Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-647/10 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 13.10.2015. Зареєстровано: 14.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2015.
Дата набрання законної сили: 20.09.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		   
		 
		Машівський районний суд Полтавської області
		Справа № 2а-647/2010 рік
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		07 вересня 2010 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі: 
		головуючого  судді                     Кравець С.В.
		за участю: секретаря                     Кульчицької І.М. 
		             позивача                     ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - 
		на підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови, - 
		в с т а н о в и в :
		    у липні 2010 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що постановою від 19.09.2010р. її притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 грн. за те, що вона цього числа нібито проїхала регульований пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофора. Під час складення протоколу були порушені її права, а саме: обмежено право на юридичну допомогу, так як не було надано можливості зателефонувати адвокату, її пояснення були проігноровані, в протоколі відсутні точна вказівка на конкретний пішохідний перехід. Крім цього, свідки вказаного порушення встановлені та опитані не були, а тому будь-яких доказів, крім протоколу в справі немає. На її прохання надати можливість ознайомитися з відеозаписом інспектором було відмовлено. У звязку з наведеним позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову від 19.07.2010р., а справу провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. 
		    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, при цьому пояснила, що дійсно керувала автомобілем на вказаному автошляху. Перед перехрестям з вул. Фрунзе знаходиться 2 світлофори, перший  перед пішохідним переходом, а другий  безпосередньо перед перехрестям. Коли вона підїхала до 1-го світлофору, загорівся зелений миготливий сигнал, який вона і проїхала, а перед наступним зупинилася, так як загорівся червоний. В цей час до неї підїхав автомобіль ДАІ та їй було запропоновано проїхати за перехрестя, де і було складено протокол. Під час складення протоколу вона зателефонувала юристу, який розяснив, що необхідно протокол підписати та викласти у ньому свої пояснення, після чого знайти свідків. 
		    Відповідач в судове засідання не зявився без поважних причин, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. 
		    Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку. 
		    Судом установлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 182366 від 19.07.2010р. винесеною інспектором ДПС взводу ДПС м. Полтава ОСОБА_2, ОСОБА_1 піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
		    Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 19.07.2010р. о 19.38 год., керуючи автомобілем по вул. Х.Шосе в м. Полтава проїхала регульований пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофора ( а.с. 8 ). 
		Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справа про протиправність рішень дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо ж сторона без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Оскільки відповідач своїм правом щодо подання заперечень та доказів на спростування вимог позивача не скористався, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
		Щодо доводів позивача про порушення з боку інспектора її прав передбачених ст. 268 КУпАП, а саме: відмови у ознайомленні з відеозаписом та позбавлення права користування юридичною допомогу - зателефонувати своєму адвокатові, суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
		Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: в т.ч. знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. 
		З протоколу про адміністративне правопорушення видно, що ОСОБА_1 ознайомлено з правами та обовязками передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і повідомлено, що розгляд справи відбудеться 19.07.2010р. о 19.45 год. в м. Полтава на вул. Київське Шосе, 12, про що позивач поставила свій підпис. З протоколу також видно, що будь-яких клопотань щодо допиту свідків, ознайомлення з відеозаписом вона не заявляла, як і клопотання про надання юридичної допомоги. 
		Разом з тим, в судому засіданні позивачка показала, що вона телефонувала юристу, який розяснив їй, як необхідно поступити, при цьому підтвердила, що будь-яких клопотань дійсно не заявляла.
		Таким чином, суд вважає, що доводи позивача в цій частині є надуманими та безпідставними. 
		Щодо доводів позивача про відсутність в її діях складу вказаного правопорушення, суд зазначає наступне. 
		Так, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 порушила п.8.7.3 Правил дорожнього руху.
		Разом з тим, вказаний пункт Правил дорожнього руху передбачає наявність 10 підпунктів, але який саме з цих підпунктів порушила позивачка інспектором ДАІ у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, а також не конкретизовано на який заборонний сигнал світлофора вона проїхала, у звязку з чим суд не може визначити наявність складу адміністративного правопорушення в її діях та факту вчинення нею правопорушення.
		Так, пунктом 8.7.3, підпунктом ґ) визначено, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, підпунктом е) визначено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух, підпунктом є) передбачено, що поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.
		При цьому цим же пунктом 8.7.3., але підпунктом в) визначено, що зелений миготливий сигнал світлофора дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
		Позивачка, як при складенні протоколу про адміністративне правопорушення так і у судовому засіданні зазначала, що вона проїхала регульований пішохідний перехід саме на зелений миготливий сигнал світлофора, що дозволено та не заборонено п. 8.7.3, який вмінено позивачці.
		Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
		    Статтею 251 КУпАП визначені докази в справі про адміністративне правопорушення на основі яких відповідна посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини. 
		Крім цього, відповідно до положень ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться  на її користь.
		Таким чином, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення, який є одним із основних джерел доказів по справі не вказані дійсні обставини справи, при цьому інспектор послався на порушення з боку позивачки пункту 8.7.3 Правил, який визначає, як заборону руху на певні сигнали світлофора, так і ті, що дозволяють рух, але при цьому відповідний підпункт ні у протоколі про адміністративне правопорушення ні в постанові не вказав, будь-які інші докази її вини відсутні, а тому суд вважає, що інспектор виніс необєктивну постанову, яка ґрунтується лише на припущеннях.
		З урахуванням обставин справи, суд вважає, що дії інспектора ДПС ОСОБА_2 повязані з притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є неправомірними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства. 
		За таких підстав постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 182366 від 19.07.2010р. є незаконною та підлягає скасуванню.
		Стосовно вимоги позивача про закриття провадження у справі суд вважає слід зазначити наступне. 
		У Кодексі адміністративного судочинства України, який регулює порядок розгляду судом позовів про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення,  передбачені підстави закриття провадження у справі, які викладені у ст. 157. Підстав, які свідчили про необхідність закриття провадження у даній адміністративній справі судом не встановлено.
		Разом з тим, виключно ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачені підстави закриття провадження у справі, які розглядаються в порядку визначеному цим Кодексом. А тому таке право надано лише органу чи посадовій особі, яка безпосередньо приймає рішення з приводу вчиненого правопорушення, визначеного саме цим Кодексом. 
		Даний спір стосується правомірності винесеної постанови, розглядається за нормами КАС України, а тому суд не може перебирати на себе функцію органу, якому надані повноваження при прийнятті рішення у справах про адміністративні правопорушення та підлягають вирішенню в порядку визначеному нормами КУпАП, в звязку з чим приходить до висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити за безпідставністю. 
		За вказаних обставин у задоволенні позову в частині закриття провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, такими повноваженнями адміністративний суд не наділений.
		    Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені відповідачем, присуджуються йому, відповідно до задоволених вимог. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 251, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, ст. ст. 6-14, 17, 71, 94, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		п о с т а н о в и в: 
		Позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення  задоволити частково. 
		Визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 182366 від 19.07.2010 року винесену інспектором ДПС ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП. 
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
		В іншій частині позовних вимог  відмовити. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Машівський районний суд Полтавської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні в той же строк з дня отримання копії постанови, з одночасним направленням апеляційної скарги, особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Суддя: 
		 
		 
		 
		Повний текст Постанови виготовлено та підписано 10 вересня 2010 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...