Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/5340/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.
Надіслано для оприлюднення: 09.03.2016. Зареєстровано: 09.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2016.
Дата набрання законної сили: 26.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа № 212/5340/15-а 
		2-а/212/8/16
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		03 березня 2016 року                                                                м. Кривий Ріг 
		 
		Жовтневий районний суд м. КривогоДніпропетровської області в складі головуючого судді  Борис О.Н., з участю секретаря Хазієвої Т.В., представників сторін: позивача ОСОБА_1  ОСОБА_2, УПФУ у Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобовязання вчинити певні дії, -
		встановив:
		Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом , який у подальшому уточнила та просила скасувати рішення комісії УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу , яким їй припинено виплату пенсії по втраті годувальника та поновити виплату вказаного виду пенсії. Обгрунтовуючи позовні вимоги вказала, що перебувала на обліку у відповідача та отримувала пенсію по втраті годувальника, яка була призначена, відповідно до заяви від 24 травня 2011 року. 14 квітня 2015 року отримала лист відповідача, яким її було поінформовано, що рішенням комісії з 01 квітня 2015 року припинено виплати пенсії по втраті годувальника, до з`ясування обставин спільного проживання з чоловіком по день смерті. Вважає , що дане рішення є протиправне , оскільки порушено її права, так як  при призначенні вказаної пенсії відповідач отримав усі необхідні документи, які підтверджували факт перебування на утриманні та спільного проживання, будь якого з`ясування та підтвердження не потребувалось. Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх незаконними, звернулась до суду та надала відповідні докази в підтвердження своєї позиції.
		Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити , посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.
		     Відповідач проти позовних вимог заперечував , надав суду усні та письмові пояснення, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі. Заперечення обгрунтував тим, що ОСОБА_1 у адміністративному позові зазначає, що до моменту смерті чоловіка ОСОБА_4 (до 05.01.1995 р.) була на його утриманні та спільно проживала з ним. Однак даний факт суперечить матеріалам, які містяться в пенсійній справі ОСОБА_1 та документів наданих разом з адміністративним позовом.
		Крім того основним критерієм перебування на утриманні є факт отримання допомоги як основного джерела засобів до існування, тобто допомога годувальника повинна становити основну частину коштів, на які жила позивачка. Вона має за своїми розмірами бути такою, щоб без неї ОСОБА_1, яка одержувала її, не змогла б забезпечити себе необхідними засобами для життя.
		Тобто утримання повинно було бути повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була б постійним і основним джерелом засобів до існування навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
		Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
		Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
		Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ні отримання непрацездатною особою пенсії, ні її окреме проживання від спадкодавця не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.
		Окрім того факт перебування на утриманні не завжди тягне певні наслідки. Право на пенсію у разі втрати годувальника в такому випадку мають лише непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
		Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
		-чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону;
		-діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років;
		-чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один із батьків або брат чи сестра, дід чи баба померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) восьми років.
		Із наведених норм Закону випливає, що право на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають особи, які на день його смерті були непрацездатними. В адміністративному позові ОСОБА_1 не зазначає фактів та обставин, які підтверджують факт утримання та в чому саме полягало утримання.
		Окрім того адміністративний позов та додані до нього документи не містять доказів, що підтверджують факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_4; докази, які встановлюють, що позивачу надавалися матеріальні засоби від померлого і вони були основним і постійним джерелом її існування.
		Допитані свідки за клопотання позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6, кожен окремо суду пояснили, що живуть по сусідству з ОСОБА_1, яка була одружена з ОСОБА_4, який періодично від`їздив на заробітки до Росії. Разом з тим, вони були одружені , проживали спільно однією сім`єю, ОСОБА_4 утримував дружину, помер у Росії, дружина їздила на похорони. 
		     Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, письмові заперечення відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
		     Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 (а.с.9) про що зроблено відповідний запис №18 від 19 січня 1967 року.
		     ОСОБА_7 акту від 04.09.2010 року (а.с.10) підтверджено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільно проживали по день смерті останнього.
		     ОСОБА_7 свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер 05 січня 1995 року у віці 57 років у селі Встречний , Чукотський автономний округ , Росія ( а.с.31).     ОСОБА_7 довідки Комунального підприємства «Житлово- експлуатаційна організація №31» від 18 травня 2011 року №12 ОСОБА_1 проживала сумісно з ОСОБА_4 по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 ( а. с.33).
		     ОСОБА_7 від 04 вересня 2010 року, завіреного начальником дільниці №6 КП «ЖЕО №31» , ОСОБА_1 проживала сумісно з ОСОБА_4 по день його смерті , тобто до 03.01.1995 року за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с.32) . 
		     Позивач ОСОБА_1 перебувала на обліку у відповідача та 24 травня 2011 року звернулась з заявою (а.с. 73) про призначення пенсії по втраті годувальника , яка була прийнята відповідачем з усіма необхідними документами, і відповідно до розпорядження №116373 отримувала пенсію по втраті годувальника( а.с. 72) .
		     З копії трудової книжки убачається , що чоловік позивачки ОСОБА_4 до 18.01.1994 року працював у Росії та був звільнений по виходу на пенсію , у зв`язку з чим перебував на обліку в УПФУ Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та отримував пенсію.      
		     Відповідно до частини 1, 2статті 71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		     Відповідно до частини першоїстатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		     Відповідно до положень ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
		     Таким чином, позивачка скористалась своїм правом на вибір виду пенсії, після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, який за життя перебував на обліку в УПФ України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та отримував пенсію. Відповідна заява про призначення пенсії отримана відповідачем 24.05.2011 року , зареєстровано під номером 225 ( а.с. 73) , згідно розпорядження №1163763 ( а.с. 72), позивачу ОСОБА_1 призначена пенсії по втраті годувальника ОСОБА_4 , довічно. Разом з тим, відповідач ,заперечуючи проти позову , у судовому засіданні пояснив, що для призначення позивачу пенсії по втраті годувальника на час винесення рішення , були надані усі необхідні документи , будь- яких сумнівів у довідках не було, додаткових підтверджень не потребувалось.
		     Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у квітні 2015 року позивач отримала повідомлення , у якому зазначено ,що комісія по розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою пенсії УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу   припинила виплату пенсії по втраті годувальника з 01 квітня 2015 року та здійснила переведення на пенсію за віком до зясування обставин спільного проживання з чоловіком по день смерті (а.с. 6). В обґрунтування оскаржуваного рішення зазначено, що відсутній документ , що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатного члена сім`ї , відповідно до ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		     Разом з тим, стороною відповідача не заперечувався факт перебування позивачки на обліку в УПФ України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та отримання пенсії саме по втраті годувальника , і судом встановлено та матеріалами справи підтверджено , що на момент її призначення матеріали пенсійної справи містили усі необхідні документи , відповідно до вимог Закону, для призначення саме даного виду пенсії.     
		     Так, базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, єЗакон № 1058-IV.
		     У відповідності до положеньстатті 5 цього Законувін регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цимЗаконом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цимзаконом визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
		За правилами частини 3статті 4 Закону № 1058-IVвиди пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
		     Пунктом 16Прикінцевих положень Закону № 1058-IVпередбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
		     Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цимЗакономпенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (абзац 22статті 1 Закону № 1058-IV).
		     ОСОБА_7 пункту 3 частини 1статті 9 цього Законуодним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
		     Абзацом 1 частини 1статті 36 Закону № 1058-IVвстановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.
		     За правилами частини 2 вказаної статті непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років <…>; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
		     У цій статті визначені, зокрема, умови, за яких членам сім'ї, зазначеним у її другій частині, призначається пенсія у зв'язку із втратою годувальника.
		     Зі змісту вказаних норм убачається, що перелік непрацездатних членів сім'ї, яким може бути призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. 
		     Вжиті вЗаконі № 1058-IVпоняття «чоловік» та «дружина» позначають одного з подружжя. За частиною 1статті 21 Сімейного кодексу Україниподружжя утворюється тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
		     ОСОБА_7 зістаттею 36 Сімейного кодексу Українисаме шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
		     У законодавстві про пенсійне забезпечення ясно й однозначно визначено, що право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина.
		     Відповідно до частини 10, пунктів «в», «ж» постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника додаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах «б»-«в» пункту 7 цього Порядку. Також надаються такі документи: довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником, документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, що була для них постійним і , що основним джерелом засобів до існування. Разом з тим , відповідач пояснив, що до заяви ОСОБА_1, яка була подана 24 травня 2011 року, були подані усі необхідні документи , відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року.
		     Таким чином судом встановлено та матеріалами справи підтверджено , що призначенню позивачу пенсії по втраті годувальника передувало подання заяви та усіх необхідних документів, відповідно постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року, відповідно до діючих на той час вимог Закону. 
		     На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що посилання відповідача на відсутність документів, які б підтверджували обставини спільного проживання позивачки з чоловіком по день його смерті , як зазначено в оскаржуваному рішенні комісії відповідача, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки ставити під сумнів достовірність довідки та документи, які слугували підставою для призначення пенсії позивачці у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_4 та вимагати подання додаткових документів, відповідач не мав права, оскільки усі необхідні документи були прийняті на момент призначення пенсії та на теперішній час знаходяться в матеріалах пенсійної справи, яка була безпосередньо оглянута та досліджена у судовому засіданні.
		      Крім того, слід зазначити що законом повторне підтвердження права на пенсію нормами чинного законодавства не передбачено. Таким чином, при постановленні позивача на облік та призначенні пенсії за втратою годувальника  відповідачем було отримано та перевірено усі необхідні документи, які слугують підставою для призначення пенсії, та подальших перерахунків, відповідно до діючого законодавства на той момент, при цьому будь-яких додаткових документів відповідач не вимагав у позивача. 
		     ОСОБА_7 до статті 71 ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		     В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		     Відповідно, відповідач по справі не  довів правомірність своїх дій ,його  письмові доводи, викладені в усних та письмових запереченнях до позову, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи та законодавством. 
		     Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень , суд приходить до висновку про необхідність захисту цих прав .
		     Керуючись ст.ст.11, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, Конституцією України,ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
		постановив:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобовязання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.
		Визнати протиправним та скасувати рішення комісії по розгляду питань, повязаних з призначенням та виплатою пенсії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу від 06 квітня 2015 року №6 , якою припинено виплату пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника з 01 квітня 2015 року та переведено на пенсію за віком.
		Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по втраті годувальника, починаючи з 01 квітня 2015 року.
		Апеляційна скарга може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьоїстатті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		          Суддя:                               О. Н.  Борис 
		У звязку з вихідними днями повний текст постанови підписано 09.03.2016 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...