/1053/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано судом: 29.09.2015. Зареєстровано: 01.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2015.
Дата набрання законної сили: 13.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		24 вересня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1053/15 
		Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Гебеш С.А.
		при секретарі судового засідання - Приходько Т.В.
		та осіб, що беруть участь у справі:
		представника прокуратури - ОСОБА_1
		представник відповідача - не зявився; 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Хустського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області  про визнання протиправним та скасування рішення, -
		В С Т А Н О В И В:
		Хустський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області  про визнання протиправним та скасування рішення.
		Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що рішенням сесії Драгівської сільської ради від 03.03.2015 року «Про внесення змін до рішення 41-ої сесії VI го скликання від23.01.2015 року «Про внесення змін до рішення 41-ої сесії VI го скликання від 23.01.2015 року «Про батьківську плату» для всіх батьків у дошкільному навчальному закладі встановлено денну норму  вартості харчування дітей у розмірі 5,00 грн. за один день перебування дитини в Драгівському ДНЗ на 2015 рік. При прийнятті даного рішення порушено норми чинного законодавства, внаслідок чого порушено законне право на безкоштовне харчування у дошкільних навчальних закладах дітей, що виховуються у малозабезпечених сімях, та відповідно, конституційні засади місцевого самоврядування. В зв'язку з цим, вказане рішення підлягає скасуванню.
		Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила суд задовольнити даний адміністративний позов повністю.
		Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове   засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду письмове клопотання про визнання даного адміністративного позову та справу просив розглянути за відсутності представника відповідача. 
		Дослідивши подані документи та матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що рішенням 42 сесії VI скликання Драгівської сільської ради  від 03.03.2015 року «Про внесення змін до рішення 41-ої сесії VI го скликання від 23.01.2015 року «Про батьківську плату встановлено на 2015 рік денну норму вартості харчування дітей у ДНЗ села Драгово у розмірі 5,00 грн. за один день перебування дитини в Драгівському ДНЗ на 2015 рік.
		У відповідності до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
		Згідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
		Підставою представництва   в    суді    інтересів   держави   є  наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.
		У відповідності до ч. 2 ст. 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. 
		Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
		Відповідно до п. 6 ст. 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм.
		Згідно ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які підписуються головою.  
		Також, Рішенням Конституційного суду України №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року встановлено, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. Конституційним Судом України також визначено, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин і в їх основі є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
		Відтак, прокурором Хустського району Закарпатської області, в межах наданих йому повноважень, було визначено та встановлено поважні причини, необхідні й достатні дані для представництва інтересів держави.
		У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 року №1060-ХІІ організація та відповідальність за харчування у навчальних закладах державної та комунальної форми власності покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів.
		Також, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про дошкільну освіту" від 11.07.2001 року №2628-ІІІ (далі - Закон України №2628-ІІІ) організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади, органи місцевого самоврядування, а також на керівників дошкільних навчальних закладів.
		Згідно з п. 1 Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 116 від 02.02.2011, організація харчування дітей у державних та комунальних навчальних закладах покладається на органи виконавчої влади, а в навчальних закладах, що належать територіальним громадам, - на органи місцевого самоврядування.
		Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 35 Закону України Про дошкільну освіту встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що становить не менше 60 відсотків (у міській місцевості) та не менше 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.
		Разом з тим, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 35 Закону України Про дошкільну освіту та п. 3 ч. 1 Постанови Кабінету міністрів України "Про невідкладні  питання  діяльності дошкільних  та   інтернатних  навчальних закладів" від 26.08.2002 року № 1243, від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім'ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку  встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення прав на звільнення  від  плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах.
		У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 року №1768-ІІІ визначено, що сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї, - це малозабезпечена сім'я.
		Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи за даними Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації станом на день звернення до суду із даним адміністративним позовом на обліку в управлінні перебуває 15 сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям». 
		Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, відповідач, встановивши на 2015 рік денну норму вартості харчування дітей, не розмежував сімї дітей (батьків, або осіб які їх утримують), які звільнені від плати за харчування у дошкільних навчальних закладах від інших, які зобовязані вносити встановлену органом місцевого самоврядування плату, натомість оскаржуваним рішенням встановив на 2015 рік денну норму вартості харчування для всіх без винятку дітей. 
		Відтак, суд приходить до висновку, що оскаржуване Рішення 42 сесії VI скликання Драгівської сільської ради  від 03.03.2015 року «Про внесення змін до рішення 41-ої сесії VI го скликання від 23.01.2015 року «Про батьківську плату» було прийнято  відповідачем з порушенням норм законодавства України, а саме: п. 2 ч. 5 ст. 35 Закону України Про дошкільну освіту та п. 3 ч. 1 Постанови Кабінету міністрів України "Про невідкладні питання  діяльності  дошкільних  та  інтернатних навчальних закладів" від 26.08.2002 року № 1243, що призвело до порушення законного права дітей, що виховуються у малозабезпечених сім'ях на безкоштовне харчування у дошкільних навчальних закладах.
		Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.         
		Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		За наведених обставин, оцінивши зібрані докази в їх сукупності та кожний доказ окремо, враховуючи обставини, встановлені судом, а також визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про  задоволення позовних вимог.
		На підставі наведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163,  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Адміністративний позов Хустського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області  про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення 42 сесії VI скликання Драгівської сільської ради  від 03.03.2015 року «Про внесення змін до рішення 41-ої сесії VI го скликання від 23.01.2015 року «Про батьківську плату.
		Зобовязати Драгівську сільську раду Хустського району Закарпатської області розглянути питання щодо прийняття рішення про організацію харчування дітей у дошкільних навчальних закладах у відповідності до вимог ч. 5 ст. 35 Закону України Про дошкільну освіту, ч. 29 п. 2 Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 року та п. 3 ч. 1 Постанови Кабінету міністрів України Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів від 26.08.2002 року № 1243. 
		Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
		 
		СуддяC.А. Гебеш

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...