Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4080/15-г : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2016. Зареєстровано: 05.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		28.01.2016Справа №  910/4080/15-г
		За позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт"; 
		до                          Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроід-Сіті";                                                         
		про                       стягнення 70 443 187,73 грн. 
		Суддя  Мандриченко О.В.  
		Представники:
		Від позивача:          Соковець І. О., представник,довіреність № 17 від 06.03.2015 р.;
		Від відповідача:      Дзюба А. В., представник, довіреність № б/н від 11.02.2015 р.;
		                                 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
		 
		Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 70     368 000,00 грн. заборгованості за договором позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 р., а також 75 187,73 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року порушено провадження у справі № 910/4080/15-г.
		Обгрунтовуючи свої позовні вимогу ТОВ "Ространснафтопродукт" посилається на те, що відповідач (позичальник), в порушення умов договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 р., свої зобов'язання щодо повернення позивачу (кредитору) в строк до 30.01.2015 р. коштів в сумі 70    368    000,00 грн. не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість на вище вказану суму. 
		Відповідач у судових засіданнях та у своєму письмовому відзиві проти позовних вимог заперечує, у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що відповідач не підписував текст договору позики №30/12-2014-Ф від 30.12.2014 р. у редакції, яка надана позивачем як доказ по справі.   Так, ТОВ "Дроід-Сіті" зазначає, що 30 грудня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики №30/12-2014-Ф., відповідно до п. 3.1. якого сторони встановили, що позика надається кредитором позичальнику строком до 31 грудня 2015 р., а тому відповідач вважає, що строк оплати за договором позики не наступив.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 року призначено у справі судово-технічну експертизи документа, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
		До Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судового експерта, у якому останній просить суд витребувати у сторін оригінал досліджуваного документу, а саме договір позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року у відношенні реквізитів якого поставленні питання. 
		На ухвалу  Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" подано апеляційну скаргу, у зв'язку з чим справу № 910/4080/15-г було направлено до Київського апеляційного господарського суду.
		До Господарського суду міста Києва 23.12.2015 року  повернулися матеріали справи № 910/4080/15-г з Київського апеляційного господарського суду.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2015 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.01.2016  року. На вимогу експерта, витребувано у сторін оригінал досліджуваного документу - договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року у відношенні реквізитів якого поставлені питання ухвали та копія якого знаходиться в матеріалах справи; зразки друкованого тексту, а саме документи в яких друкований текст виконаний на друкуючому пристрої у відношенні якого поставлене перше питання ухвали.
		Через відділ діловодства господарського суду 26.01.2016 р. від представника позивача надійшло клопотання про здійснення процесуального правонаступництва у справі, у якому останній просить залучити в якості позивача 1 ТОВ «Авто-Петрол» та в якості позивача 2 ТОВ «Баса-Трейд». Обгрунтовуючи своє клопотання, позивач посилається на те, що 25.12.2015 р. між ним та ТОВ «Авто-Петрол» було укладено договір №1-25.12/2015 про відступлення права вимоги, в межах якого ТОВ «Авто-Петрол» стає кредитором на суму 61 225 656,53 грн. за договором позики №30/12-2014-Ф від 30.12.2014 р. укладеним між позивачем та відповідачем. Крім того, 25.12.2015 р. між позивачем та ТОВ «Баса-Трейд» було укладено договір №2-25.12/2015 про відступлення права вимоги, в межах якого ТОВ «Баса-Трейд» стає кредитором на суму 9 142 343,47 грн. за договором позики №30/12-2014-Ф від 30.12.2014 р. 
		Судом відхилене клопотання позивача про здійснення процесуального правонаступництва у справі з огляду на наступне.
		Пунктом 6 договорів №1-25.12/2015 та №2-25.12/2015 про відступлення права вимоги (далі-договори) передбачено, що за відступлення права вимоги цесіонарій сплачує цеденту відповідну винагороду.
		Підпунктом 7.1. договорів визначено, що строк оплати складає 5 банківських днів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
		Позивачем приєднано до матеріалів справи копії вказаних вище договорів про відступлення права вимоги, однак будь яких доказів на підтвердження того, що цесіонаріями було сплачено цеденту відповідну винагороду згідно п. 6. договорів №1-25.12/2015 та №2-25.12/2015 про відступлення права вимоги, позивачем суду надано не було. Таким чином, враховуючи те, що належних доказів того, що до ТОВ «Авто-Петрол» та ТОВ «Баса-Трейд» перейшло право вимоги за договором позики №30/12-2014-Ф від 30.12.2014 р. позивачем суду не представлено, клопотання ТОВ "Ространснафтопродукт" про здійснення процесуального правонаступництва у справі та залучення в якості позивача-1 ТОВ «Авто-Петрол» та в якості позивача-2 ТОВ «Баса-Трейд» підлягає відхиленню.
		Через відділ діловодства суду 26.01.2016 року від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Судом відхилене зазначане клопотання, оскільки представник ОСОБА_3 не надав суду доказів того, що прийняття рішення у справі може вплинути на права чи обов'язки ОСОБА_3
		Через відділ діловодства суду 28.01.2016 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 
		Вищезазначене клопотання судом відхилено як необгрунтоване, оскільки судом не встановлено неможливості розгляду справи у цьому судовому засіданні, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують неможливості вирішення спору.
		У судовому засіданні 28.01.2016 р. представником відповідача було подане клопотання про витребування інформації щодо відкриття кримінального провадження № 12015100020004726 саме за заявою про викрадення оригіналу договору позики № 30/12-2014-р від 30.12.2014 р. 
		Зазначене клопотання судом відхилено, оскільки судом не встановлено неможливості розгляду справи без витребування вищезазначених матеріалів.
		У судовому засіданні 26.01.2016 року оголошено перерву у справі до 28.01.2016 року, повторно зобов'язано позивача надати суду оригінал договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року.
		Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
		Позивач не виконав вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 25.12.2015 р., витребуваний судом оригінал договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року, який має значення для правильного вирішення спору, не надав.
		Представник позивача у судовому засіданні та у своїх письмових поясненнях зазначив про неможлиість надання спірного оригіналу договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 р. у зв'язку з його викраденням невстановленою особою у адвоката Ковальського О.Б. 
		Суд зазначає, що неподання позивачем витребуваних судом документів перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному та об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення.
		Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		За змістом п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, може тягнути за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України. 
		Як визначено пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
		З огляду на викладене, позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, що перешкоджає встановленню обставин справи та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення, а тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним  до господарського суду в загальному порядку. 
		Згідно з   ст. 68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
		Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
		У зв'язку з залишенням позову без розгляду, суд вважає, що відпали обставини, що спричинили застосування заходів щодо забезпечення позову, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність скасувати заходи забезпечення позову у справі 910/4080/15-г, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 р.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 68, 81, 86 ГПК України, господарський суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1.          Позов залишити без розгляду.
		2.          Скасувати заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 р.
		3.          Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" (інд. 01033, вулиця Саксаганського, будинок 57, літера "Б", код ідентифікаційний код 35234346) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору, перерахованого платіжними дорученнями № 13 від 11.02.2015 р.
		 
		Суддя                                  О. В. Мандриченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...