Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/7380/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 25.12.2015. Зареєстровано: 28.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2015.
Дата набрання законної сили: 28.03.2016 (частково)
Результат оскарження 28.03.2016 Апеляційний суд Київської області: скасовано рішення частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 361/7380/15-ц  
		Провадження № 2/361/3521/15 
		18.12.2015
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		(заочне)
		       18 грудня 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області  в складі:
		       судді                       - Сердинського В.С.
		       при секретарі         - Латенко Л.П.                          
		        розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Фактор» про стягнення процентів за користування безпідставно набутими коштами, суми з врахуванням індексу інфляції і 3% річних за прострочення грошового зобовязання, 
		   
		установив:
		ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Т-Фактор» про стягнення процентів за користування безпідставно набутими коштами, суми з врахуванням індексу інфляції і 3% річних за прострочення грошового зобовязання.
		Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.32-34), зазначав, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2014 року у справі №361/8517/14-ц було задоволено його позов до ТОВ «Т-Фактор» про розірвання договору та повернення грошових коштів, сплачених на його виконання. Вищезазначеним рішенням було розірвано договір №194 «Про участь у спільному будівництві житлового будинку в м. Бровари по вул.. Черняховського,21-Б» від 20 січня 2012 року і стягнуто із відповідача на користь позивача сплачені грошові кошти в розмірі 359125,00 грн.
		Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2014 року набрало законної сили 27 грудня 2014 року, на підставі рішення суду було видано виконавчий лист про стягнення грошових коштів.
		Відповідач в добровільному порядку рішення суду не виконав, кошти не сплатив. В примусовому порядку борг також стягнуто не було, що підтверджується листом Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції №ДВ-20/ВП46322390 від 28 вересня 2015 року.
		Позивач вважає, що відповідач, додатково до зазначеного боргу, зобовязаний сплатити проценти за користування безпідставно набутими коштами за період з 28 грудня 2014 року по 13 листопада 2015 року, суму з врахуванням індексу інфляції, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за січень 2015 року  жовтень 2015 року, 3% річних за прострочення грошового зобовязання за період з 28 грудня 2014 року по 13 листопада 2015 року.
		Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути із відповідача проценти за користування безпідставно набутими коштами за період з 28 грудня 2014 року по 13 листопада 2015 року в сумі 81004,83 грн., суму з врахуванням індексу інфляції, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за січень 2015 року  жовтень 2015 року в розмірі 141948,63 грн., 3% річних за прострочення грошового зобовязання за період з 28 грудня 2014 року по 13 листопада 2015 року в сумі 9452,89 грн., а також стягнути із відповідача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2324,06 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.
		В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд про їх задоволення, проти винесення заочного рішення не заперечував. 
		В судове засідання представник відповідача ТОВ «Т-Фактор» не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлялося належним чином.
		Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2014 року у справі №361/8517/14-ц було задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Т-Фактор» про розірвання договору та повернення грошових коштів, сплачених на його виконання. Вищезазначеним рішенням було розірвано договір №194 «Про участь у спільному будівництві житлового будинку в м. Бровари по вул.. Черняховського,21-Б» від 20 січня 2012 року і стягнуто із відповідача ТОВ «Т-Фактор» на користь позивача ОСОБА_1 сплачені грошові кошти в розмірі 359125,00 грн. (а.с.8-10).
		Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2014 року набрало законної сили 27 грудня 2014 року, на підставі рішення суду було видано виконавчий лист про стягнення із ТОВ «Т-Фактор» на користь ОСОБА_1 сплачених грошових коштів у розмірі 359125,00 грн. (а.с.11-12).
		Згідно листа Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції №ДВ-20/ВП46322390 від 28 вересня 2015 року, станом на 25 вересня 2015 року виконавчий документ не виконано, борг не стягнуто. Залишок боргу 359125,00 грн. (а.с.13).
		Згідно із витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Т-Фактор» перебуває у процесу припинення за рішенням засновників. Для заявлення кредиторами встановлено строк до 25.08.2014 року. Головою комісії з припинення або ліквідатором визначено ОСОБА_3 (а.с.20-24).
		29 вересня 2015 року позивач ОСОБА_1 звертався до відповідача ТОВ «Т-Фактор» із письмовою вимогою про сплату процентів за користування коштами, суми з врахуванням індексу інфляції і 3% річних за прострочення грошового зобовязання (а.с.14-18).
		Згідно ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Оскільки на час судового розгляду справи відповідач ТОВ «Т-Фактор» не повернуло належні позивачу ОСОБА_1 кошти, його борг станом на 13 листопада 2015 року становить 359125,00 грн..
		Відповідно до положень ст.ст. 625, 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, то він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити три проценти річних від простроченої суми.
		Відповідно до розрахунку суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за січень 2015 року  жовтень 2015 року, розмір інфляційних втрат становить: 359125 х 103,1% (січень 2015 року) х 105,3% (лютий 2015 року) х 110,8% (березень 2015 року) х 114% (квітень 2015 року) х 102,2% (травень 2015 року) х 100,4% (червень 2015 року) х 99% (липень 2015 року) х 99,2% (серпень 2015 року) х 102,3% (вересень 2015 року) х 98,7% (жовтень 2015 року) = 501073,63 грн.
		501073,63 грн.  359125 грн. = 141948,63 грн.
		Таким чином збитки від інфляції за період з січня 2015 року по жовтень 2015 року склали 141948,63 грн.
		Розрахунок 3% річних складає: сума боргу 359125 грн. х відсоткову ставку (3,00%) / 100% / 365 днів х 321 днів = 9452,89 грн. 
		Частиною другою статті 1214 ЦК України з посиланням на статтю 
		536 цього Кодексу передбачено нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами у випадку безпідставного одержання чи збереження грошей. 
		За змістом статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір таких процентів визначається договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
		У справі, яка розглядається, позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами із 28 грудня 2014 року, тобто з того моменту, коли між сторонами вже не існувало договірних відносин і виникли відносини з безпідставного збереження грошових коштів. При цьому позивач вважав можливим нарахування цих процентів із застосуванням аналогії закону (частина перша статті 8 ЦК України) на підставі приписів частини першої статті 1048 ЦК України, якою передбачено, що у разі не встановлення договором позики розміру процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами у разі припинення дії договору поставки та збереження грошових коштів без достатньої правової підстави не встановлено договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. 
		Відповідно до частини першої статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
		Отже, аналогію закону можна застосовувати виключно у разі подібності спірних неврегульованих правовідносин.
		Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами внаслідок припинення договору участі у будівництві і безпідставного збереження грошових коштів, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом, а тому відсутні підстави для застосування аналогії закону, передбаченої статтею 8 ЦК України. 
		Таким чином, позовні вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 81004,83 грн., нарахованих на підставі статей 536, 1214, 1048 ЦК України, не підлягають задоволенню.
		Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненню із відповідача ТОВ «Т-Фактор» на користь позивача ОСОБА_1 суми з врахуванням індексу інфляції за період з січня 2015 року по жовтень 2015 року в розмірі 141948,63 грн. та 3% річних за прострочення грошового зобовязання за період з 28 грудня 2014 року по 13 листопада 2015 року в сумі 9452,89 грн..
		Керуючись ст.88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1514,01 грн..
		Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 79 ЦПК України, до судових витрат відносяться також витрати на правову допомогу. Позивач поніс такі витрати за надання правової допомоги у розмірі 4000 грн., що підтверджується договором №16/10 від 16 жовтня 2015 року про надання правової допомоги, укладеного між ним та ОСОБА_2, розрахунком винагороди виконавця від 12 березня 2015 року та квитанцією про оплату 4000 грн. (а.с.37-41).     
		За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст.ст.11, 526, ч.ч.2,3 ст.625, ст. 1050 ЦК України, ст.ст.3, 10, 57, 60, 61, 79, 88, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд
		в и р і ш и в :
		            Позов задовольнити частково.
		Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Фактор», код ЄДРПОУ 36432448, р/р 26007001051635 в ПАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, суму з врахування індексу інфляції за період з січня 2015 року по жовтень 2015 року в розмірі 141948 (сто сорок одна тисяча девятсот сорок вісім) грн.. 63 коп. та 3% річних за прострочення грошового зобовязання за період з 28 грудня 2014 року по 13 листопада 2015 року в розмірі 9452 (девять тисяч чотириста пятдесят дві) грн.. 89 коп..
		В іншій частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування безпідставно набутими коштами за період з 28 грудня 2014 року по 13 листопада 2015 року в сумі 81004,83 грн.  відмовити.
		Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Фактор», код ЄДРПОУ 36432448, р/р 26007001051635 в ПАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1514 (одна тисяча пятсот чотирнадцять) грн.. 01 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн..
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано потягом 10 днів з дня отримання його копії. 
		          На рішення протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області.
		 
		 
		Суддя                                 В. С. Сердинський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...