Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 373/1742/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2016. Зареєстровано: 04.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 373/1742/15-к 
		 
		 
		 У Х В А Л А 
		 
		01 лютого 2016 року     Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області    у складі:
		головуючого судді     ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		з участю прокурора ОСОБА_3 ,
		 обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		 захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		 потерпілого ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому у кримінальному провадженні 42015110000000074 по обвинуваченню  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6  у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, письмові клопотання захисника ОСОБА_8 про визнання доказів недопустимими-
		встановив:
		ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
		В судовому засіданні під час дослідження письмових доказів обвинувачення захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про визнання недопустимими доказами Протоколів про наслідки проведення негласних слідчих (розшукових) дій  зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж за кримінальним провадженням № 42015110000000074 із застосуванням технічних засобів від 21.02.2015, 28.02.2015 та 11.03.2015, складених співробітником ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном ОСОБА_10 та оптичні носії інформації, а саме: DVD-R № 51/3211, DVD-R № 51/2969, DVD-R № 51/3433, на яких зафіксовані наслідки проведення негласних слідчих (розшукових) дій .
		Посилається на те, що ОСОБА_10 був допитаний в якості свідка в даному кримінальному провадження до складання ним вищезазначених протоколів, а тому не мав права здійснювати будь-які слідчі (розшукові) дії. Вказані негласні слідчі (розшукові) дії були проведенні на підставі «санкцій Апеляційного суду м. Києва № 01-1796т/НДС та 01-1799т/НДС від 21.01.2015», тобто на підставі ухвал слідчого судді, які не мають ніякого відношення до даного кримінального провадження, адже станом на 21.01.2015 кримінального провадження № 42015110000000074 ще не існувало. Із зазначених протоколів не вбачається, коли ж відбувалася вказана розмова. Крім того, в протоколі про наслідки проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.03.2015 зазначено, що дані дії проведенні на підставі санкції Апеляційного суду м. Києва № 01-181798т/НДС від 20.02.2015, однак така ухвала слідчого судді відсутня. А ухвалою слідчого судді № 01-1798н/т/НДС від 20.02.2015, яка долучена до матеріалів кримінального провадження, дозволу на зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 не надано, оскільки в резолютивній частині даної ухвали відсутній висновок суду про надання відповідного дозволу. Оскільки DVD-R диски є додатками до протоколів про проведення негласних розшукових (слідчих) дій, вони також є недопустимими.
		Прокурор ОСОБА_11 заперечив проти визнання даних доказів недопустимими, оскільки клопотання є безпідставним. Оперуповноважений ОСОБА_10 не є слідчим і виконував лише окремі доручення; помилки в номерах та датах ухвал слідчого судді є суто технічними. Щодо ухвали про надання дозволу на зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 , в резолютивній частині міститься посилання на задоволення клопотання прокурора на проведення певних дій. і якщо стороні захисту щось було незрозуміло, вони могли звернутися в суд з питання роз`яснення змісту ухвали.
		Потерпілий ОСОБА_9 підтримав прокурора. 
		Захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання свого колеги, вважає, що воно підлягає до задоволення. Крім того зазначив, що КПК України передбачена процедура виправлення технічних описок в судових рішеннях, однак ухвал про такі виправлення в матеріалах кримінального провадження немає. Всі недоречності та помилки повинні трактуватися на користь обвинувачених.
		Обвинуваченні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтримали клопотання захисника ОСОБА_8 . Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що вони знайомилися із записами проведення негласних слідчих дій, однак інформація їм була надана на флешці, а безпосередньо подані прокурором диски вони не оглядали.
		Заслухавши думки учасників кримінального провадження стосовно заявленого клопотання, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ст. 252 КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.
		Форма та зміст протоколу передбачена ст. 104 КПК України.
		Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий  службова особа, зокрема, органу безпеки, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
		В силу ч. 6 ст. 246 КПК України, проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням  уповноважені оперативні підрозділи, зокрема, органів безпеки. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих дій можуть залучатися також інші особи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 41 КПК України, оперативні підрозділи, зокрема, органів безпеки здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого,прокурора. В силу частини другою даної статті, під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 КПК України, прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він брав участь у цьому ж провадженні як, зокрема, свідок.
		Відповідно до наявних в матеріалах кримінального провадження копій протоколів допиту свідків, ОСОБА_10 був допитаний в якості свідка в кримінальному провадженні № 42015110000000074 18.02.2015, 23.02.2015 та 24.02.2015, тобто до проведення ним 21.02.2015, 28.02.2015 та 11.03.2015 негласних слідчих (розшукових) дій, протоколи відносно яких просять визнати недопустимими.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 104 КПК України, хід і результат проведення процесуальних дій фіксується у протоколі. У випадку фіксування процесуальних дій під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається в протоколі.
		Стаття 105 цього Кодексу передбачає як додаток до протоколу, зокрема, і аудіо запис процесуальної дії.
		Відповідно до ч. 1 ст. 252 КПК України, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.
		Статтею 372 КПК України встановлено вимоги до змісту ухвал, зокрема і до резолютивної її частини, яка повинна містити висновок суду та строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущенні в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
		Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст. 89 цього Кодексу, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. 
		У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
		Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
		Відповідно до п.1 ч.2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		З врахуванням вищевикладеного, обставин, встановлених при дослідженні протоколів від 21.02.2015, 28.02.2015 та 11.03.2015, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 .
		Керуючись ст.ст. 86, 87, 89, 350, 358 КПК України, суд 
		ухвалив:
		Клопотання захисника ОСОБА_8 про визнання доказів недопустимими  задовольнити.
		Визнати недопустимим доказом Протокол про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової ) дії за кримінальним провадженням № 42015110000000074 із застосуванням технічних засобів від 21 лютого 2015 року, складений старшим оперуповноваженим в ОВС 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном ОСОБА_10 , та додаток до нього, а саме DVD-R № 51/3211, та припинити їх дослідження.
		Визнати недопустимим доказом Протокол про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової ) дії за кримінальним провадженням № 42015110000000074 із застосуванням технічних засобів від 28 лютого 2015 року, складений старшим оперуповноваженим в ОВС 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном ОСОБА_10 , та додаток до нього, а саме DVD-R № 51/2969, та припинити їх дослідження.
		Визнати недопустимим доказом Протокол про наслідки проведення негласних слідчих (розшукових ) дій  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за кримінальним провадженням № 42015110000000074 від 11 березня 2015 року, складений старшим оперуповноваженим в ОВС 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном ОСОБА_10 , та додаток до нього, а саме DVD-R № 51/3433т, та припинити їх дослідження.
		Ухвала не підлягає окремому оскарженню.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...