Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/1065/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2015. Зареєстровано: 01.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2015.
Дата набрання законної сили: 29.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		  
		    
		24 листопада 2015 р.                                                          Справа  № 918/1065/15 
		 
		Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми Журавлина, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Проскан" про розірвання Угоди про незалежну майстерню від 03.05.1999 року
		 
		За участю: 
		Від позивача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 15.07.2015 р.), ОСОБА_3 (дов. від 15.07.15 р. б/н) 
		Від відповідача: ОСОБА_4 (дов. №б/н від 23.06.15 р.),  ОСОБА_5 (дов. №1  від 02.01.15 р.),  ОСОБА_6 (дов. № 387  від 01.09.06 р.), ОСОБА_7 (дов. від 01.11.15 р. б/н), А. Пуеккер (дов. від 01.11.15 р. б/н)
		Від ТОВ "Проскан" - Генеральний директор ОСОБА_7 (наказ від 01.01.2014 р.)
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Сканія Україна (далі - ТОВ з ІІ Сканія Україна, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми Журавлина (далі - ТОВ фірма Журавлина, Майстерня, відповідач) про розірвання Угоди про незалежну майстерню від 03.05.1999 року (далі - Угода).
		В процесі розгляду справи позивачем позовні вимоги не змінювались, не доповнювались. Позивачем не наводились інші обставини в обгрунтування вимог ніж ті про які вказано в позовній заяві.
		В обгрунтування позову позивач посилається на ч. 4 ст. 188, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ч.ч. 1, 2 ст. 527, ст.ст. 629, 610, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вважає, що угода підлягає розірванню у зв'язку із порушенням відповідачем істотних умов Угоди (т. 1 а.с. 2-10).   
		Підставою для звернення до суду позивач визначив істотне порушення та невиконання відповідачем прийнятих за Угодою зобовязань.
		Ухвалою від 8 вересня 2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/1065/15 розгляд якої призначено на 05.10.2015 р. 
		29 вересня 2015 року позивачем подано клопотання про об'єднання позовів у справах  № 9181064/15 про розірвання Договору з дилером укладеного між сторонами по справі 23.06.2015 року та даної справи № 918/1065/15 про розірвання Угоди в одне провадження з підстав пов'язаності справ.
		Позивач реалізував своє право на звернення до господарського суду Рівненської області шляхом подання  двох окремих позовних заяв.
		Виходячи з приписів ст. 58 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.  
		Виходячи з приписів вказаної норми ГПК України право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.
		Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
		Однак, суддя вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих справ, які перебувають в його провадженні.
		Оскільки справи № 918/1065/15 та № 918/1064/15 перебувають в провадженні різних суддів, вказане унеможливлює їх об'єднання в одну справу.
		В судовому засіданні 5 жовтня 2015 року розгляд справи розпочато по суті.
		Ухвалою від 5 жовтня 2015 року розгляд справи відкладено на 12.10.2015 року.
		Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Ухвалою суду від 12.10.2015 р. продовжено строк розгляду справи № 918/1065/15 до 24.11.2015 р. включно, розгляд  справи відкладено на 17.11.2015 р. 
		17 листопада 2015 року в судовому засіданні оголошено перерву до 18.11.2015 року до 15 год. 00 хв.
		17 листопада 2015 року від ТОВ "Проскан" до суду надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		В судовому засіданні 17 листопада 2015 року оголошено перерву до 18.11.2015 року.
		18 листопада 2015 року від Відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій Відповідач зазначає про сплив позовної давності в частині обґрунтування вимог Позивача щодо надання Відповідачем послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортних марок MAN, DAF, TRABOSA, RENAULT (п. 1 Угоди), оскільки зазначені дії, на які посилається Позивач, мали місце в період з 12.01.2007 року по 25.03.2012 року та в частині обґрунтування вимог Позивача щодо надання Відповідачем інформації відповідно до пп. і п. 2.1. Угоди. 
		Ухвалою суду від 18.11.2015 року задоволено заяву ТОВ "Проскан", товарство залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 24.11.2015 року, а також відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи, оскільки суд на підставі наявних матеріалів справи не дійшов висновку про її складність та наявність підстав для призначення колегії суддів для її розгляду.
		В судовому засіданні 24.11.2015 року представники позивача позов підтритмали, відповідач - заперечив у повному обсязі.
		На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи. 
		Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом. 
		У судовому засіданні 24.11.2015 р., відповідно до ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд Рівненської області, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		3 травня 1999 року між Позивачем та Відповідачем була укладена Угода про незалежну майстерню (сервісний центр) (далі  Угода, т. 1 а.с. 12-23) за умовами якої Відповідач зобовязався надавати технічну допомогу, забезпечувати експлуатацію та ремонт (далі  Послуги) вантажних автомобілів, автобусів, шасі та двигунів з торговим знаком Сканія та будь-яких інших товарів, виготовлених Позивачем або Сканією СВ АБ (далі  Товари); придбавати у Позивача або будь-якого уповноваженого Позивачем дистриб'ютора запасні частини, комплектуючі деталі та будь-яке інше допоміжне обладнання для товарів, які час від часу виробляються Позивачем або Сканією СВ АБ, або за їх дозволом (далі  Запасні частини), для надання послуг або їх подальшого перепродажу Відповідачем; та придбавати або орендувати у Позивача будь-які інструменти, механізми та обладнання (далі разом  Обладнання), визначені сторонами, які можуть бути необхідними для надання послуг. Сторони погодилися, що технічні вимоги стосовно строків надання Послуг та їх обсягу визначаються інструкціями з після продажного обслуговування та іншими інструкціями.
		Предметом Угоди є співпраця сторін при обслуговуванні транспортних засобів та товарів з торговим знаком Scania.
		Статтею 204 ЦК України презюмується правомірність правочину.
		На час розгляду справи доказів недійсності угоди чи її розірвання суду не подано.
		Судом встановлено, що відповідно до п. 4.1 Угоди (термін дії) Угода укладена початково строком на 10 (десять) років, і оскільки між сторонами не існувало інших домовленостей, Угода автоматично продовжена на 10 років, про що свідчить факт співпраці сторін після закінчення першого десятирічного терміну дії угоди (тобто після 3 травня 2009 року). Відтак, Угода про незалежну майстерню діє до 3 травня 2019 року.
		Відповідно до п. 4.2 Угоди передбачено чотири випадки її припинення:
		а) Сканія Україна має право за власним рішенням негайно припинити дію цієї Угоди шляхом надання Майстерні письмового повідомлення про таке припинення у випадку будь-якого продажу, злиття, припинення або передачі права власності на всі активи Майстерні, або значну її частину, або на дольову участь у Майстерні.
		б) будь-яка із Сторін може негайно припинити дію цієї Угоди шляхом надання письмового повідомлення іншій Стороні, якщо така інша Сторона стає неплатоспроможною або банкрутом, або вимагає введення мораторію на здійснення платежів, або у випадку, якщо будь-яка з Форс-мажорних обставин, визначених у Рамковій угоді, укладеній Сторонами на дату укладання цієї Угоди (далі - Рамкова угода) унеможливлює виконання цією Угоди іншою Стороною протягом строку понад 60 (шістдесят) днів.
		в) будь-яка із Сторін, керуючись власним рішенням, може припинити дію цієї Угоди шляхом надання письмового повідомлення іншій Стороні після порушення такою іншою Стороною своїх зобов'язань за цією Угодою, і таке припинення набирає чинності на 15 (п'ятнадцятий) день після отримання такого повідомлення, якщо таке порушення не усувається до цього часу.
		г) Сканія Україна, за власним розсудом та після надання письмового повідомлення Майстерні, яке набирає чинності негайно, припиняє дію цієї Угоди у разі ухвалення у майбутньому будь-якого закону, що застосовується до цієї Угоди, або внесення змін чи доповнень до будь-якого такого закону, які будуть обтяжливими або завдаватимуть шкоди будь-якому праву Сканії України, передбаченому цією Угодою.
		Судом встановлено, що Господарський суд міста Києва в рішенні від 6 березня 2014 року у справі №918/1137/13 надаючи тлумачення п. 4.2 Угоди визначив, що для припинення Сканією Україна дії Угоди на підставі підпункту (в) пункту 4.2. Угоди про незалежну майстерню необхідно існування сукупності наступних обставин: 1) встановлення факту порушення Майстернею своїх зобов'язань за Угодою; 2) направлення Майстерні письмового повідомлення від Сканії Україна про конкретні порушення Майстернею своїх зобов'язань за Угодою; 3) неусунення Майстернею встановленого порушення протягом 15 днів після отримання Майстернею відповідного письмового повідомлення від Сканії Україна про встановлені конкретні порушення Майстернею своїх зобов'язань за Угодою (т. 1 а.с. 34-38).
		Позивач звернувся до відповідача з листом від 27.04.2015 р. №27042015-1S (т. 1 а.с. 44) в якому зазначив про необхідність проведення аудиту (інспекції) адміністративних та технічних приміщень, надання доступу до фінансової документації згідно ст. 2.3. Угоди з метою підтвердження відповідності Майстерні вимогам та стандартам Сканія. В даному листі Позивач просив Відповідача повідомити до 12 травня 2015 року про його рішення в письмовій формі. 
		Однак, як зазначає Позивач, відповіді по суті направленого запиту він не отримав, проте отримав від відповідача лист від 23.06.2015 р. вих. №06-15/64 (т. 1 а.с. 45), який на думку Позивача свідчить про відмову виконувати зобовязання за Угодою.
		Із вказаного вище листа вбачається, що відповідач нагадав позивачу про необхідність виконання ним рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 року № 918/1137/13 та спростування ТОВ з ІІ "Сканія Україна" недостовірної інформації розміщеної ТОВ з ІІ "Сканія Україна" на її офіційному сайті, оскільки вказана інформація завдає шкоди ТОВ фірмі "Журавлина" протягом майже трьох років і що вказані дії позивача відновлять ділову репутацію відповідача.
		Позивач у запереченнях на відзив відповідача від 23.11.2015 року зазначив про те, що вважає, що відповідач в своїй відповіді на вказану вище вимогу про забезпечення доступу до приміщень мав зазначити дату та час коли позивач зможе здійснити перевірку. При цьому позивач послався на приписи ч. 2 ст. 193 ГК України.
		Суд не погоджується з даним твердженням позивача, оскільки останній не вчинив намагань провести таку перевірку, суд розцінює відповідь відповідача як таку, що не свідчить про відмову допустити позивача до своїх приміщень для проведення аудиту (інспекції) адміністративних та технічних приміщень та не підтверджує відмову відповідача  у наданні доступу до фінансової документації згідно ст. 2.3. Угоди з метою підтвердження відповідності майстерні вимогам та стандартам Сканія, оскільки відповідно до п. 2.3. Угоди майстерня у будь-який час забезпечує вільний доступ Позивача до Операційних приміщень або будь-яких інших приміщень майстерні для перевірки виконання Майстернею її зобовязань за Угодою.
		Слід також зазначити, що позивачем не було надано суду жодного доказу у підтвердження намагання здійснити перевірку протягом всього періоду дії Угоди шляхом прибуття до відповідача. До того ж, Угодою не передбачено умови щодо погодження сторонами дати та часу надання доступу до приміщень. Твердження Позивача про порушення відповідачем умов Договору в цій частині є таким, що спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що позивач, як ні до направлення вказаного листа, так і після, не прибував до відповідача з метою проведення аудиту приміщень та отримання доступу до фінансової документації і останній не чинив йому опору у доступі.
		Судом також встановлено, що 16 липня 2015 року Позивач звернувся до Відповідача з листом від 15.07.2015 р. №20151507-2С (т. 1 а.с. 47) з проханням надати пояснення з приводу того, чому Відповідач не виконує обовязок з надання квартальних звітів з відомостями про імена та адреси клієнтів стосовно товарів та послуг, а також просив надати повні річні звіти з продажу послуг та товарів з відомостями про імена та адреси клієнтів, яким були надані послуги та продані товари за період 2005-2015 роки із зазначенням: 1) кількості і видів робіт, проведених з продукцією Scania з документальним підтвердженням (акти виконаних робіт, наряди-замовлення тощо); 2) кількості проданої продукції Scania із зазначенням ціни та документальним підтвердженням (договори купівлі-продажу, видаткові накладні, акти приймання-передачі, рахунки-фактури тощо).
		Вказаний лист отримано відповідачем 03.08.2015 року (т. 1 а.с. 50).
		Із умови пп. "і" п. 2.1 Угоди вбачається, що надавати відповідач мав надавати Сканії України письмові звіти стосовно товарів і послуг наданих майстернею саме протягом попереднього кварталу.
		Крім того, в зазначеному листі Позивач просив Відповідача надати інформацію з підтверджуючими доказами про вжиття заходів з рекламування послуг, переліком всього устаткування із підтверджуючими документами, залишку запасних частин та/або іншої продукції Scania станом на день отримання запиту.
		Відповідь Позивач просив надати протягом 7 календарних днів з моменту його отримання.
		Листом від 07.08.2015 р. вих. №08-15/84 (т. 1 а.с. 60) Відповідач надав позивачу відповідь на вказаний лист від 15.07.2015 р. №20151507-2С, в якому зазначив, що згідно із пп. і п. 2.1. Угоди Позивач повинен надати Відповідачу відповідну форму для надання такої інформації, якої за весь вас чинності Договору від Позивача не надходила.
		Пунктами 3 та 5 зазначеного листа від 07.08.2015 р. вих. №08-15/84 Відповідач надав Позивачу інформацію з підтверджуючими доказами про вжиття заходів з рекламування послуг, переліком всього устаткування, однак, зазначив про необхідність більшої кількості часу для надання підтверджуючих документів щодо обладнання.
		В судових засіданнях Відповідач пояснив подання саме такої відповіді тим, що спочатку доцільно було б провести інвентаризацію запасних частин, проте вважає, що наданого Позивачем часу для подання відповіді у повному обсязі було недостатньо.
		Судом встановлено, що листом від 03.08.2015р. №20150308-1С (не отримавши лист-відповідь Відповідача на лист від 15.07.2015 р. №20151507-2С, т. 1 а.с. 65) Позивач повідомив Відповідача про порушення останнім пп. і п. 2.1. Угоди, пп. к п. 2.1. Угоди, п. 2.3. Угоди, п. 8.2. Угоди, пп. д п. 2.1. Угоди, п. 1 Угоди та зазначив, що в разі не усунення протягом 15 днів з моменту отримання повідомлення вищезазначених порушень або у випадку неможливості їх усунення, зазначений лист вважатиметься повідомленням про припинення Угоди в порядку пп. в п. 4.2. Угоди. Вказаний лист отримано відповідачем 14.08.2015 року.
		Пізніше, листом від 18.08.2015 р. №20151808-1С, отримавши лист Відповідача від 07.08.2015 р. вих. №08-15/84, відповідь на лист від 15.07.2015 р. №20151507-2С (т. 1 а.с. 70) Позивач повідомив Відповідача про те, що листи відповідача свідчать про те, що останній не бажає виконувати свої зобовязання за Угодою, відповіді не містять запитуваної інформації та пояснень по суті запиту, та просив вважати зміст попереднього листа від 03.08.2015 року №20150308-1С актуальним на час його отримання.
		Листом від 25.08.2015 р. №08-15/105 (т. 1 а.с. 72) Відповідач надав відповідь на лист Позивача від 03.08.2015 р. №20150308-1С (з вимогою про усунення порушень протягом 15ти календарних днів) де зазначив, що очікує на виконання вимог від 04.08.2015 р. про підключення до комплексної інформаційної системи управління підприємством Міф, забезпечення рекламною продукцією Scania, та виконання замовлення на поставку запасних частин від 14.08.2015 р.
		За вказаних обставин позивач вважає, що відповідачем не було усунуто до 29 серпня 2015 року порушення викладені в листі від 03.08.2015р. №20150308-1С (який було отримано Відповідачем 14.08.2015 р.), а відтак, відповідно до пп. в п. 4.2. Угоди позивач вважає, що зазначена угода є припиненою з 29 серпня 2015 року.
		Отже, як вбачається із поданих сторонами доказів, сторони не досягли згоди щодо підстав та умов припинення дії Угоди. При цьому причиною виникнення спору є різне тлумачення ними умов пп. і п. 2.1, пп. к п. 2.1, п. 2.3, п. 8.2, пп. д п. 2.1, п. 1 Угоди.
		З умов Угоди вбачається, що сторони не визначили умови про направлення один одному інформації та повідомлень.
		Позивач вважає, що оскільки Відповідач систематично не виконує прийняті за угодою зобовязання та грубо порушує умови Угоди, є підстави для її розірвання з огляду на наступне.
		Обґрунтовуючи заявлену вимогу про розірвання Угоди Позивач посилається на наступне.
		1. Відповідно до пп. і п. 2.1. Угоди не пізніше ніж на пятнадцятий день квітня, липня, жовтня та січня, ТОВ фірма Журавлина повинно надавати позивачу письмові звіти з відомостями про імена та адреси клієнтів стосовно Товарів та Послуг, наданих ТОВ фірмі Журавлина кожному з клієнтів протягом попереднього кварталу, а також надавати Сканії Україна на її обґрунтовану вимогу будь-яку іншу інформацію, включно з квартальними звітами продажу, маркетинговим аналізом та повними річними звітами з продажу у запропонованій або затвердженій Позивачем формі.
		Як зазначає Позивач, Відповідачем не надано Сканії Україна жодного квартального звіту у встановлені терміни. Також, ТОВ фірма Журавлина не надало на обґрунтовану вимогу Сканії Україна інформацію, яка міститься в запиті № 20151507-2С від 15.07.2015 р.
		Як вбачається з досудової переписки сторін, про яку було зазначено вище, Позивач листом від 15.07.2015 р. №20151507-2С просив Відповідача надати повні річні звіти з продажу послуг та товарів із відповідними відомостями та просив надати пояснення з приводу того, чому Відповідач не виконує визначений п.п. "і" п. 2.1 Угоди обовязок.
		Листом від 07.08.2015 р. вих. №08-15/84 (т. 1 а.с. 60) Відповідач надав позивачу відповідь на вказаний лист від 15.07.2015 р. №20151507-2С, в якому зазначив, що згідно із пп. і п. 2.1. Угоди Позивач повинен надати Відповідачу відповідну форму для надання такої інформації, якої за весь вас чинності Договору від Позивача не надходила. Крім того, Позивач мав доступ до необхідної йому інформації шляхом користування КІСУП "МІФ", та за попередні періоди співпраці не надавав відповідної форми для надання звітів.
		Суд вважає за необхідне вказати про те, що в письмових поясненнях поданих суду 12.10.2015 року відповідач вказав, що протягом четвертого кварталу 2014 року та першого кварталу 2015 року позивач отримав від відповідача інформацію про діяльність товариства, оскільки позивач виявив бажання придбати основні активи дилерського центру та сервісної станції ТОВ "Журавлина", що розташовані у м. Сарни. Вказане підтверджується листом відповідача від 09.12.2014 року № 09122014-1А. Однак, в подальшому позивач припинив переговори.
		Відповідач ввважає, що існування спору, що розглядався Господарським судом міста Києва у справі № 2011-76/15116-2012 щодо спростування ТОВ "Сканія Україна" недостовірної інформації щодо діяльності ТОВ фірмі "Журавлина" як дилера завдало шкоди репутації відповідача і призвело до непорозумінь щодо виконання умов Угоди (т. 2 а.с. 5).
		Позивачем недостовірна інформація була спростована тільки 17.07.2015 року.
		Крім того, свою позицію щодо ненадання позивачу інформації на лист від 15.07.2015 року у повному обсязі з підтверджуючими доказами станом на день отримання запиту від позивача Відповідач в процесі розгляду справи обґрунтував тим, що Позивач з 2006 року до вересня 2012 року мав постійний доступ до витребуваної інформації через комплексну інформаційну систему управління підприємством Міф (далі - КІСУП "МІФ"), адміністрування якої здійснював сам позивач, а не ФОП ОСОБА_8, чим і пояснюється відсутність запитів встановленої форми та безпосередньо в процесі співпраці вимог Позивача про надання необхідної інформації за попередні роки як такої.
		Судом встановлено, що 16.02.2006 року між ЗАО "Антарис" (Виконавець) та ТОВ фірмою "Журавлина" (Замовник) було укладено договір на продаж та розробку програмного забезпечення № 1-2. Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець передав, а замовник набув право власності на один екземпляр КІСУП "МІФ" в базовій конфігурації. Згідно вказаного пункту Договору функціонально система була представлена як "Робочий стіл", "Забудовник системи", "Забудовник форм", "Забудовник запитів", "Забудовник сценаріїв". "Робочий стіл" передбачений для інтерактивної взаємодії користувача із системою, інші компоненти для доопрацювання та налагодження системи. Договір діяв з 16.02.2006 року по 30.06.2006 року (т. 2 а.с. 76-79).
		Згідно додатку № 4 до Договору з дилером від 23.06.2005 року "Угода про надання послуг № SE-0811SA від 01.07.2011 року", який укладно між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником), виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги з адміністрування проведення сервісного обслуговування та ремонту вантажних автомобілів та автобусів Сканія, з організації та автоматизації управління бізнес-процесами замовника, перевірки персоналу замовника на відповідність рівня кваліфікації, тестування персоналу та клієнтів, послуг з вдосконалення внутрішніх бізнес процесів замовника, послуг по наданню технічної інформації для сервісних станцій, діагностичного обладання, каталогів запасних частин, а також послуг по адмініструванню програм і програмних продуктів, що використовуються дилерами і які надаються авторизованим дилерам виробником Сканія, послуги по адмініструванню та обслуговуванню дилерської програми, послуги з підготовки документів для сертифікації автомобілів Сканія (т. 2 а.с. 80-83).
		Судом встановлено, що сторонами спірної Угоди не було розроблено окремої форми для надання інформації позивачу щодо продажу відповідачем запасних часнин. З пояснень сторін по справі вбаччається, що будь яку інформацію щодо діяльності відповідача позивач міг отримати з КІСУП "МІФ", яка була ним відключена в 2012 році. З часу укладання Угоди і до липня 2015 року позивач не звертався до відповідача з вимогами надати вказану інформацію, також не намагався підключити відповідача до програми в подальшому після відключення. У спростування вказаних обставин позивачем не було подано суду будь-яких доказів.
		З висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07.08.2015 року  № 3024, поданого відповідачем на заперечення вимог позивача, вбачається, що при дослідженні програми МІФ виявлено, що з 28.09.2012 року ТОВ фірма "Журавлина" не мала технічної можливості отримувати від ТОВ "Сканія Україна" баз даних, як це відбувалось до 28.09.2012 року, станом на 07.08.2015 року доступ до засобів передачі даних за допомогою КІСУП "МІФ" неможливий тому, що доступ до RTF серверу, який належить ТОВ "Сканія Україна", захищений на логін і пароль адміністратором ТОВ "Сканія Україна". Факт адміністрування системи ТОВ "Сканія Україна", яка установлена на ТОВ фірмі "Журавлина", відсутній у періоди з 28.09.2012 р. по 07.08.2015 р., передачі даних не було (т.3 а.с. 93-94). 
		Крім того, з пояснень третьої особи у справі ТОВ "Проскан", які подані суду 24.11.2015 року, вбачається, що останній також в своїй діяльності у відносинах з позивачем за аналогічною Угодою про незалежну майстерню використовує як і всі дилери з 2007 року КІСУП "МІФ", завдяки якій ТОВ "Сканія Україна" може отримувати, і отримує щодо всіх дилерів, інформацію про всіх клієнтів стосовно товарів та послуг наданих майстернею протягом попереднього кварталу. З пояснень вбачається, що програма містить будь-яку інформацію, включно з квартальними звітами продажу, маркетинговим аналізом та повними річними звітами з продажу, оскільки програма була розроблена за замовленням Сканія України, - вона містить всі звіти в затвердженій Сканією україна формі.
		Таким чином, судом встановлено, що позивачем було обмежено відповідача у доступі до КІСУП "МІФ" з вересня 2012 року, протягом дії Угоди позивач не надсилав до  відповідача запитів з метою отримання звітів за умовами п.п. "і" п. 2.2 Угоди, оскільки отримував всю необхідну інформацію з програми МІФ до відключення товариства від неї.
		Позивачем було надано суду лист ФОП ОСОБА_9 від 05.10.2015 року щодо відключення відповідача від КІСУП "МІФ", з якого вабачається, що оскільки відповідач втручався в систему, що періодично призводило до збоїв в її функціонуванні, його було відключено від неї (т. 4 а.с. 9-11). Вказаного листа отримано адвокатом ОСОБА_10 на його адвокатський запит щодо надання інформації про програмний продукт МІФ від 11.09.2015 року (т. 4 а.с. 12).
		З листа вбачається, що договір на обслуговування програми ТОВ "Сканія Україна" укладено з виконавцем ФОП ОСОБА_9, однак доказів того, що останній є розробником та адміністрував програму до листа суду не подано. Тому, вказаний доказ оцінюється судом критично, як такий, що належно не підтверджує вчинення відповідачем у даній справі дій, які стали підставою для відключення товариства від системи. До того ж, суд враховує, що з моменту відключення - вересень 2012 року і по липень 2015 року позивач не пред'являв до відповідача претензій щодо ненадання інформації право на отримання якої має позивач за умовами Угоди.
		Крім того, договору на встановлення програми та її адміністрування з ФОП ОСОБА_9 відповідачем не укладалось.
		Судом надано оцінку актам виконаних робіт від 27.02.2012 року №А200023, від 28.03.2012 року №А200063, від 26.04.2012 року №А2000100, від 26.06.2012 року №А200209, від 31.07.2012 року №А200246, від 29.08.2012 року №А200264 та платіжні доручення про їх оплату відповідачем: від 02.02.2012 р. № 457, від 01.03.2012 р. № 905, від 04.04.2012 р. № 1411, від 28.04.2012 р. № 1758, від 31.08.2012 р. № 3766, від 09.08.2012 р. № 3385, від 04.07.2012 р. № 2748, від 05.06.2012 р. № 2287, від 26.10.2012 р. № 4679, від 26.10.2012 р. № 2441 (т. 4 а.с. 198-213). Судом встановлено, що вказані докази підтверджують невизначеність сторін щодо форми надання звітності, надання інформації один одному і чинення перешкод позивачем відповідачу у користуванні системою обміну інформацією.
		Відтак, твердження Позивача про те, що Відповідач не виконує умови пп "і" Угоди є безпідставними.
		 
		2. Відповідно до пп. к п. 2.1. Угоди у незалежному порядку Відповідач повинен вести повну та точну бухгалтерську та звітну документацію, в якій чітко відображатимуться всі операції ТОВ Журавлина з Товарами та Послугами, а також у розумних обсягах забезпечити доступ Сканії Україна до неї з урахуванням таких обмежень щодо конфіденційності, про які Сканія Україна та Майстерня можуть домовитися у письмовій формі.
		В наведеному підпункті Угоди слід виходити з того, що розуміється під поняттям забезпечення доступу.
		Зазначений пункт, із врахування положень пункту 1 Угоди містить положення про те, що Відповідач повинен вести повну та точну бухгалтерську та звітну документацію щодо операцій з Товарами та Послугами. 
		Позивачем не надано доказів відсутності у Відповідача бухгалтерської та звітної документації, разом із тим, із досудової переписки сторін не вбачається відмови Відповідача надати доступ до такої інформації та не свідчить про фактичний намір та фактичне намагання позивача позивача отримати таку інформацію.  
		За вказаних обставин суд дійшов висновку про необгрунтоване і не пітверджене належними доказами твердження позивача про порушення відповідачем умов пп. "к" п. 2.1 Угоди.
		 
		3. Позивач також посилається на порушення відповідачем п. 2.3. Угоди, згідно якої Майстерня у будь-який час забезпечує вільний доступ Позивача до Операційних приміщень або будь-яких інших Приміщень Майстерні для здійснення перевірки виконання ТОВ фірмою Журавлина її зобовязань за Договором.
		З матеріалів справи не вбачається вчинення Відповідачем дій по обмеженню Позивача у доступі до Приміщень, а переписка сторін не свідчить про фактичний намір позивача прибути до майстерні для здійснення перевірки виконання ТОВ фірмою Журавлина її зобовязань за Договором.
		Таким чином, посилання Позивача про те, що ТОВ фірма Журавлина даний запит не виконало, доступ до приміщень не надало, або чинило перешкоди у доступі позивача до приміщень відповідача є необґрунтованим та не доведеним жодними доказами.
		Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		 
		4. Позивач посилається на невиконання відповідачем умов п. 8.2. Угоди, згідно якої відповідач час від часу за власні кошти готує доречну рекламу з метою стимулювати реалізацію послуг на території, обумовленій Договором. Копії такої рекламної продукції надсилаються Сканії Україна для ознайомлення та письмового затвердження перед її випуском для загального ознайомлення.
		Стосовно виконання п. 8.2 Угоди відповідачем в письмових поясненнях поданих суду 12.10.2015 року зазначено про те, що відповідач здійснював та здійснює рекламу продукції та послуг Scania шляхом розміщення та утримання в належному стані вивісок Scania (світлові табло з логотипами, неонові вивіски з логотипами) опис яких міститься у Додатку до договору оперативного лізингу обладнання № 09/09 укладеного між сторонами 02.04.2009 року. Також вважає рекламою логотипи Scania на вітринах відповідного дилерського центру та інформація про Scania в поліграфічних виданнях каталозі "Мережа Scania в Україні", журналі "Сканія". Крім того, відповідачем розміщено рекламу Scania на кожній сторінці щорічних телефонних довідників "Золоті сторінки України", публікації статей у виданнях "Автопрофі", "Перевізник UA", "ОГО", відповідачем розміщувались спеціальні конструкції зовнішньої реклами на землях дорожнього господарства вздовж автомобільних доріг державного значення. Копії доказів у підтвердження вказано подано суду (т. 2 а.с. 150-186).
		Позивач вважає, що в порушення умов вказаного пункту Угоди відповідач не здіснював доречну рекламу, не надсилав позивачу копій рекламної продукції для ознайомлення та завтердження, а тому порушив істотні умови Угоди. 
		Суд встановив, що позивачем не доведено яка саме реклама мала здійснюватись відповідачем і згідно вказаної умови угоди не здійснювалась, і коли саме вона мала здійснюватись.
		Ненадсилання відповідачем позивачу копій рекламної продукції для ознайомлення та затвердження, з урахуванням відсутності чіткого визначення умовами п. 8.2 Угоди терміну коли має здійснюватись доречна реклама, не свідчить про істотність порушення умов Угоди та завдання такими діями збитків позивачу або втрату ним того на що він розраховував, протилежного позивачем не доведено. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України Про рекламу реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
		Суд визнає належною рекламу, здійснену відповідачем шляхом розміщення та утримання в належному стані вивісок Scania (світлові табло з логотипами, неонові вивіски з логотипами), логотипи Scania на вітринах відповідного дилерського центру та інформація про Scania в поліграфічних виданнях.
		 
		5. Відповідно до пп. д п. 2.1. Угоди Майстерня повинна підтримувати запаси Запасних частин на рівні, достатньому для виконання своїх зобовязань за цим Договором та задоволенням потреб клієнтів у будь-який час.
		В обґрунтування порушення зазначених вимог Угоди Позивач зазначає, що Відповідач з 2012 року до 2015 року не замовляв у Сканії Україна запасні частини Scania, що унеможливлює задоволенням потреб клієнтів, які звертаються в майстерню.
		Суд констатує, що позивачем не доведено суду неможливість відповідача задовольнити потреби клієнтів, які звертаються в майстерню ТОВ фірми Журавлина. Відповідних доказів не подано.
		Як вбачається з інвентаризаційного опису запасів (т. 5 а.с. 222-228) у Відповідача станом на 23 жовтня 2015 року наявні пятсот чотирнадцять одиниць Запасних частин на загальну суму 511 822, 12 грн.
		Крім того, як зазначили представники третьої особи та Відповідача в судовому засіданні, що підтверджується звукозаписом судового засідання, Відповідач закуповував запасні частини у дилера Позивача - ТОВ Проскан. Позивач вважає такі дії такими, що протирічать п. 1 Угоди, оскільки запасні частини можуть придбаватись відповідачем тільки у ТОВ з ІІ "Сканія Україна", жодних інших уповноважених Сканією Україна дистрибьютерів не існує.
		Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) пояснення представників сторін є доказами у справі, фактичними даними, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		Судом з пояснень третьої особи у справі, відповідача, висновків експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що після відключення позивачем відповідача від КІСУП "МІФ" (за допомогою якої здійснюється замовляння замовляння запасних частин), електронного порталу Sail, електронної онлайн програми аналізу робочих даних автомобілів Scania (VERА Operational Analysis), електронної програми технічної підтримки Dealer Fras, електронної програми MULTI (висновок Львівського науцково-дослідного інституту судових експертиз від 30.01.2015 р. № 341, яка необхідна для кваліфікованого підбору запасної частини відповідн до її заводського номеру для конкретного індивідуального номеру шасі автомобіля Сканія), відповідач не мав змогу самостійно здійснювати закупівлю запасних частин у позивача, а позивач, як вбачається з його дій та матеріалів справи, які судом оцінено в сукупності, не мав наміру продавати їх відповідачу, тоді як Угода є двосторонньою і має на меті взаємовигідні дії обох сторін. Позивачем не доведено суду свого наміру та намагань співпрацювати з відповідачем та здійснити продаж запасних частин з 2013 року відповідачу у справі. 
		Позивачем не доведено невиконання відповідачем істотної умови Угоди - надання технічної допомоги, забезпечення експлуатації та ремонту вантажних автомобілів, автобусів, шасі та двигунів з торговим знаком Scania та будь-яких інших товарів, виготовлених Сканією Україна або Сканією СВ АБ (товари) та не придбання у Сканії Україна або будь-якого уповноваженого Сканією Україна дистрибьютора запасних частин, комплектуючих деталей та будь-якого допоміжного обладнання для товарів. Дії відповідача не свідчать про позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладанні Угоди. 
		Разом із тим, при розгляді даної справи позивачем не доведено спричинення йому шкоди діями відповідача по закупівлі запасних частин саме у дилерів Scаnia враховуючи при цьому чинення позивачем відповідачу перешкод в його діяльності, що вбачається із рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 року у справі № 5011-76/15116-2012 про спростування недростовірної інформації (копія наявна в матеріалах справи).
		Згідно із пп "а" п. 5.1 Угоди якщо не існує іншої письмової домовленості між сторонами, час від часу протягом строку дії цієї Угоди майстерня, якщо на її думку, у цьому є необхідність у зв'язку із виконанням її зобов'язань за Угодою, придбає у Сканії Україна запасні частини однією партією або кількома партіями згідно із письмовим замовленням у задовільній для Сканії Україна формі.
		Відповідно до п. 5.6 Угоди незважаючи на будь-яке положення цієї угоди про протилежне, придбання запасних частин та комплектуючих відбувається згідно із Порядком придбання майстернею у Сканії Україна запасних частин, який міститься у Додатку А до цієї Угоди, у який Сканія Україна час від часу може вносити зміни та доповнення. 
		Згідно із п. 4 додатку А до Угоди "Порядок придбання запасних частин дилером Сканії Україна" замовлення на поставку запасних частин заповнюється уповноваженим представником Дилера і залежно від терміну поставки існують такі типи замовлення запасних частин: звичайне, прискорене, термінове.
		При наданні оцінки обставині щодо порушення відповідачем умови п. 1 Угоди стосовно обов'язку відповідача придбавати запасні частини у Сканії Україна або будь-якого уповноваженого Сканією Україна дистрибьютора суд враховує також викладене в п. 2.1 Договору з дилером, укладеного між сторонами 23.06.2005 року (за договором відповідачу надано неексклюзивне право збуту продукції Сканія, тобто право продажу продукції Сканія в Україні) за умовами якого дилер (відповідач) прийняв зобов'язання здійснювати придбання продукції тільки у Сканії або її уповноважених представників, крім випадків, коли жоден з них не виробляє або не поставляє продукцію, необхідну замовнику, або продукцію Scania CV ABэ вживаною (т. 4 а.с. 22-30).  
		Судом встановлено, що ТОВ "Проскан" та ТОВ "Дніпро-Скан-Сервіс" є офіційними дилерами Scania, тобто уповноваженими представниками останньої на продаж товарів даної марки, у яких відповідачем і здійснювалась закупівля запасних частин марки Scania.
		Зазначаючи про не надсилання позивачу відповідачем замовлень на поставку запасних частин, позивач не довів суду фактичний намір бути обізнаним з інвентаризаційним описом запасів, що знаходиться у відповідача та не довів суду вчинення позивачем дій зі співпраці з відповідачем по досягненню цілей, які ставились сторонами при укладанні Угоди, про розірвання якої просить позивач, позивачем не надано суду пояснень щодо того яким чином фактично здійснюється закупівля товару відповідачем з урахуванням потреб клієнта, за допомогою якої системи здійснюєть підбір тієї чи іншої деталі, наявність вини відповідача у відключенні від систем за допомогою яких здійснюється підбір запасної частини. При цьому позивач посилається виключно на порушення відповідачем своїх обов'язків за Угодою не довівши при цьому виконання своїх обов'язків за Угодою і не чинення відповідачу перешкод у виконанні ним його обов'язків передбачених Угодою.
		З видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи вбачається, що протягом 2012 року (т. 5 а.с. 48-221) відповідач здійснював закупівлю запасних частин безпосередньо у позивача, а з моменту відключення його від вказаних систем протягом 2013-2015 років - у дилерів, з їх допомогою з підбору запасних частин, - ТОВ "Дніпро-Скан-Сервіс" та ТОВ "Проскан" (т. 5 а.с. 4-47). Таким чином, придбаючи запасні частини вироблені Сканією Україна або Сканією СВ АБ у інших дилерів, за відсутності змоги їх закуповувати безпосередньо у позивача, позивачем не доведено суду спричинення йому збитків такими діями відповідача та наміру позивача сприяти відповідачу у закупівлі товарів у позивача.
		Позивачем не обгрунтовано, що наявна у відповідача кількість запасних частин не в змозі задовольнити потреби клієнтів Відповідача, а відповідно не доведено неможливість виконання відповідачем своїх зобовязань за наявності такої кількості запасних частин.
		До того ж, умовами п. 5.1 Угоди передбачено, що якщо не існує іншої домовленості між сторонами, час від часу протягом строку дії цієї Угоди, майстерня, якщо на її думку у цьому є необхідністьу зв'язку із виконанням її зобов'язань за цією Угодою, придбає у Сканії Україна запасні частини однією партією або кількома партіями згідно із письмовими замовленнями у задовільній для Сканії Україна формі.
		Твердження позивача щодо порушення відповідачем умов укладеної Угоди в цій частині є безпідставними, оскільки зазначений пункт Угоди не зобовязує Відповідача та не обмежує будь-якими термінами щодо порядку чи періодичності виконання замовлень, а вимагає саме підтримувати запаси Запасних частин на рівні, достатньому для виконання своїх зобовязань.
		 
		6. В обгрунтування позову позивач вказує на порушення відповідачем умов п. 1 Угоди.
		Відповідно до п. 1. Угоди для надання Послуг Відповідач використовує тільки Запасні частини вироблені Сканія України.
		Відповідно до з пп. є п. 2.1. Угоди протягом періоду, доки Відповідач залишатиметься уповноваженою майстернею Сканії України на Території, Відповідач не повинен виготовляти, рекламувати та продавати будь-який товар, аналогічний або подібний Товарам, або який може становити будь-яку конкуренцію Товарам. 
		Відповідно до пп. ж п. 2.1. Угоди Відповідач не повинен виготовляти або збувати, прямо чи опосередковано, будь-які товари, або надавати, прямо чи опосередковано, будь-які послуги, які можуть складати конкуренцію Товарам або Послугам, а також не повинна бути власником або придбавати, прями чи опосередковано, дольову участь або інші права у будь-якому виробнику або дистрибюторові таких товарів.
		В судових засіданнях відповідачем підтверджено надання Майстернею послуг з ремонту автомобілів інших марок з використанням інших запасних частин, які підходять до цих марок.
		Крім того, як вбачається із висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №3252 від 07.09.2015 р. (який не є висновком судової експертизи, а оцінюється судом на рівні із іншими наявними доказами у справі, т. 3 а.с. 148-167) вбачається, що інші дилери ТОВ з ІІ Сканія України також обслуговували інші марки автомобілів ніж Scania. 
		Як вбачається з п. 1 Угоди під поняттям Товар розуміється товар, виготовлений Позивачем або Сканією СВ АБ, а під поняттям Послуги розуміється технічна допомога, забезпечення експлуатації та ремонт.
		Як зазначає Позивач, та не заперечує Відповідач, Відповідач здійснював продаж запасних частин і розхідних матеріалів, а також виконував роботи з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів марок MAN, DAF, TRABOSA, RENAULT.
		Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначає, що зазначені марки є прямими конкурентами компанії Scania, а відтак, вважає, що Відповідачем було порушено умови Угоди в частині надання Відповідачем послуг та продажу товарів, які прямо конкурують з товарами та послугами Scania.
		Однак, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами використання відповідачем при наданні послуг з ремонту автомобілів марки Scania запасних частин не цієї марки. 
		Стосовно надання послуг з ремонту автомобілів інших марок було відомо позивачу, про що вказано в листі Scania від 20.04.2000 року, який датовано після укладання Угоди, з якого вбачається, що Scania не буде заважати дилерам налагоджувати взаємовигідне співробітництво з постачальниками та виробниками запасних частин до вантажівок не Scania з метою залучення цих вантажівок на сервісні станції Scania (т. 4 а.с. 190). 
		Відповідно до с. 1 Закону України Про захист економічної конкуренції економічна конкуренція (конкуренція)  змагання між субєктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими субєктами господарювання, внаслідок чого споживачі, субєкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий субєкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
		З наведеного законодавчо визначеного поняття конкуренції вбачаться,  що продаж Товарів та надання Послуг торговим маркам, відмінних від Scania не може вважатися конкуренцією в межах укладеної сторонами Угоди Товарам та Послугам торгової марки Scania.
		Із вказаного вище листа позивача від 20.04.2000 року вбачається, що надання послуг з ремонту автомобілів інших марок не заперечувалось позивачем, не складає конкуренції з продажу запасних частин для автомобілей марки Scania, відповідач придбаваючи у дилерів Scania запасні частини цієї марки та обслуговуючи автомобілі вказаної марки враховуючи умови п. 1 Угоди не позбавлений права надавати послуги з ремонту автомобілів інших марок використовуючи запасні частини марки не Scania, що залучить додаткові кошти для розвитку Майстерні.
		Крім того позивачем не доведено суду відмову відповідача у наданні послуг з ремонту та обслуговування автомобілів марки Scania.
		У підтвердження неправомірного, в порушення умов Угоди надання відповідачем послуг з ремонту автомобілів інших марок ніж Scania, позивач посилається на судові рішення  у справах №№ 904/2598/13, 1/384, 17/975, 5004/1273/11, 5026/1605/2011, 9/119-38, 5004/2109/11, договір укладений між ТОВ фірмою Журавлина та ТОВ Транс-Логістік від 12.09.2011 року № 108/11-А. 
		Позивач вважає, що обслуговування автомобілів, які є прямими конкурентами компанії Scania, прямо порушує пп. ж п. 2.1 Угоди.
		Згідно із пп. ж п. 2.1. Угоди Відповідач, зокрема, не повинен збувати, прямо чи опосередковано, будь-які товари, або надавати, прямо чи опосередковано, будь-які послуги, які можуть складати конкуренцію Товарам або Послугам.
		Однак, суд не погоджується з даним твердженням позивача. 
		Предметом договору укладеного між ТОВ Журавлина та ТОВ Транс-Логістік від 12.09.2011 року № 108/11-А є зобовязання виконавця (ТОВ Журавлина) за замовленням замовника (ТОВ Транс-Логістік виконувати роботи по технічному обслуговуванню і ремонту транспортних засобів, їх складових частин, автомобільних та великогабаритних шин, відповідно до вимог заводу-виробника SCANIA CV AB.
		Згідно п. 1.4 вказаного договору виконання технічного обслуговування та ремонт проводиться на власному обладнанні ТОВ Журавлина, використовуються запасні частини як ТОВ Журавлина так і замовника - ТОВ Транс-Логістік.
		Надання послуг ТОВ Транс-Логістік за вказаним договором не свідчить про не закупівлю або відсутність наміру ТОВ фірми Журавлина закуповувати запасні частини вказаної марки у позивача та не свідчить про ненадання послуги згідно п. 1 Угоди, не свідчить про ненадання відповідачем технічної допомоги, забезпечення експлуатації та ремонту вантажних автомобілів, автобусів, шасі та двигунів з торговим знаком Scania та будь-яких інших товарів, виготовлених Сканією Україна або Сканією С VAB згідно п. 1 Угоди.
		Судові рішення у вказаних вище судових справах свідчать про те, що відповідач надавав іншим підприємствам послуги з ремонту автомобілів як марки Scania так і інших.
		В обгрунтування надання послуг з ремонту автомобілів інших марок відповідач посилається на п. 1 Розділу IX Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, ст. 22 Закон України "Про автомобільний транспорт", п. 3, 4 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" і зазначає, що до основних видів діяльності товариства відноситься технічне облсуговування та ремонт транспортних засобів, оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, про те, що ТОВ фірма "Журавлина" не має права відмовляти жодному клієнту, який звертається до фірми, за наданням послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів інших марок ніж Scania.
		Згідно із п.п. 3, 4 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
		Відповідно до ч. 5 ст. 6 вказаного Закону, виконавець зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговуання та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
		Оскільки оригінальну запчастину неможливо використати для ремонту автомобілів MAN, DAF, RENAULT, MERCEDES, VOLVO, IVECO, відповідно оригінальні запасні частини цих виробників неможливо використати при ремонті автомобілів Scania.
		Автомобілі інших марок є конкурентами тільки при виконанні однієї функції - перевезення вантажів. Запасні частини не можуть бути конкурентами один одному, оскільки вробляються для певної марки авто та не підходять для автомобілів інших марок.
		Отже, оригінальні запасні частини вироблені різними виробниками - MAN, DAF, RENAULT, MERCEDES, VOLVO, IVECO не є взаємозамінними та не підходять для автомобілів Scania, а значить не складають конкуренції товарам або послугам передбаченим п. 1 Угоди.
		Вказані дії відповідача не свідчать про порушення відповідачем істотної умови Угоди  співпраця її сторін при обслуговуванні транспортних засобів та товарів з торговим знаком Scania.
		 
		 
		В обгрунтування позову позивач посилається на ч. 4 ст. 188, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ч.ч. 1, 2 ст. 527, ст.ст. 629, 610, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вважає, що угода підлягає розірванню у зв'язку із порушенням відповідачем істотних умов Угоди (т. 1 а.с. 2-10).   
		Згідно із ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача із заявою про розірвання Угоди, в своїх листах від 15.07.2015 року, від 03.08.2015 року позивач не просив розірвати укладену між сторонами Угоду.
		Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Враховуючи вказане вище позивачем не доведено невиконання відповідачем умов Угоди та його діяльність всупереч предмету Угоди. Не надано суду доказів у підтвердження виконання своїх зобовязань за договором, оскільки зобовязання сторін за Угодою є взаємоповязаними. Із суті зобов'язань, на порушення яких посилався позивач, вбачається, що відповідач не може їх виконати у повній відповідності до умов Угоди без сприяння позивача, позивачем не доведено суду того, що відповідач міг виконати вказані вище зобов'язання за відсутності на те згоди позивача і враховуючи неоднакове тлумачення змісту угоди обома сторонами, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо виконання угоди відповідачем протягом часу з дня укладання угоди і до моменту надіслання позивачем відповідачу листа від 27.04.2015 року, з урахуванням відсутності наміру позивача співрацювати з відповідачем по досягненню цілей за предметом Угоди.
		Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі, зокрема, істотного порушення договору другою стороною.. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
		Позивачем не доведено суду позбавлення його відповідачем того, на що він розраховував при укладанні Угоди. Не подано доказів в обгрунтування втрати того, на що він розраховував при її укладанні, а також доказів, які суд міг би оцінити та встановити чи є дійсно істотною різниця між тим, на що розраховував позивач, укладаючи угоду, і тим, що в дійсності він зміг отримати, доказів в обгрунтування розміру збитків який не дозволив позивачу отримати те, на що він розраховував укладаючи угоду. При цьому суд враховує перешкоджання позивачем відповідачу у виконанні умов Угоди, шляхом недосягнення згоди щодо форми надання відповідачем інформації, звітності щодо надання послуг, позбавлення та обмеження відповідача у доступі до технічної інформації з джерел, до яких право доступу надає ТОВ Сканія Україна, а саме: електронного порталу Sail, електронної програми он-лайн аналізу робочих даних автомобілів Scania (VERA OPERATIONAL ANALYSIS), відключення від електронних систем, електронної програми технічної підтримки Dealer Fras та MULTI, КІСУП МІФ, за допомогою яких відповідач міг би якісно виконувати обовязки за Угодою із закупівлі запасних частин у позивача, наданні послуг з ремонту автомобілів марки Scania, судового спору між сторонами про спростування недостовірної інформації.
		 
		Позивачем, в порядку ст. 38 ГПК України, не заявлялось суду клопотань про витребування у відповідача доказів у підтвердження вказаних вище обставин.
		Крім того, як вбачається з висновку № 3250 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 02.09.2015 року на сайті http://scania/ua виявлено інформацію про дилерську мережу Scania в Україні на сторінці дилерська мережа, однак на вказаній сторінці не виявлено інформації про те, що ТОВ фірма Журавлина є дилером Scania в Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій та Волинській областях, має сервісний центр з продажу, сервісного обслуговування і ремонту вантажної техніки Scania, що свідчить про те, що саме позивач перешкоджає виконанню відповідачем своїх обовязків за Угодою і спростовує порушення останнім істотних умов Угоди.
		Згідно із ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо, зокрема, він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. 
		Враховуючи листи позивача до відповідача та відповіді останнього на них, суд дійшов висновку про те, що сторонами неврегульовано до подання позову відносин за Угодою стосовно виконання обома сторонами своїх обов'язків за Угодою, вбачається, що сторони не дійшли згоди в єдиному тлумаченні умов договору, при цьому суд враховує, що протягом 1999-2015 років позивач не звертався до відповідача щодо порушених останнім вказаних вище умов Угоди - п. 1, п.п. "і", "к", "ж", "є", "д" п. 2.1, п. 8.2 Угоди, про надання відповідачем неналежної інформації право на отримання якої вбачається з умов Угоди, або різне тлумачення умов Угоди.
		Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. 
		Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. 
		Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
		Як вбачається з матеріалів справи, окремі положення укладеної сторонами Угоди мають різне тлумачення та значення слів і понять між сторін.
		Судом встановлено, що Угода за своєю правовою природою є змішаною, і відноситься до договорів купівлі-продажу та поставки.
		Ообовязковими умовами договору поставки є асортимент, кількість, якість товару, строки поставки, ціна. Даних умов Угода не містить.
		 
		Як вже було вказано вище відповідачем подано до суду клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача, яке судом не задоволене з підстав викладених нижче (т. 6 а.с. 8-12).
		В обгрунтування заяви відповідач вказує, що судові рішення, на які посилається позивач в обгрунтування порушення умов договору в частині надання послуг конкурентам Scania, стосуються обставин господарської діяльності про надання послуг з ремонту автомобілів інших марок, які мали місце з 12.01.2007 року по 25.03.2012 року, та про які було відомо позивачу із КСУП "МІФ" з 2007 року по 2012 рік. Відповідачем подано суду копії роздруківок із вказаної системи.
		Відповідач зазначає, що позовну заяву було подано до суду 07.09.2015 року. При цьому в обгрунтування заяви посилається на ч. 1 ст. 261 ЦК України згідно приписів якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Вважає, що позовна давність щодо вимог про розірвання угоди з підстав порушення умов угоди шляхом надання послуг з ремонту автомобілів інших марок ніж Scania спливла 25.03.2015 року у зв'язку з чим просить застосувати позовну давність до вимог про розірвання угоди в частині обгрунтування як підстави для розірвання вказаною обставиною.
		Відповідач вважає, що строк позовної давності щодо вимог про розірвання угоди з підстав порушення пп. "і" п. 2.1 Угоди також сплив, оскільки відповідачем із самого початку взаємовідносин за Угодою ненадавалось позивачу окремо від КІСУП "МІФ" звітів, і про те, що така інформація могла бути отримана позивачем саме із вказаної системи.
		Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Як встановлено судом обов'язки сторін мають триваючий характер, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про розірвання Угоди з підстав невиконання відповідачем своїх обов'язків за нею, тобто порушеня її умов, невиконання запиту витребуваного листом від 15.07.2015 року.
		Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України                     Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів № 10 від 29.05.2013 р. за змістом ч. 1 статті 261 ЦК України    позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
		Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові, у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		Вирішуючи питання про застосування позовної давності суд також враховував звернення позивача із запитами до відповідача про надання вказаної інформації в липні 2015 року, оскільки останній начебто дізнався про надання відповідачем вказаних послуг з рішень Господарського суду імста Києва в 2015 році. 
		Оскільки з доданих до заяви роздруківок с КІСУП "МІФ" неможливо встановити обізнаність позивача про надання відповідачем послуг з ремонту вантажівок інших марок в майстерні, враховуючи те, що суд дійшов висновку про незаперечення позивачем налагодження відповідачем співробітництва з постачальниками та виробниками запасних частин до вантажівок не Scania з метою залучення вантажівок на сервісні станції Scania (лист позивача від 20.04.2000 року т. 4 а.с. 228), відсутні підстави для задоволення позову в частині розірвання Угоди з підстав порушення п. 1, пп. "є" п. 2.1 Угоди. Відповідно і заяви про застосування позовної давності до вимог про розірвання угоди з тих же підстав також немає.  
		Стосовно спливу позовної давності заявленої відповідачем щодо вимог про розірвання Угоди з підстав порушення відповідачем пп "і" п. 2.1 Угоди суд зазначає, що оскільки між сторонами не було досягнуто єдиних домовленостей щодо форми надання звітності, а також враховуючи, що згідно вказаної умови Угоди письмові звіти мають надаватись відповідачем протягом попереднього кварталу, а отже такий обов'язок є триваючим, враховуючи встановлення судом обставин щодо відключення відповідача від КІСУП "МІФ" з якого позивач міг би отримувати будь-яку інформацію і отримував її до 2012 року, підстав для задоволення заяви відповідача також немає.
		Беручи до уваги усталену практику відносин сторін Угоди щодо взаємних прав та обов'язків, поведінки обох сторін по справі при здійсненні господарської діяльності за Угодою з моменту її укладання і до подання позову, тексту Угоди, відсутністю наміру позивача продовжувати виконувати умови Угоди та мати офіційного дилера в особі ТОВ фірми "Журавлина", з урахуванням також обставини щодо придбання відповідачем запасних частин, комплектуючих деталей та допоміжного обладнання для товарів виготовлених Scania у інших дилерів для надання послуг з обслуговування та надання технічної допомоги, забезпечення експлуатації та ремонту автомобілів марки Scania (тобто відсутністю завдання відповідачем позивачу майнової шкоди враховуючи мету укладання угоди), суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення відповідачем істотних умов Угоди та невиконання останнім своїх обов'язків за нею належним чином, враховуючи поведінку позивача протягом всього терміну дії Угоди, усталену практику відносин між сторонами.
		У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Підлягає встановленню не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установленню чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Зазначена правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 № 6-75цс13.
		За вказаних обставин підстав для задоволення позовних вимог про розірвання Угоди з підстав викладених у позовній заяві немає.
		У зв'язку із відмовою у позові судовий збір покладається на позивача.
		Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, суд -
		ВИРІШИВ:
		 
		ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" у задоволенні позову відмовити.
		 
		Повний текст рішення підписано суддею 30.11.2015 р.
		 
		 
		Суддя                                                                Гудзенко Я.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...