Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/690/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Оренда земельної ділянки.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2016. Зареєстровано: 25.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 березня 2016 року Справа № 906/690/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.за участю представників:від прокуратури:Романов Р.О., посв. №014714 від 21.01.2013р.;від відповідача 1:не з'явився;від відповідача 2:Струкова Л.В., адвокат (дог. від 20.04.2015р.), ОСОБА_6 - особисторозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПершого заступника прокурора Рівненської областіна постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р.у справі господарського суду№906/690/15 Житомирської областіза позовомПрокурора м.Житомирадо 1.Житомирської міської ради; 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6провизнання незаконним та скасування рішенняВ С Т А Н О В И В:
		Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.08.2015р. у справі №906/690/15 задоволені позовні вимоги. Визнано незаконним та скасовано рішення Житомирської міської ради від  11.07.2013р. №579 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам", в частині надання в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0060га (кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р. у справі №906/690/15 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		Перший заступник прокурора Рівненської області з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.
		Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.02.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
		Ухвалою від 15.03.2016р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання відповідача про продовження строку розгляду касаційної скарги по даній справі, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.
		У письмовому відзиві на касаційну скаргу другий відповідач просив оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 22.03.2016р. прокурор підтримав вимоги касаційної скарги, представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6  заперечував проти її задоволення. Житомирська міська рада уповноваженого представника на направила. Явка не визнавалась обов'язковою.
		Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Першого заступника прокурора Рівненської області.
		Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.09.2009р. між ФОП ОСОБА_6 (покупець) та ФОП ОСОБА_7 (продавець) укладений договір купівлі-продажу торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
		Рішенням Житомирської міської ради від 23.06.2010р. №1260 попередньо погоджено ФОП ОСОБА_6 розташування малої архітектурної форми павільйону продовольчих товарів по АДРЕСА_1.
		На підставі рішення Житомирської міської ради від 11.07.2013р. №579"Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та вирішено надати ФОП ОСОБА_6 в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,0060 га кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, 12.09.2013р. між Житомирською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_6 (орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0060 га, в т.ч. під будівлями та спорудами - 0,0060 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою АДРЕСА_1. На земельній ділянці відсутній об'єкт нерухомого майна а також інші об'єкти інфраструктури: водопостачання, каналізація та електромережа (п. 3 договору).
		В результаті реконструкції та ремонту павільйон втратив статус малої архітектурної форми та з 2012 року на земельній ділянці за адресою в м. Житомирі по АДРЕСА_1 розташований об'єкт нерухомого майна.
		Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 24.07.2015р. №272/08.15, одноповерхова з мансардним поверхом будівля зі зрубу, що розміщена на земельній ділянці по АДРЕСА_1 є нерухомим майном. Будівництво розпочато в 2011р., а закінчене у 2012р. Будівельна готовність - 100 %. На момент проведення дослідження об'єкт використовується під дитяче кафе.
		Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 право власності на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, не зареєстровано.
		Конституційний Суд України в п. 5 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009р. №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі. 
		Враховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
		Таким чином, у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.
		Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.11.2014р. у справі №21-405а14, яка прийнята на спільному засіданні судових палат в адміністративних, господарських та цивільних справах.
		В даному випадку, оскаржуване рішення Житомирської міської ради, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, шляхом укладання 12.09.2013р. договору оренди землі, а відтак обраний спосіб захисту не може призвести до відновлення прав і охоронюваних законом інтересів та не забезпечить реального захисту.
		Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 11110  ГПК України підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Проте судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення.
		В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, хоча й з інших підстав, проте це не призвело до прийняття неправильного рішення, в зв'язку з чим підстави для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р. у справі №906/690/15 відсутні.
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р. у справі №906/690/15 - залишити без змін, а касаційну скаргу Першого заступника прокурора Рівненської області - без задоволення.
		 
		Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва    Суддя      Т.Б. Дроботова    Суддя     Л.І. Рогач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...