Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/5213/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2016. Зареєстровано: 22.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2016.
Дата набрання законної сили: 13.04.2016
Результат оскарження 13.04.2016 Апеляційний суд Миколаївської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		15.02.2016 
		 Кримінальне провадження № 1-кп/489/62/16 р. 
		В И Р О К
		 
		ІМ`ЯМ УКРАЇНИ
		15.02.2016 року      м. Миколаїв
		 
		Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
		головуючого             - ОСОБА_1 
		з участю секретарі судових засідань - ОСОБА_2 
		сторони провадження:
		прокурор прокуратури №2          ОСОБА_3 
		обвинувачена      ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, громадянки України, із середньою освітою, не заміжню, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше судимої:
		-16.12.2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,
		яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 є матір`ю - одиначкою наступних дітей:
		 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 
		- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
		- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
		- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		ОСОБА_4 з початку 2014 року до 23 липня 2014 року не створювала достатніх умов для виховання та утримання своєї старшої дитини -  ОСОБА_5 , у зв`язку з чим він неодноразово збігав із дому та бродяжничав.     
		23 липня 2014 року малолітній  ОСОБА_5 вчетверте втік із дому. В цей же день співробітниками СКМСД Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області він був знайдений та поміщений до Миколаївського центру соціально - психологічної реабілітації дітей (МЦСПРД).
		24.07.2014 ОСОБА_4 звернулась до служби у справах дітей адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради і виявила бажання забрати свого старшого сина ОСОБА_5 додому. На що працівниками служби у справах дітей їй було вказано на необхідність надання доступу до житлового приміщення, де вона мешкає разом із дитиною, з метою обстеження житлово-побутових умов дитини. Однак ОСОБА_4 відмовила в цьому, мотивуючи це тим, що квартира їй не належить. Після цього ОСОБА_4 відвідала свою малолітню дитину ОСОБА_5 у цьому закладі усього тричі 24.07.2014, 27.07.2014, 14.08.2014.
		Після 24.07.2014 ОСОБА_4 до служби у справах дітей адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради з приводу повернення додому своєї дитини ОСОБА_5 не зверталась, і на теперішній час протягом року малолітній ОСОБА_5 знаходиться у МЦСПРД.
		07.10.2014 сім`я ОСОБА_4 взята під соціальний супровід Миколаївського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Але ОСОБА_4 не виконувала заплановані заходи та рекомендації спеціалістів центру, не відвідувала призначені консультації. Неодноразово фахівцями Центру здійснювалось відвідування сім`ї ОСОБА_4 за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 . Однак  ОСОБА_4 жодного разу не дозволила побачити дітей і не надала доступ до житлового приміщення з метою обстеження житлово- побутових умов проживання.
		ОСОБА_4 після народження молодшої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовилась від неї, і дитина з 2-місячного    віку по теперішній час проживає разом із своїм батьком ОСОБА_9 . 23.04.2014 Миколаївський районний суд Миколаївської області позбавив ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до її доньки ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з тим, що вона ухилялась від виконання батьківських обов`язків по вихованню своєї дитини.
		ОСОБА_4 12.10.2012 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою ОСОБА_4 постійно не мешкала, переважно проживала за місцем мешкання своєї бабусі за адресою: АДРЕСА_2 .
		Зазначена квартира двокімнатна знаходиться на 8-му поверсі 9-ти поверхового будинку. На вікнах відсутні грати, або сітки. В одній кімнаті мешкала ОСОБА_4 разом із двома своїми малолітніми дітьми та бабусею, яка ІНФОРМАЦІЯ_6 померла. В іншій кімнаті мешкала сестра ОСОБА_4 - ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_7 , із своїми двома малолітніми дітьми та співмешканцем.
		ОСОБА_4 всупереч вимогам п.2 ст.150 Сімейного кодексу України, яким передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, не приділяла необхідної уваги вихованню своїх дітей, зокрема ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		ОСОБА_4 як мати одиначка отримує соціальну допомогу на дітей. З початку 2015 року до 13.06.2015 ОСОБА_4 неодноразово отримавши соціальну допомогу на дітей, не попередивши близьких, зникала з грошима на кілька днів, залишаючи своїх малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_8 без нагляду. На протязі цього часу  ОСОБА_4 витрачала гроші на власні потреби, а її близькі родичі були вимушені піклуватись про її дітей.
		ОСОБА_4 неодноразово у своїй кімнаті відкривала вікно для провітрювання кімнати і при цьому не дивилась за своїми малолітніми дітьми, які там знаходились. Впритул до вікна розташовані ліжко та трюмо, на які її малолітні діти без перешкод вилазять, отримуючи тим самим доступ до відкритого вікна. Родичі неодноразово робили ОСОБА_4 зауваження про недопустимість залишення дітей в кімнаті без нагляду при відчиненому вікні, однак вона належних висновків не робила і в подальшому продовжувала відкривати вікно і залишати своїх дітей без нагляду у кімнаті.
		06 червня 2015 року малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виліз на підвіконня в кімнаті, де мешкала ОСОБА_4 , і протягом кількох хвилин там знаходився б`ючи кулаком по склу. Тільки після телефонного дзвінку ОСОБА_10 , яка виявила цей факт, знаходячись на вулиці, ОСОБА_4 зняла свою дитину з підвіконня.
		13.06.2015 біля 21:00 ОСОБА_4 знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 разом із своїми малолітніми дітьми ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітніми дітьми свої молодшої сестри - ОСОБА_10 : ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відкрила вікно у своїй кімнаті, і, нехтуючи своїми батьківськими обов`язками в частині піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не прийнявши достатні заходи для візуального контролю за малолітніми дітьми, залишила їх на 10 хвилин без нагляду, вийшовши на кухню та у ванну кімнату, в результаті чого її малолітній молодший син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без перешкод виліз на підвіконня та випав з вікна 8-го поверху, загинувши при цьому.
		Обвинувачена на підставі ст.. 63 Конституції України відмовилась від дачі показів.
		Свідок ОСОБА_13  показала, що сім`ю ОСОБА_14 взяли на облік за ситуацією «складні життєві обставини» коли 23.07.2014 року старший син ОСОБА_4 потрапив до реабілітаційного центру. Того дня хлопчик тричі втікав з дому, його винайшли та направили до притулку. 
		До ОСОБА_4 вона приходила додому 3-4 рази з метою складання акту про житлово-побутові умови проживання дітей але вона не пускала, мотивуючи тим, що квартира їй не належить, її поведінка була дуже агресивною, тому не вдалося жодного разу скласти акти. 
		Було направлено клопотання про взяття під супровід громадянки ОСОБА_4 але вона не виконувала складену програму, тому була знята з соціального супроводу. 
		У 2014 році ОСОБА_4 звернулась щоб їй повернули дитину, їй було видано пакет документів, який необхідний для повернення дитини але вказаних документів нею надано не було. ОСОБА_4 тричі відвідувала реабілітаційний центр. 
		Щодо доньки ОСОБА_15 взагалі нічого не було їм відомо, аж до трагедії з ОСОБА_16 . 
		Після трагедії було направлено лист про відібрання у ОСОБА_4 дитини, ОСОБА_15 , який було розглянуто та задоволено. Дитину передано на виховання батьку ОСОБА_15 . 
		Неодноразово ОСОБА_4 роз`яснювалося чинне законодавство але на контакти вона не йшла. 
		Свідок ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_4 це його колишня цивільна дружина, у них є спільні діти, це ОСОБА_17 та дві доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Дві доньки на даний момент проживають з ним, а ОСОБА_18 знаходиться у дитячому будинку. Донька ОСОБА_15  проживає з ним разом з 2 місяців народження, тому що ОСОБА_4 від неї відмовилась та за весь час не приходила її навідувати. Старша донька ОСОБА_19 стала проживати з ним після трагедії з ОСОБА_20 , який не є його сином. ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав на всіх дітей. 
		Свідок ОСОБА_21 (співмешканка двоюрідного дядька) пояснила, що ОСОБА_22 вона знає приблизно 6 років. У неї 4 дитини, дві доньки проживають з батьком, син ОСОБА_18 знаходиться у дитячому будинку, а наймолодший син загинув. Їй відомо, що були випадки коли син ОСОБА_18 втікав від бабусі яка гуляла з ним на вулиці і що останнього разу коли він втік його забрали до дитячого будинку. ОСОБА_4 хотіла його забрати але їй сказали зібрати необхідні документи для цього. 
		У ОСОБА_4 вона була рідко після трагедії з її наймолодшим сином, до цього часто приходила до неї. ОСОБА_4 проживала з дітьми, сестрою, бабусею та дядьком у двокімнатній квартирі. Коли вона приходила до ОСОБА_4  вікна квартири були зачинені. 
		Був випадок коли 09 червня 2015 року, вона у той момент сиділа на літньому майданчику бару, розташованому біля будинку ОСОБА_4 по вул. Будівельників і побачила, що хтось з її дітей стояв на підвіконні але вікно тоді було зачинене. Вона одразу подзвонила до ОСОБА_23 і повідомила, на що ОСОБА_22 відповіла, що вона бачить і знає та одразу забрала дитину з підвіконня. Хто саме з дітей був на підвіконні вона не знає. 
		Свідок ОСОБА_24  пояснив, що ОСОБА_4 це його двоюрідна племінниця. У неї є діти, ОСОБА_25 доньки які проживають з батьком, син ОСОБА_18 , який знаходиться у дитячому будинку, його забрали, тому що він втік від бабусі, яка гуляла з ним на вулиці. Йому не відомо чому ОСОБА_4 не забрала сина ОСОБА_26 з дитячого будинку. 
		Йому відомо, що донька ОСОБА_15 проживає з батьком за обоюдною домовленістю між ними, а ОСОБА_27 він забрав після трагедії з її наймолодшим сином. 
		З показів свідків вбачається, що обвинувачена позбавлена батьківських прав відносно всіх дітей, двоє з яких мешкають з батьком. Самий молодший Мурат, загинув, випавши з вікна квартири.
		Місце падіння ОСОБА_28 було оглянуто, що відображено в протоколі огляду трупа від 13.06.2015 р., також оглянута квартира де мешкає ОСОБА_4 . В додатках до протоколу спостерігається безлад речей, бруд, в кв. АДРЕСА_3 . 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №1269 від 23.06.2015 смерть ОСОБА_8 настала внаслідок тупої травми грудної клітини у вигляді неповного розриву на 1/3 грудного відділу аорти, який супроводжувався внутришньоплевральною кровотечею (300мл.)
		При судово-медичного дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді:
		 саден і ділянці обличчя, верхніх та нижніх кінцівок,
		синця по внутрішній поверхні в проекції лівого гомілково- ступневого суглобу;
		повний косо поперековий перелом верхньої третини правої стегнової кістки;
		крововиливу у м`які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні по центру лобної ділянки;
		забою легень;
		 травматичного розриву грудного відділу аорти на 1/3.
		Всі вищевказані тілесні ушкодження, виявлені при дослідженні трупу ОСОБА_8 мають прижиттєвий характер на що вказує наявність крововиливів в місцях їх утворення.
		Перевага однобічної локалізації тілесних ушкоджень, внутрішніх пошкоджень над зовнішніми, свідчить про те, що вони могли утворитися в результаті падіння тіла ОСОБА_8 з великої висоти.
		Локалізація та морфологічні ознаки вищевказаних тілесних ушкоджень вказують на те, що контактуючою поверхнею тіла з твердим покриттям землі біла права бокова поверхня грудної клітки, обличчя та кінцівок, які вдарялись о тупий твердий предмет з переважаючою контактуючою поверхнею, тобто тверде покриття землі.
		За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень внаслідок яких - настала смерть ОСОБА_8 .
		Злісне невиконання ОСОБА_4 обов`язків по догляду за дітьми та за загиблим Декуш Муратом прокурором доведено наступними письмовими доказами: 
		-так в інформації Миколаївського КЗ ЦПМСД № 1 йдеться про те, що діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 на обліку не перебувають та за медичною допомогою гр. ОСОБА_4 зі своїми дітьми не зверталась.
		Інформацією ССД щодо підтвердження факту проживання ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_9 , а саме ОСОБА_4 передала дівчинку 30.06.2015 року на виховання батьку ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
		З довідок служби у справах дітей Ленінського р-ну м. Миколаєва, вбачається, що у ОСОБА_4  відібрано ОСОБА_6 та передано на виховання батьку ОСОБА_9 .
		Рішенням №507 ММР у ОСОБА_4 негайно відібранна дитина ОСОБА_6 без позбавлення її батьківських прав.
		Строком на 1 рік рішенням МРДА від 23.12.2014 року, згідно якого органом опіки та піклування у Декуш відібрано малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 строком на один рік. Обвинувачена дітей у центрі майже не відвідувала, що вбачається з інформації КЗ Миколаївського ЦСПР від 23.07.2009 року. 
		У відповідності до акт відвідування ССД адміністрації Ленінського р-ну ММР про те, що 24.09.2014 року громадянка ОСОБА_4 обстежити житлово-побутові умови за адресою: АДРЕСА_2 , не дозволила, мотивуючи тим, що вона з дітьми не зареєстрована по даній адресі і квартира належить не їй. З 07.08.2014 року діти знаходяться на обліку, але членам комісії жодного разу не вдалося обстежити умови проживання малолітніх та скласти відповідний акт. З ОСОБА_4 була проведена профілактично-роз`яснювальна бесіда, ознайомлено з статтями Сімейного кодексу України в частині обов`язкового виконання нею батьківських обов`язків щодо дітей, попереджено про адміністративну відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків та попереджено про можливість позбавлення її батьківських прав стосовно трьох малолітніх дітей. 
		Пізніше ОСОБА_4 рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23.04.2014 року була позбавлена батьківських прав відносно до доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		План соціального супроводу ОСОБА_4 не виконувала. Із копій актів обстеження умов проживання від 23.07.2014 р., 04.09.2014 р., 24.08.2014 р., від жовтня 2014 року, від листопада 2014 року, від квітня 2015 року, від 15.03.2015 року, від 30.03.2015 року з яких вбачається що вона вживає спиртні напої, дітей не доглядає та була попереджена про відповідальність. 
		ОСОБА_4 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності:
		-16.09.2010    Ленінським     районним    судом    міста    Миколаєва    за ст. 173-2 ч.1 КУпАП України до штрафу в розмірі 51 грн.;
		-19.09.2013    Ленінським     районним    судом    міста    Миколаєва    за ст. 173-2 ч.1, 173-2 ч.2 КУпАП України до покарання у вигляді усного зараження;
		-22.11.2013    Ленінським     районним    судом    міста    Миколаєва    за ст. 173-2 ч.2 КУпАП України до громадських робіт строком 40 годин ;
		-28.07.2014    Ленінським     районним    судом    міста    Миколаєва    за ст. 184 ч.1 КУпАП України до покарання у вигляді попередження;
		-28.08.2014    Ленінським     районним    судом    міста    Миколаєва    за ст.184 ч.1 КУпАП України до штрафу 34 гривні.
		ОСОБА_4 в період часу з 17.11.2010 до 02.11.2011, а також з 16.10.2013 до 17.10.2014 перебувала на профілактичному обліку як «сімейний насильник» в Ленінському РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області. 
		Злісне невиконання свої обов`язків обвинуваченою, знаходиться в прямому причинним у зв`язку з наступившими тяжкими наслідками.
		Приймаючи до уваги наведене суд вважає що прокурором доведено, вину ОСОБА_4  у злісному невиконанні встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України.
		При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченою вчинено злочин середньої тяжкості, особу обвинуваченої яка не заміжня, не працює, раніше судима, а саме: 16.12.2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік; крім того неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за те, що не виконувала своїх батьківських обов`язків по вихованню та догляду за сином ОСОБА_29 , 2009 року народження, а також за те, що вчиняла насильство в сім`ї психологічного характеру; характеризується за місцем проживання негативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_5 , 2009 р.н., ОСОБА_6 , 2011 р.н., ОСОБА_7 , 2012р.н. та 08.09.2015 року заочним рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області позбавлена батьківських прав по відношенню до своїх малолітніх дітей.
		Також суд врахував відсутність обставин, що пом`якшують покарання, обставиною що обтяжує покарання  вчинення злочину щодо малолітнього.
		А тому, суд вважає за необхідне, призначити покарання ОСОБА_4  у вигляді позбавлення волі на певний строк.
		Саме така міра покарання на думку суду буде достатня для її виправлення та запобігання у вчиненні нових злочинів.
		При призначенні покарання за цим вироком, врахувати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від16.12.2014 р. яким вона засуджена за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі із випробуванням 1 рік.
		Цивільний позов не заявлявся, процесуальних витрат немає. 
		Керуючись ст. ст.374, 375 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох ) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		На підставі ст.. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського р-го суду м. Миколаєва від 16.12.2014 р. і остаточно призначити покарання у вигляді 2(двох) років і 7(семи) місяців позбавлення волі рахуючи строк відбуття покарання з дня виконання вироку(затримання).
		Запобіжний захід не обирався.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Згідно ст. 376 ч. 3 КПК України обвинувачений, захисник, його законний представник, потерпілий, його представник мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання, апеляційної інстанції.
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...