Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/172/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2016. Зареєстровано: 22.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2016.
Дата набрання законної сили: 30.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		Справа № 815/172/16 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 лютого 2016 року              Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		                               головуючого судді - Завальнюка І.В.,                              
		                                      за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, керівника прокуратури Одеської області Сакварелідзе Давіда про визнання незаконною бездіяльності, стягнення заробітної плати,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить визнати незаконною бездіяльність керівника прокуратури Одеської області Сакварелідзе Д. щодо невиплати заборгованості по заробітній платі на час звільнення позивача з посади заступника Біляївського міжрайонного прокурора з 14.12.2015 р.; стягнути з прокуратури Одеської області на користь позивача заборгованість по заробітній платі (при звільнені) в сумі 248985,23 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.12.2015 р. наказом керівника прокуратури Одеської області Сакварелідзе Давіда № 3142к його було звільнено з посади заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області. Позивачем при отриманні  розрахункового листа в бухгалтерії прокуратури Одеської області встановлено, що йому незаконно не сплачено у повному обсязі заробітну плату (посадовий оклад та інші нарахування) на загальну суму 248985,23 грн. Позивач зазначив, що відповідно до вимог ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" з 01.07.2015 р. посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури складає 10 мінімальних заробітних плат. Однак, згідно витягу з розрахункового листа, з липня та до звільнення йому сплачені суми виходячи з посадового окладу в середньому 1600 грн. за місяць і відповідно обраховані пов'язані з посадовим окладом суми доплат, чим порушені права та інтереси позивача, для захисту яких він і звернувся до суду.
		В судовому засіданні позивач позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
		Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні позову просила відмовити, пояснивши, що позивачу за весь період 2015 року нарахована і виплачена заробітна плата відповідно до вимог п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р.  № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури". Зазначила, що прокуратура області при нарахуванні та виплаті заробітної плати ОСОБА_1 діяла у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними.
		Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
		Судом встановлено, що 14.12.2015 р. наказом прокурора Одеської області № 3142к було звільнено ОСОБА_1 з посади заступника Біляївського міжрайонного прокурора у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури відповідно до п. 9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру".
		Згідно ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 21.04.2015 р.) посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.
		Тобто, виходячи з норм зазначеного Закону, під час роботи в прокуратурі оклад позивача повинен був складати 10 мінімальних заробітних плат починаючи з липня 2015 року і до дня звільнення, на що і посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги. 
		Однак, відповідно до статей 8, 13 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону. Обсяг витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
		Закон про Державний бюджет України регулює відносини у сфері формування та використання фінансових ресурсів, затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання бюджету. За своєю суттю він є спеціальним законом, оскільки регламентує специфічну сферу суспільних відносин. Виключно ним визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування. Дія закону про Державний бюджет України обмежена календарним роком, регулярно здійснюються звіти і контроль за його виконанням. Особливістю цього закону є і те, що при здійсненні бюджетного процесу нормативно-правові акти застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать його положенням.
		Так, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" установлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік, а також, що норми і положення ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		Таким чином, Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", як спеціальний Закон, який регулює бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, як таких, що фінансуються з державного бюджету, надає  повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок виплати заробітної плати працівників органів прокуратури.
		          Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 р. № 763, визначено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури. Так, додатком № 5 до Постанови посадовий оклад заступника міжрайонної прокуратури складає 1994 грн.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведені положення дають підстави для висновку, що відповідачі не наділені правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у відповідному розмірі.
		При цьому суд враховує, що закон має бути достатньо доступним та передбачуваним щодо наслідків його застосовування, тобто бути сформульованим у спосіб, який дає змогу кожній особі регулювати свою поведінку (принцип юридичної визначеності). В даному випадку суд погоджується з тим, що застосовне національне законодавство відповідало вимозі щодо передбачуваності на момент його правозастосування.
		Як вбачається з розрахункових листів про нараховану позивачу заробітну плату за 2015 рік, за період липень-грудень 2015 року ОСОБА_1 прокуратурою Одеської області заробітна плата нараховувалась виходячи з посадового окладу, який передбачений діючим законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 р. № 763.
		Відповідно до норм, закріплених статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
		Позивачем в обґрунтування позовних вимог здійснено розрахунок заборгованості з заробітної плати (при звільненні) на суму 248985,23 грн. виходячи з окладу 10 мінімальних заробітних плат, а не з окладу, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 505. Оскільки премії та надбавки, а також вихідна допомога при звільненні напряму пов'язані  та нараховуються залежно від розміру посадового окладу, суд приходить до висновку, що розрахунок позивача не є обґрунтованим та не відповідає дійсності. 
		При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача щодо неконституційності положень Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік", оскільки такі норми в установленому законодавством порядку неконституційними не визнано, а прокуратура Одеської області при нарахуванні та виплаті заробітної плати позивачу діяла відповідно до вимог Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 р. № 763).
		Суд не оминає увагою той факт, що якби Конституційним Судом України було надано відповідну оцінку нормам Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік", позивач міг би на цій підставі обґрунтовувати свої доводи. Втім, за даних обставин такі доводи не можуть бути взяті до уваги судом адміністративної юрисдикції, оскільки суд не наділений повноваженнями давати оцінку оскаржуваним актам індивідуальної дії в аспекті правозастосування нормативно-правових актів, конституційність яких ставиться позивачем під сумнів. Натомість, адміністративний суд може здійснювати перевірку спірних правовідносин за критеріями, визначеними   статтею 2 КАС України.
		          При цьому слід зазначити, що не всі соціальні права в Конституції України визначені із зазначенням конкретних обов'язків держави щодо їх забезпечення. Безпосередньому забезпеченню і судовому захисту підлягають лише ті конституційно чи законодавчо закріплені соціальні права, стосовно яких Конституцією України або чинним законодавством передбачено конкретні позитивні дії держави. Визначені ж у цілому соціальні права реалізуються за наявності у держави відповідних економічних ресурсів.
		          Вирішуючи спір, суд враховує, що згідно з абз. 2 наказу заступника Генерального прокурора України - прокурора Одеської області Сакварелідзе Д. від 14.12.2015 р. № 3142к - відділу фінансування та бухгалтерського обліку належить провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні ОСОБА_1 виплати при звільненні, враховуючи вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст.44 КЗпП України.
		          Згідно п.3 ч.1 ст.11 Закону України "Про прокуратуру" керівник регіональної прокуратури призначає на посади та звільняє з посад прокурорів регіональних та місцевих прокуратур у встановленому цим Законом порядку.
		          Відповідно до ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
		Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що заступник Генерального прокурора України - прокурор Одеської області Сакварелідзе Д. діяв з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. Отже позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності керівника прокуратури Одеської області Сакварелідзе Д. з невиплати заборгованості з заробітної плати на час звільнення позивача є безпідставні та необгрунтовані.
		Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.
		Таким чином, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
		Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,  суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		                                                                                                                                                                                          
		В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, керівника прокуратури Одеської області Сакварелідзе Давіда про визнання незаконною бездіяльності, стягнення заробітної плати відмовити.
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
		Повний текст постанови складено 18 лютого 2016 року.
		 
		          Суддя                                          _______________                              І.В. Завальнюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...