Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/24373/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:.
Надіслано судом: 04.11.2015. Зареєстровано: 05.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2015.

Результат оскарження 22.12.2015 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		03 листопада 2015 року                      № 826/24373/15
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу 
		за позовомВійськового прокурора сил антитерористичної операції полковника юстиції ОСОБА_1 до  третя особаКонкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі  Генеральна прокуратура Українипровизнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчити діїНа підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач, в особі Військового прокурора сил антитерористичної операції полковника юстиції ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, третя особа Генеральна прокуратура України (надалі - третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення від 26.10.2015 р. конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі щодо не допуску ОСОБА_1 до участі у відкритому конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі; зобов'язати конкурсну комісію з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі допустити ОСОБА_1 для участі у відкритому конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2015 р. задоволено клопотання Позивача щодо невідкладного розгляду справи.
		В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем було прийнято рішення від 26.10.2015 р., яким відмовлено Позивачу у прийнятті участі у конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, що порушує права Позивача, оскільки спірне рішення прийнято з порушенням вимог Конституції та Законів.
		У судовому засіданні представник Позивача та Позивач підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили задовольнити їх.
		Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. 
		Представник третьої особи не надав суду жодних пояснень (усних, письмових) відносно позовних вимог.
		Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2015 року було розміщено Оголошення про проведення відкритого конкурсу з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
		Позивачем 21.10.2015 р. подано наступні документи на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі: заяву про участь у відкритому конкурсі на зайняття адміністративної посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі; анкета кандидата (анкета подається в паперовому та електронному виді); автобіографія; фото; копія паспорта громадянина України; копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; копія документа про вищу юридичну освіту з додатками; копія трудової книжки; декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (декларація подається в паперовому та електронному виді); сертифікат про проходження профілактичного наркологічного обліку згідно з формою № 140/о; медична довідка про стан здоров'я за формою № 133/о; медична довідка про проходження обов'язкового попереднього та періодичних психіатричних оглядів згідно з формою № 122-2/о; заява про обробку персональних даних та дозвіл на спеціальну перевірку. В примітках зазначено: Учасник бойових дій. 
		На електронну адресу Позивача надійшло повідомлення, в якому зазначено, що рішенням Конкурсної комісії від 26.10.2015 р. ОСОБА_1 не допущено до участі у відкритому конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративної посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
		Не погоджуючись з рішенням Конкурсної комісії від 26.10.2015 р. Позивачем подано Скаргу до конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
		На засіданні конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі 28.10.2015 р. було розглянуто Скаргу Позивача та прийнято рішення про відмову в задоволенні Скарги, що підтверджується Протоколом №9.
		Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного. 
		У відповідності до ст. 3 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII (надалі - Закону № 1697-VII), діяльність прокуратури ґрунтується на засадах: 1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; 2) законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; 3) територіальності; 4) презумпції невинуватості; 5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків; 6) політичної нейтральності прокуратури; 7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади; 8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом; 9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання; 10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
		Згідно з ст. 7 Закону № 1697-VII, систему прокуратури України становлять: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура. До військових прокуратур належать Головна військова прокуратура (на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України), військові прокуратури регіонів (на правах регіональних), військові прокуратури гарнізонів та інші військові прокуратури (на правах місцевих), перелік яких визначається в Додатку до цього Закону. У разі якщо в силу виключних обставин у певних адміністративно-територіальних одиницях не діють органи прокуратури України, які мають здійснювати там нагляд, за рішенням Генерального прокурора України виконання їх функцій може покладатися на військові прокуратури. Утворення, реорганізація та ліквідація військових прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатів здійснюються Генеральним прокурором України. Особливості організації і діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначені статтею 81 цього Закону. Утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, визначення її структури і штату здійснюються Генеральним прокурором України за погодженням з Директором Національного антикорупційного бюро України. Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, а регіональна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури. Єдність системи прокуратури України забезпечується: 1) єдиними засадами організації та діяльності прокуратури; 2) єдиним статусом прокурорів; 3) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів; 4) фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України; 5) вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування. У системі прокуратури може запроваджуватися спеціалізація прокурорів.
		На виконання вимог Закону України «Про прокуратуру» Наказом Генерального прокурора України від 22 вересня 2015 року у структурі Генеральної прокуратури України утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (на правах самостійного структурного підрозділу) у складі управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді, а також двох відділів: аналітично-статистичного та документального забезпечення.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 81 Закону № 1697-VII, призначення прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за результатами відкритого конкурсу, який проводить конкурсна комісія у складі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та визначених ним і Генеральним прокурором України осіб. Склад комісії та порядок проведення нею відкритого конкурсу визначаються керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Призначення на адміністративні посади в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру здійснюється Генеральним прокурором України за результатами відкритого конкурсу. Участь у конкурсі можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у статті 27 цього Закону. Організацію та проведення конкурсу здійснює конкурсна комісія, до складу якої входять: 1) чотири особи, визначені Радою прокурорів України; 2) сім осіб, визначених Верховною Радою України. Конкурсна комісія є повноважною, якщо до її складу призначено не менше шести осіб. У разі якщо протягом трьох місяців з дня призначення до складу комісії представників Генеральним прокурором України Верховна Рада України не призначить в установленому порядку жодної особи, комісія вважається повноважною за умови входження до її складу чотирьох осіб. Інформація про дату, час та місце проведення конкурсу, про кандидатів, які подали заяву про участь в конкурсі, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за 24 години до початку конкурсу. Відібрані конкурсною комісією три кандидати на кожну з адміністративних посад в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру подаються на розгляд керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який вносить кандидатуру на призначення на розгляд Генерального прокурора України. Кандидати на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подаються на розгляд Генерального прокурора України. Конкурс на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій адміністративній прокуратурі проводиться публічно з вільним доступом представників засобів масової інформації, журналістів на засідання конкурсної комісії та із забезпеченням трансляції у режимі реального часу відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії в мережі Інтернет. Інформація про час та місце проведення засідання конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за 24 години до початку засідання. 
		У той же час, відповідно до частини 31 розділу ХІІІ Закону України «Про прокуратуру» не допускаються до участі у конкурсі особи які, протягом п'яти років до дня набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII працювали (проходили службу), незалежно від тривалості, у спеціально уповноважених підрозділах по боротьбі з корупцією в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та митних органах та щодо яких є інформація про існування обмежень для призначення на посади прокурорів, встановлених частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про прокуратуру», а також Законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції».
		Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на сайті Генеральної прокуратури України 07.10.2015 р. розміщено оголошення про проведення відкритого конкурсу з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
		В оголошенні зазначено, що до участі у конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі запрошуються особи, які відповідають вимогам частин 1 (щодо наявності громадянства України, вищої юридичної освіти та володіння державною мовою) та 3 статті 27 Закону України «Про прокуратуру».
		Позивачем 21.10.2015 р. до Конкурсної комісії подано документи на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. 
		На електронну адресу Позивача надійшло повідомлення, в якому зазначено, що рішенням Конкурсної комісії від 26.10.2015 р. ОСОБА_1 не допущено до участі у відкритому конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративної посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
		Так, з рішення Конкурсної комісії від 26.10.2015 р., вбачається, що підставою для відмови в допуску Позивача до участі в конкурсі стало посилання на частину 31 розділу ХІІІ Закону України «Про прокуратуру», оскільки Позивач протягом останніх п'яти років до дня набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII працював (проходили службу), у спеціально уповноважених підрозділах по боротьбі з корупцією в органах прокуратури.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
		Абзацом 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" №1700-VII від 14.10.14 до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції віднесено органи прокуратури, органи внутрішніх справ України, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
		Суд звертає увагу на ту обставину, що вказане законодавче визначення таких суб'єктів встановлено Законом  №198-VIII від 12.02.2015, який діє з 04.03.2015 року.
		У той же час, до набрання чинності вищевказаним Законом поняття «спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції», було визначено Законом України «Про основні засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011,  № 3206-VI. 
		Аналіз змісту ст.5 Закону № 3206-VI свідчить про існування в системі суб'єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції  -  спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції (ч.5 ).
		Зокрема, згідно ч.5 ст.5 Закону № 3206-VI спеціально уповноважені суб'єкти безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень .
		          Спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, якщо інше не передбачено законом.
		          Координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють у межах наданих повноважень, визначених законами, Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.
		          Отже, норми зазначеного закону дають суду підстави вважати, що вказане поняття включає в себе два обов'язкових критерії: суб'єктний та функціональний. 
		          Суд звертає увагу, що вказані Закони не визначають підрозділи в системі органів прокуратури, які безпосередньо відповідають зазначеним критеріям, але додатково закріпляють за таким суб'єктом координаційну функцію. 
		          При цьому, такі підрозділі в системі органів внутрішніх справ та служби безпеки є визначеними.
		Статтею 29 Закону № 3206-VI нагляд за додержанням законів у сфері запобігання і протидії корупції здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.
		          Таким чином, системний аналіз норм чинного законодавства дає суду підстави вважати, що органу прокуратури (структурному підрозділу), який є спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції мають бути притаманні наступні особливі ознаки: можливість здійснення нагляду за спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, можливість здійснення  координації діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції.
		У той же час, п. 3 Наказу Генерального прокурора України №10 гн від 25.06.2013 р., Головне управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, Генеральної прокуратури України та відповідні галузеві підрозділи прокуратур обласного рівня у межах компетенції зобов'язані  забезпечити організацію, зокрема, нагляду за додержанням законів спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції, підрозділами внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ (крім підрозділів внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ на залізницях), Міністерства доходів і зборів України; комплексного аналітичного дослідження, розробки і реалізації заходів організаційного та наглядового характеру з питань запобігання і протидії корупції, взаємодії структурних підрозділів прокуратур відповідного рівня; систематичного вивчення правозастосовної практики у сфері протидії корупції, визначення актуальних проблем, внесення пропозицій щодо удосконалення законодавчого регулювання цієї діяльності тощо.
		Натомість вказаний наказ до повноважень Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту, відповідних структурних підрозділів прокуратур обласного рівня повноваження по нагляду за спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України та по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України не відносять.
		          Окрім цього, у відповідності до п. 1 Наказу Генерального прокурора України №3/1 гп від 28.12.2012 р. «Про особливості організації діяльності органів прокуратури у сфері транспорту» на Заступника Генерального прокурора України згідно з розподілом обов'язків, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, керівників структурних підрозділів апаратів, спеціалізованих прокурорів з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері покладено забезпечення на залізничному, морському, річковому, авіаційному, трубопровідному, автомобільному транспорті, включаючи сферу автодорожнього комплексу, міському електротранспорті, у тому числі у метрополітені, виконання функцій органів прокуратури та повноважень прокурорів, визначених Конституцією України і Законом України "Про прокуратуру".
		          З цією метою, зокрема, у відповідності до п. 4, п.5 Наказу Генерального прокурора України №3/1 гп від 28.12.2012 р., органи прокуратури у сфері транспорту забезпечують нагляд за додержанням законів органами внутрішніх справ на транспорті при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, а також при прийнятті заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення у сфері транспорту та внесенні відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; здійснюють процесуальне керівництво у всіх кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими органів прокуратури у транспортній сфері, слідчими слідчих відділів управлінь Міністерства внутрішніх справ України на залізницях, їх лінійних відділів, лінійних відділів на водному, повітряному транспорті та у метрополітенах головних управлінь (управлінь) Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також у кримінальних провадженнях про злочини у сфері транспорту, які розслідуються Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України.
		У той же час Наказом Генерального прокурора України №1/1гн від 16.01.2013 року «Про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції» організаційне забезпечення координаційних заходів під головуванням Генерального прокурора України та прокурорів обласного рівня з питань протидії корупції покладено на Головне управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, та відповідні структурні підрозділи апаратів, а під головуванням заступників Генерального прокурора України та заступників прокурорів обласного рівня - на відповідні самостійні структурні підрозділи. (п.6)
		Таким чином, аналіз вищевказаних наказів Генерального прокурора України дає суду підстави вважати, що Головне управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України, відділ правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури області не володіють функціональними ознаками притаманними спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а відтак до них віднесені бути не можуть.
		Судом встановлено, що Позивач обіймав наступні посади протягом останніх п'ять років: 
		1) в період з 06.2012 р. по 04.2013 р. - старший прокурор відділу захисту інтересів держави та протидії корупції управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України; 
		2) 04.2013 р. по 04.2013 р. - в.о. начальника відділу правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури Миколаївської області; 
		3) 04.2013 р. по 12.2013 р.  начальник відділу правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури Миколаївської області;
		4) 12.2013 р. по 02.2014 р. прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області; 
		5) 02.2014 р. по 08.2014 р. - начальник відділу з розслідування особливо важливих справ управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України; 
		6) у вересні 2014 року прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, присвоєно військове звання «полковник юстиції» та наказом Генерального прокурора України призначено начальником слідчого відділу управління нагляду за додержанням законів об'єднаними силами антитерористичної операції військової прокуратури Південного регіону України; 
		7) у грудні 2014 року призначений начальником управління нагляду за додержанням законів об'єднаними силами антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України; 
		8) в серпні 2015 року військовим прокурором, утвореної у системі органів військових прокуратур, військової прокуратури сил антитерористичної операції.
		Отже, Позивач протягом п'яти років до дня набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII не працював (проходив службу), у спеціально уповноважених підрозділах по боротьбі з корупцією в органах прокуратури, а відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення від 26.10.2015 р. конкурсної комісії з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі щодо не допуску ОСОБА_1 до участі у відкритому конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Враховуючи, що суд прийшов до висновку про скасування рішення від 26.10.2015 р. конкурсної комісії з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі щодо не допуску ОСОБА_1 до участі у відкритому конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, а позовні вимоги Позивача про зобов'язання конкурсну комісію з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі допустити ОСОБА_1 для участі у відкритому конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі є похідними, то в даному випадку дані вимоги підлягають задоволенню.
		Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи  державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;  розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. 
		Зважаючи на вищенаведене, виходячи з наявних матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
		З огляду на викладене, керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Адміністративний позов задовольнити.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 26.10.2015 р. конкурсної комісії з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі щодо не допуску ОСОБА_1 до участі у відкритому конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
		3. Зобов'язати конкурсну комісію з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі допустити ОСОБА_1 для участі у відкритому конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
		Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...