Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/1713/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2015. Зареєстровано: 03.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2015.
Дата набрання законної сили: 07.06.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		1-кп/243/342/2015
		243/1713/15-к
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		02 грудня 2015 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючого            судді     ОСОБА_1 
		суддів                     ОСОБА_2 ,
		    ОСОБА_3 
		при секретарі                 ОСОБА_4 
		за участю:
		прокурора                 ОСОБА_5 
		обвинуваченого             ОСОБА_6 
		захисників обвинуваченого         ОСОБА_7 ,
		    ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 11 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рай-Олександрівка Слов`янського району Донецької області, громадянина України, працюючого заступником начальника караулу Слов`янської ТЕС, раніше не судимого, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Наказом начальника ГУМВС України в Донецькій області № 287 о/с від 09.08.2013 року ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора патрульної служби взводу № 4 роти патрульної служби Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янська та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року ОСОБА_6 , будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, був зобов`язаний запобігати правопорушенням, припиняти їх, охороняти та забезпечувати громадський порядок, а також, згідно присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 28.12.1991 року, мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
		Так, у березні-квітні 2014 року в м. Донецьку створено стійке ієрархічне об`єднання  терористичну організацію, так звану «Донецьку народну республіку (далі -ДНР), учасники якої на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування та інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.
		Основною метою діяльності вказаної терористичної організації є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення незаконного державного устрою «ДНР».
		Вказана терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з спільних злочинних дій.
		Після захоплення адміністративної будівлі Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янська та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області 12.04.2014 року представниками терористичної організації «ДНР» ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи, що терористична організація «ДНР» діє на території України незаконно, та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконання службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, надав згоду на участь у зазначеній організації.
		В подальшому ОСОБА_6 відповідно до відведеної йому ролі у плані спільних злочинних дій та на виконання функцій, покладених на нього, у період часу з травня 2014 року по червень 2014 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, використовуючи свої службові повноваження інспектора патрульної служби взводу № 4 роти патрульної служби Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янська та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області, діючи умисно, за попередньою змовою з двома невстановленими працівниками міліції та з іншими невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», здійснював затримання громадян з метою подальшої їх доставки на блок пости терористичної організації «ДНР», на яких громадяни незаконно утримувалися та залучалися до праці.
		Так, 28.05.2014 року приблизно о 14.00 годині, ОСОБА_6 знаходячись у форменому одязі, виконуючи функції представника правоохоронного органу, приїхав разом з невстановленим працівником міліції на службовому автомобілі ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 на автобусну зупинку, розташовану по вул. Горького м. Миколаївка Слов`янського району Донецької області, де діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, за попередньою змовою групою осіб-з невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», за відсутності будь-яких законних підстав, використовуючи своє службове становище, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою позбавлення волі, затримав ОСОБА_9 та незаконно доставив його до блок посту терористичної організації «ДНР», розташованому біля старої будівлі вагової на виїзді з м. Миколаївка Слов`янського району Донецької області у сторону с. Рай-Олександрівка Слов`янського району Донецької області, після чого передав ОСОБА_9 учасникам терористичної організації «ДНР», на якому останній утримувався 4 доби та примусово залучався до праці.
		Окрім того, в червні 2014 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 знаходячись у форменому одязі, виконуючи функції представника правоохоронного органу, приїхав спільно з двома невстановленими працівниками міліції на службовому автомобілі ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 до будинку, розташованому в м. Миколаївка Слов`янського району Донецької області, де на той час знаходився ОСОБА_10 та діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, за попередньою змовою групою осіб  з невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР» за відсутності будь-яких законних підстав, використовуючи своє службове становище, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою позбавлення волі, затримав ОСОБА_10 та незаконно доставив його до блок посту терористичної організації «ДНР», розташованому на території цегляного заводу по вул. Вокзальна, 1А м. Миколаївка Слов`янського району Донецької області, після чого передав ОСОБА_10 учасникам терористичної організації «ДНР», на якому останній утримувався 17 діб та примушувався до праці.
		Також, у червні 2014 року, вдень, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 знаходячись у форменому одязі, виконуючи функції представника правоохоронного органу, спільно з двома невстановленими працівниками міліції, пересуваючись на службовому автомобілі ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому також знаходились двоє невстановлених працівників міліції, зупинилися біля магазину «МТС» по вул. Горького у м. Миколаївка Слов`янського району Донецької області, та діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, за попередньою змовою групою осіб  з невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», за відсутності будь-яких законних підстав, використовуючи своє службове становище, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою позбавлення волі, затримав ОСОБА_11 та незаконно доставив його до блок посту терористичної організації «ДНР», розташованому на території цегляного заводу по вул. Вокзальна, 1А м. Миколаївка Слов`янського району Донецької області, після чого, передав ОСОБА_11 учасникам терористичної організації «ДНР» на якому останній знаходився близько 10 хвилин, після чого був відпущений.
		Крім того, наприкінці червня 2014 року, приблизно о 16.00 годині, більш точно дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 знаходячись у форменому одязі, виконуючи функції представника правоохоронного органу, знаходячись за кермом службового автомобіля ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 спільно з двома невстановленими працівниками міліції під`їхав до колишнього автовокзалу, розташованому по вул. Щорса у м. Миколаївка Слов`янського району Донецької області, де діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, за попередньою змовою групою осіб  з невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», за відсутності будь-яких законних підстав, використовуючи своє службове становище, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою позбавлення волі затримав ОСОБА_12 та незаконно доставив його до блок посту терористичної організації «ДНР», розташованому на території цегляного заводу по вул. Вокзальна, 1А м. Миколаївка Слов`янського району Донецької області, після чого, передав ОСОБА_12 учасникам терористичної організації «ДНР» на якому останній утримувався близько 3 годин, після чого був відпущений.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину у висунутому обвинуваченні повністю не визнав, зазначив, що він добросовісно працював в міліції протягом тринадцяти років. Також, він працював в період з квітня по липень 2014 року. Після того, як у квітні був захоплений Слов`янський міський відділ міліції, їх зібрали та повідомили, щоб всі залишалися на своїх робочих місцях та продовжували роботу. У квітні, після захвату Слов`янського міського відділу міліції, до них приїхали озброєні люди, зірвали замок на боксі та забрали автомобіль. За Миколаївським відділом міліції було закріплено два автомобіля ВАЗ 2106 синього та бежевого кольору. Автомобіль синього кольору забрали озброєні люди, а автомобіль бежевого кольору був в несправному стані. Виклики вони обслуговували пішки. Працювали вони як і раніше по мірі можливості. В той період у Миколаївському відділі міліції працювало одинадцять чоловік. Працювали через дві  три доби з 9 години ранку до 9 години наступного ранку. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 йому знайомі, оскільки він часто виходив до них за викликами. Вони вживали спиртні напої, у зв`язку з чим їм часто робилися зауваження. Конфліктів з ними не було. У районі цеглового заводу блокпост був, але людей туди він не доставляв та взагалі в той бік (у бік Слов`янська) не їздив, даний блокпост не пересікав, взагалі на блокпості жодного разу не був, оскільки виїжджав в окружну. З озброєними людьми контактів та конфліктів та мав. До Миколаївського відділу міліції озброєні люди приїжджали один раз, подивилися, що у відділі немає зброї та уїхали. Зброї у них у відділі не було, були тільки спеціальні засоби.
		Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_6 щодо того, що він не доставляв людей до блок посту, та тим самим, не вчиняв дій, спрямованих на участь в терористичній організації, суд вважає їх надуманими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а також спробою уникнути кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються іншими, добутими по справі доказами. Також суд критично оцінює показання обвинуваченого в тій частині, що автомобіль ВАЗ 2106 бежевого кольору був в несправному стані та вважає, що дана обставина не знайшла підтвердження в судовому засіданні. В іншій частині показання обвинуваченого судом приймаються, визнаються достовірними, оскільки вони цілком підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Так, допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_9 , анкетні дані якого змінені відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 66 КПК України та ст. 2 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», в судовому засіданні надав показання та зазначив, що 28 травня 2015 року він йшов на рибалку та вирішив випити горілки. Близько 14.00 годин біля нього зупинилася машина бежевого кольору з синіми номерами з якої вийшло два міліціонера  ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Прізвище ОСОБА_16 йому стало відомо, коли він упізнавав його за фотокартками від слідчого. Вони були одягнені в міліцейську форму. Вони йому сказали, щоб він їхав з ними. Він сів в машину, за кермом був ОСОБА_15 , поряд з ним ОСОБА_16 , а він сів позаду. Його відвезли на блокпост, розташований біля старої вагової та винограднику в напрямку Рай-Олександрівки. На блокпосту до нього підійшли солдати, дали йому мішки та лопату. Він грузив шлак у мішки та будував барикади. Вечором його відвозили на цегловий завод. На посту він пробув 4 дні. Робітники міліції приїжджали до нього додому, показували фотокартки та запитували, хто його забирав, він показав на ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Також, на досудовому розслідуванні він показував, де його утримували. Раніше був судимий, але з обвинуваченим з цього приводу не зустрічався. Свої анкетні дані просив скрити.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_9 суд приймає їх до уваги та визнає достовірними, оскільки вони є логічними та послідовними, будь-яких неприязнених стосунків або інших підстав для оговорення свідком обвинуваченого в судовому засіданні встановлено не було.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , анкетні дані якого змінені відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 66 КПК України та ст. 2 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» в судовому засіданні надав показання та зазначив, що в червні 2014 року до нього додому приїхали співробітники міліції на міліцейському автомобілі та наказали, щоб він одягався. Він одягнувся, вийшов та сів в автомобіль. Він думав, що його везуть у м. Слов`янськ, однак його відвезли на блокпост на цегловому заводі та передали бойовику під позивним « ОСОБА_17 ». Там його утримували протягом 2-х днів, били, прострелили ліву ногу. Після цього його відвезли у Слов`янськ у приміщення СБУ, заклеїли очі, де він пробув приблизно дві години. Після цього його відвезли до міського відділу міліції. Він нічого не бачив, оскільки очі були заклеєні. Але чув, що люди вирішували, що з ним робити. Хтось сказав, що його необхідно розстріляти. Почувши це він почав просити, щоб його не вбивали. Потім який то чоловік сказав, що в районі наркології будують штаб та необхідні робочі. Вони порадились та вирішили його забрати. Один чоловік відвів його в міський відділ в СІЗО. Там йому розв`язали очі. Потім інший чоловік відвів його в іншу камеру, де було 5 чоловік. Через два дні прийшов чоловік з позивним « ОСОБА_18 » та сказав, що хто хоче вийти  повинен відробити. Вони погодились. Наступного дня прийшов який то чоловік та сказав, що 10 днів необхідно копати окопи. Їх возили копати окопи на «Метелицю» та по всьому місту, після чого привозили до міського відділу. Жили вони у спортивному залі. Відпустили його через сімнадцять днів. З дому його забирали ОСОБА_16 , ОСОБА_19 та третя особа за кличкою «Кабан». Автомобіль був ВАЗ 2106 міліцейська бежевого кольору з синіми номерами. Це була машина, на якій їздила міліція. На блокпості вони вийшли з машини. Коли вони приїхали на блокпост біля нього стояв ОСОБА_16 та ОСОБА_19 , а третій позвав «Минера». Слідчий експеримент за його участю проводився. Він показував місце розташування блокпосту. В СІЗО він провів десь 4-5 днів. Обвинуваченого ОСОБА_16 він знає, оскільки ОСОБА_16 співробітник міліції, місто, де вони проживають маленьке, всі мешканці друг друга знають. Після цих подій він уїхав до ОСОБА_20 , а коли повернувся  у серпні до нього прийшли робітники міліції з даного приводу, запропонували розповісти, що відбулося. З заявою про зміну анкетних даних він звертався у серпні 2014 року. Упізнання проводилося по фотокарткам, при цьому були присутні поняті. Він був раніше засуджений, звільнений умовно-достроково, але обвинувачений участі в його затримання не приймав.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_10 суд приймає їх до уваги та визнає достовірними, оскільки вони є логічними та послідовними, будь-яких неприязнених стосунків або інших підстав для оговорення свідком обвинуваченого в судовому засіданні встановлено не було.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_11 , анкетні дані якого змінені відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 66 КПК України та ст. 2 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», надав показання та зазначив, що у червні 2014 року він з дружиною та другом йшов на ринок. Во дворі біля ОСОБА_21 та магазину МТС по вул. Горького його затримали три робітника міліції, які були в міліцейській формі на автомобілі ВАЗ 2106 бежевого кольору з синіми номерами. Вони сказали, що необхідно проїхати до відділу міліції, а відвезли його на блокпост. Блокпост був розташований на цегловому заводі. Коли його привезли, робітники міліції покликали озброєних людей, які подивилися, що він тверезий, в нормальному стані. Вони запитали, навіщо його привезли та через 10 хвилин відпустили. За кермом перебував ОСОБА_15 . В машину посадили його та друга, а дружина залишилась. Упізнавав він за фотокартками. Фотокартки йому пред`являли робітники міліції у відділі міліції, він упізнав усіх трьох. На досудовому розслідуванні він показував місце, звідки їх просили сісти в машину, куди доставили. Приводів в міліцію у нього не було, на обліку в наркологічному диспансері він перебував. Скрити свої анкетні дані йому запропонували для безпеки, він про це також просив.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_11 суд приймає їх до уваги та визнає достовірними, оскільки вони є логічними та послідовними, повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_22 , будь-яких неприязнених стосунків або інших підстав для оговорення свідком обвинуваченого в судовому засіданні встановлено не було.
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_22 , анкетні дані якого змінені відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 66 КПК України та ст. 2 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», надала показання та зазначила, що в червні 2014 року вона йшла разом зі своїм чоловіком, анкетні дані якого змінені на ОСОБА_11 , та другом по вул. Горького, біля ДК та магазину «МТС» до них під`їхала машина кофейного кольору. Марку вона назвати не може, оскільки не розуміється в цьому. В машині було троє чоловік, два спереду та один позаду. Це були робітники міліції Миколаївського відділу. Вони їй знайомі, оскільки всі проживають в одному невеликому місті. Вони сказали, що необхідно проїхати до відділу міліції. Її чоловіка та друга посадили в машину назад, а вона залишилася.. Після цього вона пішла до відділу міліції, але там було зачинено. Через пів години подзвонив її чоловік та повідомив, що його відпустили. На досудовому розслідуванні вона упізнавала цих осіб по фотокарткам. Серед фотокарток була фотокартка Гакала, прізвище якого їй повідомили потім. Вона приймала участь у слідчому експерименті, показувала місце, де її чоловіка забирали. Приводів в міліцію у неї не було.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_22 суд приймає їх до уваги та визнає достовірними, оскільки вони є логічними та послідовними, повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 , будь-яких неприязнених стосунків або інших підстав для оговорення свідком обвинуваченого в судовому засіданні встановлено не було.
		Показання, надані свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_22 , які були отриманні на стадії досудового розслідування слідчим суддею в порядку статті 225 КПК України, суд до уваги не приймає, визнає дані показання свідків недопустимими відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК України, оскільки допит зазначених свідків проводився лише у присутності сторони державного обвинувачення, що є порушенням права на перехресний допит.
		Також, виходячи з вимог ч. 4 ст. 95 КПК України, яка зазначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового розслідування або отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, суд не приймає до уваги та визнає недопустимим як доказ Протокол допиту свідка ОСОБА_11 , який був допитаний на стадії досудового розслідування старшим слідчим третього слідчого відділу управління прокуратури Донецької області.
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_23  надав показання та зазначив, що в червні 2014 року він разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_24 перебували на автовокзалі у м. Миколаївка, де розпивали спиртні напої. Вони випили майже пів літра водки. До них під`їхала машина «шістірка», державний номер та колір якої він не пам`ятає. Машина зупинилася від них на відстані приблизно в 6-7 метрах передньою частиною. З машини покликали ОСОБА_13 . ОСОБА_13 підійшов до машини, сів та вони поїхали. За кермом автомобіля був обвинувачений ОСОБА_16 , який йому був раніше знайомий, оскільки ОСОБА_16 є міліціонером. Він бачив, що люди в машині одягнені в міліцейську форму. Обвинувачений ОСОБА_16 з машини не виходив. Гакало йому знайомий, оскільки, він приходив до нього по викликам, відводив його у відділення міліції. До відповідальності він не притягувався, однак з ним проводилися бесіди.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_23 суд приймає їх до уваги та визнає достовірними, оскільки будь-яких неприязнених стосунків або інших підстав для оговорення свідком обвинуваченого в судовому засіданні встановлено не було. Крім того, показання свідка ОСОБА_23 повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_12 .
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_12  надав показання та зазначив, що наприкінці червня 2014 року вів з друзями ОСОБА_14 та ОСОБА_24 відпочивав на автовокзалі, де вони розпивали спиртний напій. Приблизно о 16-00 годин під`їхала машина, звідки вийшов знайомий йому міліціонер ОСОБА_25 та покликав його. Він підійшов та його посадили в машину. За кермом автомобіля був обвинувачений ОСОБА_16 . Третю особу, яка знаходилась в автомобілі, він не знав. Вони були одягнені в міліцейську форму, зброї в них не було. Гакало він знає, оскільки останній є робітником міліції. ОСОБА_26 була бежевого кольору з синіми номерами. Він вважав, що вони їдуть до відділу міліції. Потім він запитав, куди його везуть, але відповідь йому не надали. Вони приїхали на блокпост на цегловому заводі. Там його витягли з машини та віддали людям з ДНР. З машини його вивів ОСОБА_27 , який сказав, що приїхала робоча сила та запропонував його забрати. Після цього його посадили в ангар. В ангарі утримувалися ще кілька чоловік. Через дві години прийшов його друг, домовився про те, щоб його відпустили, після чого його відпустили.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_12 суд приймає їх до уваги та визнає достовірними, оскільки будь-яких неприязнених стосунків або інших підстав для оговорення свідком обвинуваченого в судовому засіданні встановлено не було, показання свідка ОСОБА_12 є логічними, послідовними та узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_14 .
		Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_28  надала показання та зазначила, що влітку 2014 року вона працювали на швидкій допомозі м. Миколаївки фельдшером. До ОСОБА_16 вона зверталася за допомогою, коли необхідна була допомога співробітника міліції. Також, вона до нього зверталася коли стріляли по городах. Про те, що ОСОБА_16 доставляв людей на блокпости їй невідомо. На автомобілі ОСОБА_16 вона не бачила.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_28 суд приймає їх до уваги, визнає їх достовірними, оскільки підстав оговорювати обвинуваченого або допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення в судовому засіданні встановлено не було. Окрім того, показання свідка ОСОБА_28 повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченого в тій частині, що обвинувачений дійсно влітку 2014 року фактично виконував обов`язки співробітника міліції. Аналізуючи показання свідка ОСОБА_28 щодо того, що вона не бачила обвинуваченого ОСОБА_16 на автомобілі, їй не відомо про те, що обвинувачений доставляв людей на блок пости, суд приймає до уваги ту обставину, що свідок ОСОБА_29 спілкувалася з обвинуваченим лише періодично, у разі необхідності, пов`язаної з її роботою, тобто постійно обвинувачений не перебував в полі її зору, та доходить до висновку, що дане ствердження свідка жодним чином не спростовує висунуте обвинуваченому ОСОБА_16 обвинувачення.
		Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_30  надала показання та зазначила, що з 12.04.2014 року по 05.07.2014 року вона працювала в лікарні. Гакало приходив з запитами, брав довідки. Вона бачила його тільки в міліцейській формі. На автомобілі його ніколи не бачила. Щоб ОСОБА_16 доставляв людей на блокпост  не бачила. Транспорту в той період у робітників міліції вона не бачила.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_30 суд також приймає їх до уваги, визнає їх достовірними, оскільки підстав оговорювати обвинуваченого або допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення в судовому засіданні встановлено не було. Також, суд вважає, що показання свідка ОСОБА_30 повністю узгоджуються з поясненнями обвинуваченого в тій частині, що обвинувачений дійсно в період часу з 12.04.2015 року по 05.07.2015 року фактично виконував обов`язки співробітника міліції. Крім того, аналізуючи показання свідка ОСОБА_30 щодо того, що вона ніколи не бачила, щоб обвинувачений доставляв людей на блок пости, не бачила його на автомобілі, суд також приймає до уваги ту обставину, о обвинувачений ОСОБА_16 постійно не перебував в полі її зору, оскільки їх спілкування відбувалося тільки у зв`язку з необхідністю, викликаною виконанням кожним своїх обов`язків, та вважає, що дане ствердження свідка жодним чином не спростовує висунуте обвинуваченому ОСОБА_16 обвинувачення.
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_31  надала показання та зазначила, що вона працює на швидкій допомозі фельдшером. В період з 12 квітня по 05 липня 2014 року обвинувачений ОСОБА_16 ходив на роботу. Вона його часто бачила приблизно о 9 годині ранку, коли йшла на роботу, так як в міліцію та до станції швидкої допомоги один вхід. Гакало ходив у міліцейській формі, на автомобілі вона його ніколи не бачила, зі зброєю ніколи не бачила. Людей у камуфляжній формі з ним не бачила, щоб він доставляв людей на блокпост  не бачила. Автомобіля в міліції з квітня 2014 року вона не бачила.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_32 суд приймає їх до уваги, визнає їх достовірними, оскільки підстав оговорювати обвинуваченого або допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення в судовому засіданні встановлено не було. Окрім того, показання свідка ОСОБА_32 повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченого в тій частині, що обвинувачений дійсно в період з 12 квітня по 05 липня 2014 року фактично виконував обов`язки співробітника міліції. Аналізуючи показання свідка ОСОБА_32 щодо того, що вона ніколи не бачила, щоб обвинувачений доставляв людей на блок пости, не бачила його на автомобілі, суд приймає до уваги ту обставину, що свідок ОСОБА_31 зустрічалася з обвинуваченим лише зранку та вважає, що дане ствердження свідка також не спростовує висунуте ОСОБА_16 обвинувачення.
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_33  надала суду показання та зазначила, що вона працювала у Миколаївській амбулаторії сімейною медсестрою та з обвинуваченим ОСОБА_16 була знайома по роботі. Під час окупації вона його часто бачила, спілкувалася по роботі. Вони постійно співпрацювали, оскільки ОСОБА_16 є міліціонером. Бачила вона його приблизно один раз на тиждень. Приходив він пішки. Під час бойових дій ОСОБА_16 виконував свій борг, з бойовиками пов`язаний не був, з представниками «ДНР» вона його не бачила. Ходив він пішки. В міліції був транспорт, але його відібрали. Про це їй повідомив водій сімейної служби, де також автомобіль відібрали. Блокпост був на в`їзді до м. Миколаївка на цегловому заводі.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_33 суд приймає їх до уваги, визнає їх достовірними, оскільки підстав оговорювати обвинуваченого або допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення в судовому засіданні встановлено не було. Також, суд вважає, що показання свідка ОСОБА_33 повністю узгоджуються з поясненнями обвинуваченого в тій частині, що обвинувачений дійсно в період бойових дій фактично виконував обов`язки співробітника міліції. Аналізуючи показання свідка ОСОБА_33 щодо того, що під час бойових дій ОСОБА_16 виконував свій борг, з бойовиками пов`язаний не був, ходив він пішки, суд також приймає до уваги ту обставину, що свідок ОСОБА_33 бачила обвинуваченого приблизно один раз на тиждень, тобто обвинувачений ОСОБА_16 постійно не перебував в полі її зору та доходить до висновку, що дане ствердження свідка жодним чином не спростовує висунуте ОСОБА_16 обвинувачення.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_34  надав показання та зазначив, що він працював разом із ОСОБА_16 в Миколаївському відділі міліції по червень 2014 року старшим оперуповноваженим кримінального розшуку, а з 10 травня по 25 липня виконував обов`язки начальника. Гакало в цей період працював відповідно до графіку, обслуговував виклики. Автомобілі у відділі були - ВАЗ 21076 світлого та синього кольору. Машини їздили, але періодично ламалися. Синій автомобіль забрали озброєні люди, а бежевий залишився у відділі. На бежевому автомобілі були сині номери. У квітні - напочатку травня відділ міліції захоплювали озброєні люди в масках, однак вони зайшли, подивилися та вийшли. У відділі міліції бойовиків не було, вони з ними не контактували. Співробітники міліції були без зброї. Блок пости були на Черевковці, в с. Семенівка, перед виїздом до ОСОБА_35 на цегловому заводі.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_34 суд приймає їх до уваги, визнає їх достовірними, оскільки підстав оговорювати обвинуваченого або допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення в судовому засіданні встановлено не було, однак вважає, що та обставина, що у відділі міліції бойовиків не було, співробітники міліції були без зброї, жодним чином не спростовують висунуте ОСОБА_16 обвинувачення, як і не підтверджують його.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_25 надав показання та зазначив, що під час подій з 12.04.2014 року по 05.07.2014 року він проживав у м. Миколаївка, працював у Миколаївському відділі міліції. Графік його чергування був - сутки  через двоє. У квітні 2014 року робітники міліції ще ходили по формі, а з травня  без форми. Миколаївський відділ міліції був захоплений озброєними людьми, які забрали автомобіль ВАЗ 2106 синього кольору. Автомобіль НОМЕР_2 бежевого кольору залишився у відділі. Він в одній зміні з ОСОБА_6 ніколи не працював, зустрічався з ним на перезміні. Гакало працював в одній зміні разом із ОСОБА_15 та ОСОБА_19 . Зброї в них не було. У відділі ніяких осіб з незаконного збройного формування не було, ніяких команд озброєні люди не давали. Вони старалися не зустрічатися з озброєними людьми. Про те, що ОСОБА_16 доставляв людей на блокпост йому нічого невідомо. Автомобіль вони побоювалися брати, оскільки його могли забрати. Чи користувалася автомобілем зміна ОСОБА_16 йому невідомо. Службовим автомобілем управляли ті, хто мав до нього доступ, відповідно до розпорядження. У ОСОБА_16 доступу до автомобіля не було. Автомобілем ОСОБА_16 не керував. Не бежевому автомобілі скло не було затоновано. Доступ до автомобіля мав він, ОСОБА_19 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 . Гакало він ніколи за кермом цивільного автомобіля не бачив. ОСОБА_14 йому відомий, скільки він був підозрюваним по декілька справам, з ним були знайомі всі робітники міліції, оскільки часто проводили бесіди. Гакало доставляв ОСОБА_14 та ОСОБА_13 для дачі показань. У квітні начальником відділу був ОСОБА_38 . Потім ОСОБА_38 пішов на лікарняний та обов`язки начальник виконував ОСОБА_39 . Зміна ОСОБА_16 їздила на автомобілі у квітні.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_25 суд приймає їх до уваги, визнає їх достовірними, оскільки підстав оговорювати обвинуваченого або допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення в судовому засіданні встановлено не було, однак вважає, що та обставина, що у відділі міліції бойовиків не було, співробітники міліції були без зброї, жодним чином не спростовують висунуте ОСОБА_16 обвинувачення, як і не підтверджують його.
		Натомість, показання свідків ОСОБА_34 та ОСОБА_25 узгоджуються між собою в тій частині, що у відділі фактично було в користуванні два автомобіля ВАЗ синього та бежевого кольору, автомобіль синього кольору забрали озброєні люди, а автомобіль бежевого кольору  залишився у відділі. Приймаючи до уваги ту обставину, що у відділі залишився автомобіль бежевого кольору з номерами, як показав свідок ОСОБА_39 , синього кольору, суд доходить до висновку, що саме дана обставина є доказом провини обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вона повністю узгоджується з показанням свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 щодо того, що їх відвозили на блок пост на автомобілі бежевого кольору з синіми номерами.
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_40  надав показання та зазначив, що в грудні 2014 року, більш точної дати він назвати не може, він разом із своєю дружиною ОСОБА_41 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували в приміщенні міського відділу міліції, так як їх викликали за повісткою. Їх запросив слідчий до себе в кабінет. В його присутності який-то хлопець упізнавав фотокартки. Самі фотокартки він не бачив, так як в нього поганий зір. Після цього їх разом із ОСОБА_42 повезли в м. Миколаївка. Вони приїхали до двоповерхового будинку, сфотографували його, потім поїхали на блок пост, де знову фотографували. При цьому хлопець пояснював, що його тримали на цегловому заводі та примушували примусово працювати протягом чотирьох днів. Показання хлопець давав добровільно. Після цього вони повернулися до міського відділу міліції, де він підписав протокол. Все це було вже в другій половині дня, ближче до вечора. Упізнавав за фотокартками та пояснював тільки один хлопець. Взагалі він підписував чотири документи. Так як в нього поганий зір, читала документи його дружина.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 24.12.2014 року , свідок  ОСОБА_9  показав та докладно розповів, як 28 травня 2014 року приблизно о 14.00 годині він їхав на рибалку на річку «Донець» по вулиці Горького в м. Миколаївка та зупинився біля автобусної зупинки «Горького». На даному місці він розпивав горілку, біля нього зупинився легковий автомобіль ВАЗ 2106 білого кольору, з якого вийшло два співробітника міліції в формі та наказали сідати в автомобіль. В подальшому ОСОБА_9 показав, що його привезли на блокпост, що знаходився на виїзді з м. Миколаївка з боку Рай-Олександрівки Донецької області. Співробітники міліції вийшли з автомобіля. Після чого витягли ОСОБА_9 з автомобіля. На території блокпосту знаходилося багато людей в камуфляжній формі з георгіївськими стрічками та символікою ДНР, з автоматичною зброєю. Один із озброєних людей підійшов до ОСОБА_43 та співробітників міліції, сказав, щоб вони його залишили, а самі поїхали.
		Даний доказ суд приймає до уваги, оскільки відомості, які він містить узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими в судовому засіданні щодо того, що його відвезли на блокпост, розташований біля старої вагової та винограднику в напрямку Рай-Олександрівки, де він грузив шлак у мішки та будував барикади, а вечором його відвозили на цегловий завод. Крім того, свідок ОСОБА_40 , який був присутній при проведенні слідчого експерименту в якості понятого також в судовому засіданні показав, що в його присутності хлопець пояснював, що його тримали на цегловому заводі та примушували примусово працювати протягом чотирьох днів.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 грудня 2014 року, свідок ОСОБА_9 упізнав чоловіка на фото № 4, як співробітника міліції, який 28 травня 2014 року відвозив його з м. Миколаївки на блокпост, який був розташований на цегловому заводі в м. Миколаївка. Як випливає з довідки до протоколу впізнання особи за фотознімками на фото під № 4 зображений ОСОБА_6 .
		Аналізуючи зазначений письмовий доказ, суд вважає за необхідне зазначити, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що його відвозили на блокпост, розташований біля старої вагової та винограднику в напрямку Рай-Олександрівки, а на цегловий завод його відвозили ввечері, що не узгоджується з відомостями з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з яким ОСОБА_9 упізнав чоловіка на фото № 4, як співробітника міліції, який 28 травня 2014 року відвозив його з м. Миколаївки на блокпост, який був розташований на цегловому заводі в м. Миколаївка, а тому даний доказ суд оцінює в сукупності з показаннями свідка ОСОБА_9 та не приймає до уваги в частині зазначеного місця розташування блокпосту.
		Відповідно до Протоколу проведення слідчого експерименту від 23.12.2014 року, свідок  ОСОБА_11  показав та докладно розповів, як наприкінці червня 2014 року разом з дружиною ОСОБА_22 вдень вони йшли по м. Миколаївка на ринок, розташований поблизу магазина «Брусниця» та біля будинку № 19 по вул. П`ятдесятиріччя Слов`янської ТЕС біля них зупинився легковий автомобіль ВАЗ 2106 з синіми номерами, з якого вийшло троє чоловіків в міліцейській формі, один з чоловіків повідомив, що вони повинні проїхати з ними до міського відділу міліції, після чого він сів в машину, а ОСОБА_22 залишилася на вулиці. Замість міського відділу міліції вони прибули на блокпост при виїзді з м. Миколаївка, де його передали чоловіку з автоматом в камуфляжному одязі та залишили.
		Аналізуючи даний доказ, суд вважає за необхідне не прийняти до уваги відомості щодо того, що ОСОБА_11 був затриманий біля будинку № 19 по вул. П`ятдесятиріччя Слов`янської ТЕС у м. Миколаївка, оскільки безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_11 зазначав, що його затримали робітники міліції во дворі біля ДК та магазину МТС по вул. Горького.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 23 грудня 2014 року, свідок ОСОБА_11 упізнав чоловіка на фото № 2, як співробітника міліції, який в кінці червня 2014 року на автомобілі доставив його на блокпост, розташований при виїзді з м. Миколаївка Донецької області. Як випливає з довідки до протоколу впізнання особи за фотознімками на фото під № 2 зображений ОСОБА_6 .
		Даний доказ суд приймає до уваги, вважає його допустимим. Оцінюючи даний протокол в сукупності з іншими доказами по справі, суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_44 щодо того, що він упізнавав за фотокартками всіх трьох робітників міліції та вважає, що та обставина, що саме обвинувачений ОСОБА_16 разом з іншими особами затримав та доставив на блокпост ОСОБА_11 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 24.12.2014 року, свідок   ОСОБА_45 показала та докладно розповіла, як в кінці червня 2014 року вона разом з чоловіком ОСОБА_11 та другом йшли по м. Миколаївка на ринок, розташований поблизу магазина «Брусниця» та проходячи через двори по вул. П`ятдесятиріччя Слов`янської ТЕС, будинок № 19 біля них зупинився легковий автомобіль ВАЗ 2106 з синіми номерами, з якого вийшли троє чоловіків в міліцейській формі, та сказали, що вони повинні проїхати з ними у міський відділ міліції, після чого ОСОБА_11 один сів з ними в машину.
		Оцінюючи даний доказ, суд також зазначає, що безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_22 показала, що її чоловіка посадили в машину робітники міліції по вул. Горького, біля ДК та магазину МТС, що не узгоджується з місцем затримання ОСОБА_11 , зазначеному в вищенаведеному протоколі.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 23 грудня 2014 року, свідок ОСОБА_22 упізнала чоловіка на фото № 2, як співробітника міліції, який в кінці червня 2014 року зупинив її та її чоловіка у м. Миколаївка та відвозив її чоловіка на блокпост, який був розташований на цегляному заводі у м. Миколаївка. Як випливає з довідки до протоколу впізнання особи за фотознімками на фото під № 2 зображений ОСОБА_6 .
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_46 підтвердила, що вона дійсно упізнавала осіб за фотокартками, а тому, оцінюючи даний протокол в сукупності з показаннями свідка ОСОБА_22 суд, приходить до висновку, що даний протокол є допустимим доказом при розгляді даного кримінального провадження.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 24.12.2014 року, свідок  ОСОБА_10  показав та розповів, як в червні 2014 року він знаходився у м. Миколаївка та на автомобілі ВАЗ 2106 з синіми номерами приїхали три співробітника міліції в міліцейській формі та забрали його на блокпост, розташований на бетонному заводі на виїзді з м. Миколаївка, де його передали бійцю з позивним « ОСОБА_47 », який розпорядився розмістити його в камеру, де він був побитий.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 24 грудня 2014 року, свідок ОСОБА_10 упізнав чоловіка на фото № 1, як співробітника міліції, який в червні 2014 року відвозив його з м. Миколаївка на блокпост, який був розташований на цегляному заводі в м. Миколаївка. Як випливає з довідки до протоколу впізнання особи за фотознімками на фото під № 1 зображений ОСОБА_6 .
		Оцінюючи дані докази, суд вважає за необхідне зазначити, що, як видно з даних протоколів, при проведенні даних слідчих дій був присутній в якості понятого ОСОБА_48 . В судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що в його присутності тільки один чоловік пояснював, як затримали, тримали на цегловому заводі та примушували примусово працювати протягом чотирьох днів, що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_9 . Тобто, при проведенні слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 . ОСОБА_40 фактично присутній не був, хоча як він показав, фактично підписав чотири документа. Дана обставина є порушенням ч. 7 ст. 223 КПК України, згідно з вимогами якої слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох понятих для проведення слідчого експерименту, а тому суд не може визнати дані докази допустимими в розумінні ст. 86 КПК України.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 31.01.2015 року, свідок ОСОБА_12 докладно розповів та показав на місці де вони разом із ОСОБА_14 та ОСОБА_24 вживали спиртні напої та де зупинився автомобіль ВАЗ 2106 світлого кольору з блакитними номерами, з якого вийшов чоловік в форменому одязі МВС та наказав йому сісти в автомобіль, де знаходились ще двоє чоловіків. Після цього свідок ОСОБА_12 показав місце, де була організована воєнна база озброєного формування терористичної організації «ДНР» та блокпост, розповів, що, коли вони приїжджали біля вказаного блокпоста, водій зупинився біля озброєних осіб в камуфляжній формі х масками на обличчях та георгіївськими стрічками, де троє працівників міліції йому наказали вийти з машини. До машини підійшли двоє озброєних людей та привітавшись за руки, стали спілкуватися з працівниками міліції. Після цього двоє озброєних людей взяли його під руки і повели у середину Цеглового заводу до кімнати, розташованій в одному з ангарів на першому поверсі з металевими дверима, де він пробув приблизно три години.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.01.2015 року свідок ОСОБА_12 упізнав особу під № 2, як чоловіка, який наприкінці червня 2014 року вивозив його з іншими працівниками міліції до воєнної бази «ДНР» та блокпосту. Відповідно до довідки пред`явлення особи для впізнання за фотознімками під № 2 зображений ОСОБА_6 .
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.02.2015 року свідок ОСОБА_49 упізнав особу під № 3, як чоловіка, який наприкінці червня 2014 року за кермом автомобіля разом із двома працівниками міліції вивозили в невідомому напрямку ОСОБА_12 .
		Аналізуючи дані докази, суд приймає їх до уваги та визнає їх допустимими.
		Відповідно до довідки Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування міста Красний Лиман, Слов`янськ та Слов`янського району Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області, за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , автотранспортні засоби не зареєстровані (а.с. 144).
		Службовий автомобіль ВАЗ 2106 бежевого кольору, державний номер НОМЕР_3 , знаходиться на обліку в Слов`янському МВ та закріплений за Миколаївським МВМ., про що свідчить Наказ № 9 від 05.01.2015 року Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янська та Слов`янського району) (а.с. 178).
		З довідки Слов`янського міського відділу (з обслуговування м. Слов`янська та Слов`янського району) Головного Управління МВС України в Донецькій області № 13/751 від 25.12.2014 року випливає, що ОСОБА_6 був прийняти до органів внутрішніх справ 13 липня 2001 року (а.с. 148).
		27.06.2008 року ОСОБА_6 присвоєно звання прапорщика міліції, про що свідчить лист заступника начальника ОПС УРП МВ МВС України в Донецькій області від 03.07.2008 року (а.с. 152).
		Відповідно до наказу начальника ГУМВС України в Донецькій області № 287 о/с від 09.08.2013 року ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора патрульної служби взводу № 4 роти патрульної служби Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янська та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області.
		Згідно з Наказом № 344 о/с від 19.09.2014 року Головного управління МВС України в Донецькій області ОСОБА_6  інспектор патрульної служби взводу № 4 роти патрульної служби Слов`янського міського відділу (з обслуговування м. Слов`янська та Слов`янського району) звільнений з органів внутрішніх справ з 22 вересня 2014 року.
		Поняття терористичної організації визначено Законом України «Про боротьбу з тероризмом» - це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснюється розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Терористична організація виділена як вид злочинної організації за спеціальною метою здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів, підбурювання: до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях, організацію незаконних збройних формувань, злочинних угрупувань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів; так само як і участь у таких актах, вербування, озброєння, підготовку та використання терористів, пропаганду і поширення ідеології тероризму, фінансування та інше сприяння тероризму.
		Статтею 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних - точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Оцінюючи як кожний доказ окремо, так і в їх сукупності, суд доходить до висновку, що в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 затримував та доставляв людей на блокпости «ДНР», де вони примусово залучалися до праці, що безпосередньо підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Приймаючи до уваги, що дії ОСОБА_6 мали певну систему та періодичність, були послідовні та спрямовані на залучення людей до примусової праці саме на блокпостах, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 був об`єднаний з іншими учасниками терористичної організації спільною метою. Тому суд вважає, що державним обвинуваченням доведено той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 усвідомлював і розумів, що «ДНР» діє на території України саме як терористична організація, діє на території України незаконно, що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушенню громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, та був учасником даної терористичної організації.
		Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, підтверджуючих участь обвинуваченого ОСОБА_6 у терористичній організації, його дії кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним. В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що співробітники міліції до нього приїхали в червні 2014 року, а не наприкінці червня 2014 року, як зазначено в обвинувальному акті. Тому суд вважає за необхідне викласти формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним щодо даного епізоду, зазначивши, що в червні 2014 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 знаходячись у форменому одязі, виконуючи функціях представника правоохоронного органу, приїхав спільно з двома невстановленими працівниками міліції на службовому автомобілі ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1 до будинку, розташованому у м. Миколаївка Слов`янського району Донецької області, де на той час знаходився ОСОБА_10 .
		Крім того, в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження та обставина, що у червні 2014 року, вдень, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 знаходячись у форменому одязі, виконуючи функції представника правоохоронного органу, спільно з двома невстановленими працівниками міліції, пересуваючись на службовому автомобілі ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинилися між магазином МТС по вул. Горького та будинком № 19 по вул. 50-річчя Слов`янської ТЕС, так як свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_22 в судовому засіданні показали, що ОСОБА_11 затримали робітники міліції на автомобілі біля ДК та магазину МТС по вул. Горького. Тому, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення вказівку на буд. № 19 по вул. 50-річчя Слов`янської ТЕС, а в формулюванні обвинувачення, визнаним судом доведеним зазначити, що у червні 2014 року, вдень, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 знаходячись у форменому одязі, виконуючи функції представника правоохоронного органу, спільно з двома невстановленими працівниками міліції, пересуваючись на службовому автомобілі ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинилися біля магазину «МТС» по вул. Горького.
		Вирок Слов`янського міськрайонного суду від 26 грудня 2014 року, яким ОСОБА_50 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення. передбаченого ч. 2 ст. 260 КПК України, не містить інформації щодо предмету доказування при розгляді даного кримінального провадження. А тому є неналежним доказом відповідно до вимог ст. 85 КПК України.
		При визначенні міри покарання обвинуваченому відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до особливо тяжких злочинів, характер, ступінь його суспільної небезпеки; дані про особу обвинуваченого.
		Обставиною, пом`якшуючою покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України суд визнає наявність на утриманні неповнолітніх дітей.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Суд приймає до уваги ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно. Також, суд приймає до уваги характер протиправних дій та враховує ступінь небезпеки особи обвинуваченого для суспільства, тому, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, пов`язане з позбавленням волі на рівні мінімальної межі санкції інкрімінуємої йому статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
		Речові докази у справі відсутні.
		Цивільний позов не заявлено.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 374 КПК України, суд  
		 
		З А С У Д И В:
		 
		Визнати  ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді позбавлення волі на строк 8 років.
		Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі засудженому ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 29.12.2014 року.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Артемівському СІЗО УДПС України в Донецькій області - залишити без змін.
		Речові докази по справі відсутні.
		Апеляційна скарга на вирок суду подається до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області через Слов`янській міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		   Судді:                                 ОСОБА_1 
		                ОСОБА_2 
		                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...