Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1374/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2015. Зареєстровано: 21.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2015.
Дата набрання законної сили: 13.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"13" жовтня 2015 р. Справа №   914/1374/15
		 
		Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
		Головуючого-судді:Данко Л.С.,
		Суддів:Кузь В.Л.,
		ОСОБА_1,
		 
		При секретарі судового засідання:Кіт М.В.,
		Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», б/н від 31.08.2015 р. (01-05/4007/15 від 08.09.2015 р.),
		на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26 червня 2015 року
		у справі № 914/1374/15 (суддя Петрашко М.М.),
		порушеній за позовом:
		Позивача: Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», м. Київ,
		До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», м. Трускавець Львівської області,
		За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКШМІ-8», м. Київ,
		Про: 1) стягнення заборгованості за Кредитним договором № 697-300513 від 30.05.2013 р., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: спальний корпус санаторію «Женева», 5 А, загальною площею 2451,80 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 63; земельну ділянку площею 0,0934 га., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 63, кадастровий номер 4611500000:02:001:0006, з цільовим призначенням: обслуговування санаторію; 2) за рахунок Предмета іпотеки задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» із стягнення заборгованості за Кредитним договором № 697-300513 від 30.05.2013 р. у розмірі 42 432,87 дол. ЄША та 98 685 031,45 грн., з яких: заборгованість за  кредитом  81 626 079,50 грн.; заборгованість за відсотками  36 868,28 дол. США та 15 889 122,11 грн.;  пеня  5 564,59 дол. США та 1 169 829,84 грн.; 3) встановити спосіб реалізації Предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій; 4) до моменту реалізації Предмета іпотеки у відповідності до ст. 34 Закону України «Про іпотеку», Предмет іпотеки передати в управління на період до його реалізації у порядку встановленому рішенням суду до ПАТ «Європейський газовий банк»; 5) стягнення судових витрат.
		 
		За участю представників сторін:
		від апелянта/позивача: ОСОБА_2  п/к за довіреністю № 200715 від 20.07.2015 р.;
		від відповідача: ОСОБА_3  п/к за довіреністю б/н від 22.05.2015 р.;
		від третьої особи: не прибув;
		вільний слухач: ОСОБА_4 (паспорт серії МС № 297553 від 04.03.1998 р.).
		 
		Права та обовязки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів  не надходило.
		 
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в частині зупинення провадження і в цій частині розгляд справи призначено провести в режимі відеоконференції на 13 жовтня 2015 року о 16 год. 00 хв. 
		У звязку з прибуттям в судове засідання 13.10.2015 р. о 16 год. 00 хв. представника Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» ОСОБА_2, судове засідання не проводилось в режимі відеоконференції, а лише здійснювалась технічна фіксація судового процесу технічними засобами.
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2015 року, справу № 914/1374/15 Господарського суду Львівської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Кузь В.Л., Галушко Н.А.
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги та ухвалою суду від 01.10.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», б/н від 31.08.2015 р. (01-05/4007/15 від 08.09.2015 р.) в частині зупинення провадження і розгляд скарги призначено на 13.10.2015 року, про що сторони та третя особа були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази  оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).
		Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 р. внесено зміни у склад судової колегії по справі № 914/1374/15 Господарського суду Львівської області, замість судді Галушко Н.А. (перебування у відпустці) введено суддю Орищин Г.В.
		В судове засідання 13.10.2015 р. прибув представник апелянта, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, усно пояснив, що призначена місцевим господарським судом судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи є недоцільними, так як в матеріалах справи є висновок оціночної компанії, яка має ліцензію на проведення даних експертиз та відповідно до Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи по справі є правом, а не обовязком. Крім того, представник апелянта зазначив, що відповідачем по справі доказів, які спростовують висновок оціночної компанії не подано, а тому вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами для затягування розгляду справи, відтак просить апеляційну скаргу задоволити, ухвалу місцевого суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
		Представник відповідача в судове засідання прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду представником подано відзив на апеляційну скаргу б/н від 12.10.2015 р. (вх. № 01-04/6419/15 від 12.10.2015 р.), просить залишити ухвалу Господарського суду Львівської області від 26 червня 2015 року без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Представником відповідача надано усні пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу підтримав, усно зазначив, що висновок оціночної компанії на яку так звертає увагу апелянт не має рецензування та не є належним доказом, крім того, про складений оціночної компанії висновок відповідач не знав, та вважає, що такий висновок зроблений без місця огляду тобто візуально по всіх документах, які надавались відповідачем при укладенні спірного договору, однак за період договірних відносин та з врахуванням підвищення вартості нерухомого майна на ринку нерухомості та покращення нерухомого майна, загальна вартість нерухомого майна та земельних ділянок є значно більшою від встановленої висновком оціночної компанії. Також усно зазначив, що призначену ухвалою місцевого господарського суду судову експертизу станом на час подання апелянтом апеляційної скарги відповідачем оплачено в повному обсязі, а відтак твердження апелянта що відповідач зловживає своїми процесуальними правами затягуючи розгляд справи не відповідають дійсності, так як відповідач вчиняє всі дії для швидкого проведення даної експертизи по справі, та просить ухвалу господарського суду залишити без змін, а  апеляційну скаргу без задоволення.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не прибув, вимог ухвал суду не виконав, про причини не прибуття суд не повідомив, був повідомлений рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано представником третьої особи  08.10.2015 р. за № 01103 05565261 (а. с. 176).
		Колегія суддів оглянувши та дослідивши матеріали даної справи, заслухавши усні пояснення представників апелянта та відповідача, зазначає наступне.
		Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.
		Частиною другою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
		Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», б/н від 31.08.2015 р. (01-05/4007/15 від 08.09.2015 р.) до провадження та розгляд справи призначено на 13.10.2015 року, про сторони та третя особа були повідомлені про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України з повідомленням про вручення поштового відправлення (докази  оригінали повідомлень знаходяться в матеріалах справи, а с. 174-176).
		Однак, в судове засідання представник третьої особи не прибув.
		Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника третьої особи бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.
		Стаття 22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін  це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Відповідно до частини 4 статті 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
		Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).
		Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 р. (п. 6 резолютивної частини ухвали) зобовязано третю особу подати письмовий, документально та нормативно обґрунтований відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, однак вимог ухвали суду третьою особою виконано не було.
		Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
		З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/1374/15 та прийшла до висновку, розглядати справу без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.06.2015 р. по справі № 914/1374/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2015 року у справі № 914/1374/15 (суддя Петрашко М.М.) призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу та судову оціночно-земельну експертизу, проведення яких доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54) (п. 1-ий резолютивної частини ухвали) та зупинено провадження у справі (п. 2-ий резолютивної частини ухвали), (а. с. 161-164).
		Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 26.06.2015 р. у даній справі, Апелянт/позивач (Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.06.2015 р. по справі №  914/1374/15 та передати справу на розгляд Господарського суду Львівської області (п. 4-ий прохальної частини апеляційної скарги) (а. с. 177-180).
		Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду були допущені порушення норм процесуального права та не повно зясовано усі обставини та матеріали справи.
		Вважає, що оскільки постановою правління Національного банку України від 17.11.2014 р. № 725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в Публічному акціонерному товаристві «Європейський газовий банк» відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію Банку» та відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: «Ліквідацію банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку», відтак до вищенаведеного апелянт вважає, що у звязку з даними обставинами та призначенням місцевим судом проведення судової експертизи призведе до затягування розгляду справи та призведе до таких негативних наслідків, як не своєчасне стягнення заборгованості з позичальників та в інших боржників банку, що в свою чергу є порушенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Також звертає увагу на те, що зупинення провадження у справі згідно Господарського процесуального кодексу України суд має право зупинити провадження, тобто зупинення провадження не є обовязковим та посилається на ч. 2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».
		Крім того, апелянт зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України чітко визначено, що спір повинен бути розглянутий в межах двохмісячного строку, однак призначена Господарським судом Львівської області дана експертиза буде грубо порушувати строки розгляду спору.
		Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 30 квітня 2015 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАКШМІ-8», про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 697-300513 від 30.05.2013 р. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: спальний корпус санаторію «Женева», 5 А, загальною площею 2451,80 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 63.»; земельна ділянка площею 0,0934 га, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 63, кадастровий номер 4611500000:02:001:0006, з цільовим призначенням: обслуговування санаторію; за рахунок Предмета іпотеки задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» по стягненню заборгованості за Кредитним договором № 697-300513 від 30.05.2013 р. в розмірі 42432,87 дол. ЄША та 98685031,45 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 81626079,50 грн.; заборгованість по відсотках - 36868,28 дол. США та 15889122,11 грн.; пеня - 5564,59 дол. США та 1169829,84 грн.; встановити спосіб реалізації Предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій; до моменту реалізації Предмета іпотеки у відповідності до ст. 34 Закону України «Про іпотеку», Предмет іпотеки передати в управління на період до його реалізації у порядку встановленому рішенням суду до ПАТ «Європейський газовий банк» та стягнення судових витрат до провадження та розгляд справи призначено на 13.05.2015 року (а. с. 1-2).
		Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін у даній справі, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р., нормами ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
		Водночас, за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною пятою цієї статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
		Отже, у вирішенні питань, повязаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.
		Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК не може бути розглянута господарським судом.
		У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).
		Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у звязку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.
		Колегією суддів встановлено, що в апеляційній скарзі йдеться про оскарження як призначення місцевим господарським судом експертизи, так і зупинення у звязку з цим провадження у справі.
		З підстав зазначених в ухвалах місцевого господарського суду від 13.05.2015 р., від 29.05.2015 р.  та від 12.06.2015 р. розгляд справи місцевим судом було відкладено (а. с. 49-50, 61-62, 145-146) та ухвалою місцевого суду від 26.06.2015 р. призначено судову оціночно-будівельну експертизу та судову оціночно-земельну експертизу у даній справі, у звязку з чим, зупинено провадження у справі (п. п. 1-2-ий резолютивної частини ухвали), (а. с. 161-164).
		З огляду на наведене вбачається, що місцевим господарським судом не було порушено статтю 69 Господарського процесуального кодексу України, оскільки два місяці розгляду спору не було порушено.
		Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, підставою для зупинення провадження у справі № 914/1374/15 слугувало те, що предметом іпотеки є: спальний корпус санаторію «Женева», 5А, та земельна ділянка, яка згідно оцінки оціночної компанії за замовленням позивача/апелянта становить загальну вартість зазначену у позовній заяві, однак відповідач не погоджується із вартістю предмета іпотеки, яка зазначена в Звітах про оцінку майна поданих позивачем та просить призначити судову будівельно-технічну (оціночно-будівельну) експертизу та судову земельно-технічну (оціночно-земельну) експертизу.
		За обставин, наведених в оспорюваній ухвалі, місцевий господарський суд задовольнив клопотання відповідача (а.с. 135-137), призначив судову будівельно-технічну (оціночно-будівельну) експертизу та судову земельно-технічну (оціночно-земельну) експертизу у справі та зупинив провадження у справі № 914/1374/15.
		Відповідно до ч 2 ст. 79 ГПК України (зі змінами та доповненнями), господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
		1) призначення господарським судом судової експертизи;
		2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування;
		3) заміни однієї з сторін її правонаступником.
		Частина 1 коментованої статті передбачає випадки, коли господарський суд має право, але не зобов'язаний зупиняти провадження у справі. До таких випадків віднесено:
		1) призначення господарським судом судової експертизи;
		2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування;
		3) заміни однієї з сторін її правонаступником.
		Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тобто будь-які інші обставини не можуть бути підставою зупинення провадження у справі.
		Відповідно до ст. 41 ГПК для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії.
		За наявності викладених обставин суд вправі зупинити провадження у справі.
		Як вбачається з мотивувальної частини позовної заяви (а. с. 6-11), предметом позову у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки згідно із договором іпотеки №1172-260613/І від 26.06.2013р. (а. с. 27-30), який був укладений між позивачем (Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий Банк») та відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест») у даній справі. Зазначений договір іпотеки нотаріально посвідчений  26.06.2013 р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 776.
		Як вбачається з умов договору іпотеки (п. 1.1.), він забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору № 697-300513 від 30.05.2013 р., а також усіх додаткових договорів до нього, укладеного між ПАТ «Європейський газовий Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшмі-8» /Позичальник - за договором кредиту/. Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначено у розділі 5 цього Договору.
		Підставою для звернення до суду є невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшмі-8» (Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у даній справі) умов кредитного договору № 697-300513  від  30.05.2013 р., укладений між позивачем та третьою особою у даній справі.
		Відповідно до договору іпотеки іпотекодавцем було передано в іпотеку банку, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором обєкти нерухомого майна, а саме: спальний корпус санаторію «Женева», 5А, загальною площею 2451,80 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська область м. Трускавець, вул. Суховоля, 63 та земельна ділянка площею 0,0934 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 63, кадастровий номер 4611500000:02:001:0006 (п. 1.3. Договору іпотеки).
		Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
		Пунктом 4.4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014р. № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зазначено, якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки. З урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Водночас господарський суд за необхідності може згідно із статтею 41 ГПК вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи. У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.
		Відповідно до п. 4 прохальної частини позовної заяви (а. с. 6-11) вбачається, що однією з позовних вимог Банку, є встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.
		Згідно договору іпотеки, за домовленістю сторін на дату укладання цього договору (тобто на 26.05.2013 р.) загальна заставна вартість Предмета іпотеки складає 49 454 000,00 грн. (п. 1.6. Договору іпотеки).
		Місцевим судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, позивачем долучено звіти про оцінку майна ліквідаційної маси активів ПАТ «Єврогазбанк» (а. с. 124-127, 130-132), складений субєктом оціночної діяльності ЗАТ «Консалтингюрсервіс», відповідно до яких вартість спального корпусу санаторію «Женева», 5А, становить 121207969,47 грн., а вартість земельної ділянки становить 2111905,00 грн., тобто відповідно до вищезазначених звітів про оцінку майна, загальна ринкова вартість переданого майна в іпотеку за договором іпотеки становить 123319874,47 грн.
		Однак, представник відповідача не погоджується із вартістю предмета іпотеки, яка зазначена у Звітах про оцінку майна, оскільки вважає, що вказана вартість значно відрізняється від узгодженої сторонами вартості предмета іпотеки передбаченої договором іпотеки, а відповідно вартість майна може бути більшою.
		Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обовязків характер для субєктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло субєктів.
		Як вбачається з матеріалів даної справи,  Звіти про оцінку майна ліквідаційної маси активів ПАТ «Єврогазбанк» (а. с. 124-127, 130-132) є результатом практичної діяльності оцінювача: ЗАТ «Консалтингюрсервіс», вчиненої за заявою Позивача, з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу. При цьому експерт (субєкт оціночної діяльності), який проводив оцінку нерухомого майна  обєкта іпотеки, не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих чи завідомо неправдивих висновків у даній справі. 
		Тим більше, вказані вище Звіти проводилися оцінювачем в 2015 р. /без зазначення дня та місяця їх складання/ за підписом ОСОБА_6, який є Генеральним директором ЗАТ «Консалтингюрсервіс», без зазначення особи /спеціаліста/, яка безпосередньо проводила оцінку обєкта нерухомості, та, як встановив місцевий господарський суд, без фактичного огляду обєктів оцінки за місцем їх знаходження. Такі докази в матеріалах справи відсутні, апелянтом не подані, з тексту вищезазначених Звітів інформація, щодо фактичного огляду субєктом оціночної діяльності нерухомого майна за місцем його знаходження - не вбачається.
		Відповідно до  постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що так само не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, навіть, якщо відповідний документ має назву «висновок судового експерта» або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обовязки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.
		Згідно із ч.1 ст.41 ГПК для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
		Відповідно до п. 1.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, основними видами (підвидами) експертизи є:  інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна (оціночно-будівельна); земельно-технічна (оціночно-земельна); пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна.
		Щодо тверджень апелянта, що постановою правління Національного банку України від 17.11.2014 р. № 725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в Публічному акціонерному товаристві «Європейський газовий банк» відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію Банку» та відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: «Ліквідацію банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку», відтак до вищенаведеного апелянт вважає, що у звязку з даними обставинами та призначенням місцевим судом проведення судової експертизи призведе до затягування розгляду справи та призведе до таких негативних наслідків, як не своєчасне стягнення заборгованості з позичальників та в інших боржників банку, що в свою чергу є порушенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч 5 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» «Ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системно важливих банків - на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.» Відповідно до даної статті строк ліквідації банку не обмежується одним роком і може тривати до трьох років.
		Також апелянт звертає увагу на те, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України чітко визначено, що спір повинен бути розглянутий в межах двохмісячного строку, однак призначена Господарським судом Львівської області дана експертиза буде грубо порушувати строки розгляду спору, з приводу наведеного слід зазначити наступне.
		Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі. З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.
		На підставі вищенаведеного, дослідивши всі обставини, що мають значення для вирішення спору по суті в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що предметом іпотеки є спальний корпус санаторію «Женева», 5А, та земельна ділянка, оціночна вартість яких оспорюється відповідачем, у звязку з чим місцевим судом призначено відповідні судові експертизи, відтак факти які будуть встановлені судовим експертом будуть мати значення для даної справи.
		Інші доводи викладені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки не спростовують висновків місцевого суду, які викладено в оспорюваній ухвалі.
		Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).
		Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, ухвалу Господарського суду Львівської області від 26 червня 2015 року про зупинення провадження у справі № 914/1374/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Судовий збір за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку покласти на  апелянта/позивача.
		Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 27, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського 
		 
		 
		процесуального кодексу  України, Львівський апеляційний господарський суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.06.2015 року у справі № 914/1374/15 залишити без змін, апеляційну скаргу  без задоволення.
		2.Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта/позивача.
		3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
		4.Матеріали справи повернути Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз для виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 26.06.2015 р. по справі № 914/1374/15.          
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                Данко Л.С.
		 
		                   Суддя                                                                                         Кузь В.Л.
		 
		                   Суддя                                                                                         Орищин Г.В.
		 
		 
		 13.10.2015 р. оголошено вступну та резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано -  16.10.2015 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...