Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1130/10 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про торговельну марку та товарний знак.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2015. Зареєстровано: 27.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 2-1130/10
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 серпня 2010 р.                          Соломянський районний суд м. Києва     
		     у складі головуючого судді  Букіної О.М.  
		при секретарі  Балагура О.С.,Волошиній О.В.  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Євроспорт» до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва України № 57135 на знак для товарів і послуг та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Євроспорт», Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 625873 на знак для товарів і послуг, -
		ВСТАНОВИВ:
		В липні 2006 року Позивач звернувся до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (надалі  відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі  відповідач-2) та просив суд визнати свідоцтво України №57135 на знак для товарів і послуг недійсним повністю та зобовязати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № 57135 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оспорюване свідоцтво не відповідає вимогам надання правової охорони, а саме комбіноване позначення «СПОРТИВНИЙ ПЕРШИЙ», зареєстроване як знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 57135, що використовується відповідачем-2, не відповідає вимогам надання правової охорони, оскільки є схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованою за позивачем відповідно до міжнародної реєстрації № 625873 щодо товарів і послуг 35, 38 класу МКТП торговельною маркою «EUROSPORT», а також знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 57135 є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка надає послуги з використанням цього знака.
		В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити.
		Відповідач-2 проти первісного позову заперечував і звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Акціонерного товариства «Євроспорт» та просив суд достроково припинити дію Свідоцтва про міжнародну реєстрацію знаку для товарів і послуг «EUROSPORT» № 625873 від 26 жовтня 1994 року повністю.
		Свої вимоги обґрунтовував тим, що знак для товарів і послуг «EUROSPORT» відповідно до Свідоцтва про міжнародну реєстрацію№ 625873 від 26 жовтня 1994 року, на території України ні позивачем, ні будь-ким іншим не використовувався, у звязку з чим відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» вважає, що дія зазначеного вище свідоцтва підлягає достроковому припиненню повністю в судовому порядку ( а.с. 286 -287 т.1, а.с. 2-3 т.2, а.с. 111-112 т.2).
		На підтвердження своїх заперечень стосовно того, що знак для товарів і послуг відповідача-2 «СПОРТИВНИЙ ПЕРШИЙ» не є схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 625873, а також того, що знак відповідача-2 не може вводити в оману споживача щодо особи, яка надає послуги з використанням цього знака, відповідач-2 надав висновок № 4206 від 21.07.2004 р., складений завідувачем лабораторією судово-технічного дослідження документів, судових трасології та балістики Київського науково-дослідного інституту судових експертиз міністерства юстиції України ОСОБА_2 та позаштатним експертом ОСОБА_3. 
		16 лютого 2010 р. відповідач-2 через канцелярію суду подав доповнення до зустрічної позовної заяви, у яких просив достроково припинити дію знака для товарів і послуг «EUROSPORT»за міжнародною реєстрацією№ 625873 з 2001 по 2004 роки , посилаючись на те, що зазначене позначення не використовується на території України без поважних причин протягом зазначеного періоду.
		В судовому засіданні відповідач просив в задоволенні первинного позову відмовити, а зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити.
		Представники позивача в судовому засіданні проти зустрічного позову заперечували та просили в його задоволенні відмовити.
		Відповідач-1 в судовому засіданні проти первинного позову заперечував, посилаючись на результати експертизи заявки, відповідно до висновку якої знак за оскаржуваним свідоцтвом відповідача-2 відповідає умовам надання правової охорони, просив відмовити у задоволенні первісного позову ( а.с.46 т.2).
		Також представник відповідача-2 заперечував проти зустрічного позов та просив в його задоволенні відмовити.
		Заочним рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2008року позов Акціонерного товариства «Євроспорт» було задоволено, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Євроспорт», третя особа  Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки Українипро дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 625873 на знак для товарів і послуг було відмовлено.
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 грудня 2009 року заочне рішення Соломянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року було скасовано та направлено на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
		Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, допитавши експерта, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що позивач є власником комбінованого знаку для товарів і послуг «EUROSPORT» в Україні. 
		Даний знак отримав правову охорону на території України з 26 жовтня 1994 р. щодо товарів 9, 16, 25, 28 і послуг 35, 37, 38, 41 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 625873 відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року, яка є чинною на території України.
		Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи Свідоцтвом про міжнародну реєстрацію №625873 від 26 жовтня 1994 р. та Свідоцтвом про поновлення міжнародної реєстрації №625873 від 09 грудня 2004 р., виданими Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності, та офіційними відомостями щодо міжнародної реєстрації, наданими Державним підприємством Український інститут промислової власності ( а.с. 21-23, 26-28 т.1).
		Відповідно до положень ч.1 ст.4 Мадридської угоди з дати міжнародної реєстрації знаку його охорона в кожній зацікавленій Договірній стороні є такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї договірної сторони. Тобто знак, зареєстрований відповідно до Мадридської угоди, охороняється в Україні так само, як і знак, на який в Україні видане Свідоцтво на знак для товарів і послуг.
		Таким чином, торговельна марка EUROSPORT підлягає правовій охороні на території України як і будь-який інший знак, поданий на реєстрацію в Україні, з 26 жовтня 1994 р.
		На дату подання зустрічного позову згідно зі ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака вважалося:
		- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, повязану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
		- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
		- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.
		Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
		При цьому згідно абз. 5 ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.
		Cудом встановлено, що з березня 2002 р. і до дати подання відповідачем-2 зустрічної позовної заяви позивач та інші особи під його контролем використовували знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 625873 на території України для товарів і послуг 35, 38, 41 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг,зокрема, щодо рекламних послуг, комунікаційних послуг на телебаченні, послуг надання інформації з відпочинку, а саме щодо телевізійних програм, заходів, спорту, випуску телевізійних програм, інформаційних послуг про дозвілля, спорт і відпочинок тощо, що підтверджується наступним. 
		Відповідно до акту Акту комісії ДП «Українське агентство з авторських і суміжних прав» про фіксацію матеріалів, що містять обєкти суміжних прав від 14 липня 2005 р. (т.3 а.с. 16-46) вбачається, що відповідно проведеного у м. Києві моніторингу сигналу, що містить програми телеканалу «EUROSPORT» та розповсюджується за допомогою супутника, комісією було виявлено і зафіксовано на відеокасетах публічне сповіщення телепередач та  продемонстрованим у судовому засіданні відеозаписом телепередач телеканалу «EUROSPORT», зробленим в процесі проведення комісією ДП «Українське агентство з авторських і суміжних прав» моніторингу, результати якого зафіксовано в Акті ДП «Українське агентство з авторських і суміжних прав» про фіксацію матеріалів, що містять обєкти суміжних прав від 14 липня 2005 р.
		При огляді вказаних записів судом встановлено, що 11 червня 2005 року знак для товарів і послуг згідно міжнародної реєстрації №625873 використовувався підчас розповсюдження програм телеканалу «EUROSPORT» спортивного змісту, реклами, інформаційних повідомлень. 
		Крім того, факт використання позначення за міжнародною реєстрацією № 625873 на території України підтверджуються договорами про поширення телевізійних програм позивача на території України, укладеними між позивачем та кабельними операторами, які є українськими товариствами та підприємцями, рахунками-фактурами та актами виконаних робіт, складеними на виконання таких договорів, зокрема: 
		-Договір з кабельним оператором № VІІ/32/02.007744 від 01/06/2002 (т.1 а.с. 81-105); Акт виконаних робіт про надання пакету програмних послуг каналу Eurosport від 01.03.2004 р. (т. 1 а.с. 107) та рахунки-фактури (т. 1 а.с. 108-109);
		-Договір з кабельним оператором № VІІ/32/02.010744 від 01/03/2003 (т. 1 а.с. 110-115); рахунки-фактури від 25.02.2004 р., 27.05.2004 р. (т. 1 а.с. 116-119);
		-Договір з кабельним оператором № VІІ/32/02.007751 від 22/03/2002 (т.1 а.с. 120-124); Акти виконаних робіт про надання пакету програмних послуг каналу Eurosport від 01.01.2004, 01.02.2004, 01.04.2004 р. (т. 1 а.с. 125-127), рахунки-фактури від 18.12.2003, 28.01.2004, 23.03.2004 (т.1 а.с. 128-130);
		-Договір з кабельним оператором № VІІ/32/02.008466 від 02/09/2002 (т.1 а.с. 131-139); рахунки-фактури від 27.04.2004, 27.05.2004 (т.1 а.с. 140-141);
		-Договір з кабельним оператором № VІІ/32/02.008472 від 07/10/2002 (т.1 а.с. 142-146); рахунки-фактури від 27.05.2004, 27.04.2004, 23.03.2004 (т.1 а.с. 147-149);
		-Договір з кабельним оператором № VІІ/32/04.012275 від 10/10/2003 (т.1 а.с. 155-165); рахунки-фактури від 27.05.2004 (за лютий, березень, квітень, травень) (т.1 а.с. 166-169);
		-Договір з кабельним оператором № VІІ/32/02.007734 від 26/02/2002 (т.1 а.с. 170-213); рахунки-фактури від 25.02.2004, 23.03.2004, 27.04.2004 (т.1 а.с. 214-216);
		-Договір з кабельним оператором № VІІ/32/03.007908 від 01/03/2003 (т.1 а.с. 217-219); рахунки-фактури від 18.12.2003, 23.03.2004 (т.1 а.с. 220-221);
		-Договір з кабельним оператором № VІІ/32/03.010755 від 01/05/2003 (т.1 а.с. 222-226); рахунок-фактура від 28.11.2003 р.;
		-Договір з кабельним оператором від 01/01/2003 (т.1 а.с. 228-232); рахунок-фактура від 23.04.2003 (т.1 а.с. 233);
		-Договір з кабельним оператором № VІІ/32/02.007512 від 06.02.2002 (т.1 а.с. 234-248); Акти виконаних робіт про надання пакету програмних послуг каналу Eurosport від 30.05.2002, 30.06.2002, 30.09.2002 (т.1 а.с. 249-251); рахунки-фактури 29.05.2002, 20.06.2002, 25.07.2002 (т.1 а.с.252-254);
		-Договір з кабельним оператором № VІІ/32/02.7005 від 30.11.2001 р. (т.1 а.с. 255-266); Акти про надання послуг 29.05.2002, 21.06.2002 (т.1 а.с.267-272); рахунки-фактури 29.05.2002, 27.06.2002 (т.1 а.с.273-277).
		Договори про поширення телевізійних програм позивача на території України, вказані вище, містять дозвіл на поширення телеканалу «EUROSPORT» без змін, тобто у тому вигляді, у якому його транслює позивач, включаючи всі обєкти прав інтелектуальної власності позивача, що містяться у ньому (п. 10.2 Загальних умов для кабельних операторів, які є додатком до договорів). 
		Українські субєкти господарювання  кабельні оператори, відповідно до зазначених договорів, одержували від позивача та ретранслювали телеканал «EUROSPORT» в Україні, і, тим самим, у розумінні ч. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки», здійснювали використання знаку для товарів і послуг позивача в Україні шляхом застосування такого знаку під час надання послуги під контролем позивача. 
		Доказом того, що договори про поширення телевізійних програм позивача на території України виконувались сторонами, є акти виконаних робіт про надання пакету програмних послуг каналу «EUROSPORT». 
		Доказом використання знаку для товарів і послуг згідно міжнародної реєстрації №625873 на території України також є листи від ТОВ «Воля-Кабель», ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5 (т.4 а.с.30-44).
		Крім того, встановлено, що торговельна марка за міжнародною реєстрацією № 625873 була використана у діловій документації, а саме, на вказаних вище актах про надання послуг та рахунках-фактурах позивача за 2002-2004 роки. 
		Також, торгівельна марки «EUROSPORT»за міжнародною реєстрацією№625873 використовувалась у мережі Інтернет до дати подання зустрічної позовної заяви, що підтверджується інформацією про реєстрацію на імя АТ «Євроспорт» доменного імені www.eurosport.com та роздруківкою інформації з сайту www.eurosport.com (т. 1 а.с. 57-62, 78-80). 
		Суд не приймає до уваги листи АТЗТ «Рокс» та ТОВ «НВП «Ромсат» (т.4 а.с.71-72), згідно яких сигнал каналу «EUROSPORT» на супутниках був закодований в різних системах, оскільки вони не спростовують, що позивачем здійснювалося розповсюдження телевізійних програм каналу «EUROSPORT» на територію України. 
		Щодо наданого відповідачем-2 висновок судової експертизи № 346 від 04.04.2008 р. Науково-Дослідного Інституту Інтелектуальної власності ОСОБА_6 наук України та рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2008 р. у справі № 18/477 згідно яких зазначено, що при трансляції телеканалу «EUROSPORT» використовувались різні позначення, не спростовують ту обставину, що позивач та інші особи під його контролем використовували на території України торговельну марку за міжнародною реєстрацією № 625873 ( а.с. 48-52 т.4).
		З огляду на викладене вище, суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження використання ним та іншими особами під його контролем торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 625873 на території України щодо послуг 35, 38 та 41 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг у період з березня 2002р. та до дати подання відповідачем-2 зустрічної позовної заяви.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 
		Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. 
		Відповідач-2 у зустрічному позові просить достроково припинити дію міжнародної реєстрації знаку для товарів і послуг «EUROSPORT» № 625873 від 26 жовтня 1994 року повністю, тобто щодо товарів 9, 16, 25, 28 і послуг 35, 37, 38, 41 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг. Відповідач-2 посилається на те, що торговельна марка за міжнародною реєстрацією № 625873 не використовувалась на території Україні у період з 2001 р. по 2004 р. 
		В той же час, суд вважає, що докази, які можуть підтвердити використання знака для товарів і послуг, повинні бути обмежені трирічним строком до дати звернення до суду з зустрічним позовом про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку для товарів і послуг, оскільки в іншому випадку предявляючи позов про дострокове припинення будь-якого позначення, сторона буде зловживати своїми правами визначаючи період, який не охоплюється даним часом. Такі дії можуть призвести до порушення принципу рівності та змагальності сторін, оскільки особа , в даному випадку відповідач не позбавлений права на звернення до суду за захистом порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.
		З огляду на те, що зібраними у справі докази підтверджено, що торговельна марка за міжнародною реєстрацією № 625873 використовувалась в Україні щодо послуг 35, 38, 41 класів МКТП протягом трьох років до дати подання зустрічної позовної заяви, а тому у суду відсутні підстави для дострокового припинення дії міжнародної реєстрації знаку для товарів і послуг «EUROSPORT» № 625873 від 26 жовтня 1994 року в Україні.
		Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги відповідача-2 ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, а тому суд не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1
		Крім того, суд вважає, що вимоги відповідача-2 за зустрічним позовом не підлягають задоволенню також з тих підстав, що останнім не надано доказів щодо порушених прав в частині достроково припинення дії міжнародної реєстрації № 625873 щодо товарів 9, 16, 25, 28 та послуг 37, 41 класу МКТП.
		Як вбачається з наявних в матеріалах справи витягу з Державного реєстру, знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 57135, що належить відповідачу -2 зареєстровано для послуг 35 та 38 класу МКТП ( а.с.10 т.1). 
		Таким чином, у відповідача -2 відсутній конфлікт інтересів та порушення прав у звязку з дією на території України торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 625873 щодо товарів 9, 16, 25, 28 і послуг 37, 41 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг.  
		Всудовому засіданні відповідач -2 підтвердив, що товари 9, 16, 25, 28 та послуги 37,41 класу МКТП останній не виробляє та не надає, а відтак права відповідача-2 в цій частині не є порушеними.
		Що стосується первинного позову Акціонерного товариства «Євроспорт» до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва України № 57135 на знак для товарів і послуг, суд вважає його обґрунтованим виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України зареєстрував за заявкою відповідача-2 комбінований знак для товарів і послуг СПОРТИВНИЙ ПЕРШИЙ за свідоцтвом України № 57135. Зазначений знак зареєстрований для послуг 35 класу МКТП: «реклама; керування справами; ділове адміністрування; канцелярські роботи; всі послуги, що включені до 35 класу, в тому числі: маркетинг; соціологічне опитування; економічне прогнозування; комерційне та статистичне інформування; аукціонний продаж; аудиторські послуги; імпортно-експортні операції; послуги секретарів, машиністок та стенографістів; множення документів; допомога в керуванні промисловими та комерційними операціями; послуги по веденню банків даних; прокат канцелярського та офісного обладнання; влаштовування виставок на рекламні та комерційні потреби; послуги з наймання працівників; інформування про наявність робочих місць; досліджування ділових операцій; послуги манекенників щодо демонстрування одягу» та послуг 38 класу МКТП, а саме: «звязок; всі послуги, що включені до 38 класу, в тому числі: інформування в галузі звязку; телеграфний та телефонний звязок; звязок за допомогою терміналів обчислювальних машин, телебачення та радіомовлення; телексний та телефаксний звязок; електронна пошта; прокат апаратури для передавання інформації».
		Наведене підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва України №57135 (а.с. 10 т.1). 
		Як вбачається з виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України № 57135 та матеріалів заявки № НОМЕР_1 на реєстрацію позначення «СПОРТИВНИЙ ПЕРШИЙ» в якості торговельної марки, заявка була подана до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 22 березня 2004р. ( а.с. 10, 24, 33 т.1). 
		Згідно ст. 499 ЦК України визначено, що права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 494, 495 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчуються свідоцтвом, тому визнанню недійсним підлягає саме свідоцтво. 
		У відповідності до підпункту «а» п. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони. 
		Згідно п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 23.12.1993 р. відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки. Отже, на дату подання заявки на торговельну марку за свідоцтвом № 57135 (22.03.2004 р.) чинним був Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. з останніми змінами від 22.05.2003 р. 
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявки, правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. 
		Згідно абз. 3 п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявки, не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна. 
		Крім того, відповідно до абз. 5 п. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявки, згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
		Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. 
		Для встановлення відповідності знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 57135 умовам надання правової охорони, на які посилався позивач, необхідним є застосування спеціальних знань. 
		Відповідно до ст.57 ЦПК України фактичні дані, що мають значення для справи встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.  
		Зважаючи на це, та керуючись ч.1 ст.143 ЦПК України, згідно з якою для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд задовольнив клопотання представника позивача та призначив у справі судову експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
		Проведення судової експертизи було доручено судовому експерту, яка має вищу філологічну та юридичну освіту, спеціальну вищу освіту у сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта у тому числі за спеціальністю 13.6. «Дослідження, повязані із охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів», стаж експертної роботи з 2006 року.
		Згідно Висновку № 43/07 судової експертизи обєктів права інтелектуальної власності від 14.03.2008 р., встановлено: 
		1. знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 57135 є схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом про міжнародну реєстрацію №625873, зареєстрованим раніше для таких самих послуг 35 та 38 класів МКТП, настільки, що їх можна сплутати;
		2. знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 57135 є оманливим щодо особи, яка надає послугу.
		Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_7 повністю підтвердила складені нею висновки, дала чіткі та вичерпні відповіді на поставлені сторонами запитання.
		Пояснила, що нею проводилося дослідження саме знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 57135 та свідоцтва про міжнародну реєстрацію №625873 в наданому судом кольоровому зображенню.
		Щодо твердження відповідача-2 стосовно того, що експерт повинен був провести дослідження однорідності послуг, для яких знаки за свідоцтвом № 57135 та міжнародною реєстрацією № 635873 зареєстровані, то експерт у судовому засіданні пояснила, що у даному випадку встановлення однорідності послуг є недоцільним з огляду на те, що послуги, для яких зареєстровані вказані знаки, є однаковими. Пояснила, що нею здійснювалося порівняння послуг, для яких зареєстровано знаки, згідно проведеного аналізу було складено висновок про їх ідентичність, що також зазначено у висновку на сторінках 13-14 ( т.2 а.с. 176-177).
		На твердження відповідача-2 стосовно того, що у семантиці знаків за свідоцтвом №57135 та міжнародною реєстрацією № 635873 немає нічого спільного, експерт пояснив, що смисловій схожості позначень сприяє подібність закладених ідей і понять, що і прослідковується в даному випадку, внаслідок чого експерт прийшов до висновку про схожість зареєстрованих позначень.
		Суд не бере до уваги зауваження відповідача-2 щодо відсутності у матеріалах справи свідоцтва на знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України № 57135 та за міжнародною реєстрацією № 625873 та їх кольорові копії, з огляду на наступне.
		На стор. 2 висновку експертизи вказано (т.2 а.с. 165), що 28.12.2007 р. на виконання клопотання експертів про надання додаткових матеріалів з Соломянського районного суду надійшло кольорове зображення знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 57135 та знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією №625873. 
		Підтвердженням цього є, зокрема, лист від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 18.05.2010 р., з яким надійшли раніше передані кольорові зображення знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 57135 «Спортивний Перший» та свідоцтва на знак для товарів і послуг «EUROSPORT» за міжнародною реєстрацією № 625873 ( а.с. 10-12 т.4).
		Оцінивши висновок судової експертизи за правилами ст. 212 ЦПК України, суд не знайшов обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, висновок судової експертизи слід вважати належним та допустимим доказом у справі, а тому він приймається до уваги при ухваленні рішення у справі. 
		В той же час, суд критично відноситься та не приймає до уваги висновок спеціаліста № 4206 від 21.07.2004 р. ( а.с. 37-41 т.1), поданого відповідачем-2, оскільки даний висновок був зроблений за замовленням сторони у справі спеціалістами, у розпорядженні яких не було усіх матеріалів справи та які не були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомого неправдивого висновку. 
		Предметом дослідження спеціалістів були інші питання, аніж ті, що були поставлені на вирішення судової експертизи та мають значення для вирішення справи, а саме спеціалістами порівнювався не знак за свідоцтвом України № 57135, а позначення за заявкою відповідача-2 № 20044032875 від 22.03.2004 р. Також предметом дослідження спеціалістів були правові питання, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства, що регулюють питання проведення спеціальних досліджень. 
		Крім того, питання оманливості знака взагалі не розглядалось спеціалістами, що складали висновок № 4206. Враховуючи викладене, суд не вважає вказаний висновок достатнім для підтвердження аргументів відповідача-2.
		Суд також критично оцінює наданий відповідачем -2 «Звіту про результати проведення соціологічних досліджень», підготовленого ДП «Далменер» ( а.с. 76-82 т.3), відповідно до якого переважна більшість опитаних осіб не бачить спільного в назвах телеканалів «Євроспорт» та «Спортивний Перший» та не ідентифікує (не ототожнює) між собою логотипи «EUROSPORT» та «Спортивний Перший», виходячи з наступного.
		За змістом Звіту, опитуваним демонструвались певні логотипи, а не зображення знаків для товарів і послуг за свідоцтвом України № 57135та міжнародною реєстрацією № 625873. Опитування громадян було здійснене компанією ДП «Далменер», керівником якої був сам відповідач-2, та засновником якого є ПП «Славія-Т», директором та засновником якого є відповідач-2. Ці обставини підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ДП «Далменер» та Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо ПП «Славія-Т» ( а.с. 26 т.4).
		Оцінивши зібрані докази у сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, суд вважає встановленим, що знак для товарів і послуг «СПОРТИВНИЙ ПЕРШИЙ» за свідоцтвом України № 57135 є схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованою відповідно до міжнародної реєстрації № 625873 щодо товарів і послуг 35, 38 класу МКТП торговельною маркою «EUROSPORT». Крім того, знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 57135 є оманливим щодо особи, яка надає послугу.
		З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що знак для товарів і послуг «СПОРТИВНИЙ ПЕРШИЙ» за свідоцтвом України № 57135 не відповідає умовам надання правової охорони, визначених абз. 5 п. 2 та абз. 3 п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявки. 
		Згідно ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг» невідповідність зареєстрованого знака умовам надання правової охорони є підставою для визнання свідоцтва недійсним повністю чи частково.  
		Таким чином, суд вважає, що зареєстрований на імя відповдіача-2 знак для товарів і послуг «СПОРТИВНИЙ ПЕРШИЙ» за свідоцтвом України № 57135 не відповідає умовам надання правової охорони, а тому свідоцтво України № 57135 підлягає визнанню недійсними повністю.  
		Оскільки згідно чинного законодавства України, зокрема, п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково і такі відомості (зміни щодо правового статусу свідоцтва) в силу п. 1.3. вказаного положення Держдепартамент публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність», суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобовязання Держдепартаменту внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № 57135 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		Враховуючи те, що Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, відповідно до покладених на нього повноважень, не відслідковує порушення прав власників свідоцтв на знак для товарів і послуг, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати повязані з розглядом справи.
		У судовому засіданні представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1на користь Акціонерного товариства «Євроспорт»понесені судові витрати з оплатою послуг адвокатів ОСОБА_8 обєднання «Юридична фірма «ОСОБА_9 і Партнери» з надання правової допомоги щодо ведення даної справи у Соломянському районному суді м. Києва у розмірі 15537 (пятнадцять тисяч пятсот тридцять сім) гривень 72 коп.
		Суд вважає, що на користь позивача - Акціонерного товариства «Євроспорт»- з ОСОБА_1підлягає стягненню судові витрати по оплаті держмита в розмірі 17,00 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн., витрати на судову експертизу обєктів інтелектуальної власностіу розмірі 8397, 00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4552, 51 гривень, виходячи з наступного.  
		Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом судової справи, зокрема, належать:  
		1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;  
		2) витрати на правову допомогу;
		3) витрати, повязані із залученням перекладачів, проведенням судових експертиз.  
		Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.  
		Відповідно до положення Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», якою затверджено граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, повязаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.  
		Встановлено, що на призначений судом час для розгляду вищезазначеної справи представник позивача був присутній у судових засіданнях 9 разів : 08.02.2010 року , 04.03.2010 року, 12.03.2010 року., 25.03.2010 року, 16.04.2010 року, 12.05.2010 року, 15.06. 2010 року, 03.08.2010 року год., 17.08.2010 року. 
		Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2010 р. згідно ізЗаконом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010 р. №2154-VI становить 869 грн., з 01.04.2010 року в розмірі 884 грн., з 01.08.2010 року в розмірі 888 грн.
		Тому з урахуванням розмірів мінімальної заробітної плати та часу надання правової допомоги у судових засіданнях при розгляді справи, де приймала участь особа, яка надає правову допомогу, стягненню з відповідача підлягає 4552, 54 грн., що складається з 434, 50 грн. (869 / 2 = 434, 50 ) за складення позовної заяви та 4118, 04 грн. участь у судових засіданнях за період: з 08.02.2010 року по 25.03.2010 року ( 869 грн./100% х 40% х 331 хв./60=1917, 59 грн.) ; з 16.04.2010 р.- 15.06.2010 р., ( 884 грн. /100% х 40% х 289 хв./ 60 хв.=1703, 17 грн.); 03.08 2010 р.-17.08.2010 р. ( 888 грн./100% х 40% х 84 хв./60 хв.=497, 28 грн.).
		Таким чином, компенсація за надання правової допомоги всього становить 4552,51 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 494, 495, 499 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. зі змінами та доповненнями, абз. 5 п. 2 та абз. 3 п. 3 ст. 6, підпунктом «а» п. 1 ст. 19, п. 2 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ з подальшими змінами і доповненнями, п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 23 грудня 1993 р., Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. № 116 з наступними змінами та доповненнями, а також ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -  
		ВИРІШИВ:
		Позов Акціонерного товариства «Євроспорт» задовольнити,
		Визнати недійсними повністю свідоцтво України № 57135 на знак для товарів і послуг.
		Зобовязати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № 57135 на знак для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Євроспорт» (Франція, 92728, Іссі-ле-Муліно Седекс 9, вул. Гастон е ОСОБА_10, ідентифікаційний код субєкта господарської діяльності: 353735657), витрати по проведенню судової експертизи в розмірі 8397 (вісім тисяч триста дев'яносто сім) грн. 00 коп., витрат на правову допомогу -4552 ( чотири тисячі пятсот пятдесят дві) грн. 51 коп., 17,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 12996, 51 грн.
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Євроспорт», Державний Департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 625873 знака для товарів і послуг - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Соломянський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...