Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/17651/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 17.03.2016. Зареєстровано: 18.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2016.
Дата набрання законної сили: 15.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: № 826/17651/15                              Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.
		Суддя-доповідач: Бужак Н.П. 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		15 березня 2016 року                                                                                            м. Київ
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді: Бужак Н. П.
		Суддів: Гром Л.М., Троян Н.М.
		За участю секретаря: Івченка М.В.
		розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Слобідка", Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" про визнання протиправними дій, визнання нечинними з моменту затвердження містобудівних умов,- 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Слобідка", Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг", в якому просила:
		- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Головного управління містобудування та архітектури КМДА) щодо видачі містобудівних умов і обмежень за № 4913/0/18-1/009-12 від 17.04.2012 року;
		- визнати нечинними, з моменту затвердження, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1-АДРЕСА_2 видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Головного управління містобудування та архітектури КМДА) та зареєстровані за № 4913/0/18-1/009-12 від 17.04.2012 року.
		Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю. 
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
		Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням містобудування та архітектури (правонаступником якого є Департамент) затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №4913/6/18-1/009-12 від 17.04.2012р., згідно яких визначено містобудівні обмеження для земельних ділянок площею 0,03924 га, 0,08688 кв.м та 1,4892 га на АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2.
		Вказаними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки встановлено, зокрема, гранично допустима висота будівель, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, максимально допустима щільність населення, відстань від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови, мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд, вимоги щодо благоустрою, тощо.
		Вважаючи вказані містобудівні умови та обмеження такими, що порушують її права та інтереси, а також з метою їх відновлення, позивачка звернулася за захистом до суду.
		Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
		Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, згідно з ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування     державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
		Підпунктом 6 частини 1 статті 7 Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації. 
		Відповідно до частин 1 та 2 зазначеного Закону державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Державна архітектурно-будівельна інспекція України діє відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМ України від 09 липня 2014 року №294.
		Питання щодо процедури видачі дозволу на виконання будівельних робіт регулюється приписами ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 року №466.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109.
		Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ зазначеного Порядку Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.
		Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пункті в районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
		Містобудівні умови та обмеження - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки,її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Згідно з п.2.4 розділу ІІ Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з  техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва. 
		При цьому, пунктом 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються затверджено наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011р. № 109 встановлено, що не потребує отримання містобудівних умов і обмежень реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 року № 68/1902 "Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок ТОВ "ЛВ-Холдинг" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об'єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1-АДРЕСА_2" внесені зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 р. № 806/3381, виключивши з переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельну ділянку площею 0,25 га на Русанівській набережній у Дніпровському районі м. Києва; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "ЛВ-Холдинг" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об'єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1-АДРЕСА_2; змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 1,4893 га (земельна ділянка № 1) у Дніпровському районі м. Києва та дозволено їх використання для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об'єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази, у тому числі: - площею 1,2381 га - на АДРЕСА_1, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 22.03.2006 р. № 09- 8-00058; - площею 0,2512 га - на АДРЕСА_2, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 19.05.2006 р. № 09- 8-00065.
		Вказаним рішенням також  передано ТОВ "ЛВ-Холдинг" у короткострокову оренду на 5 років земельні ділянки загальною площею 1,2612 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об'єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2, у тому числі: земельну ділянку № 2 площею 0,8688 га (в межах прибережних захисних смуг); земельну ділянку № 3 площею 0,3924 га (в межах червоних ліній) - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 29.11.2005р. № 522/2983 "Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів житлового, громадського, торговельно-розважального та готельного комплексу на АДРЕСА_1" та право користування якими посвідчено договором оренди земельних ділянок від 19.12.2005 № 66-6-00312.
		В подальшому, на підставі вищезазначеного рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 68/1902 між ТОВ "ЛВ-Холдинг" та Київською міською радою укладені договори оренди земельних ділянок, які в наступному поновлені на підставі рішення Київської міської ради від 13.11.2013р. № 641/10129 "Про поновлення ТОВ "ЛВ-Холдинг" договорів оренди земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об'єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2".
		Таким чином, замовником будівництва об'єкту будівництва на земельних ділянках площею 3924 кв.м та 8688 кв.м на АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 є ТОВ "ЛВ-Холдинг", якому земельні ділянки під забудову були надані рішенням Київської міської ради в межах повноважень, визначених законом.
		Крім того, забудова здійснюється на земельній ділянці площею 1,4892 га, яка розташована на АДРЕСА_1-АДРЕСА_2, яка належить ТОВ "Нова Слобідка" на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.11.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В, зареєстровано в реєстрі за № 2184.
		Отже, прийнятті відповідачем містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1-АДРЕСА_2 відповідають вимогам чинного законодавства.
		Також судова колегія звертає увагу,  що відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.
		Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
		З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
		За змістом статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. 
		Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. У деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів. 
		Так, відповідно до частини другої статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть. 
		Таким чином, захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають лише порушені права та інтереси осіб, а задоволенню ті позовні вимоги, які відновлюють порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Виходячи з викладеного, обов'язковою умовою для задоволення позовних вимог є участь позивача у правовідносинах, які вказана оспорювана норма регулює.
		Аналогічна позиція була викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України  у спарві № К/800/22347/15/3.
		Як звідчить  судова практика  у справах, які стосуються оскарження  актів індивідуальної дії, загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
		З'ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
		Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки того суб'єкта (чи визначеного цим актом кола суб'єктів), якому його адресовано. Відсутність у позивача прав чи обов'язків у зв'язку з прийняттям оскаржуваного акту, який не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
		Така позиція  була неодноразово висловлена  у відповідних рішеннях Вищим адміністративним судом України та  повністю узгоджується з висновкам Верховного суду України, викладеними у постанові від 27 жовтня 2015 року.
		Так, Верховний Суд України у зазначеному судовому рішенні визнав, що правило, встановлене частиною 2 статті 171 КАС України щодо оскарження нормативно-правового акту лише особами, щодо яких його застосовано, а також особами, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії. Відсутність у будь-кого, в тому числі і заявника, прав чи обов'язків у зв'язку із виданням оскаржуваного акту індивідуальної дії, не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
		Відповідно до ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
		Враховуючи викладене, суд, зазначає, що  містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1-АДРЕСА_2 є актом індивідуальної дії та не порушують прав ОСОБА_2, оскільки, вони стосується третьої особи ТОВ "Нова Слобідка".
		Отже, колегія суддів апеляційної інстанції повністю  погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийнятті відповідачем містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1-АДРЕСА_2, видані Департаментом та зареєстровані за №4913/0/18-1/009-12 від 17.04.2012 року є актом індивідуальної дії та не створюють для позивачки правових наслідків, не змінюють та не припиняють будь-яких її прав та інтересів.
		З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що  ухвалене  судом першої інстанції  рішення щодо відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог, прийнято з дотриманням норм  міжнародного права та жодним чином не порушує закладених в законодавстві принципів законності та справедливості, права на звернення до суду для захисту порушених прав, свобод, інтересів. 
		Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
		Відповідно до ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову  суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову  суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2016 року - залишити без змін.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
		 
		Головуючий суддя:                                                                                 Бужак Н.П.
		 
		Судді:                                                                                                     Гром Л.М.
		                                                                                                              
		                                                                                                              Троян Н.М.
		 
		 
		Повний текст виготовлено: 16 березня 2016 року.
		 
		 
		 
		 
		.
		 
		Головуючий суддя                                                                 Бужак Н.П.            
		 
		Судді:                                                                                           Гром Л.М. 
		 
		                                                                                                                    Троян Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...