Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/32520/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2016. Зареєстровано: 11.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2016.
Дата набрання законної сили: 10.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23.02.2016Справа №910/32520/15
		За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
		До Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
		Про стягнення  4 306,67  грн.
		                       Суддя Ващенко Т.М.
		Представники сторін:
		Від позивача: Мухін О.О. представник за довіреністю № 939 від 25.01.16.
		Від відповідача: Подкуйко О.Ю. представник за довіреністю № 9 від 01.01.16.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 
		 
		Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - відповідач) про стягнення 4 306,67  грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем в порядку статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.15. порушено провадження у справі № 910/32520/15  та призначено її до розгляду на 20.01.16.
		За результатами судових засідань 20.01.16. та 11.02.16. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 11.02.16. та 23.02.16., про що судом було прийнято відповідні ухвали.
		В судовому засіданні 23.02.16. відповідачем було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що позивач має право на недоотриману частину страхового відшкодування в розмірі 3 540,95 грн., а не в розмірі 4 306,67 грн. та вказує на те, що заявлені позовні вимоги в розмірі 4 306,67 грн. відповідач не визнає.
		Позивач в судовому засіданні 23.02.16. підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.              
		Відповідач в судовому засіданні 23.02.16. проти позову заперечував.
		За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/32520/15.
		В судовому засіданні 23.02.16. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		28.02.13. між позивачем (Страховиком) та ОСОБА_3  (Страхувальником) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 055810 серії АМ (далі - Договір), відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки BMW, д.р.н. НОМЕР_1.
		Строк дії Договору з 28.02.13. по 27.02.14.
		27.07.13. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась по вул. Горького,50 в місті Києві на паркувальному майданчику «Мега Маркет» при виїзді з паркувального місяця, автомобіль марки BMW, д.р.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою відділу ДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві та довідкою № 9238640 про ДТП.
		Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 28.08.13. в адміністративній справі № 752/14052/13-п, провадження № 3/752/5061/13.
		ТОВ «АВТ-Баварія» виставило Страхувальнику рахунок-фактуру № 871260 від 30.07.13. на суму 6 819,84 грн.
		Згідно Акту виконаних робіт № 330807 від 10.01.14. на 3-х сторінках, вартість ремонту автомобіля марки BMW, д.р.н. НОМЕР_1 склала 6 564,62 грн.
		На підставі страхового акту № UA2013072700012/L04/01 від 05.08.13. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, визначив суму страхового відшкодування на підставі рахунку № 871260 в розмірі 6 819,84 грн. та сплатив вказану суму з посиланням на рахунок № 871260 (а не на акт виконаних робіт № 330807 від 10.01.14.), що підтверджується платіжним дорученням № 14877 від 05.08.13.
		З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1651256 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача.
		Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
		Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
		Вина ОСОБА_4, яка керувала автомобілем марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
		У відповідності до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
		Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Згідно зі ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. 
		Як передбачено п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. 
		Отже, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами - до відповідача.
		Позивач звернувся до відповідача із заявою № 6111-31 від 19.09.13. з вимогою сплатити страхове відшкодування на суму 6 819,84 грн.
		Відповідач сплатив позивачу 2 513,67 грн.
		Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
		Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АС/1651256 становить 510,00 грн. Ліміт по майну 50 000,00 грн.
		Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
		Згідно з листом Верховного Суду України від 19.07.11. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
		Отже, ні нормами законодавства про страхування, ні договором страхування, укладеним між позивачем та страхувальником, не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням виключно звіту суб'єкта оціночної діяльності, а тому, правомірним є визначення позивачем розміру страхового відшкодування на підставі акту виконаних робіт № 330807 від 10.01.14. на суму 6 564,62 грн.
		Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах від 21.01.14. у справі № 910/11450/13,  від 23.08.11. у справі № 42/92, від 15.01.13. у справі № 5011-72/9778-2012,  від 30.01.13. у справі №5011-35/11156-2012, від 13.05.13. у справі № 5011-50/17051-2012, від 30.07.13. у справі № 910/3655/13.
		Жодних заперечень чи скарг від Страхувальника не надходило, отже сума, визначена позивачем, була прийнята та погоджена Страхувальником.
		Отже, саме в межах вказаної суми в розмірі 6 564,62 грн. до позивача в порядку статті 512 Цивільного кодексу України  перейшло право вимоги.
		Відтак, враховуючи, що за вимогою про сплату страхового відшкодування відповідач як страховик цивільно-правової відповідальності винуватця ДТП сплатив позивачу 2 513,67 грн., та з врахування франшизи в розмірі 510,00 грн., то в даному випадку є підстави для стягнення з відповідача суми в розмірі 3 540,95 грн.
		Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 540,95 грн. страхового відшкодування, внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		В іншій частині в розмірі 765,72 грн. суд відмовляє в задоволенні позову.
		Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62; ідентифікаційний код 20782312) 3 540 (три тисячі п'ятсот сорок) грн. 95 коп. - страхового відшкодування, 1 001 (одну тисячу одну) грн. 44 коп. - судового збору.
		3. В іншій частині в позові відмовити.
		4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повне рішення складено 29.02.16.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                Т.М. Ващенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...