Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/31328/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; усунення порушення прав власника.
Надіслано судом: 23.02.2016. Зареєстровано: 24.02.2016. Оприлюднено: 26.02.2016.
Дата набрання законної сили: 25.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18.02.2016Справа №910/31328/15
		За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" 
		до                                  Київського національного університету технологій і дизайну     
		третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство освіти та науки України 
		третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська міська рада
		за участю          Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва                              
		про           зобов'язання вчинити дії
		Суддя  Турчин С.О.  
		Представники сторін:
		від позивача:                    Фельдман О.А. (довіреність)
		від відповідача:           Хомічов І.О. (довіреність)
		від третьої особи 1:          Козлов В.О. (довіреність) 
		від третьої особи 2:          Баранов М.С. (довіреність)
		від прокуратури:          Драпчинський Л.В. (посвідчення № 026492 від 26.05.2014)  
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського національного університету технологій і дизайну (відповідач), в якому просить суд: 
		зобов'язати Київський національний університет технологій і дизайну  вчинити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І"  певні дії щодо відмови від частини земельної ділянки загальною площею 0,7454 га. кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, під об'єктами права власності та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" у межах наступних частин: - 764,2 кв.м. земельної ділянки під нежитловою будівлею літ "А" загальною площею 1814,80 кв.м. прибудованою до будівлі гуртожитку №7, та під переходом між цокольним поверхом гуртожитку та нежитлової будівлі по вул. Лейпцизькій, 16; - 7,84 кв.м. - під будинком охорони; - 588 кв.м. - під місцем для стоянки, а саме:
		подати до Київської міської ради нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача щодо добровільної відмови від права користування (припинення права користування частиною земельної ділянки) земельною ділянкою кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, у межах вищезазначених зазначених частин.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як власник нерухомого майна, позбавлений права вільно користуватись земельною ділянкою, на якій розташоване вказане нерухоме майно, у зв'язку із тим, що земельна ділянка кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16 належить Київському національному університету технологій і дизайну на праві постійного користування земельною ділянкою. Наведене, за твердженням позивача, порушує, передбачене <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588451/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#588451" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 120 Земельного кодексу України</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844643/ed_2016_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#844643" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 377 Цивільного кодексу України</a>,  право на вільне користування та розпорядження об'єктом нерухомості та унеможливлює вчинення дій спрямованих на отримання в користування земельної ділянки, на якій розміщено нерухоме майно, належне позивачу на праві власності.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/31328/15, розгляд справи призначено на 29.12.2015.
		В судовому засіданні 29.12.2015 представник відповідача надав суду відзив на позов та надав пояснення щодо заперечень на позов.  
		У відзиві на позов, відповідач заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що: позивачем не надано доказів дотримання положень ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588139/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#588139" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">124</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588258/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#588258" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">125 Земельного кодексу України</a>; обраний позивачем спосіб захисту його прав не передбачений <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">Земельним кодексом України</a>; уповноваженим органом управління Київського національного університету технологій та дизайну є Міністерство освіти і науки України, а відтак, відповідні дії щодо земельної ділянки має вчиняти Міністерство освіти і науки України; оскільки, питання щодо надання згоди Міністерством освіти і науки України стосується безпосереднього здійснення ним своїх владних повноважень, то дані правовідносини є публічно-правовими, а тому, даний спір не підвідомчий господарському суду; позивач не набув права власності на гуртожиток, у зв'язку із чим, передача земельної ділянки без зміни її цільового призначення неможлива. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 відкладено розгляд справи № 910/31328/15 на 21.01.2016.
		14.01.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
		19.01.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення на відзив та документи для долучення до матеріалів справи. У поясненнях на відзиві позивач зазначив наступне: вирішення питання, що є предметом спору не входить до компетенції Міністерства освіти і науки України; позивачем не було допущено порушень земельного законодавства в підтвердження чого позивач посилається на Акт  перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства №А42/194 від 08.12.2015; в Акті перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства №А42/194 від 08.12.2015 зазначено, що відповідач користується земельною ділянкою на підставі державного акту від 25.08.2015 №02-9-00006, тобто, іншого ніж наявний в матеріалах справи;  перехід прибудованим приміщенням літ. "А" на рівні другого поверху та приміщенням гуртожитку (в техпаспорті приміщення 9 на другому поверсі площею 18.6 кв. м.) належить ТОВ "КІОД-1" і входить в загальну площу будівлі, зазначену в документах про право власності.
		20.01.2016 через відділ діловодства суду від Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва надійшло повідомлення про вступ у справу.
		21.01.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі та заява про витребування доказів.
		В судовому засіданні 21.01.2016 суд вирішив залучити до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство освіти та науки України, Київську міську раду.
		Прокурор, який з'явився в судове засідання 21.01.2016, надав суду пояснення щодо підстав необхідності вступу Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва у справу №910/31328/15, зазначив, що прокуратура діє в інтересах держави, а з огляду на те, що суд залучив до участі у справі Міністерство освіти і науки України та Київську міську раду, то Київська місцева прокуратура № 6 м. Києва буде здійснювати захист інтересів Київської міської ради та Міністерства освіти та науки України.
		Згідно ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_466447/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#466447" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 29 ГПК України</a>, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
		З огляду на зазначене, подальший розгляд справи № 910/31328/15  здійснюється за участю Київської місцевої прокуратура № 6 м. Києва.
		В судовому засіданні 21.01.2016, на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_644950/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#644950" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 38 ГПК України</a>, судом було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів.
		Також, в судовому засіданні 21.01.2016 розглядалось клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/31328/15, проте, враховуючи, що відповідачем не надано доказів в обґрунтування заявленого клопотання, суд  відмовив в його задоволенні.
		Крім того, в судовому засіданні 21.01.2016 представником відповідача заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.
		За результатами розгляду справи № 910/31328/15 в судовому засіданні 21.01.2016, судом винесено ухвалу, якою продовжено строк вирішення спору у справі № 910/31328/15 на 15 днів, залучено до участі у справі № 910/31328/15 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України, Київську міську раду та відкладено розгляд справи на 04.02.2016.
		03.02.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
		04.02.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення щодо режиму використання майна.
		04.02.2016 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 розгляд справи №910/31328/15 відкладено на 18.02.2016.
		15.02.2016 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли пояснення по справі, в яких третя особа  зазначила, що обраний позивачем спосіб захисту його прав не передбачений <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">Земельним кодексом України</a>; правовідносини у даній справі є публічно-правовими, а тому, спір не підвідомчий господарському суду; позивач не набув права власності на гуртожиток, у зв'язку із чим, передача земельної ділянки без зміни її цільового призначення неможлива.
		18.02.2016 через відділ діловодства суду від позивача письмові пояснення по справі, в яких зазначив наступне: 
		- за розрахунками позивача орієнтовна площа земельної ділянки для експлуатації офісної будівлі по вул. Лейпцизькій, 16 складає 4144 кв. м.; 
		- встановлення будинку охорони та шлагбауму було проведено з дотриманням всіх процедур, передбачених законодавством, чинним на час проведення робіт, а тому твердження відповідача про самовільне та безпідставне встановлення позивачем будівлі охорони та автоматичного шлагбауму не відповідає дійсності; 
		- частина земельної ділянки, зазначена в позовних вимогах, є територією, яка входить в межі зобов'язань позивача з проведення робіт по благоустрою; 
		- посилання відповідача на те, що виділення земельної ділянки позивачу унеможливить проїзд відповідача до гуртожитку № 7 є безпідставним, в підтвердження чого позивач посилається на топографічний план, виготовлений на замовлення позивача, та рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/19451/15.
		18.02.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач зазначив, що доводи позивача про наявність у нього права на земельну ділянку, що розташована під переходом на другому поверсі для будівництва переходу на рівні першого поверху не відповідають дійсності, так як самовільно збудований перехід на рівні першого поверху розташований на значній відстані від переходу на другому поверсі, в підтвердження чого відповідачем долучено до вказаних пояснень фотокартки. Також, представник відповідача зазначив, що станом на 18.02.2015 право відповідача на постійне користування земельною ділянкою підтверджується дублікатом державного акту на право постійного користування земельною ділянкою  серія ЯЯ№389657, виданого 13.10.2011.
		Представник позивача надав суду оригінал інженерно-геодезичних вишукувань станом на лютий 2016 року з розрахунком площі земельної ділянки за адресою: вул. Лейпцизька, 16. Підтримав позовні вимоги , просив суд їх задовольнити.
		Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.
		Прокурор позовні вимоги заперечив.
		Третя особа 1 підтримала заперечення на позов, викладені у письмових поясненнях. 
		Третя особа 2 письмових пояснень не надала.
		Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 18.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_644987/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#644987" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 85 ГПК України</a>.
		Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу та прокуратури, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Як вбачається із матеріалів справи, 12.09.2007 між Київським національним університетом технологій і дизайну (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" (інвестором) був укладений інвестиційний договір №б/н, відповідно до умов якого інвестор зобов'язався за рахунок власних та/або залучених коштів інвестувати проведення робіт з реконструкції (надбудови двох додаткових мансардних поверхів, загальною площею 3600 квадратних метрів) п'ятиповерхового будинку гуртожитку №7, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 і оформити всі необхідні документи для введення об'єкта в експлуатацію.
		Відповідно до п. 3.4 інвестиційного договору, нежилі будівлі і приміщення, визначені у п. 3.3 договору, можуть передаватися інвестору поетапно, в міру внесення відповідного об'єму інвестицій. Передача оформлюється актом приймання-передачі, який складається і підписується сторонами.
		Відповідно до акту прийому-передачі від 22.11.2011, Київським національним університетом технологій і дизайну передано Товариству з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" нежилу будівлю загальною площею 1814,8 кв.м., яка прибудована до гуртожитку № 7, а також нежилі приміщення загальною площею 748,7 кв.м. цокольного поверху гуртожитку № 7.
		Відповідно до Свідоцтва про право власності серії САЕ № 539201, виданим Головним управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.05.2012, витягу про державну реєстрацію прав № 35273116 від 23.08.2012 виданим КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" Товариству з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" на праві власності належить нежила будівля (літ А) загальною  площею 1814,80 кв.м., прибудована до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок  16.
		Також, відповідно до Свідоцтва про право власності серії САЕ № 777537, виданим Головним управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.08.2012, витягу про державну реєстрацію прав № 35530076 від 18.09.2012 виданим КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" Товариству з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" на праві власності належить нежилі приміщення цокольного поверху гуртожитку №7 загальною площею 737,40 кв. м., що складає 7/100 частин від  будівлі площею 10467,70 кв.м.
		Зазначені об'єкти права власності ТОВ "КІОД-І" розташовані у межах земельної ділянки площею 0,7454 га, кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, за адресою: Київ, вул. Лейпцизька, 16, якою користується Київський національний університет технологій і дизайну на праві постійного користування (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №389657 від 25.08.2004).
		Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги стверджує, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розташоване за земельній ділянці за адресою: Київ, вул. Лейпцизька, 16 (кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008) ТОВ "КІОД-І"  набуло право користування частиною даної земельної ділянки. 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" вважає, що має право на відведення в оренду: 764,2 кв.м. земельної ділянки під нежитловою будівлею літ "А" загальною площею 1814,80 кв.м., прибудованою до будівлі гуртожитку №7, та під переходом між цокольним поверхом гуртожитку та нежитлової будівлі по вул. Лейпцизькій, 16; 7,84 кв.м. - під будинком охорони; 588 кв.м. - під місцем для стоянки.
		Проте, закріплення земельної ділянки на праві постійного користування за Київським національним університетом технологій і дизайну, унеможливлює реалізацію позивачем, як власника нерухомого майна, права на користування частиною вказаної земельної ділянки з метою його обслуговування, яке закріплено в <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588451/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#588451" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 120 Земельного кодексу України</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844643/ed_2016_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#844643" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 377 Цивільного кодексу України</a>.
		Позивач стверджує, що на даний час не може розпочати процедуру оформлення права користування земельною ділянкою, оскільки, відповідна процедура потребує добровільної відмови відповідача від своїх прав на частину даної ділянки, в той час як, відповідач заперечує проти права позивача на землекористування, в підтвердження чого посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 у справі №910/19451/15.
		Враховуючи наведене, позивачем заявлено позов про зобов'язання Київського національного університету технологій і дизайну вчинити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" певні дії щодо відмови від частини земельної ділянки загальною площею 0,7454 га. кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, під об'єктами права власності та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" у межах наступних частин:  764,2 кв.м. земельної ділянки під нежитловою будівлею літ "А" загальною площею 1814,80 кв.м. прибудованою до будівлі гуртожитку №7, та під переходом між цокольним поверхом гуртожитку та нежитлової будівлі по вул. Лейпцизькій, 16; 7,84 кв.м. - під будинком охорони; 588 кв.м. - під місцем для стоянки, а саме:
		подати до Київської міської ради нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача щодо добровільної відмови від права користування (припинення права користування частиною земельної ділянки) земельною ділянкою кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, у межах вищезазначених зазначених частин.
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_466388/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#466388" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України</a>, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_385/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#385" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">статті 32 Господарського процесуального кодексу України</a>, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Частиною 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_395/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#395" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">статті 33 Господарського процесуального кодексу України</a> визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно із ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_398/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#398" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 34 Господарського процесуального кодексу України</a>, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Як встановлено судом, позивачу на праві власності належать нежила будівля (літ А) загальною площею 1814,80 кв.м., прибудована до будівлі гуртожитку №7 та нежилі приміщення цокольного поверху гуртожитку №7 загальною площею 737,40 кв. м., що складає 7/100 частин від  будівлі площею 10467,70 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок  16. Зазначене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно  щодо об'єкта нерухомого майна за №51849406 від 20.01.2016, Свідоцтвами про право власності серії САЕ № 539201 від 28.05.2012,  САЕ № 777537 від 28.08.2012 виданими Головним управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та витягами про державну реєстрацію прав № 35273116 від 23.08.2012, №35530076 від 18.09.2012 виданими КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна". 
		Відповідно до частини 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588451/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#588451" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">статті 120 Земельного кодексу України</a>, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. 
		Згідно із ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588451/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#588451" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">статті 120 Земельного кодексу України</a>, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. 
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844643/ed_2016_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#844643" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Статтею 377 Цивільного кодексу України</a> передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків). 
		Отже, чинне на момент отримання позивачем у власність об'єкта нерухомості законодавство, не визначало перехід права власності на нерухоме майно, як підставу для автоматичного припинення права постійного користування відповідною земельною ділянкою попереднього землекористувача. 
		Як підтверджено матеріалами справи, земельна ділянка кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, площею 0,7454 га, що розташована на вул. Лейпцизькій, 16 у Печерському районі м. Києва з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування гуртожитків  перебуває у постійному користуванні Київського національного університету технологій і дизайну згідно із Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ№389657 від 25.08.2004 (дублікат виданий 13.10.2011) на підставі рішення Київської міської ради №247/407 від 30.01.2003.
		Пунктом 2.3. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_07_10/pravo1/SDD00021.html?pravo=1" title="Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин; нормативно-правовий акт № 6 від 17.05.2011" target="_blank">постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"</a> визначено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. 
		Згідно із <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_576/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#576" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 92 Земельного кодексу України</a>, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.
		Відповідно до п. 1.1 Статуту Київського національного університету технологій і дизайну, затвердженого наказом №726 від 09.07.2015 першого заступника Міністра освіти і науки України Совсун І.Р., Київський національний університет технологій і дизайну є  державним неприбутковим навчальним закладом, який знаходиться у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України та здійснює діяльність відповідно до чинного законодавства України. 
		Згідно із пунктом 4.3. Статуту Київського національного університету технологій і дизайну, землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок, в тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюється Університетом відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">Земельного кодексу України</a>. Земельні ділянки Університету передаються Міністерством освіти і науки України у постійне користування в порядку, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">Земельним кодексом України</a>.
		Згідно із <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_892/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#892" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 141 Земельного кодексу України</a>, підставами припинення  права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
		Отже, землекористувач може бути позбавлений законно набутого права постійного користування земельною ділянкою виключно на підставах, визначених законом.
		Частинами 3, 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_900/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#900" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">статті 142 Земельного кодексу України</a> визначено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. 
		Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. 
		Зі змісту вказаної норми вбачається, що припинення права постійного користування відбувається виключно з добровільної волі землекористувача. 
		Письмова згода на припинення права постійного користування землею (її частиною) є добровільною дією, що виключає можливість спонукання особи до надання такої згоди примусово, в судовому порядку. Зазначене узгоджується із позицією Вищого господарського суду України від 18.02.2014 у справі №904/6365/13.
		Чинним законодавством не передбачено можливості спонукати та змусити особу до відмови від належного їй права постійного користування земельною ділянкою, в тому числі в судовому порядку.
		Згідно із <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843046/ed_2016_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#843046" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 15 Цивільного кодексу України</a>, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843047/ed_2016_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#843047" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 16 Цивільного кодексу України</a>, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843047/ed_2016_01_01/pravo1/T030435.html?pravo=1#843047" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 16 Цивільного кодексу України</a>). 
		У відповідності до ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_978/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#978" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 152 Земельного кодексу України</a>, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. 
		З огляду на зазначене, оскільки, спосіб захисту права зазначений позивачем, а саме: зобов'язання відповідача подати до Київської міської ради нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача щодо добровільної відмови від права користування (припинення права користування частиною земельної ділянки) земельною ділянкою кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, у межах вищезазначених зазначених позивачем частин, є таким, що не передбачений чинним законодавством.
		Відповідно до п. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2008_08_13/pravo1/SD052238.html?pravo=1" title="Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року; нормативно-правовий акт № 01-8/2229 від 25.11.2005" target="_blank">Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2229  від 25.11.2005 "Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року"</a>, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.
		Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 13.07.2004  у справі № 10/732.
		Враховуючи наведене, позивачем невірно обрано спосіб захисту його прав та інтересів, які, на його думку, порушено відповідачем.
		Судом, також, встановлено, що заявлення даного позову спрямоване на оформлення права користування земельною ділянкою під будинком охорони площею 7,84 кв.м., під переходом між цокольним поверхом гуртожитку, право власності на які за позивачем не зареєстровані, що підтверджується наявними в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна за №51849406 від 20.01.2016, Свідоцтвами про право власності серії САЕ № 539201 від 28.05.2012,  САЕ № 777537 від 28.08.2012 та витягами про державну реєстрацію прав № 35273116 від 23.08.2012, №35530076 від 18.09.2012.
		При цьому, посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що: встановлення будинку охорони та шлагбауму було здійснено позивачем за наявності погодження Печерської районної у міста Києві державної адміністрації (лист від 12.11.2006 № 4722/4/47) та за проханням відповідача (листи від 14.04.2005 №01-30/769, від 29.08.2006 №01-30/1946); те, що спірна частина земельної ділянки є територією, яка входить в межі зобов'язань позивача по благоустрою; розрахунки площі земельної ділянки, необхідної для експлуатації офісної будівлі позивача по вул. Лейпцизькій, 16; відсутність порушень з боку позивача  земельного законодавства; а також, на розгляд справи Господарським судом міста Києва №910/19451/15 за позовом відповідача до позивача про усунення перешкод в користуванні майном, в тому числі, земельною ділянкою, не спростовують встановлених судом обставин щодо відсутності правових підстав для зобов'язання відповідача відмовитись від належного йому права постійного користування земельною ділянкою, яка  розташована на вул. Лейпцизькій, 16 у Печерському районі м. Києва. 
		В пункті 3.4. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_07_10/pravo1/SDD00021.html?pravo=1" title="Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин; нормативно-правовий акт № 6 від 17.05.2011" target="_blank">постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"</a> роз'яснено, що з виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
		Порядок передачі у власність юридичним особам земельних ділянок із земель державної або комунальної власності передбачений <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_714/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#714" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">статтею 116 Земельного кодексу України</a>.
		Відповідно до положень ч. 1, 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_714/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#714" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 116 Земельного кодексу України</a>, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. 
		Згідно з ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588349/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#588349" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 123 Земельного кодексу України</a> надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
		Частиною 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588139/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#588139" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">статті 124 Земельного кодексу України</a> передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588970/ed_2015_12_08/pravo1/T012768.html?pravo=1#588970" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">статтею 122 цього Кодексу</a>, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. 
		З наведеного вбачається, що обов'язковою умовою передачі у власність чи користування земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є наявність позитивного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень про передачу земельної ділянки у власність або відповідні результати аукціону. 
		Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не здійснюються дії щодо оформлення права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування належного йому на праві власності нерухомого майна (нежилої будівлі (літ А) загальною площею 1814,80 кв.м., прибудованої до будівлі гуртожитку №7 та нежилих приміщень цокольного поверху гуртожитку №7 загальною площею 737,40 кв. м., що складає 7/100 частин від  будівлі площею 10467,70 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 16), зокрема, відсутні звернення до відповідних органів з вимогою щодо вирішення питання про набуття права користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу на праві власності.
		Враховуючи встановлені судом обставини, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості спонукати та змусити відповідача до відмови від належного йому права постійного користування земельною ділянкою та зважаючи на обрання позивачем невірного способу захисту своїх прав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позивачем позову.
		Суд, також, зазначає, що спір у даній справі виник між суб'єктами господарської діяльності щодо права користування земельною ділянкою, а відтак, доводи відповідача та третьої особи, що даний спір є публічно-правовим є помилковими. 
		З огляду на вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" до Київського національного університету технологій і про зобов'язання Київського національного університету технологій і дизайну  вчинити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" певні дії щодо відмови від частини земельної ділянки загальною площею 0,7454 га. кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, під об'єктами права власності та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" у межах наступних частин: 764,2 кв.м. земельної ділянки під нежитловою будівлею літ "А" загальною площею 1814,80 кв.м. прибудованою до будівлі гуртожитку №7, та під переходом між цокольним поверхом гуртожитку та нежитлової будівлі по вул. Лейпцизькій, 16; 7,84 кв.м. - під будинком охорони; 588 кв.м. - під місцем для стоянки, а саме: подати до Київської міської ради нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача щодо добровільної відмови від права користування (припинення права користування частиною земельної ділянки) земельною ділянкою кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, у межах вищезазначених зазначених частин.
		Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_466460/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#466460" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">44</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_490/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#490" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">49 ГПК України</a> покладається на позивача.
		Керуючись ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_37/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#37" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">4</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_385/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#385" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">32-34</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_455/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#455" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">43</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_490/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#490" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">49</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_779/ed_2016_01_01/pravo1/T179800.html?pravo=1#779" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">82-85 Господарського процесуального кодексу України</a>,  господарський суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		          Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2016.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                              С.О. Турчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...