Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11201/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 08.10.2015. Зареєстровано: 12.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2015.
Дата набрання законної сили: 19.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           08 жовтня 2015 року                       м. Київ                                        К/800/64109/14 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого судді                              Шведа Е.Ю.,
		                    суддів                                        Горбатюка С.А.,
		                                                            Мороз Л.Л.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за
		касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Девелопмент» 
		на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року
		та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року
		у справі № 826/11201/14 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Девелопмент»
		до Державної архітектурно-будівельної інспекції України 
		про визнання недійсним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
		встановив:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм-Девелопмент» (далі - ТОВ «Прайм-Девелопмент») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило: визнати недійсним та скасувати наказ відповідача від 14 липня 2014 року № 157 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»; зобов'язати відповідача внести запис про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт за № ІУ 083141490646 від 29 травня 2014 року по об'єкту «Реконструкція об'єкту незавершеного будівництва під житловий, офісно-торговельний та спортивно-оздоровчий комплекс з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2-Б, між буд. 2-А на вул. Вільшанській та буд. 16 на вул. Професора Підвисоцького» до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року, залишеною без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, в задоволенні позову відмовлено. 
		У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України не проведено перевірку у встановленому законом порядку; будівництво об'єкта може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою; позивач, як власник об'єкта незавершеного будівництва, мав право здійснювати його реконструкцію в межах геометричних розмірів будівлі; не встановлено які ж саме недостовірні дані внесено позивачем до декларації про початок виконання будівельних робіт. Крім того, вказує, що Інспекція державного архітектурно-будівельного у м. Києві (далі - Інспекція) припинила свою діяльність 18 червня 2014 року, а з 03 червня 2014 року Інспекція не мала права здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю, тому Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Держархбудінспекція України) не мала підстав приймати до уваги лист органу, який ліквідовано. Також позивач зазначає, що не встановлено, що належний йому об'єкт будівництва є самочинним будівництвом.
		В запереченнях, що надійшли на адресу суду, відповідач вважає касаційну скаргу необґрунтованою, тому просить залишити її без задоволення, рішення судів - без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
		Судами встановлено, що керуючись положеннями Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, відповідач зареєстрував подану замовником - ТОВ «Прайм-Девелопмент» декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція об'єкту незавершеного будівництва під житловий, офісно-торговельний та спортивно-оздоровчий комплекс з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом по вул. Вільшанська, 2-Б, між буд. 2-А на вул. Вільшанській та буд. 16 на вул. Професора Підвисоцького» № ІУ 083141490646 від 29 травня 2014 року.
		Наказом Держархбудінспекції України від 14 липня 2014 № 157 на підставі інформації, викладеної в листі Інспекції від 02 липня 2014 року № 7/26-52/0207/11, скасовано реєстрацію вказаної декларації про початок виконання будівельних робіт за № ІУ 083141490646 від 29 травня 2014 року.
		Скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ІУ 083141490646 від 29 травня 2014 року зумовлено встановленням Держархбудінспекцією України недостовірних відомостей, наведених у вказаній декларації, що є підставою вважати зазначений об'єкт самочинним будівництвом.
		Позивач, непогодившись з наказом Держархбудінспекції України, звернувся до суду з даним позовом про визнання його недійсним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час розгляду справи підтверджено факт зазначення в декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних відомостей, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Приймаючи спірне рішення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.
		Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
		За змістом п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності.
		З наведених норм слідує, що виконання будівельних робіт можливе за умови наявності у замовника документа, що посвідчує належність йому на законних підставах земельної ділянки та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
		Ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
		Щодо недостовірних відомостей, зазначених в поданій позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт, судами встановлено наступне.
		Рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 855/3430 затверджено проект землеустрою та передано ТОВ «Український фонд розвитку регіонів» (правонаступником якого є ТОВ «Прайм-Девелопмент»), за умови виконання пункту 4 цього рішення, у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 0,64 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу у складі житлового будинку, офісно-торгового центру та підземного паркінгу між буд. № 2-а на вул. Вільшанській та № 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі міста Києва, у тому числі: площею 0,38 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування; площею 0,26 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року у справі № 5011-47/12740-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 22 квітня 2013 року, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,64 га, що знаходиться між буд. № 2-а на вул. Вільшанській та № 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі міста Києва, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21 червня 2006 року за № 82-6-00338 та зобов'язано ТОВ «Український фонд розвитку регіонів» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,64 га з кадастровим номером 8000000000:82:138:0096.
		Крім того, судами встановлено, що на виконання рішень Господарського суду міста Києва у справах № 5011-47/12739-2012 та № 5011-47/12740-2012, з метою раціонального використання та збереження зелених насаджень, Київська міська рада 22 травня 2013 року прийняла рішення № 317/9374, яким надала статус скверу земельним ділянкам з кадастровими номерами 8000000000:82:138:0096 та 8000000000:82:138:0098, яка розташована між буд. №№ 2-6 на вул. Вільшанській та буд. № 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі міста Києва.
		Рішення Київської міської ради № 317/9374 від 22 травня 2013 року про надання статусу скверу зазначеним земельним ділянкам оскаржувалось у судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року у справі № 826/9309/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/1512/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року, у задоволенні позову про скасування рішення Київської міської ради № 317/9374 від 22 травня 2013 року відмовлено.
		З наведеного та на підставі ст.ст. 72, 255 КАС України судом першої інстанції, з висновком якої погодився суд апеляційної інстанції, зроблено вірний висновок, що земельна ділянка по вул. Вільшанська, 2-Б, між буд. 2-А на вул. Вільшанській та буд. 16 на вул. Професора Підвисоцького не призначена для реконструкції об'єкту незавершеного будівництва під житловий, офісно-торговельний та спортивно-оздоровчий комплекс з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом. 
		З наведеного також слідує висновок, що вказана земельна ділянка не належить позивачу на передбачених законодавством підставах, що в свою чергу і є недостовірними даними, вказаними в позивачем в декларації про початок виконання будівельних робіт.
		При цьому, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не взято до уваги доводи позивача про те, що рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 5011-47/12740-2012 від 16 вересня 2014 року, яким скасовано рішення Господарського суду м. Києва у вказаній справі від 30 жовтня 2012 року та відмовлено в задоволенні позову, з огляду на те, що не має відомостей про набрання вказаним рішенням законної сили. Крім того, суд оцінює законність спірного наказу на час його прийняття відповідачем, коли рішення Господарського суду м. Києва від 16 вересня 2014 року не існувало.
		Відповідно до ч. 2 ст. 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
		Зі змісту наведеної норми вбачається, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, така декларація підлягає скасуванню, якщо є підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
		Об'єкт слід вважати самочинним будівництвом, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин:
		- об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
		- об'єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
		- об'єкт будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
		З урахуванням встановлення факту, що земельна ділянка по вул. Вільшанська, 2-Б, між буд. 2-А на вул. Вільшанській та буд. 16 на вул. Професора Підвисоцького не відведена для реконструкції об'єкту незавершеного будівництва під житловий, офісно-торговельний та спортивно-оздоровчий комплекс з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом, декларація позивача підлягає скасуванню.
		Відповідно до абз. 12 п. 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
		За таких обставин, Держархбудінспекцією України правомірно видано спірний наказ від 14 липня 2014 року № 157 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», в зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування, про що вірно вказано судами першої та апеляційної інстанцій.
		Посилання позивача на норму ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка на його думку дозволяє вести будівельні роботи за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, є безпідставним, з огляду на наступне.
		Суд касаційної інстанції не заперечує, що норма ч. 4 ст. 34 «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє у випадках, що в ній передбачені, здійснювати будівництво об'єктів за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Однак, таке будівництво може бути здійснено на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності, що не відповідає умовам, за яких здійснювались будівельні роботи позивачем.
		Щодо непроведення Держархбудінспекцією України перевірки відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
		За змістом п. 7 вказаного порядку підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
		Зі змісту наведеної норми вбачається, що перевірка відомостей, вказаних у відповідних деклараціях, проводиться у разі такої необхідності, тобто в разі неможливості встановити певні обставини без проведення перевірки.
		Однак, як вірно вказано судом першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, викладена в листі Інспекції від 02 липня 2014 року № 7/26-52/0207/11 інформація не потребувала проведення перевірки, оскільки її джерелами є судові рішення, які набрали законної сили та є обов'язковими до виконання на всій території України.
		Тому, доводи позивача про непроведення відповідачем перевірки, як на підставу незаконності спірного наказу, є безпідставними та не беруться судом до уваги.
		Доводи позивача, що Інспекція припинила свою діяльність 18 червня 2014 року, а з 03 червня 2014 року Інспекція не мала права здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю, тому Держархбудінспекція України не мала підстав приймати до уваги лист органу, який ліквідовано, також є безпідставними та спростовуються наступним.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 р. N 150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції», яка набрала чинності 03 червня 2014 року, ліквідовано, зокрема, Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
		Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» від 09 липня 2014 р. № 294 Державній архітектурно-будівельній інспекції забезпечити здійснення її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
		На виконання вказаної постанови Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято наказ «Щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 10 жовтня 2014 року № 272, відповідно до п. 1 якого наказано Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві забезпечити здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Держархбудінспекції, на території міста Києва з 10 жовтня 2014 року.
		Отже, станом на 02 липня 2014 року (дата листа Інспекції) Інспекція продовжувала здійснювати свої повноваження, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що спростовує вказані доводи позивача.
		За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
		З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
		Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись ст.ст. 220, 2211, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		у х в а л и в:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Девелопмент» відхилити.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		          Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...