Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/25502/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2015. Зареєстровано: 30.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.01.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.12.2015Справа №910/25502/15
		За позовом  Спільного українсько-в'єтнамського підприємства у формі Товариства з обмеженою   відповідальністю "КОМ'ЮН ТРЕЙД" 
		до        Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради  (Київської міської державної адміністрації)
		про    захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації 
		Суддя Гумега О.В.
		 
		Представники:  
		від позивача:        ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 17.08.2015
		від відповідача:    не зявився
		 
		                                                       Обставини справи:
		 
		Спільне українсько-в'єтнамське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ'ЮН ТРЕЙД" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач) про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, відповідно до якого просить суд:
		- визнати недостовірною інформацію відносно Спільного українсько-в'єтнамського підприємства у формі товариства з обмеженого відповідальністю "КОМ'ЮН-ТРЕЙД", поширену Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ шляхом привласнення житловому комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Строкача Тимофія, 9 у Святошинському районі м. Києва критерію (статусу) "Самочинне будівництво" за критерієм "Статуси законності будівництва".
		- зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не пізніше наступного дня після набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом зміни категорії (статусу) та критеріїв інформації щодо Спільного українсько-в'єтнамського підприємства у формі товариства з обмеженого відповідальністю "КОМ'ЮН-ТРЕЙД" та житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Строкача Тимофія, 9 у Святошинському районі м. Києва з категорії (статусу) "Самочинне будівництво" на категорію (статус) "Законне будівництво" критерію "Статуси законності будівництва".
		Позивач, який являється замовником будівельних робіт з будівництва житлового комплексу "Південний квартал" з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Строкача Тимофія, 9 у Святошинському районі м. Києва (далі  Обєкт будівництва), в обґрунтування свого звернення з позовом до суду вказав, що йому стало відомо про те, що на інформаційному ресурсі міжвідомчого Центру моніторингу забудови міста Києва - веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ відображається інформація про статус Обєкта будівництва як "Самочинне будівництво" (критерій "Статуси законності будівництва"), а також інформація про "порушення містобудівних вимог" (розділ "Відповідність проектним рішенням").
		Позивач вважає зазначену інформацію недостовірною і такою, що порушує його права та ділову репутацію. Водночас позивач стверджує, що Обєкт будівництва, щодо якого поширена спірна інформація, будується на відведеній для цієї мети земельній ділянці та у відповідності до виготовленого і затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт. Крім того того, відповідно до Витягу з протоколу №14 засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 16.06.2015, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язано підготувати додаткову угоду щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на 5 років та приведення умов договору у відповідність до чинного законодавства. Наразі жодні відомості, рішення або інші документи щодо порушення позивачем будівельних норм і правил, відсутні. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2015 порушено провадження у справі № 910/25502/15 та призначено розгляд справи на 02.11.2015 о 12:20 год.
		В судове засідання, призначене на 02.11.2015, представник позивача з'явився. 
		В судове засідання, призначене на 02.11.2015, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 29.09.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
		В судовому засіданні, призначеному на 02.11.2015, представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копій адресованих позивачу листів Головного управління земельних ресурсів № 05-358/18248 від 03.07.2012 та Департаменту земельних ресурсів № 057041-13510 від 01.12.2014, № 05707-11673 від 01.07.2015 з приводу опрацювання питання щодо поновлення Спільному українсько-в'єтнамському підприємству у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ'ЮН ТРЕЙД" договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Строкача Тимофія, 9 у Святошинському районі м. Києва (справа № А-21100). Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації. 
		В судовому засіданні, призначеному на 02.11.2015, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 29.09.2015 про порушення провадження у справі № 910/25502/15 та встановлено, що сторони вимоги зазначеної ухвали не виконали.
		В судовому засіданні 02.11.2015 судом здійснено дослідження доказів, розташованих в мережі Інтернет, за результатами якого складено протокол огляду та дослідження доказів від 02.11.2015 у справі № 910/25502/15.
		Враховуючи нез'явлення представника відповідача в судове засідання 02.11.2015, невиконання сторонами вимог ухвали суду від 29.09.2015 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 02.11.2015.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 відкладено розгляд справи на 16.11.2015 о 14:30 год.
		В судове засідання, призначене на 16.11.2015, представник позивача з'явився. 
		В судове засідання, призначене на 16.11.2015, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 29.09.2015 та від 02.11.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
		Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 16.11.2015, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме Висновку до кадастрової справи № А-21100 Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (Витяг з протоколу засідання № 14 від 09.06.2015), відповідно до якого вирішено поновити на 5 років договір оренди земельної ділянки, без прийняття Київською міською радою відповідного рішення. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
		В судовому засіданні 16.11.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.
		Враховуючи нез'явлення представника відповідача в судове засідання 16.11.2015, невиконання останнім вимог ухвал суду від 29.09.2015, 02.11.2015 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 16.11.2015.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 відкладено розгляд справи на 23.11.2015 о 12:10 год. 
		18.11.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про видачу представнику копії ухвали Господарського суду міста Києва від 16.11.2015. Клопотання судом задоволене.
		В судове засідання, призначене на 23.11.2015, представник позивача з'явився. 
		В судове засідання, призначене на 23.11.2015, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 29.09.2015, від 02.11.2015 та від 16.11.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
		Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 23.11.2015, подав пояснення, в яких вказав, що належним відповідачем по справі є Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки саме останній поширив на Інтернет-ресурсі http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ недостовірну інформацію про Обєкт будівництва - житловий комплекс "Південний квартал" з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Строкача Тимофія, 9 у Святошинському районі м. Києва. 
		Вищенаведені пояснення разом з доданими до них документами залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації. 
		В судовому засіданні 23.11.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням письмових пояснень, поданих 23.11.2015 в судовому засіданні.
		Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 23.11.2015, подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
		Враховуючи клопотання позивача про продовження строку вирішення спору, нез'явлення представника відповідача в судове засідання 23.11.2015, невиконання останнім вимог ухвал суду від 29.09.2015, від 02.11.2015, від 16.11.2015 та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 23.11.2015.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 07.12.2015 о 12:10 год.
		В судове засідання, призначене на 07.12.2015, представник позивача з'явився. 
		В судове засідання, призначене на 07.12.2015, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 29.09.2015, від 02.11.2015, від 16.11.2015 та від 23.11.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
		В судовому засіданні 07.12.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням письмових пояснень, поданих 23.11.2015 в судовому засіданні.
		Враховуючи нез'явлення представника відповідача в судове засідання 07.12.2015, невиконання останнім вимог ухвал суду від 29.09.2015, від 02.11.2015, від 16.11.2015, від 23.11.2015 та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 07.12.2015.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 відкладено розгляд справи  на 21.12.15 о 10:10 год. 
		В судове засідання, призначене на 21.12.2015, представник позивача з'явився. 
		В судове засідання, призначене на 21.12.2015, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 29.09.2015, від 02.11.2015, від 16.11.2015, від 23.11.2015 та від 07.12.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103035929375, № 0103035931175, № 0103036656429, 0103036657220.
		Стаття 22 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобовязують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. 
		Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
		Зокрема, статтею 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
		Судом також враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
		Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні. 
		Водночас судом враховано, що двомісячний строк вирішення спору, який був продовжений ухвалою суду від 23.11.2015 на п'ятнадцять днів, сплив, а отже у суду відсутня можливість відкладення розгляду справи на іншу дату. 
		Суд також взяв до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення уповноваженому представнику відповідача поштових відправлень з ухвалами суду, втім в жодне судове засідання відповідач не зявився, вимоги ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
		Відповідно до абз. 1 підпункту 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку незявлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		За наведених обставин, незважаючи на те, що відповідач участі в процесі розгляду спору не приймав, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, а неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті.
		В судовому засіданні 21.12.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням письмових пояснень, поданих 23.11.2015 в судовому засіданні.
		Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.12.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
		Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд  
		 
		                                                         ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - Спільне українсько-в'єтнамське підприємство у формі Товариства з обмеженою   відповідальністю "КОМ'ЮН ТРЕЙД" (місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 14300906) є замовником будівельних робіт з будівництва житлового комплексу "Південний квартал" з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Строкача Тимофія, 9 у Святошинському районі м. Києва (далі  Обєкт будівництва).
		Позивач зазначає, що йому стало відомо про те, що на інформаційному ресурсі міжвідомчого Центру моніторингу забудови міста Києва - веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ відображається інформація про статус Обєкта будівництва як "Самочинне будівництво" (критерій "Статуси законності будівництва"), а також інформація про "порушення містобудівних вимог" (розділ "Відповідність проектним рішенням") (далі  інформація).
		Посилаючись на подані ним докази, позивач стверджує, що зазначена інформація є недостовірною і такою, що порушує його права та його ділову репутацію.
		Оскільки зазначена інформація розміщена на інформаційному ресурсі міжвідомчого Центру моніторингу забудови міста Києва - веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/, позивач вважає належним відповідачем у спорі щодо захисту його ділової репутації та спростування недостовірної інформації Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Додатково позивачем повідомлено, що міжвідомчий Центр моніторингу забудови міста Києва (далі - Міжвідомчий центр) створено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.04.2015 р. №390 (далі  Розпорядження №390). Публічним інформаційним ресурсом містобудівного кадастру є відкрита електронна топографічна основа та частина відкритих інформаційних ресурсів містобудівного кадастру, до якої відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечується загальна доступність шляхом розміщення на веб-сайтах органу місцевого самоврядування та у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації (Постанова Кабінету Міністрів України "Про містобудівний кадастр" від 25.05.2011 р. № 559). Таким чином, веб-сайт http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ є публічним інформаційним ресурсом містобудівного кадастру міста Києва http://mkk.kga.gov.ua Київської міської ради, виконавчим органом якої є Київська міська державна адміністрація. Відповідно до п. 5 Розпорядження №390 робота Міжвідомчого центру забезпечується Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). А тому, на думку позивача, відповідальним за розповсюдження недостовірної інформації є саме Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Враховуючи зазначене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами визнати вищезазначену інформацію недостовірною та зобовязати відповідача спростувати таку інформацію.
		Відповідач в судові засідання свого повноваженого представника не направив, витребувані судом документи не подав та не надіслав, доводи, повідомлені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.
		Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України (далі  ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. 
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		За приписами ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
		Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.  Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи. 
		Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ "Про інформацію", під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація. 
		Як зазначено у статті 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.
		Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. 
		Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб  на свій вибір. 
		Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сімї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.  
		Як зазначено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1), беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Відповідно до приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обвязки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.
		Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України (далі  ГК України) дискредитацією субєкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, повязаних із особою чи діяльністю субєкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації субєкта господарювання.
		Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до частини першої наведеної статті ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Відповідно до частини 4 статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. 
		Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частина 7 статті 277 ЦК України).
		З матеріалів справи вбачається, що причиною виникнення спору у даній справі стало розміщення на інформаційному ресурсі міжвідомчого Центру моніторингу забудови міста Києва - веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ інформації про статус Обєкта будівництва як "Самочинне будівництво" (критерій "Статуси законності будівництва"), а також інформації про здійснення будівництва з "порушенням містобудівних вимог" (розділ "Відповідність проектним рішенням").
		Відповідно  до п. 15 постанови Пленуму  Верховного  Суду  України від 27.02.2009 №1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: 
		а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; 
		б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
		в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; 
		г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:
		- чи мало місце поширення відповідачем інформації;
		- чи стосувалася поширена інформація позивача;
		- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;
		- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.
		Відповідно  до п. 18  постанови Пленуму  Верховного  Суду  України від 27.02.2009 №1 (в чинній редакції) визначено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. 
		В абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.
		Матеріалами справи, зокрема, протоколом огляду та дослідження доказів від 02.11.2015 у справі № 910/25502/15, підтверджується факт поширення спірної інформації на інформаційному ресурсі міжвідомчого Центру моніторингу забудови міста Києва - веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/, який є публічним інформаційним ресурсом містобудівного кадастру міста Києва http://mkk.kga.gov.ua Київської міської ради, виконавчим органом якої є Київська міська державна адміністрація. 
		Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що Міжвідомчий центр створено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.04.2015 р. №390. Відповідно до п. 5 зазначеного Розпорядження №390, робота Міжвідомчого центру забезпечується Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідачем). З огляду на наведене, підставним є висновок про поширення спірної інформації саме відповідачем.
		Судом також встановлено, що спірна інформація, яка була поширена відповідачем на веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/, стосується саме Спільного українсько-в'єтнамського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ'ЮН ТРЕЙД" (позивача), якого вказано в якості забудовника Обєкта будівництва.
		Крім того, наявні в матеріалах справи докази, залучені позивачем до матеріалів справи, свідчать, що поширена відповідачем спірна інформація є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності.
		Відповідно до абз. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). 
		Згідно з п. 19 наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. 
		Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження (тобто судження без посилання на конкретні відомості) не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Здійснивши аналіз спірної інформації, господарський суд дійшов висновку, що відповідач наводить саме фактичну інформацію, правдивість якої може бути підтверджена або спростована.
		Позивач у позовній заяві стверджує, що поширена відповідачем на інформаційному ресурсі Міжвідомчого центру - веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ інформація про статус Обєкта будівництва як "Самочинне будівництво" (критерій "Статуси законності будівництва"), а також інформація про здійснення будівництва з "порушенням містобудівних вимог" (розділ "Відповідність проектним рішенням") є недостовірною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Ухвалами суду від 29.09.2015, від 02.11.2015, від 16.11.2015, від 23.11.2015 та від 07.12.2015 відповідач був зобовязаний довести, що поширена ним спірна інформація є достовірною, т.т. такою, яка відповідає дійсності.
		Проте, відповідач вимоги ухвал суду не виконав, жодних пояснень та доказів на їх підтвердження з приводу розміщеної ним інформації про Обєкт будівництва, зокрема, щодо підстав надання Обєкту будівництва статусу "самочинного", а також підстав зазначення в розділі "Відповідність проектним рішенням" про "порушення містобудівних вимог", - суду не надав та до матеріалів справи не залучив.
		Водночас, наявні в матеріалах справах докази, залучені позивачем до матеріалів справи, свідчать, що Обєкт будівництва, щодо якого поширена спірна інформація, будується на відведеній для цієї мети земельній ділянці та у відповідності до встановленого і затвердженого проекту і дозволу на виконання будівельних робіт.
		Так, судом встановлено, що будівництво Обєкту будівництва здійснювалось на земельній ділянці, переданій Київською міською радою в оренду позивачу строком на 5 років на підставі Договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами 12.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №  714, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 14.12.2007 № 75-6-00370 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі  Договір оренди земельної ділянки від 14.12.2007 № 75-6-00370). 
		Відповідно до п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки від 14.12.2007 № 75-6-00370 обєктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Тимофія Строкача, 9 у Святошинському районі м. Києва; розмір  6994 кв.м; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудовано- прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом; кадастровий номер - 8000000 000:75:272:0005.
		Для поновлення договору оренди позивач, в установленому чинним законодавством порядку, звернувся до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом № 02/11-0108к від 08.05.2012 щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки від 14.12.2007 № 75-6-00370, що підтверджується листом Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 05-358/18248 від 03.07.2012 року.
		Листом № 057041-13510 від 01.02.2014 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача про опрацювання  питання щодо поновлення вищезазначеного Договору оренди земельної ділянки. Також вказано, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не заперечує проти поновлення Договору оренди земельної ділянки від 14.12.2007 № 75-6- 00370.
		Як зазначено у Висновку до кадастрової справи №А-21100 (Витяг з протоколу №14 від 09.06.2015 року), Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, ознайомившись з документами, поданими в складі клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки та, керуючись статтями 34, 35 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, в редакції згідно з рішенням Київської міської ради від 04.03.2015 № 195/1060, вирішила поновити договір оренди земельної ділянки, без прийняття Київською міською радою відповідного рішення  (відповідно до пункту 6 статті 34 рішення Київської міської ради від 04.03.2015 № 195/1060). Заперечення Київської міської ради щодо поновлення вказаного договору оренди, відсутні. 
		Відповідно до Витягу з протоколу № 14 засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 16.06.2015 (кадастрова справа №А-21100), було ухвалено: по-перше, підтримати проект рішення Київської міської ради "Про поновлення спільному українсько-вєтнамському підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЮН-ТРЕЙД" договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Тимофія Строкача, 9 у Святошинському районі м. Києва" на 5 років; по-друге, було доручено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підготувати додаткову угоду щодо поновлення умов договору оренди земельної ділянки на 5 років та приведення умов договору у відповідність до чинного законодавства.
		Отже, саме на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було покладено обовязок підготувати додаткову угоду щодо поновлення умов Договору оренди земельної ділянки від 14.12.2007 № 75-6-00370 на 5 років та приведення умов цього договору у відповідність до чинного законодавства
		Одночасно суд зазначає, що Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), як орган публічної влади, мало виключні повноваження щодо поновлення договору оренди та ухвалення необхідних для цього актів. При цьому матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про ненадання позивачем до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документів, необхідних для укладення додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 14.12.2007 № 75-6- 00370, відповідачем відповідні докази також не залучені до матеріалів справи.
		Судом також встановлено, що будівництво Обєкта будівництва здійснювалось на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт від 25.07.2008 №0599-Св/С строком дії до 30.06.2010. 
		Станом на час виникнення спірних правовідносин з приводу розміщення спірної інформації та станом на час вирішення спору по суті порядок видачі або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт регулювався та регулюється нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зокрема, відповідно до абз. 1 п. 8 розділу V "Прикінцеві положення" наведеного Закону, дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта. Таким чином, підставним є висновок про здійснюється позивачем будівництва на підставі чинного дозволу.
		Крім того, судом встановлено, що матеріали справи містять також: Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) № 07-0448 на проектування будівництва (назва обєкта проектування: житловий комплекс  "Південний квартал" з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом, адреса обєкта: вул. Тимофія Строкача, 9 у Святошинському районі м. Києва), затверджене 26.07.2007 Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації; Позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту "Житловий комплекс з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Тимофія Строкача, 9 у Святошинському районі м. Києва", виданий позивачу 25.07.2008 Спеціалізованою державною організацією "Київська міська служба української інвестиційної експертизи (Служба "Київдержекспертиза")"; Контрольну картку № 14080032-Св на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення, видана 08.05.2014 Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно якої заявлений термін виконання робіт з 08.05.2014 по 08.05.2016
		Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Обєкт будівництва, щодо якого поширена спірна інформація, будується замовником на відведеній для цієї мети земельній ділянці та відповідно до встановленого і затвердженого проекту і дозволу на виконання будівельних робіт.
		При цьому матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про здійснення будівництва вищезазначеного Обєкта будівництва з істотними порушеннями будівельних норм і правил, відповідні докази відповідачем суду не надані та до матеріалів справи не залучені.
		Зважаючи на встановлене, суд дійшов висновку, що позивачем належними засобами доказування доведено факт поширення відповідачем на інформаційному ресурсі Міжвідомчого центру - веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності.
		В свою чергу, оскільки позивачем доведено суду, що спірна інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності, судом досліджено, чи призвело поширення спірної інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.
		Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до п. 4 постанови Пленуму  Верховного  Суду  України від 27.02.2009 № 1 вбачається таке: чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. 
		Згідно абз. 3 п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007  № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію", ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. 
		Відповідно до п. 6 наведеного інформаційного листа Вищого господарського суду України, приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. 
		Згідно частини 2 статті 34 ГК України визначено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання. 
		З урахуванням наведених норм та у звязку з доведенням факту розміщення відповідачем недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, суд дійшов висновку, що поширення відповідачем зазначеної інформації є порушенням особистих немайнових прав позивача. При цьому суд погоджується з доводами позивача, що поширена відповідачем недостовірна інформація завдає шкоди діловій репутації позивача.
		Таким чином, судом по матеріалам справи встановлено сукупність всіх обставин юридичного складу правопорушення щодо поширення відповідачем на інформаційному ресурсі Міжвідомчого центру - веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ недостовірної інформації, яка стосується позивача та порушує його особисті немайнові права.
		В свою чергу, сукупність всіх обставин юридичного складу правопорушення є підставою для задоволення позову у справах зазначеної категорії, про що зазначається у п. 15 постанови Пленуму  Верховного  Суду  України від 27.02.2009 № 1.
		Виходячи із вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недостовірною інформації відносно Спільного українсько-в'єтнамського підприємства у формі товариства з обмеженого відповідальністю "КОМ'ЮН-ТРЕЙД", поширеної Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ шляхом привласнення житловому комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Строкача Тимофія, 9 у Святошинському районі м. Києва категорії (статусу) "Самочинне будівництво" за критерієм "Статуси законності будівництва", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Відповідно до норм частин 4, 7 статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Як зазначено в абз. 2 п. 24 постанови Пленуму  Верховного  Суду  України від 27.02.2009 № 1, за загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). 
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не пізніше наступного дня після набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати недостовірну інформацію шляхом зміни категорії (статусу) критеріїв інформації щодо Спільного українсько-в'єтнамського підприємства у формі товариства з обмеженого відповідальністю "КОМ'ЮН-ТРЕЙД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 14300906) та житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Строкача Тимофія, 9 у Святошинському районі м. Києва з категорії (статусу) "Самочинне будівництво" на категорію (статус) "Законне будівництво" критерію "Статуси законності будівництва", також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Отже, позов Спільного українсько-в'єтнамського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ'ЮН ТРЕЙД" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає задоволенню повністю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З огляду на задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 2436,00 грн. покладається на відповідача. 
		Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва  
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати недостовірною інформацію відносно Спільного українсько-в'єтнамського підприємства у формі товариства з обмеженого відповідальністю "КОМ'ЮН-ТРЕЙД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 14300906), поширену Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, ідентифікаційний код 26345558) на веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ шляхом привласнення житловому комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Строкача Тимофія, 9 у Святошинському районі м. Києва категорії (статусу) "Самочинне будівництво" за критерієм "Статуси законності будівництва".
		3. Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, ідентифікаційний код 26345558), не пізніше наступного дня після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 у справі № 910/25502/15 законної сили, спростувати недостовірну інформацію шляхом зміни категорії (статусу) критеріїв інформації щодо Спільного українсько-в'єтнамського підприємства у формі товариства з обмеженого відповідальністю "КОМ'ЮН-ТРЕЙД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 14300906) та житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Строкача Тимофія, 9 у Святошинському районі м. Києва з категорії (статусу) "Самочинне будівництво" на категорію (статус) "Законне будівництво" критерію "Статуси законності будівництва".
		3. Стягнути з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, ідентифікаційний код 26345558) на користь Спільного українсько-в'єтнамського підприємства у формі товариства з обмеженого відповідальністю "КОМ'ЮН-ТРЕЙД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 14300906) 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) судового збору.
		4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 25.12.2015.     
		 
		 
		        Суддя                                                                                                                  Гумега О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...