Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2713/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2015. Зареєстровано: 12.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2015.
Дата набрання законної сили: 20.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.10.2015р. Справа№ 914/2713/15 
		За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза», м. Львів,
		про розірвання договору оренди та зобовязання повернути обєкт оренди шляхом виселення.
		                                                                                                 Суддя Яворський Б.І. 
		                                                                                        при секретарі Кубара А.
		Представники:
		від позивача:  ОСОБА_1,                             
		від відповідача: не зявився. 
		 
		   На розгляд господарського суду Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза»  про розірвання договору оренди  та зобовязання повернути обєкт оренди шляхом виселення.
		Ухвалою суду від 07.08.2015р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 25.08.2015р. У судових засіданнях 25.08.2015р., 22.09.2015р. оголошувалася перерва за клопотанням відповідача.
		У судове засідання 06.10.2015р. представник позивача  зявився, позовні вимоги підтримав,  просив розірвати договір оренди, зобовязати  виселити відповідача зі займаного нежитлового приміщення та повернути орендоване приміщення позивачу. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору №6686 від 25.06.1998 р. без згоди орендодавця передано в суборенду спірне приміщення іншим особам, що підтверджується Актом огляду №95-нп/15 від 27.01.2015 р.
		У судове засідання 06.10.2015 р.  відповідач не зявився, 02.10.2015 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з участю в іншому судовому засіданні у справі №914/3324/15, що розглядається господарським судом Львівської області. Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи. Суд відмовив у задоволенні клопотання про відкладення  справи та продовжив розгляд справи, оскільки у попередньому судовому засіданні відповідач заявляв клопотання про відкладення розгляду справи і суд оголошував перерву в судовому засіданні.  Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що судове засідання у справі №914/3324/15 призначене  на 06.10.2015 р. на 10год. 15 хв., тоді як судове засідання у даній справі призначене на 12 год. 10 хв. У відзиві на позов зазначається, що частину приміщення ТзОВ «Мімоза» дійсно передало в суборенду частину приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7. Це зумовлено складним матеріальним становищем товариства, зниженням купівельної спроможності населення, збільшенням орендної плати та вартості комунальних платежів. Додатково зазначив, що укладення договорів суборенди зумовлено  архітектурними особливостями орендованого приміщення, оскільки  через його недостатню ширину неможливо облаштувати торговельний зал. Звернув увагу на те, що використовує орендоване приміщення за призначенням, вчасно і в повному обсязі сплачує орендну плату, а також звернувся до позивача зі заявою про отримання дозволу на здачу частини приміщення в суборенду, а відтак виконав вимоги закону.
		Розглянувши матеріали справи, повно, заслухавши представника позивача, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
		25.06.1998р. між Управлінням комунального майна департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мімоза» (орендар, відповідач) укладено договір №6686 оренди   нежитлових приміщень. Відповідно до п.1.1 договору орендодавець на підставі договору оренди №6686 від 07.08.1996 р. здав, а орендар прийняв в оренду з 29.05.1996 р. до 29.05.2006 р. терміном на 10 років у користування нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7. Призначення приміщень  під магазин «Кулінарія» (п.2 договору). Загальна площа орендованого приміщення  159,3 м2.
		Відповідно до п.16.2 договору орендар не має права без згоди орендодавця здавати приміщення в суборенду. Орендар має право звернутися до орендодавця за дозволом передати частину (до 50%) орендованої площі у суборенду (п.17 договору).
		У Акті №95-нп/15 від 27.01.2015 р. проведення перевірки орендованого приміщення щодо цільового використання зазначено, що  приміщення по вул. Краківській, 7, у м. Львові, яке орендує ТзОВ «Мімоза» на підставі договору оренди, фактично використовує ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» і у приміщенні розміщено продуктовий магазин, заклад швидкого харчування «Французькі млинці» та пункт обміну валют «Абсолют фінанс». На момент обстеження був відсутній доступ до приміщень №№« 15-5», « 15-6», « 15-7».
		Листом №20/8 від 20.08.2015 р. ТзОВ «Мімоза» звернулося до Управління комунальної власності з заявою про отримання дозволу на передання частини орендованого приміщення 36,9 кв.м, що становить 25% орендованої площі, в суборенду. Зокрема, 31,9 м2  - ПП «Торговий дім «Липовий цвіт», 3 м2  - ФОП ОСОБА_2 та 2 м2  - ТОВ «ФК Абсолют фінанси груп».
		Листом №2302-3027 від 15.09.2015р. Управління повідомило ТзОВ «Мімоза» про відмову  у наданні дозволу на передання частини орендованого приміщення в суборенду та повернення документів заявнику.
		При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
		Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Між сторонами виникли взаємні права та обовязки на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення.
		Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендною є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України.
		Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ст.17 ЗУ «Про оренду державного і комунального майна» у редакції чинній станом на 29.05.2006 р.). 
		Згідно зі ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 
		Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню (ч.2 ст.18 ЗУ «Про оренду державного і комунального майна».
		Орендар має право згідно з ч.2 ст.22 Закону передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди. 
		Відповідно до пункту п.16.2 договору орендар не має права без згоди орендодавця здавати приміщення в суборенду. 
		Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Позивач зазначає, що відповідач у порушення умов договору передав в суборенду нежитлове приміщення без згоди орендодавця, що засвідчується Актом від 27.01.2015 р. Даний факт підтвердив і сам відповідач як у відзиві на позов, так і в усних поясненнях під час судових засідань.
		Крім того, у заяві ТзОВ «Мімоза» до УКВДЕП ЛМР від 20.08.2015р. міститься прохання надати згоду на передачу в суборенду частину приміщення тим юридичним особам, які зазначені у акті проведення перевірки як фактичні суборендарі ще 27.01.2015р. Тобто, у порушення умов договору та вимог законодавства  орендар звернувся до орендодавця на отримання згоди на суборенду приміщення вже після того, як приміщення було передано в суборенду іншим  юридичним особам. 
		Аргументи відповідача про важке матеріальне становище, збільшенням орендної плати та вартості комунальних платежів, використання орендованого приміщення за призначенням, відсутність заборгованості з орендної плати не спростовують факту порушення орендарем своїх зобовязань за договором оренду. 
		У пункті 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що одним із наслідків порушення зобовязання є   розірвання договору. Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Згідно з ч. 3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Виходячи з положень ч. 3 ст. 285  Господарського кодексу України, ст. 762 Цивільного кодексу України,  ст. 18, 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 16.2 Договору оренди орендар не має права без згоди орендодавця здавати приміщення в суборенду.
		Враховуючи ту обставину, що відповідач допустив порушення умов договору оренди та передав частину орендованого приміщення в суборенду без згоди орендодавця,  вимоги позивача про розірвання договору оренди та повернення орендованого приміщення є обґрунтованими.
		Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33  ГПК України кожна  сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і заперечень. 
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
		Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»  №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового  процесу)  у вирішенні  спору  не  подано  суду  в  обґрунтування  її вимог або заперечень належні і допустимі докази,  в  тому  числі  на  вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося  клопотання  про витребування   їх   судом   (частина перша статті 38 ГПК),  то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування  судового  рішення  з  мотивів   неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи. 
		Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій.
		На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 22, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 526, 611, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 283, 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ВИРІШИВ:
		1.   Позовні вимоги задоволити повністю.
		2.Розірвати договір оренди нежитлових приміщень №6686  від 25.06.1998 р., укладений між Управлінням комунального майна   та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мімоза». 
		3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Мімоза» (адреса: вул. Краківська, 7, м. Львів,  79008, ідентифікаційний код ЄДРПОУ  23966805)  повернути  шляхом виселення Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса:  79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) орендоване майно  приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Краківська, 7, загальною площею 159,3 кв.м..
		4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» (адреса: вул. Краківська, 7, м. Львів,  79008, ідентифікаційний код ЄДРПОУ  23966805) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса:  79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) 2 436,00 грн. судового збору.
		         5.   Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.                             
		У судовому засіданні 06.10.2015р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний  09.10.2015 р.
		Суддя   Яворський Б.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...