Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 373/1742/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2015. Зареєстровано: 08.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2015.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 373/1742/15-к 
		 
		 
		 У Х В А Л А 
		 
		 
		06 жовтня 2015 року     Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області    у складі:
		головуючого судді     ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		з участю прокурора ОСОБА_3 ,
		 обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		 захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		 потерпілого ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому у кримінальному провадженні 42015110000000074 по обвинуваченню  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6  у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, письмові клопотання захисника ОСОБА_8 про визнання доказів недопустимими-
		встановив:
		ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
		В судовому засіданні під час дослідження письмових доказів обвинувачення захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про визнання недопустимими доказами Протоколів про використання заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів від 20.02.2015 та 27.02.2015, складених співробітником ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном ОСОБА_10 ..
		Посилається на те, що ОСОБА_10 був допитаний в якості свідка в даному кримінальному провадженні до винесення ним вищезазначених протоколів, а тому не мав права здійснювати будь-які слідчі (розшукові) дії. Крім того, в протоколах відсутній підпис потерпілого ОСОБА_11 , яким було б засвідчено факт його участі у слідчій дії та факт отримання грошових коштів.
		Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти визнання даних доказів недопустимими, оскільки заборони щодо участі слідчих чи оперативних працівників, які були допитані в якості свідків, в подальших слідчих діях немає. 
		Потерпілий ОСОБА_9 підтримав прокурора. При цьому зазначив, що при врученні йому коштів були присутні два працівника СБУ, більше нікого не було.
		Обвинуваченні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_7 підтримали клопотання захисника ОСОБА_8 .
		Заслухавши думки учасників кримінального провадження стосовно заявленого клопотання, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ст. 252 КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.
		Форма та зміст протоколу передбачена ст. 104 КПК України, відповідно до якої, зокрема, у вступній його частині повинні міститися відомості про всіх осіб, які були присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження,місця проживання); в заключній частині повинні міститися відомості, зокрема, про спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу.
		Потерпілий ОСОБА_11 був безпосереднім учасником даних дій, однак його анкетні дані, дані про його ознайомлення з протоколами від 20.02.2015 та 27.02.2015 в текстах протоколів відсутні. При цьому, як було повідомлено самим потерпілим ОСОБА_11 , при передаванні йому коштів були присутні лише два працівники СБУ, інших осіб не було.
		Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий  службова особа, зокрема, органу безпеки, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
		В силу ч. 6 ст. 246 КПК України, проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням  уповноважені оперативні підрозділи, зокрема, органів безпеки. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих дій можуть залучатися також інші особи.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 КПК України, прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він брав участь у цьому ж провадженні як, зокрема, свідок.
		Відповідно до наданих захисником ОСОБА_8 копій протоколів допиту свідків, ОСОБА_10 був допитаний в якості свідка в кримінальному провадженні № 42015110000000074 18.02.2015, 23.02.2015 та 24.02.2015, тобто до проведення ним 20.02.2015 та 27.02.2015 негласних слідчих (розшукових) дій  контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів).
		Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст. 89 цього Кодексу, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. 
		У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
		Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
		З врахуванням вищевикладеного, обставин, встановлених при дослідженні протоколів про використання заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів від 20.02.2015 та 27.02.2015, складених співробітником ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном ОСОБА_10 , суд дійшов висновку про задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 .
		Керуючись ст.ст. 87, 89, 350, 358 КПК України, суд 
		ухвалив:
		Визнати недопустимим доказом Протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів від 20 лютого 2015 року, складений співробітником ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном ОСОБА_10 .
		Визнати недопустимим доказом Протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів від 27 лютого 2015 року, складений співробітником ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном ОСОБА_10 .
		Припинити дослідження Протоколів про використання заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів від 20.02.2015 та 27.02.2015, складених співробітником ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 42015110000000074.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...