Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 814/5053/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2015. Зареєстровано: 30.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2015.
Дата набрання законної сили: 16.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"16" грудня 2015 р.                                              м.Київ                                                 К/800/8695/15
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		головуючий суддя                     Голяшкін О.В. (доповідач),
		судді                                             Заяць В.С.,
		                                       Стрелець Т.Г., 
		секретар судового засідання - Загородня М.О.,
		за участю:
		прокурора - Чубенко В.В.,
		представника позивача - Бортницького Ю.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Дружба» до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним припису,-
		ВСТАНОВИВ:
		У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія Дружба» звернулось з позовом до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 31 жовтня 2013 року № 04-122.
		В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про відсутність у нього обов'язку щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), оскільки підприємство використовує підземні води для господарсько-побутових та виробничих потреб, ліміт якої не перевищує дозвільних показників, встановлених ст.23 Кодексу України про надра, тому у відповідача не було достатніх підстав та законних повноважень виносити припис про зобов'язання отримати такий дозвіл.
		Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою  Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 31 жовтня 2013 року № 04/122.
		При винесенні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили із незаконності та безпідставності вимог припису та дій відповідача щодо його винесення, оскільки позивач у відповідності до ст.23 Кодексу України про надра   не повинен отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) у зв'язку з використанням води для власних господарсько-побутових потреб та в обсязі не більше 300 куб.м./добу. 
		Не погоджуючись із вказаними рішеннями, заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати, направити справу на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.
		У касаційній скарзі скаржник зазначає про порушення позивачем вимог ст.23 Кодексу України про надра, оскільки на момент видобування вод не був власником земельної ділянки, таке видобування проводилося для виробничих потреб, що також підтверджується державною статистичною звітністю №2-ТП (водгосп), яку подав позивач, актом позапланової перевірки з 28 жовтня 2013 року по 29 жовтня 2013 року, який став підставою для винесення оскаржуваного припису, дозволом на спецводокористування від 10 жовтня 2011 року №3488А/НИК, а також ДСТУ 4399:2005 та ТУ У 15.5-35110683-001:2009.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Дружба» проти задоволення касаційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, з 28 по 29 жовтня 2013 року Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Дружба» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
		За результатами перевірки складено акт, в якому встановлено, що для забезпечення технологічного процесу виробництва та підтримання систем і обладнання у відповідному стані (мийка трубопроводів, обладнання, автоцистерн молоковозів) позивачем ТОВ «Молочна компанія «Дружба» використовується вода з власних підземних джерел (свердловин), що є порушенням ст.ст.16, 19, 23 Кодексу України про надра, оскільки відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами для добування підземних прісних вод.
		31 жовтня 2013 року Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області видано припис за №04/122, яким ТОВ «МК «Дружба» зобов'язано в термін до 31 грудня 2013 року отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, а в термін до 11 листопада 2013 року надати на адресу Інспекції офіційну довідку щодо кількості забраної води з підземних джерел водозабору підприємства за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року та з 01 січня по 29 жовтня 2013 року.
		Стаття 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
		Відповідно до визначень ст.1 Водного кодексу України водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт); водні ресурси - обсяги поверхневих,   підземних   і морських вод відповідної території.
		Відповідно до ст.46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне або спеціальне.
		Згідно ч.ч.1, 2 ст.48 Водного кодексу України   спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
		Як встановлено ч.1 ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
		Пунктом 9 ст.44 Водного кодексу України здійснення спеціального водокористування лише за наявності дозволу передбачений як обов'язок водокористувача. 
		Відповідно до ст.1 Кодексу України про надра надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
		Статтею 16 Кодексу України про надра встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст.19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ст.21 Кодексу України про надра надання надр у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.
		Таким чином, спеціальне використання надр на праві надрокористування, відповідно до ст.ст.16, 19, 21 Кодексу України про надра,   передбачає отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр.
		Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого   постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827, прісні підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення.
		Спеціальне використання прісних підземних вод включає в себе як використання водних ресурсів (підземних вод відповідної території) так і надр (мінеральної сировини).
		Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
		Згідно ч.1 ст.23 Кодексу України про надра   землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
		Таким чином, Кодексом України про надра встановлено обмеження для реалізації цього права виходячи з мети видобування - для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання.
		З системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) Водного кодексу України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що господарсько-побутові потреби віднесено до потреб населення, а виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями «водокористування для потреб галузей економіки» та «промислові потреби».
		Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «МК «Дружба» здійснюється водопостачання води із свердловини № 1124, глибиною 41 м, дебіт 10 куб. м/добу, та свердловини №545/1528, глибиною 48 м, дебіт 7 куб. м/добу.
		Водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 20 жовтня 2011 року за № УКР 3488А/НИК, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області з терміном дії до 20  жовтня 2014 року, у якому визначено мету водопостачання - для виробничих і господарсько-побутових потреб.
		Відповідно до вказаного дозволу на спеціальне водокористування основними показниками діяльності об'єкта-водокористувача є 365 роб.днів на рік, виробнича потужність - переробка до 100 т молока на добу; кількість робітників - 148 осіб; підприємством для питного водопостачання використовується водопровідна вода, подача якої здійснюється КП «Новоодеський міський водоканал».
		Відповідно до даних журналу первинного обліку середньодобове водоспоживання з двох підземних водозаборів складало у 2012 році - 90,89 куб. м/добу, а у 2013 році - 110,245 куб. м/добу.
		Покладення судами в обґрунтування висновків щодо використання позивачем води лише для власних господарських потреб на те, що виготовлення молока, масла та сирів не потребує використання води, колегія суддів визнає помилковими, оскільки Технічними умовами ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове» у розділі 5.3 «Вимоги до сировини» передбачено для виробництва масла вершкового використання питної води, а  Технічних умовах ТУ У 15.5-35110683-001:2009 «Сири тверді» п.п.3.4.1 п.3.4 «вимоги до сировини та матеріалів» передбачено для виробництва сирів використання питної води. 
		Отже, позивач здійснює використання води не тільки для власних господарсько-побутових потреб, а й для виробничих, тому наявність спеціального дозволу на користування надрами є обов'язкова.
		Видобувати підземні води без отримання спеціального дозволу на користування надрами при використанні підземних вод за умови не перевищення продуктивності забору води в обсязі 300 куб.м мають право суб'єкти господарювання тільки для власних господарсько-побутових потреб, а для видобутку підземних вод для здійснення господарської діяльності необхідне отримання спеціального дозволу уповноваженого державного органу.
		Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 01 квітня 2015 року №3-32гс15, від 23 червня 2015 року у справі №21-431а14, від 29 вересня 2015 року у справі №21-1701а15 та від 13 жовтня 2015 року у справі № 21-2828а15.
		З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону, колегія суддів вважає доведеним факт порушення позивачем вимог ст.ст.19, 23 Закону України про надра, у зв'язку з чим є законними вимоги   припису Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 31 жовтня 2013 року № 04-122 щодо зобов'язання ТОВ «МК «Дружба» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).
		Позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування припису від 31 жовтня 2013 року № 04-122 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції  при ухваленні судових рішень про задоволення позовних вимог порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задовольнити частково.
		Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року скасувати; ухвалити нове рішення.
		У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Дружба» відмовити.
		Постанова набирає законної сили   з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...