Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/7509/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано судом: 22.01.2016. Зареєстровано: 25.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2016.
Дата набрання законної сили: 25.05.2016
Результат оскарження 25.05.2016 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд : залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 січня 2016 року (о 17 год. 00 хв.)Справа № 808/7509/15  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі
		головуючого судді Батрак І.В.,
		за участю секретаря Лялько Ю.В.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представників відповідача Штець Д.В., Подлєсних О.С.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 
		до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
		про визнання незаконним та скасування наказу
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі  позивач, або  ОСОБА_1 ,) звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі  відповідач, або В/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України) в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підполковника ОСОБА_2 від 19.12.2014 № 237 в частині попередження про неповну службову відповідність майора ОСОБА_1 .
		20.10.2015 позивачем уточнено адміністративний позов в частині посилання позивача на Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.10.2013 №1000, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.11.2013 за № 1937/24469.
		Позивач вважає оскаржуваний наказ в частині попередження його про неповну службову відповідність неправомірним, зазначивши, що службове розслідування, за результатами якого прийнято оскаржуваний наказ, проведено з порушенням вимог діючого законодавства без наявності достатніх підстав, за відсутністю вмотивованого рапорту начальника речової служби майора ОСОБА_3 , щодо продовження строків службового розслідування, після спливу визначених наказом строків службового розслідування термін проведення службового розслідування продовжено до 20.12.2014. Службове розслідування було проведено з порушенням визначених законодавством строків, сам висновок необ`єктивним, проведеним упереджено, не було враховано надані позивачем пояснення з приводу невиконання наказів позивача підлеглими, в тому числі начальником продовольчого складу старшим сержантом ОСОБА_4 , залишені без уваги подані позивачем рапорти щодо виявлення ним факту недодання продуктів харчування особовому складу, щодо не ведення обліку на продовольчому складі, не списання продуктів харчування, відсутня книга обліку майна продовольчої служби, відсутні проводки продовольства в картках обліку, не обліковані продукти харчування, не прийняті до уваги пояснення з приводу інвентаризації матеріальних цінностей військової частини станом на 01.11.2014 року, в ході службового розслідування не проводилась бесіда з військовослужбовцем та не оформлювався аркуш бесіди, який повинен бути долучений до матеріалів службового розслідування, з висновком такого розслідування він не був ознайомлений, та не був ознайомлений з наказом про попередження про неповну службову відповідність. Фактично з висновками службового розслідування, матеріалами службового розслідування та наказом від 19.12.2014 №237 позивача було ознайомлено 18.08.2015 після поданого позивачем повторно письмового прохання про ознайомлення з матеріалами службового розслідування. Також зазначив, що висновок службового розслідування не погоджувався з юридичною службою і, відповідно, не завізований посадовою особою юридичної служби.
		В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві. 
		Представники відповідача позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити та пояснили, що спірний наказ №237 від 19.12.2014 року, був прийнятий на основі висновку комісії акта інвентаризації № 1345 від 20.11.2014 щодо виявлених чисельних недоліків в продовольчій службі війькової чатини 3029.
		За систематичне самоусунення від виконання функціональних обов`язків що призвело до відсутності обліку в службі майора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
		Наявність у майора ОСОБА_1 не знятих стягнень у вигляді догани та суворої догани, небажання даного військовослужбовця виправляти своєї поведінки зразковим виконанням військового обов`язку, за систематичне самоусунення від виконання функціональних обов`язків порушення вимог статті 12, 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, особисту недисциплінованість, начальника продовольчої служби тилу майора ОСОБА_1 , попереджено про неповну службову відповідність.
		Представники відповідача зазначили, що згідно посадових обов`язків начальника продовольчої служби (статей 83,97 СВС ЗСУ) ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді, зобов`язаний вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом полку звірку облікових даних, в установлені терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складанням відповідних акті, не менше ніж один раз на місяць проводити з кухарями контрольне показове приготування їжі із складанням відповідних актів.
		Згідно пункту 17.5 Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності внутрішніх військ МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом МВС №519 від 04.06.2002, в нетаємному діловодстві військової частини повинні вестися справи продовольчої служби, а саме щоденники обліку, звіти, донесення про продфуражне забезпечення служби утримання, журнали/книги обліку продовольства, тари, їдально - кухонного посуду та господарського інвентарю, акти приймання майна продовольчої служби, акти й відомості щодо переобліку та зняття залишків продовольства, книги обліку якості приготування їжі.
		Згідно пункту 1.12. Переліку відрахування строків зберігання справ, документів, книг, журналів проводиться з 1 січня року, який іде за роком закінчення їх у діловодстві.
		На початку нового року начальники служб здають свої підшиті та пронумеровані справи за звітній період, на зберігання до архіву в нетаємне діловодство. Відповідальний виконавець нетаємного діловодства ставить на справі реєстраційний номер та робить запис про прийняття справи до архіву в Журналі обліку закінчених проваджень справ.
		Жодна з вищезазначених справ на теперішній час в архіві відсутня.
		В зв`язку з реорганізацією військової частини НОМЕР_1 внутрішніх військ у військову частину НОМЕР_1 НГУ, 01.08.2014 введені в дію нові штати зазначеної частини. Із створенням нового штату (нових підрозділів) начальник продовольчої служби повинен був організувати здачу до архіву старих книг обліку продмайна підрозділів, та відповідно заведення нової документації, що позивачем зроблено не було. Також зазначили, що документів з обліку по продовольчій службі, які повинні бути створені протягом 2014 року ( і раніше) взагалі відсутні. 
		Вважають необґрунтованими твердження позивача, що у ході проведення службового розслідування не було враховано його пояснення по суті службового розслідування та чисельні рапорти позивача щодо невиконання його підлеглими наказів, та на відсутність реагування командування військової частини на рапорти позивача, оскільки всі пояснення були дослідженні при проведенні службового розслідування, та вжиті відповідні заходи реагування відповідно до поданих рапортів.
		Представники відповідача зазначили, що позивач ще 03.07.2015 поштою на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 надіслав рапорт з вимогою надати роз`яснення щодо недотримання ним грошового забезпечення. Відповідь на рапорт (вих. № 3060 від 17.07.2015) була отримана позивачем 20.07.2015 особисто, в якій було повідомлено про наявність дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність», проте до суду ОСОБА_1 звернувся 17.09.2015. 
		З приводу невиконання наказів позивача його підлеглими, представники відповідача зазначили, що позивач на початку розгляду справи зазначав що він згоден з недоліками в продовольчій службі військової частини НОМЕР_1 під час проведення інвентаризації, проте ці недоліки були не з його вини, в зв`язку з чим він неодноразово звертався з рапортами до командира в/ч, заступника командира частини з тилу, т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 . Проте протягом року ОСОБА_1 не виконував свої професійні обов`язки що призвело до відсутності обліку та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі. 
		Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, судом встановлені наступні обставини.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу командувача ВВ МВС України №61 від 22.06.2013 призначено на посаду начальника продовольчої служби у військову частину НОМЕР_1 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
		Наказом Т.в.о. командира в/ч НОМЕР_2 МВС України №129 від 25.06.2013 позивача зараховано до списків особового складу частини внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на всі види забезпечення.
		Наказом Т.в.о. командира в/ч НОМЕР_2 МВС України №132 від 27.06.2013 майора ОСОБА_1 призначено на посаді начальника продовольчої служби тилу з 27.06.2013 та встановлено посадовий оклад.
		На підставі наказу Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2014 №188 «Про призначення службового розслідування » з метою з`ясування причин, визначення ступеня вини посадових осіб частини та усунення виявлених недоліків які були виявлені під час проведення інвентаризації в продовольчій службі військової частини та які зазначені у відповідному Акті було призначено службове розслідування в період з 24 по 30.11.2014.
		На підставі наказу Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2014 №204 «Про продовження терміну проведення службового розслідування» з метою об`єктивного проведення службового розслідування термін проведення службового розслідування продовжено до 20.12.2014.
		Підставою для проведення службового розслідування стали обставини щодо виявлених чисельних недоліків в продовольчій службі військової частини під час проведення інвентаризації від 19.12.2014 які зазначені у Акті. Згідно Акта про підсумки проведення інвентаризації матеріальних засобів частини станом на 01.11.2014 встановлено що при перевірці організації процесу зберігання продовольства не ведеться облік продовольчої служби, начальник служби не організовує облік матеріальних засобів продовольчої служби, не керує обліком матеріальних засобів продовольчої служби в підрозділах частини, на підпорядкованих складах, інших об`єктах військового господарства і несвоєчасно забезпечує їх бланками облікових документів по продовольчій службі, не забезпечує своєчасну підготовку і представлення (звітів) про наявність, рух і якісний (технічний) стан матеріальних засобів.
		В ході службового розслідування було встановлено, що начальник продовольчої служби тилу майор ОСОБА_1 не робить належних висновків з вказаних йому недоліків, що проявляється в систематичному неякісному виконанні функціональних обов`язків. Так аналіз дисциплінарної практики свідчить про наявність станом на 25.11.2014 у майора ОСОБА_1 таких стягнень як догана за неналежне виконання службових обов`язків та не ведення обліку службової документації продовольчої служби тилу від 28.08.2014 (усно), сувора догана за неналежне виконання службових обов`язків та не ведення обліку службової документації продовольчої служби тилу від 02.09.2014 (усно), сувора догана за самоусунення від виконання функціональних обов`язків від 25.11.2014. За систематичне самоусунення від виконання функціональних обов`язків, що призвели до відсутності обліку в службі майора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Враховуючи наявність у майора ОСОБА_1 не знятих стягнень у вигляді догани та суворої догани, небажання військовослужбовця виправляти своєї поведінки зразковим виконанням військового обов`язку, за систематичне самоусунення від виконання функціональних обов`язків порушення вимог статті 12, 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, особисту недисциплінованість начальника продовольчої служби тилу майора ОСОБА_1 (Г-001184) попереджено про неповну службову відповідність.
		Відповідно до Наказу Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2015 №191 припинено (розірвано) достроково дію контракту та виключено із списків частини та всіх видів забезпечення майора ОСОБА_1 , відповідно до наказу командуючого Національної гвардії України від 16.07.2015 №116 о/с на підставі п. «и» ч.6 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» ( у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту) звільнено в запас Збройних Сил України та направлено військовий облік до Шевченківського РВК м. Запоріжжя.
		Вважаючи, що наказ Т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України підполковника ОСОБА_2 від 19.12.2014 №237 в частині попередження про неповну службову відповідність майора ОСОБА_1 був винесений з порушенням вимог норм діючого законодавства ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
		Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» N 2232-XII від 25.03.1992 (далі  Закон № 2232-XII)
		Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та врегулювання питань, які пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України №1153/2008 від 10.12.2008.
		Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначається Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» N 548-XIV від 24.03.1999 (далі  Статут ВС ЗСУ).
		Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
		Обов`язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
		Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України. 
		Положеннями статей 82-84 Статуту ВС ЗСУ керуються всі начальники служб полку, начальник розвідки, начальник зв`язку та начальник фізичної підготовки і спорту полку.
		Відповідно до ст. 82. Статуту ВС ЗСУ начальник служби полку в мирний і воєнний час відповідає за відповідний вид забезпечення полку цією службою; за підготовку підрозділів полку відповідно до своєї спеціальності; за забезпечення полку озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності; за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу, підпорядкованих підрозділів і служби; за додержання правил охорони довкілля підпорядкованими підрозділами на об`єктах служби, їх пожежну безпеку і санітарний стан; за стан навчально-матеріальної бази відповідно до своєї спеціальності.
		Статтею 83. Статуту ВС ЗСУ начальник служби полку зобов`язаний:
		знати вимоги статутів, наказів, порадників та інструкцій щодо організації керівництва службою, додержуватися їх у службовій діяльності;
		брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки та організовувати їх виконання відповідно до своєї спеціальності;
		керувати діяльністю служби і бойовою підготовкою підпорядкованих підрозділів, підтримувати в них внутрішній порядок;
		знати ділові якості та морально-психологічний стан кожного офіцера, прапорщика і сержанта служби і безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів, проводити з ними індивідуальну виховну роботу;
		проводити заняття з офіцерами, прапорщиками і підрозділами полку зі своєї спеціальності, здійснювати заходи щодо підготовки відповідних класних спеціалістів;
		вживати заходів щодо охорони державної таємниці; 
		знати наявність і стан, а також будову і правила експлуатації (використання) озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби; своєчасно проводити заходи щодо метрологічного забезпечення озброєння, бойової та іншої техніки, обладнання та майна служби і підпорядкованих підрозділів; здійснювати контроль та вживати заходів для забезпечення надійної охорони підпорядкованого складу, а також озброєння і техніки підпорядкованого підрозділу;
		стежити за справністю озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби в підрозділах полку і на підпорядкованому складі, організовувати їх правильну експлуатацію (використання) та забезпечувати при цьому виконання вимог безпеки;
		здійснювати контроль за ощадливим витрачанням і правильністю застосування пального та мастильних матеріалів в озброєнні, бойовій та іншій техніці служби;
		вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом полку звірку облікових даних, в установлені терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складанням відповідних актів;
		своєчасно подавати заявки на озброєння, бойову та іншу техніку і матеріальні засоби для своєї служби, здійснювати їх одержання, зберігання, видачу в підрозділи і своєчасно поновлювати (освіжати) непорушний запас;
		організовувати ремонт озброєння, бойової та іншої техніки (майна) зі своєї служби в полку, контролювати якість і терміни його проведення, своєчасно забезпечувати здавання в ремонт озброєння, бойової та іншої техніки (майна), які не можуть бути відремонтовані своїми силами;
		брати участь у розробленні планів проведення паркового і парко-господарського днів;
		оглядати озброєння, бойову та іншу техніку служби, що надходять у полк та відправляються з полку;
		вживати заходів для запобігання надзвичайним подіям під час експлуатації озброєння, бойової та іншої техніки і використання матеріальних засобів зі своєї служби, виявляти причини цих подій і забезпечувати їх усунення;
		здійснювати контроль за виконанням вимог пожежної безпеки в підпорядкованих підрозділах і службі, а також заходи щодо охорони довкілля;
		брати участь у винахідницькій і раціоналізаторській роботі, організовувати її у підпорядкованих підрозділах і службі;
		перевіряти несення бойового чергування і служби добовим нарядом згідно з графіком, затвердженим командиром полку;
		керувати роботами з обладнання навчально-матеріальної бази відповідно до своєї спеціальності.
		Відповідно до ст. 97 Статуту ВС ЗСУ начальник продовольчої служби полку підпорядковується заступнику командира полку з тилу і є прямим начальником особового складу продовольчої служби полку.
		На доповнення до вимог, викладених у статтях 82-84, начальник продовольчої служби полку відповідає за організацію якісного та своєчасного харчування особового складу, санітарний стан об`єктів служби і зобов`язаний:
		забезпечувати якісне харчування (в тому числі дієтичне та лікувальне) і доведення належних норм пайка до кожного військовослужбовця, не менше ніж один раз на місяць проводити з кухарями контрольно-показове приготування їжі;
		складати разом із начальником медичної служби полку, начальником їдальні та інструктором-кухарем розкладку продуктів;
		перевіряти не менше ніж один раз на місяць наявність і якісний стан продовольства, техніки та майна служби в підрозділах, на складі та інших об`єктах служби в полку;
		керувати роботою їдальні, продовольчого складу і підсобного господарства, проводити під час відсутності заступника командира полку з тилу інструктаж чергового їдальні;
		проводити сезонну заготівлю картоплі та овочів, переробку та закладення їх на зберігання, а також заготівлю льоду, фуражу для потреб полку;
		забезпечувати додержання санітарно-гігієнічних вимог під час зберігання та оброблення продуктів харчування, приготування та приймання їжі, належне утримання продовольчого складу, приміщень їдальні та столово-кухонного посуду, а також технологічного, холодильного, немеханічного обладнання і виконання вимог безпеки під час їх експлуатації;
		організовувати роботи, пов`язані із будівництвом споруд для збирання та утилізації харчових відходів, вживати заходів для своєчасного збирання відходів у їдальні, доставки їх у підсобні господарства військової частини.
		Порядок накладення та реалізації стягнень визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №5551-ХІV. (далі  Дисциплінарний статут ЗСУ).
		Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо їїдодержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
		Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
		Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту ЗСУ на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 
		а) зауваження;
		б) догана;
		в) сувора догана;
		г) попередження про неповну службову відповідність;
		д) пониження в посаді; 
		е) пониження військового звання на один ступінь;
		є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;
		ж) позбавлення військового звання.
		Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
		Згідно зі ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
		Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення. 
		Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
		Відповідно до ст. 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
		Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
		Порядок проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Національної гвардії України у разі надходження до Головного управління Національної гвардії України, територіальних управлінь, вищих навчальних закладів, установ, баз, з`єднань, навчальних військових частин (центрів), військових частин, підрозділів (загонів) Національної гвардії України відомостей про вчинення ними дій, які порушують права і свободи громадян, а також за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов`язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення визначається Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України» N 1133 від 24.10.2014 (далі  Інструкція), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2014 за № 1414/26191.
		Розділом ІІ Інструкції визначено підстави для проведення службового розслідування. 
		Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Інструкції службове розслідування може також проводитися з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини службових осіб.
		Розділом ІІІ Інструкції визначено порядок призначення службового розслідування.
		Відповідно до другого пункту Розділу ІІІ рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
		Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2014 №188 «Про призначення службового розслідування » з метою з`ясування причин, визначення ступеня вини посадових осіб частини та усунення виявлених недоліків які були виявлені під час проведення інвентаризації в продовольчій службі військової частини та які зазначені у відповідному Акті було призначено службове розслідування в період з 24 по 30.11.2014.
		Відповідно до п.1 Розділу ІV Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).
		У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим прямим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
		Так, на підставі наказу Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2014 №204 «Про продовження терміну проведення службового розслідування» з метою об`єктивного проведення службового розслідування термін проведення службового розслідування продовжено до 20.12.2014.
		Таким чином, службове розслідування призначено та проведено за наявності передбачених підстав. 
		Відсутність вмотивованого рапорту начальника речової служби майора Городнійчука Д.С. щодо продовження строків службового розслідування, суд вважає недоліками такого розслідування, які не впливають на правильність прийнятого за його результатами рішення.
		Згідно з пунктом 5 Розділу ІV Інструкції про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу військового управління, ВНЗ, військової частини в частині, що його стосується. Оголошувати дисциплінарне стягнення військовослужбовцю в присутності його підлеглих заборонено.
		Згідно пункту 6.Розділу ІV Інструкції військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення в порядку, визначеному законодавством України.
		Розділом VI визначено права та обов`язки учасників службового розслідування.
		Відповідно пп.1 п.2 Розділу VI виконавець (голова, член комісії) з метою забезпечення повного, усебічного і об`єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право:
		викликати військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку 1 до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування. Такі пояснення оформляються надалі в письмовому вигляді та підписуються опитуваним, проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких про обставини порушення є суттєві розбіжності.
		Відповідно до п.п.2 п.2 Розділу VI виконавець (голова, члени комісії) під час проведення службового розслідування зобов`язаний дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів осіб, стосовно яких проводиться службове розслідування, у встановлений строк підготувати та подати на розгляд і затвердження командирові (начальнику), який призначив службове розслідування, висновок, підготовлений за його результатами.
		Після затвердження висновку службового розслідування за вимогою військовослужбовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, знайомити його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка його стосується, з дотриманням вимог законодавства;
		за дорученням командира (начальника), який призначив службове розслідування, інформувати заінтересованих осіб на їх вимогу про його результати;
		Згідно п.п.3 п.2 Розділу VI. особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:
		отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;
		брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, у встановленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;
		висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи(іб), яка(і) його проводить(ять);
		відмовлятися давати будь-які показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
		звертатися письмовим рапортом для ознайомлення з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується;
		оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
		Так відповідно Висновку матеріалів службового розслідування від 19.12.2014 вбачається, що висновок затверджено Т.в.о. командира в/ч 3029 підполковником ОСОБА_2 . 
		Відповідно до скарги ОСОБА_1 від 22.07.2015 про чисельні порушення та бездіяльність позивач лише 22.07.2015 звернувся письмово з рапортом для ознайомлення з матеріалами службового розслідування.
		Відповідно листа Т. в.о. командира в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 відомо, що позивача ОСОБА_1 повідомлено про можливість ознайомитися з документами зазначеними у скарзі в період з понеділка по п`ятницю з 08:00 до 17:00 в нетаємному діловодстві військової частини НОМЕР_1 .
		18.08.2015 ОСОБА_1 знайомився з матеріалами службового розслідування з запереченнями, про що свідчить його підпис.
		Суд критично ставиться до тверджень позивача що під час проведення службового розслідування і складання Висновку не було враховано письмові пояснення ОСОБА_1 на його чисельні рапорти щодо невиконання його підлеглими наказів, в тому числі, начальником продовольчого складу ОСОБА_4 .
		В ході судового розгляду справи були дослідженні чисельні рапорти та скарги щодо призначення службового розслідування старшому сержанту ОСОБА_4 , щодо факту недодання продуктів харчування особовому складу, щодо не ведення обліку матеріальних цінностей, не ведення книги обліку, карток обліку, ОСОБА_4 та інше. 
		За рапортами майора ОСОБА_1 , по факту надходження інформації начальника продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 проводились службові розслідування та вживались відповідні заходи реагування (проводились бесіди, оголошувались догани). Проте суд звертає увагу, що майор ОСОБА_1 не дивлячись на невиконання його підлеглими наказів, самоусунувся від виконання функціональних обов`язків протягом 2014 року , що призвело до відсутності обліку майна продовольчої служби, в зв`язку з чим має стягнення.
		Так в архіві нетаємного діловодства частини НОМЕР_1 Національної гвардії відсутні справи продовольчої служби, які повинні були здатися на зберігання згідно номенклатури справ за 2014 рік. Згідно номенклатури справ в період з 01.01.2014 по 31.07.2014 до архіву нетаємного діловодства військової частини повинні бути здані справи №№ 197,199,201,204. За період з 01.08.2014 по 31.12.2014 справи № №174,177,180.
		Відповідно до Методичних рекомендацій щодо ведення обліку в продовольчій службі частини, облік матеріальних засобів ведеться у натуральних показниках, стандартних одиницях виміру по номенклатурі, встановленій продовольчою службою ГУ ВВ МВС.
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підполковника ОСОБА_2 в частини попередження про неповну службову відповідність майора ОСОБА_1 прийнятий у порядку та у спосіб, що передбачений законодавством, у зв`язку з чим позовні вимоги про його скасування не підлягають задоволенню. 
		Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		В задоволенні адміністративного позову відмовити.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні  з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. 
		Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. 
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		 
		Суддя І.В. Батрак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...