Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2583/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); оренди.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2016. Зареєстровано: 23.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 березня 2016 року Справа № 914/2583/15 
		         Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: 
		         Головуючого судді                   Ємельянова А.С. (доповідач у справі), 
		         суддів                                          Карабаня В.Я., 
		                                                              Ковтонюк Л.В., 
		розглянувши у відкритому    судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра"  на рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015   р. (суддя Крупник Р.В.) та на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 р. (судді:Орищин Г.В.,             Галушко Н.А., Кузь В.Л.) у справі№914/2583/15 господарського суду Львівської області за позовомУправління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5пророзірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001 р., зобов'язання повернути об'єкт орендиза участю представників: від позивача  Рубель С.П., довіреність №2302-вих-2632 від 23.11.2015 р. від відповідача  не з'явились  від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачане з'явились  В С Т А Н О В И В:
		 
		У липні 2015 року Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001 р. та зобов'язання повернути об'єкт оренди. 
		Свої позовні вимоги управління обґрунтувало тим, що орендар використовує орендоване майно не за його цільовим призначенням. Крім того, за твердженнями позивача, без його згоди Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" передало дане майно в суборенду третім особам.
		В процесі судового розгляду вищевказаного позову до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5.
		Як місцевий, так і апеляційний, господарський суд визнав заявлені позовні вимоги законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим рішенням господарського суду Львівської області від 16.10.2015 р. у справі №914/2583/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016   р., позов задоволено, розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001 р. та зобов'язано відповідача повернути позивачу орендоване майно.
		Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015 р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. 
		Так, на думку скаржника, господарськими судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, а саме не встановлено всі обставини, що мають значення для вирішення спору по суті, а встановленим обставинам надано неправильну юридичну оцінку.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.03.2016 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 21.03.2016   р. 
		До касаційної скарги відповідачем було додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення місцевого господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
		Враховуючи диспозитивний характер норми наведеної статті та з огляду на зміст заявленого скаржником клопотання про зупинення виконання рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні даного клопотання.
		До початку судового розгляду представник позивача скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав відзиви на касаційну скаргу.
		В судове засідання 21.03.2016   р. з'явився представник позивача.
		Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились.
		При цьому, представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку її розгляду на 15 днів.
		Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Таким чином, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників відповідача та третьої особи.
		З огляду на це, колегією суддів Вищого господарського суду України вирішено відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" як про відкладення розгляду справи, так і про продовження строку її розгляду.
		Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін. 
		Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 26.06.2001 р. між Управлінням ресурсів Львівської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу №10, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає, в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства "Кіновідеоцентр "Кассандра", розташований за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, вартість якого визначена відповідно до результатів інвентаризації проведеної станом на 01.03.2001р. і становить 33 083 грн.                 13 коп., у тому числі: основні матеріальні засоби залишковою вартістю                33   083 грн. 13 коп. 
		В процесі судового розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій досліджені умови вищевказаного договору, якими сторони, зокрема, врегулювали порядок передачі приміщення в оренду та внесення плати за користування ним, визначено права та обов'язки сторін щодо подальшого використання та розпорядження орендованим майном, встановлено строк дії договору №10 від 26.06.2001 р., тощо.
		Місцевим та апеляційним господарськими судами також досліджено, що відповідачу було передано об'єкт оренди в складі: приміщення кінотеатру ім. "Лесі Українки" залишковою вартістю 32 379 грн. 75 коп. та обладнання: кінопроектор 23 КПК залишковою вартістю 544 грн. 37 коп., розподілювач              РУК 5/3 залишковою вартістю 75 грн. 80 коп., випрямлювач 50 ВЦК-120 залишковою вартістю 34 грн. 15 коп., підсилювач звуку П-2 залишковою вартістю 49 грн. 06 коп., а всього 33 083 грн. 13 коп. Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі об'єкта оренди від 26.06.2001 р. 
		Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
		За приписами ст.ст. 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Разом з цим, в ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном.
		Зважаючи на наведені правові норми господарські суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що між позивачем, як правонаступником орендодавця, та відповідачем виникли зобов'язальні правовідносини на підставі договору оренди комунального майна. 
		При цьому, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди орендаря може бути зобов'язано, зокрема, використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.
		В свою чергу, п. 5.1 договору цілісного майнового комплексу передбачено, що орендар зобов'язується використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов цього договору. 
		Місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що функціональним призначення цілісного майнового комплексу, що передавався в оренду, є демонстрація кінофільмів та здійснення іншої концертно-видовищної діяльності, оскільки відповідно до п. 1 Рішення Виконавчого комітету №197 від 04.05.2001 р., на підставі якого укладено договір оренди, вказаний цілісний майновий комплекс надано в оренду для організації концертно-видовищної діяльності.
		Однак, позивач стверджує, що всупереч приписам чинного законодавства та умовам договору відповідач використовує об'єкт оренди не за цільовим призначенням та передав його в суборенду третім особам без згоди орендодавця. 
		Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено надані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог докази, в результаті чого встановлено, що 07.10.2014 р. комісією у складі головного спеціаліста контрольно-інвентаризаційного відділу та представника балансоутримувача проводилася перевірка приміщення за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7.
		В акті проведення даної перевірки №1276-нп/14 від 07.10.2014 р. зафіксовано, що об'єкт використовується Фізичною особою - підприємцем для магазину ювелірних виробів. 
		Надалі, а саме 15.07.2015 р., відбулася аналогічна перевірка використання приміщення, з акту проведення якої вбачається, що даний об'єкт використовується Фізичною особою - підприємцем для магазину з реалізації взуття. 
		Крім того, даною перевіркою виявлено невідповідність приміщення технічній документації. Так, між приміщеннями "11", "12", "13" відсутні стінні перегородки; в приміщенні за індексом "10" виявлені дві перегородки, які формують окремі приміщення; дверний перехід з приміщення за індексом "10" назовні і у внутрішній дворик будівлі розташовано не в стіні довжиною 2,7 м., а в стіні довжиною 6,25 м.; в приміщенні "10" виявлено переміщення антресолі.
		Зважаючи на викладені в актах перевірки обставини використання орендованого майна, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується факт нецільового використання відповідачем орендованого майна.
		Одночасно, згідно із ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
		В п. 6.2 договору №10 від 26.06.2001 р. закріплено умову про те, що орендар має право продавати, обмінювати, позичати, іншим чином розпоряджатися матеріальними цінностями, які входять до складу орендованого майна, здавати їх в суборенду лише за згодою орендодавця.
		Проте, за висновками місцевого та апеляційного господарських судів, в результаті проведення вищевказаних перевірок орендодавцем встановлено, що орендоване майно було передано Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" в суборенду третім особам. При цьому, відповідачем не надано суду доказів отримання відповідної згоди орендодавця. 
		Відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача. 
		Крім того, ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
		З урахуванням зазначених правових норм місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про те, що невиконання орендарем свого зобов'язання щодо використання орендованого майна за призначенням та передання вказаного майна в суборенду без згоди орендодавця, є підставою для розірвання такого договору в судовому порядку. 
		В свою чергу, здійснюючи касаційний перегляд судових рішень прийнятих у справі №914/2583/15 колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з даними висновками господарських судів попередніх інстанцій, вважає їх законними та обґрунтованими.
		Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
		Таким чином, з огляду на наведені приписи правових норм та наявність підстав для розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу, господарськими судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовну вимогу позивача про повернення орендованого майна орендодавцю.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 
		Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий та апеляційний господарські суди в порядку ст.ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та всебічно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином оцінили відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин судами попередніх інстанцій з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано нормами матеріального та процесуального права, що регулює спірні правовідносини та мотивовано задоволено позов.
		Разом з цим, доводи касаційної скарги, в тому числі, щодо порушення порядку проведення перевірок, невірного визначення цільового призначення об'єкту оренди, відсутності доказів правонаступництва позивача та первісного орендодавця, є ідентичними доводам апеляційної скарги, які були предметом дослідження апеляційного господарського суду та правомірно відхилені ним. При цьому, такі твердження відповідача фактично стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.
		Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. 
		Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Враховуючи все вищевикладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування судових рішень, прийнятих місцевим та апеляційним господарськими судами.
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд касаційної скарги.
		Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" залишити без задоволення.
		Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 р. та рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015   р. у справі №914/2583/15  залишити без змін.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                               А.С. Ємельянов 
		 
		 
		Судді                                                                                       В.Я. Карабань  
		 
		 
		                                                                                                   Л.В. Ковтонюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...