Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/6560/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2015. Зареєстровано: 03.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		465/6560/15-ц 
		2/465/3190/15 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		23.10.2015  року     Франківський районний суд м. Львова
		в складі: 
		головуючого- судді Ванівського Ю.М.
		при секретарі-Буюклі В.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про спонукання до вчинення дій та визнання права, -
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить зобов'язати Львівську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на перепланування підвального приміщення площею 23,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_1; зобов'язати Львівську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на перепланування нежитлових приміщень площею 147,8 кв. м., що розміщені у внутрішньому дворі будинку АДРЕСА_2; визнати за ОСОБА_1 право власності на підвальне приміщення площею 23,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення площею 147,8 кв. м., що розміщені у внутрішньому дворі будинку АДРЕСА_2.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що володіє нежитловим підвальним приміщенням площею 23,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 та нежитловими приміщеннями площею 147,8 кв. м., розміщеними у внутрішньому дворі будинку АДРЕСА_2.
		Позивач мала намір провести перепланування в зазначених приміщеннях, у зв'язку з чим зверталася до відповідача та ЛКП «Затишне». 
		У відповідь на свої звернення отримала від ЛКП «Затишне» та Департаменту містобудування Львівської міської ради інформацію про необхідність представлення документів, що підтверджують набуття права власності та його державну реєстрацію, технічного паспорта, поверхових планів, топографічного знімання, передпроектних пропозицій, договору про встановлення земельного сервітуту, акту обстеження приміщення, акту прийняття в експлуатацію димових і вентиляційних каналів, реставраційного завдання, позитивних висновки Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.
		Позивач з діями відповідача не погоджується, оскільки зазначене нерухоме майно нею набуто за набувальною давністю до моменту прийняття Закону Україну «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволити.
		Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, зазначаючи що такий є безпідставним.
		Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі та розглянувши подані сторонами докази, суд встановив:
		Згідно даних поверхового плану будинку АДРЕСА_1, в ньому знаходиться підвальне приміщення площею 23,9 кв.м.
		Відповідно до поверхових планів будинку АДРЕСА_2 нежитлові приміщення знаходяться на першому, другому та третьому поверхах у внутрішньому подвір'ї вказаного будинку.
		Згідно виписки з протоколу засідання Міжвідомчої комісії Ленінського району м. Львова від 05.08.1986р. ОСОБА_1 вирішено надати у володіння нежитлове приміщення загальною площею 150,00 кв.м. на першому, другому та третьому поверхах в дворі будинку АДРЕСА_2.
		Відповідно до технічного паспорта нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_2, за результатами переобмірів площа вказаних нежитлових приміщень на першому, другому та третьому поверхах будинку становить 147,8 кв.м.
		Листом від 19.10.2015р. № НОМЕР_1 «Затишне» повідомило позивача про необхідність звернення в Управління архітектури Департаменту містобудування для отримання вимог до архітектурно-планувальної частини проекту перепланування підвального приміщення в будинку АДРЕСА_1
		Листом від 10.08.2015р. № 24-190 Департамент містобудування Львівської міської ради повідомив позивачеві перелік документів, які слід подати для перепланування нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_2. Серед переліку необхідних документів є копії правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
		З договору оренди нерухомого майна від 02.01.2013р. вбачається, що 02.01.2013р. ОСОБА_1 передавала ОСОБА_3 частину нежитлових приміщень загальною площею 147,8 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 для спільного здійснення з ОСОБА_3 підприємницької діяльності на строк до 31.12.2014р.
		Згідно угоди про виконання столярних робіт від 08.10.2012р. ОСОБА_1 замовляла послуги з заскління вікон в нежитлових приміщеннях будинку АДРЕСА_2. Актом передачі виконаних робіт від 12.10.2012р. підтверджується виконання столярних робіт з заскління вікон в нежитлових приміщеннях будинку АДРЕСА_2.
		Згідно акту виконаних робіт від 21.03.2012р. за замовленням позивача виконано роботи з ремонту внутрішніх електромереж в нежитлових приміщеннях будинку АДРЕСА_2.
		Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
		Згідно ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Стаття 124 Конституції України передбачає, що до юрисдикції судів віднесено всі правові відносини, що виникають у державі. Відповідно до ч.1 ст.15 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. 
		Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України - особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном та володіє відкрито і безперервно нерухомим майном протягом 10 років набуває право власності на це майно.
		В силу п. 8 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України, правила  ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
		Чинний Цивільний кодекс України вступив в силу 01.01.2004р., відповідно передбачені ним положення про набувальну давність поширюються на відносини володіння майном починаючи з 01.01.2001р.
		Пунктом 9 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014р. № 5 визначається, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
		Матеріалами справи доведено добросовісне заволодіння, відкрите та безперервне володіння позивачем нежитловими приміщеннями площею 147,8 кв.м. в будинку АДРЕСА_2.
		Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014р. № 5 виходячи зі змісту частини першої статті 344 Цивільного кодексу України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
		В силу ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. 
		З наведених вище обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлові приміщення площею 147,8 кв. м. в будинку АДРЕСА_2.
		Позивачем всупереч ст. 60 ЦПК України не доведено належними та допустимим доказами незаконну відмову відповідача у видачі дозволу на перепланування вказаних нежитлових приміщень.
		Зокрема, з наявного у справі листа Департаменту містобудування Львівської міської ради випливає, що позивачеві роз'яснено перелік документів, які необхідні для отримання погодження для перепланування нежитлового приміщення.
		Зазначений лист судом розцінюється як інформаційний, яким доводиться до відома позивача вимоги рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 800 від 16.11.2012р. 
		Доказів відмови відповідача у наданні дозволу позивачу на перепланування нежитлових приміщень, позивачем не надано.
		Разом з цим, суд відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування на видачу дозволу на початок виконання будівельних робіт, в тому числі з перепланування об'єктів нерухомого майна.
		Крім того, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України позивачем не надано суду доказів добросовісного заволодіння та відкритого і безперервного володіння протягом встановленого законом строку підвальними приміщеннями площею 23,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.
		Керуючись ст.ст. 4, 10, 57, 60, 88, 169, 09, 212-215 ЦПК України,
		в и р і ш и в:
		Позов задоволити частково:
		Визнати за ОСОБА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, право власності на нежитлові приміщення площею 147,8 кв. м. в будинку АДРЕСА_2.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		  Суддя Франківського 
		районного суду м.Львова:                              Ванівський Ю.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...