Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/911/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2015. Зареєстровано: 04.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2015.
Дата набрання законної сили: 13.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		  
		01 жовтня 2015 р.   Справа № 909/911/15   Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
		 
		за позовом:        Державного підприємства "Укрінвестбуд", 
		                            вул. Банкова, 3, м. Київ, 01024; 
		до відповідача: Державної організації "Резиденція" Синьогора", 
		                            вул. Зарічна,4,с. Гута, Богородчанський район,
		                            Івано-Франківська область,77745;
		про: стягнення заборгованості в сумі 365 000,00грн. 
		 
		за участю: 
		від позивача: не з"явилися;
		від відповідача:  ОСОБА_1- провідний юрисконсульт, (довіреність №298/1 від 03.08.2015р.). 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		    Позивач - Державне підприємство "Укрінвестбуд", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Державної організації "Резиденція" Синьогора", заборгованість в сумі 365 000,00грн. 
		   Представник позивача, в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.09.15р. Однак, адресував суду клопотання                   вих.№ 180 від 29.09.15р. (вх.№ 14947/15 від 30.09.15р.), в якому, у зв"язку з неможливістю прибути в судове засідання повноважного представника, просить суд, розглянути спір без участі позивача.
		      Позовні вимоги, позивач виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому на:
		- укладення між сторонами Договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги  на поворотній основі №02-08 від 31.03.08р., на виконання умов якого, позивач надав відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 365 000,00грн., що підтверджує платіжне доручення №164 від 31.03.08р.;
		- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань в частині повернення фінансової допомоги, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 365 000,00грн.;
		- звернення до відповідача з вимогою №104 від 26.05.15р., про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;
		- приписи ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
		      Представник відповідача, в судовому засіданні, факт отримання від позивача фінансової допомоги в сумі 365 000,00грн. підтвердив. Разом з тим, просить суд, застосувати до вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість в сумі 365 000,00грн., загальну позовну давність, обумовлену ст.257 Цивільного кодексу України та відмовити в позові на підставі   ч. 4 ст.267 цього ж Кодексу. При цьому, відповідач просить суд, взяти до уваги той факт, що згідно п.3.1. Договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги  на поворотній основі №02-08 від 31.03.08р., в редакції Додаткової угоди №1 від 31.12.08р. до Договору, строк надання позивачем відповідачу фінансової допомоги встановлено до 31.12.10р., а відповідно до п. 4.1. Договору, Позичальник повертає Позикодавцеві фінансову допомогу протягом трьох банківських днів після закінчення строку, визначеного п.3.1.Договору і як наслідок, зобов"язання відповідача з повернення позивачу фінансової допомоги в сумі                              365 000,00грн. виникло 07.01.2011р., і саме з цього дня почався перебіг строку позовної давності та закінчився 07.01.2014р. За таких обставин, станом на день подання позову, сплинув строк позовної давності у межах якого, позивач міг звернути до суду за захистом свого порушеного права (відзив на позов №334 від 01.09.15р., вх№13419/15 від 02.09.15р.).
		       Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, зважаючи на ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
		    Між  Державним підприємством "Укрінвестбуд" (Позикодавець/позивач) та  Державною організацією "Резиденція" Синьогора" (Позичальник/відповідач) укладено Договір про надання безвідсоткової фінансової допомоги  на поворотній основі №02-08 від 31.03.08р.
		   Згідно розділу 1 Договору, Позикодавець у порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, на підставі листа Державного управління справами № 01-16-0725 від 27 березня 2008 року та з врахуванням звернення Державної організації "Резиденція "Синьогора" №262 від 27 березня 2008 року, зобов'язується надати Позичальнику фінансову допомогу, а останній  зобов'язується прийняти фінансову допомогу, використати за призначенням і повернути названу фінансову допомогу Позикодавцеві у встановлені строки. У зв'язку з тим, що Сторони за цим Договором належать до сфери  Державного управління справами і мають між собою фінансово-господарські відносини, фінансова допомога, визначена у цьому Договорі, надається Позичальнику на безвідсотковій основі. Фінансовою допомогою за цим Договором є сума коштів у розмірі 365 000,00грн. Цільове призначення фінансової допомоги: для організації та проведення Саміту з питань енергетичної безпеки у травні 2008року.
		    Пунктом 2.2. Договору встановлено, що фінансова допомога надається Позикодавцем Позичальнику грошовими коштами, у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів за платіжним дорученням на банківський рахунок Позичальника протягом трьох банківських днів з дня підписання даного Договору.
		   Відповідно до п. 3.1. Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 31.12.08р. до  Договору, строк надання Позикодавцем фінансової допомоги Позичальнику встановлюється до 31.12.2010р.
		    Позичальник повертає Позикодавцеві фінансову допомогу протягом трьох банківських  днів після закінчення строку, визначеного у п. 3.1. даного Договору (п.4.1.Договору).
		     Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивачем - Державним підприємством "Укрінвестбуд", платіжним дорученням  №164 від 31.03.08р., перераховано на рахунок відповідача - Державної організації "Резиденція" Синьогора", безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі, згідно Договору №02-08 від 31.03.08р., в розмірі 365 000,00грн. 
		    При цьому, як доведено перед судом позивачем та підтверджено самим відповідачем,  останній порушив взяті на себе договірні зобов"язання в частині повернення наданої фінансової допомоги, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 365 000,00грн.
		    Позивач звертався до відповідача з вимогою №104 від 26.05.2015р., про погашення заборгованості (а.с.15). У відповідь на яку (а.с.16), відповідач зазначив, що кошти на повернення фінансової допомоги не передбачені Законом України "Про державний бюджет на 2013р.", а також зазначив, що з метою врегулювання даного питання ДО "Резиденція "Синьогора" звернулась до Державного управління справами з проханням дати дозвіл на пролонгацію дії Договору №02-08 від 31.03.08р.  
		   Невиконання відповідачем свого зобов"язання з повернення фінансової допомоги в  розмірі 365 000,00грн., стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права. 
		      Поняття строків та термінів, а також поняття позовної давності, врегульовано главами 18,19, розділу V Цивільного кодексу України.
		       Так, в силу ч.1 ст. 251, ст.252, ст.253, ч.1 ст. 254 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов"язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов"язаний його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку. 
		       Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах, обумовлених статтею 3 Господарського кодексу України.
		    Приписами ст. 257 Цивільного кодексу України, встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		     Статтею 261  Цивільного кодексу України, унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		      Норма ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України передбачає можливість застосування цього правового інституту лише за заявою сторони.
		    Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для  відмови в позові.
		    Як вбачається з відзиву на позов №334 від 01.09.15р. (вх№13419/15 від 02.09.15р.), відповідач просить суд, застосувати до вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 365 000,00грн., загальну позовну давність та відмовити в позові, у зв"язку з спливом строку позовної давності.
		       За змістом п.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10  від 29.05.2013р., у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
		     Отже, перебіг строку позовної давності, в даних спірних правовідносинах, почався 08.01.2011р. та закінчився 08.01.2014р., і як наслідок, станом на день подання позову - 17.08.2015р., сплинув строк позовної давності у межах якого, позивач міг звернути до суду за захистом свого порушеного права.
		     При цьому, судом взято до уваги роз"яснення Вищого господарського суду України, викладені у п. 4.4. постанови Пленуму №10  від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", стосовно правил переривання перебігу позовної давності (ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України), які застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
		    Матеріали справи містять вимогу позивача №104 від 26.05.2015р., про повернення відповідачем фінансової допомоги (а.с.15), а також, письмову відповідь відповідача №236 від 17.06.2015р., (а.с.16), про неможливість сплати заборгованості в сумі 365 000,00грн., через відсутність бюджетного призначення. Однак, в даному випадку, звернення позивача з вимогою - 26.05.2015р. та визнання боржником свого боргу - 17.06.2015р., не свідчить про переривання строку позовної давності, оскільки такі дії здійснені вже після спливу такого строку - 08.01.2014р.
		   Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна       сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. 
		      В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. 
		  Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним                 правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
		  Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.      
		     Таким чином,  на основі вище вказаного, у суду в наявності підстави для відмови у позові, через сплив строку позовної давності у межах якого, позивач міг звернути до суду за захистом свого порушеного права.
		    Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові       витрати залишити за позивачем.   
		       Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.251-254, 256, 257, 261, 264, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82- 82  Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		       в позові Державного підприємства "Укрінвестбуд" до відповідача Державної організації  "Резиденція" Синьогора" про стягнення заборгованості в сумі 365 000,00грн. - відмовити.
		 
		  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		 
		                                                                                     Повне рішення складено 02.10.15р.           
		  
		 
		 
		 
		                 Суддя                                                  С.Кобецька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...