Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/4348/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2016. Зареєстровано: 25.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2016.
Дата набрання законної сили: 16.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"16" лютого 2016 р.                               м. Київ                                        К/800/5457/15 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		головуючого судді:                                                  Вербицької О.В.
		суддів:                                                            Бившевої Л.І.
		Маринчак Н.Є.
		за участю секретаря:                                        Мартиненка Г.В.
		представників:      
		позивача: Ткачова Ю.В.
		відповідача: не з'явився 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ІСТЕЙТ»
		на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2014 року 
		та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року
		у справі № 804/4348/14
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ІСТЕЙТ»
		до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «МД ІСТЕЙТ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «МД ІСТЕЙТ») звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від               14.04.2014 року в задоволенні позову відмовлено.
		Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 року апеляційну скаргу ТОВ «МД ІСТЕЙТ» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного. 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
		Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «МД ІСТЕЙТ» з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 28.02.2013 року № ЗСП МД-000031 за період з 10.03.2013 року по 15.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 27.12.2013 року № 2017/22-06/32040840. 
		В акті перевірки зазначено порушення позивачем статей 1, 2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за зовнішньоекономічного контракту від 28.02.2013 року № ЗСП МД-000031 на суму                    0,01 дол. США у строк понад 90 календарних днів, статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (далі - Декрет) з підстав недекларування позивачем валютних цінностей, доходів та майна, що перебуває за межами України і належить резиденту України.
		На підставі висновків, що викладені в акті перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 15.01.2014 року № 0000101501, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафна санкція у розмірі 0,08 грн., № 0000091501, яким ТОВ «МД ІСТЕЙТ» нараховано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. 
		Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «МД ІСТЕЙТ» дійшов висновку про обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає помилковим вищевикладений висновок судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. 
		Згідно зі статтею 4 вказаного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.02.2013 року між ТОВ «МД ІСТЕЙ» (продавець) та Компанією «GLESTON TREDE» LTD (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № ЗСП МД-000031, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити продукцію залізничним транспортом на умовах DAP станція Карадаг (м. Карадаг Азербайджан) згідно «Інкотермс 2010» протягом 50 діб з моменту 100% передоплати у відповідності до умов контракту.
		На виконання умов зовнішньоекономічного контракту ТОВ «МД ІСТЕЙ» відвантажено на експорт продукцію на суму 94 337,01 дол. США, що підтверджується вантажними митними деклараціями та передано товару на загальну суму 94 263,30 дол. США, а оплата за відвантажену продукцію надійшла від Компанії покупця на валютний рахунок продавця № 26003019405436, який відкритий в ПАТ АКБ «Індустріалбанк», на загальну суму 94 263,30 дол. США або 75 3446,56 грн. за курсом НБУ на дату здійснення господарської операції. 
		Додатковою угодою № 1 від 01.03.2013 року до зовнішньоекономічного контракту, передбачено, що у зв'язку із розірванням контракту купівлі-продажу № ЗСП МД-000422 від 27.10.2011 року, сторони домовились, що залишок грошових коштів в розмірі                    73,70 дол. США, вважається передоплатою за товар. З огляду на викладене, загальна сума коштів за поставлений позивачем товар становить 94 337,01 дол. США.
		Слід зазначити, що за даними бухгалтерського обліку позивача розрахунки з нерезидентом Компанією «GLESTON TREDE» LTD (Кіпр) проведені в повному обсязі, відсутні будь - які зобов'язання контрагента перед позивачем.
		Проте, суди попередніх інстанцій, надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу, дійшли помилкового висновку, що у платника податків виникла дебіторська заборгованість у розмірі 0,01 дол. США (0,08 грн. по курсу НБУ)                              (94 337,01 дол. США - 94 337,00 дол. США (фактично сплачено покупцем = 0,01 дол. США), граничний термін погашення якої настає 24.07.2013 року, однак станом на 15.12.2013 року дебіторська заборгованість в розмірі 0,01 дол. США (0,08 грн.) позивачем непогашена.
		Відповідно до Листа Міністерства фінансів України від 14.04.2006 року                  № 31-34000-20-25/7725 форми фінансової звітності підприємств, передбачають наведення показників у тисячах гривень. Норми зазначених наказів є імперативними для всіх підприємств, на які поширюються зазначені нормативно-правові акти.
		Отже, зазначена сума боргу не ґрунтується на нормах законодавства. Також, оскільки вжиття заходів позивачем щодо повернення дебіторської заборгованості в розмірі 0,01 дол. США Компанії нерезиденту потягло б більше витрат, що, в свою чергу, суперечить вимогам пункту 8 частини 3 статті 2 КАС України, в якій вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом помилково здійснено розрахунок пені в сумі 0,08 грн., оскільки вартість валютних цінностей, які перебувають за межами України з порушенням граничних строків в сфері ЗЕД становить                          0,01 дол. США, кількість прострочених днів складає 144 дні, розмір пені - 0,3 %, курс НБУ на день виникнення заборгованості становить 7,993000 грн.                                                (0,01 дол. США*144*0,3% = 0,00432 дол. США).
		Відповідно до статтею 1 Декрету іноземною валютою є іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України; валютою України є грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України.
		Відтак, правомірність застосування ОДПІ до підприємства штрафу на підставі пункту 2 статті 16 Декрету (за порушення статті 9 цього Декрету) слід враховувати, що у податкового органу відсутні законні повноваження на його нарахування, оскільки повноважним органом щодо застосування вказаних санкцій є Національний банк України та підпорядковані йому особи. 
		Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від   07.02.2012 року.
		Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
		Виходячи з того, що обставини у справі судами першої та апеляційної інстанції досліджено повно, але суди порушили та невірно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ІСТЕЙТ» задовольнити.
		Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від             14.04.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ІСТЕЙТ» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції                                м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 15.01.2014 року № 0000101501, № 0000091501.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236  238 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Л.І. Бившева  Н.Є. Маринчак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...