Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/22285/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2015. Зареєстровано: 23.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2015.
Дата набрання законної сили: 20.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"20" жовтня 2015 р.           Справа№ 910/22285/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Сухового В.Г.
		суддів:            Жук  Г.А. 
		          Рудченка  С.Г. 
		при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.,
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства ,,Піреус Банк МКБ" 
		на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.08.2015р. 
		у справі № 910/22285/15 (суддя Морозов С.М.)
		за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ,,Піреус Банк МКБ"
		до  1. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Литий камінь" 
		     2. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Буд - МК"
		     3. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Континентбуд"
		     4. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будмайданчик"
		     5. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мегаполісстрой"
		     6. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торгівельно - розважальний комплекс ,,Мега - Сіті"
		     7. Закритого акціонерного товариства ,,Концерн ,,Ессе"
		     8. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Укоінвестбуд"
		     9. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Еверест Плюс"
		про стягнення 189 815 372,26 грн.   
		ВСТАНОВИВ:
		Публічне акціонерне товариство ,,Піреус Банк МКБ" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Литий камінь" (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Буд - МК" (далі - відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Континентбуд" (далі - відповідач 3), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будмайданчик" (далі - відповідач 4), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мегаполісстрой" (далі - відповідач 5), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торгівельно - розважальний комплекс ,,Мега - Сіті" (далі - відповідач 6), Закритого акціонерного товариства ,,Концерн ,,Ессе" (далі - відповідач 7), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Укоінвестбуд" (далі - відповідач 8), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Еверест Плюс" (далі - відповідач 9) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 189 815 372,26 грн. 
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.08.2015р. позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
		Мотивуючи дану ухвалу, суд першої інстанції послався на порушення позивачем правил об'єднання вимог в одній позовній заяві.   
		Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 31.08.2015р. у справі № 910/22285/15 скасувати та направити справу до господарського суду м. Києва на новий розгляд. 
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що викладені в ст. 58 ГПК України. Зокрема, скаржник зазначає, що ним дотримано вимоги, встановлені ст. 58 ГПК України, оскільки, об'єднуючи позовні вимоги, банк виходив з того, що між банком та позичальником склались кредитні правовідносини, вимоги випливають з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються, вимоги є однорідними і водночас подаються одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача, матеріально - правові вимоги передбачають однаковий спосіб захисту порушеного права банку як кредитора. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Суховий В.Г., судді Агрикова О.В., Рудченко С.Г. та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.10.2015р. 
		Ухвалою суду від 06.10.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Суховий В.Г., судді Жук Г.А., Мальченко А.О. на підставі розпорядження заступника голови суду від 06.10.2015р. у зв'язку з виходом суддів Жук Г.А. та Мальченко А.О., які входять до складу постійної колегії, з відпустки. 
		Ухвалою суду від 06.10.2015р. розгляд скарги у справі № 910/22285/15 відкладено на 20.10.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неподанням скаржником витребуваних матеріалів, необхідних для вирішення спору, а саме доказів про зарахування судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги у справі, до спеціального фонду Державного бюджету України. Необхідність витребування зазначеного доказу обумовлена обов'язком суду з 01.09.2015р. перевіряти зарахування судового збору до названого спеціального фонду (ст. 9 Закону України ,,Про судовий збір").
		Ухвалою суду від 20.10.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Суховий В.Г., судді Жук Г.А., Рудченко С.Г. на підставі розпорядження заступника голови суду від 20.10.2015р. у зв'язку з перебуванням судді Мальченко А.О. на лікарняному. 
		В судовому засіданні 20.10.2015р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представники відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином ухвалою суду від 06.10.2015р.
		Враховуючи належне повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи, перевіривши зарахування судового збору, сплаченого скаржником 11.09.2015р. згідно з платіжним дорученням №7810272 в сумі 1 218 грн., що підтверджується відповідною випискою, яку залучено до матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними матеріалами справи.
		Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. 
		Розглянувши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
		Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позову, яка являє собою його предмет.
		Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, об'єднані вимоги повинні виникати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому. 
		Позовна заява обгрунтована тим, що 09.02.2012р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено кредитний договір № WCLoan/05895 (далі - кредитний договір 1), за змістом якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію, а позичальник бере на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі повернути кредит та сплачувати проценти своєчасно та в строки визначені договором. Як вказує позивач, відповідачем 1 порушено умови даного договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 185 211 345,43 грн., які він просить стягнути з останнього.
		Крім того, в позові зазначено, що між банком та відповідачем 1 також було укладено 26.12.2012р. кредитний договір № WCLoan/06308 (далі - кредитний договір 2), за змістом якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію, а позичальник бере на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі повернути кредит та сплачувати проценти своєчасно та в строки визначені договором. Як вказує позивач, відповідачем 1 порушено умови даного договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 4 304 026,83 грн., які він просить стягнути з відповідача 1 та відповідачів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, як солідарних боржників, що є поручителями за кредитним договором 2. 
		Відповідно до п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
		Однак, як вірно вказав суд першої інстанції, позивачем об'єднано в одній позовній заяві вимоги за двома окремими кредитними договорами 1 і 2. Заявлені вимоги не пов'язані ані підставами виникнення, ані поданими доказами. Наявність одних і тих же сторін, в даному випадку відповідача - ТОВ ,,Литий камінь" (позичальник за кредитними договорами 1 і 2), не може свідчити про пов'язаність договорів між собою. Окрім того, зазначені договори не випливають один з одного.
		Колегія суддів враховує те, що об'єднані в позовній заяві вимоги не зв'язані між собою поданими доказами, з чим погодився в судовому засіданні представник скаржника та не заперечується в апеляційній скарзі.   
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
		Відповідно до частини 3 пункту 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
		За таких обставин колегія суддів не вбачає у даному випадку порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог в розумінні частини першої ст. 58 ГПК України.
		Стосовно посилання в тексті оскаржуваної ухвали на те, що ,,два договори ….не є однорідними", колегія суддів вважає таке посилання помилковим, оскільки частина перша ст. 58 ГПК України не пов'язує можливість об'єднання вимог з ,,однорідністю" підстав їх виникнення, в тому числі договорів. Тому фразу ,,та не є однорідними" з тексту ухвали суду від 31.08.2015р. слід вилучити. 
		Також помилковим в оскаржуваній ухвалі та таким, що підлягає вилученню є абзац другий на аркуші 2 ухвали від 31.08.2015р. стосовно того, що кожен з договорів ,,породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю їх регулювання", оскільки обидва договори є кредитними і регулюються однаково чинним законодавством України. Проте, з огляду на укладення кредитних договорів в різний час, а також дію актів цивільного законодавства в часі (ст. 5 ЦК України), відмінність регулювання цих договорів повністю виключити не можна. 
		Водночас, наведені помилки не вплинули на правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову на підставі п. 5 ст. 63 ГПК України. 
		Посилання скаржника на однорідність об'єднаних ним в позові вимог колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки в п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" йдеться про ,,однорідні позовні заяви, або справи, у яких беруть участь ті ж самі сторони", та право судді їх об'єднати, що регулюється нормами частини другої ст. 58 ГПК України. Проте, у даному випадку підставою повернення позову є частина перша ст. 58 ГПК України, у якій не зазначено про можливість об'єднання в позовній заяві вимог за критерієм їх однорідності. До того ж, в частині другій ст. 58 ГПК України йдеться про право судді, а не позивача, об'єднати ,,однорідні позовні заяви або справи", але ніяк не вимоги.      
		Щодо посилань позивача на судову практику Вищого господарського суду України колегія суддів зазначає, що наведені скаржником постанови касаційної інстанції прийнято за результатом перегляду судових рішень, виходячи з конкретних обставин справи. Крім того, згідно з приписами ст. 111-28 ГПК України встановлено обов'язковість врахування судами лише судових рішень Верховного Суду України.  
		Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Доводи апеляційної скарги наявність підстав для повернення позову згідно з п. 5 ст. 63 ГПК України не спростовують з огляду на викладене вище, а тому колегією суддів відхиляються.
		Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для зміни або скасування ухвали господарського суду міста Києва від 31.08.2015р. у справі №910/22285/15, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови. 
		Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
		Керуючись ст. ст. 33, 34, п. 5 ч.1 ст. 63, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 31.08.2015р. у справі              № 910/22285/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Піреус Банк МКБ" - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		     
		Головуючий суддя                                                             В.Г. Суховий 
		 
		Судді                                                                                Г.А. Жук
		 
		                                                                                С.Г. Рудченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...