Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 322/1158/15 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 30.10.2015. Зареєстровано: 01.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2015.
Дата набрання законної сили: 28.11.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		смт. Новомиколаївка
		Іменем України
		ВИРОК
		26 жовтня 2015 року Справа № 322/1158/15
		 
		Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження
		за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Варденік, Мартунінського району, Вірменія, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, пенсіонер, інвалід 3 групи, має вищу освіту, одружений, раніше не судимий, 
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 332 КК України,
		 
		встановив:
		Наприкінці 2013 року, громадянин Ісламської Республіки Іран ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , (якому 16.07.2015 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України у кримінальному провадженні № 22014080000000123 внесеному до ЄРДР 11.11.2014 та який з 05.08.2015 оголошений у розшук), постійно проживаючий в м. Дніпропетровськ, маючи на меті організацію на території України спільної підприємницької діяльності з громадянами Ісламської Республіки Іран: ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , та достовірно знаючи про складність і довго тривалість отримання громадянами їх країни віз для приїзду в Україну, а також короткостроковість законного перебування іноземців на її території, прийняв рішення щодо незаконного переправлення вказаних осіб через державний кордон України, шляхом отримання завідомо підроблених паспортів громадян України, та подальшого оформлення на їх підставі відповідних паспортів громадян України для виїзду за кордон.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 і ч. 1 ст. 1 «Положення про паспорт громадянина України» затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, паспорт громадянина України є документом, що підтверджує громадянство України та згідно з п. 10 «Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 № 231 (втратила чинність 01.04.2015), та норм «Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», затвердженого Постановою Верховної ради України № 719-V від 23.02.2007, є підставою для оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
		У свою чергу, паспорт громадянина України для виїзду за кордон згідно з ч. 1 ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» та ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994, є документом, який дає громадянам України право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
		Так, на початку січня 2014 року, в м. Дніпропетровськ, ОСОБА_5 залучив місцевого мешканця ОСОБА_4 до реалізації свого злочинного наміру, направленого на незаконне переправлення двох вищевказаних іноземців через державний кордон України, достовірно знаючи, що останній має тісні зв`язки зі службовими особами Новомиколаївського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, за допомогою яких планував безпосередньо отримати завідомо підроблені паспорти громадян України, які фактично є єдиною законною підставою для подальшого оформлення та отримання ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в органах ДМС України паспортів громадян України для виїзду за кордон.
		ОСОБА_4 у свою чергу, прийнявши пропозицію ОСОБА_5 та погодившись сприяти останньому у незаконному переправленні двох громадян Ісламської Республіки Іран через державний кордон України, обумовив з ним спільний злочинний план подальших дій, відповідно якого ОСОБА_4 повинен був домовитися із невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Новомиколаївського PC УДМС України в Запорізькій області, щодо незаконного оформлення та видачі ними трьох паспортів громадян України, достовірно знаючи, що вони будуть використані ОСОБА_5 для подальшого безпідставного оформлення іноземним громадянам в органах ДМС України паспортів громадян України для виїзду за кордон, з метою їх незаконного переміщення через державний кордон України.
		Приблизно в той же час, на початку січня 2014 року, перебуваючи в смт. Новомиколаївка, Новомиколаївського району, Запорізької області, ОСОБА_11 , діючи умисно, на виконання вказаного спільного з ОСОБА_5 злочинного плану, домовився із невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Новомиколаївського PC УДМС України в Запорізькій області, щодо незаконного оформлення та видачі ними громадянам Ісламської Республіки Іран: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , паспортів громадян України на ім`я не існуючих осіб, повідомивши про мету подальшого їх використання для оформлення паспортів громадян України для виїзду за кордон та надавши необхідні для цього фотокартки вищезазначених іноземців, отримані раніше від ОСОБА_5 , про що і повідомив останнього.
		В подальшому, у період часу з 12.02.2014 по 03.05.2014 невстановлені досудовим розслідуванням службові особи Новомиколаївського PC УДМС України в Запорізькій області (щодо яких здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 22015080000000102 внесеному до ЄРДР 05.08.2015 за ч. 1 ст.364 КК України), діючи на виконання досягнутої раніше із ОСОБА_4 злочинної домовленості, направленої на незаконне оформлення та видачу іноземним громадянам паспортів громадян України, в порушення положень «Порядку оформлення і видачі паспорту громадянина України» затвердженого Наказом МВС України № 320 від 13.04.2012, та всупереч своїх службових обов`язків, незаконно оформили наступні паспорти громадян України:
		- 12.02.2014 громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_7 ( ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я неіснуючої особи  ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
		- 25.03.2014 громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я неіснуючої особи  ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
		- 03.05.2014 громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я неіснуючої особи  ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		Після цього, наприкінці червня 2014 року, знаходячись у смт. Новомиколаївка, Новомиколаївського району, Запорізької області, ОСОБА_4 , продовжуючи сприяти ОСОБА_5 в організації незаконного переправлення громадян Ісламської Республіки Іран через державний кордон України, отримав від невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб Новомиколаївського PC УДМС України в Запорізькій області зазначені паспорти громадян України на ім`я неіснуючих осіб, які там же одразу ж передав ОСОБА_5 для подальшого оформлення ним відповідних паспортів громадян України для виїзду за кордон, достовірно знаючи, що вони будуть використані останнім для незаконного переправлення вищезазначених іноземців через державний кордон України під виглядом громадян України.
		Крім того, сприяючи ОСОБА_5 в організації незаконного переправлення вказаних іноземців через державний кордон України, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про порядок оформлення та отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон, надавав йому відповідні поради з приводу оформлення вказаних документів у Головному управлінні ДМС України у Дніпропетровській області, а також, з цією ж метою, домовлявся із невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Новомиколаївського PC УДМС України в Запорізькій області, про швидке направлення відповідних підтверджень вказаному органу ДМС щодо документування зазначених громадян Ісламської Республіки Іран паспортами громадян України, які в дійсності були незаконно видані на ім`я неіснуючих осіб.
		У подальшому, в період з 21.08.2014 по 30.10.2014, у м. Дніпропетровськ, ОСОБА_5 , керуючись відповідними порадами ОСОБА_4 та використовуючи зазначені вище завідомо підроблені паспорти громадян України на ім`я неіснуючих осіб, отримані від останнього, оформив у Головному управлінні ДМС України у Дніпропетровській області відповідні паспорти громадян України для виїзду за кордон, а саме: 11.09.2014 паспорт НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_14 для себе, 15.10.2014 паспорт НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_13 для ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 паспорт НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_15 для ОСОБА_9 , з метою подальшого незаконного переправлення цих осіб через державний кордон України під виглядом громадян України, про що ОСОБА_4 було достовірно відомо.
		Вказаними вище спільними умисними протиправними діями, які виразилися у незаконному оформленні громадянам Ісламської Республіки Іран: ОСОБА_7 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , завідомо підроблених паспортів громадян України на ім`я неіснуючих осіб, що в подальшому були використані ОСОБА_5 для безпідставного оформлення в Головному управлінні ДМС України у Дніпропетровській області відповідних паспортів громадян України для виїзду за кордон, а також наданням відповідних порад щодо їх безпідставного оформлення, ОСОБА_4 безпосередньо сприяв ОСОБА_5 в організації незаконного переправлення двох зазначених громадян Ісламської Республіки Іран через державний кордон України шляхом надання порад та засобів.
		Зазначені дії ОСОБА_4 під час досудового розслідування були кваліфіковані за частиною другою статті 332 КК України, а саме як сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами і наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб.
		У судовому засіданні ОСОБА_4 , після роз`яснення йому судом суті обвинувачення, повністю визнав свою вину в пред`явленому обвинуваченні та обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся.
		З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечили. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз`яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений, ОСОБА_4 , підтвердив вищезазначені обставини вчиненого ним злочину та пояснив суду, що він дійсно за попередньою змовою з ОСОБА_5 сприяв останньому у вищезазначений спосіб організувати незаконне переправлення двох громадян Ісламської Республіки Іран на територію України.
		Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 332 КК України та правильність кваліфікації його дій під час досудового розслідування.
		При обранні виду та розміру покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 67 КК України,  відсутні.
		Враховуючи вищезазначене, данні про особу обвинуваченого, який, згідно з характеристикою, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність у нього судимостей, стан його здоров`я суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю зі звільненням від його відбування з випробуванням.
		Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся, документально підтверджені процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні. Клопотання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому під час судового розгляду не заявлялось, а строк дії домашнього арешту, обраного обвинуваченому під час досудового розслідування закінчився 17.08.2015.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, ч. 2 ст. 332 КК України, ст.ст. 349, 373  376, 393, 395, 532, КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		2. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
		3. Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
		4. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.  
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...